Предмет педагогічної психологи

Педагогічна психологія також є галуззю психології. Педагогічна пси­хологія вивчає психологічні проблеми навчання і виховання. Це наука, яка вивчає закономірності процесу засвоєння людиною соціального до­свіду в умовах навчально-виховного процесу. Педагогічна психологія виникла у другій половині XIX ст. Засновником української і російської педагогічної психології був психолог і педагог К.Д. Ушинський (1823— 1871). Велику роль у її становленні відіграли українські психологи і пе­дагоги П.Д. Юркевич (1826-1874), О.Ф. Лазурський (1874-1917) та ін.

В педагогічній психології психологи зосереджують основну увагу на вивченні психологічних закономірностей навчання і виховання дітей, підлітків, юнаків і дорослих людей. Педагогічна психологія диференцію­валась на декілька галузей знань. Серед них - психологія навчання, пси­хологія виховання, психологія учителя.

Отже, педагогічна психологія - галузь психологічної науки, що вивчає закономірності процесу засвоєння індивідом соціального досвіду в умо­вах навчально-виховної діяльності.

Педагогічна психологія пов'язана із: >• Віковою і дитячою психологією. У Психологічною педагогікою - галуззю знань про цілісну реалізацію

гуманістичного психологічного знання у науку про освіту. ^ Когнітивною психологією - одним із напрямків психології, що виник на початку 1960 р. її представники розглядають поведінку як утворен­ня, опосередковане пізнавальними, тобто когнітивними факторами.

> Психологією творчості - розділом психології, в якому вивчається
створення людиною нового, оригінального в науці, техніці, мисте­
цтві, а також у звичайному житті. Вона вивчає формування і структу­
ру творчого потенціалу людини.

Педагогічна психологія вивчає багато психолого-педагогічних явищ, які визначаються різними тенденціями. До них належать, наприклад, такі:

> Соціалізація особистості, тобто процес входження підростаючої осо­
бистості у соціальне середовище, оволодіння практичними уміннями
і навичками та теоретичною діяльністю, перетворення реально існую­
чих відношень у якості особистості.

> Навчання і розвиток - розроблена в психології проблема, пов'язана
із з'ясуванням взаємовідношення цих двох процесів. Ця проблема є
центральною у педагогічній психології, при розробці цієї проблеми
важливий внесок зробили Л.С. Виготський, Б.Г Ананьєв, Г.С. Костюк,
У Джеймс, Ж. Піаже, Дж. Брунер та ін.

^ Діагностика процесу і результату навчання, тобто процедура вияв­лення рівня готовності до засвоєння учнем навчального матеріалу певного змісту і складності.

У даний час педагогічна психологія виходить за межі дитячого і юнацького віку і вивчає психологічні проблеми навчання і виховання лю­дей старших вікових груп.

Предмет психології навчання.Психологія навчання є галуззю педа­гогічної психології. Психологія навчання вивчає закономірності розвитку особистості, виникнення психологічних новоутворень у людей різних ві­кових груп під час їх навчання. Психологи, які працюють у галузі пси­хології навчання, спрямовують свої зусилля на пошук і створення опти­мальних умов, що сприяють керуванню процесом навчання, яке включає


О


Вікова І педагогічна психологія


І. Предмет вікової І педагогічної психології


1 1


 


засвоєння учнями знань, умінь і навичок, мотиви і цілі їх учіння, ставлен­ня до навчання та інші проблеми. На основі даних психології навчання розробляються методи навчання і виховання.

Отже, психологія навчання є галуззю психології, яка вивчає закономір­ності всебічного розвитку особистості, становлення вікових психологіч­них новоутворень учнів у процесі навчання. Психологія навчання спря­мована на пошук і створення умов, які сприяють процесам ефективного учіння. Психологія навчання вивчає багато психолого-педагогічних явищ, які позначаються різними термінами. До них належать, наприклад, такі:

- Внутрішні фактори учіння, тобто підтримка інтересу учня і високої
мотивації його навчання через захоплення значимістю самого процесу
учіння.

- Пізнавальна активність учня, тобто активність, яка пов'язується із
мобілізацією морально-виховних зусиль учня, спрямованих на досяг­
нення навчальних цілей.

- Внутрішня готовність, тобто високий рівень розвитку мотиваційних,
пізнавальних, емоційних і вольових процесів особистості учня, учнів­
ського колективу, які забезпечують успіхи наступної навчальної діяль­
ності школярів.

- Вербалізм (від лат. уегЬа1І8 - словесний, усний) у навчанні, тобто не­
долік у навчанні, який виражається у перевазі словесного способу по­
відомлення навчальної інформації.

Предмет психології виховання.Предметом психології виховання є дослідження психологічних закономірностей формування особистості в умовах цілеспрямованої організації педагогічного процесу, тобто ви­вчення процесів, які здійснюються при взаємодії вихователя і вихованця, а також дослідження взаємодії між вихованцями. Психологія виховання вивчає, як формується моральна самостійність підростаючої особи, як складається у неї морально-вольова сфера. Дослідники з проблем пси­хології виховання зосереджували і зосереджують свої зусилля на форму­ванні у підростаючої особистості моральних уявлень, понять, принципів, переконань, дій, почуттів, звичок, що забезпечують позитивне ставлення дітей, підлітків, юнаків до України, батьків, вчителів, інших оточуючих людей, до української мови та інших мов, до навчання і праці, до прав і обов'язків, до себе самого.

Отже, психологія виховання вивчає закономірності процесу засвоєння моральних норм і принципів, формування світогляду, переконання в умо­вах навчально-виховного процесу в школі.

Предмет психології учителя.Психологія учителя є галуззю педаго­гічної психології. Психологія вчителя вивчає психологічні проблеми, що включають вчителя як спеціаліста з притаманними йому функціями, пов'я­заними з навчанням і вихованням учнів у школі, класним керівництвом,


проведенням позакласної роботи, зв'язками з батьками і громадськістю. Особливе місце тут займають взаємовідносини вчителя і учнів, взаємини між вчителями, шкільним керівництвом, створення сприятливого психоло­гічного клімату у навчальних класах, у школі тощо. До проблем цієї галузі психологічних знань входять і психологічні питання формування вчителя не тільки як вузького спеціаліста-предметника, а й мислителя, громадського діяча, який формує погляди й переконання оточуючих людей, допомагає їм формувати національну свідомість, сприяє зміцненню добробуту людей незалежної України через пропаганду гуманних ідей, духовності тощо.

Отже, психологія учителя є галуззю педагогічної психології, яка вивчає проблеми учителя:

- Як організатора соціально-виховного середовища.

- Як особи, яка безпосередньо:

 

• реалізує цілі і завдання навчання і виховання;

• організує активну навчально-пізнавальну, трудову, спортивно-оздо­
ровчу і художньо-естетичну діяльність учня;

• участь у всебічному розвитку учнів, формування у них різнобічних
особистісних якостей.

Психологія учителя вивчає багато психолого-педагогічних явищ, які позначаються різними термінами. До них, наприклад, відносять такі:

- Педагогічні здатності і здібності, тобто індивідуально-психологічні
властивості особистості педагога, які за сприятливих умов найбіль­
шою мірою визначають успішність педагогічної діяльності. До числа
цих здатностей і здібностей відносяться: комунікативні, авторитарні,
дидактичні, організаторські, гностичні, психомоторні.

- Авторитет учителя, який пов'язується із:

 

1) вивченням учнями позитивних якостей учителя;

2) силою виховного і навчального впливу учителя на учнів;

3) ерудицією, педагогічною майстерністю, умінням пов'язувати теорію з
практикою тощо.

 

- Авторитарні здатності педагога, тобто здатності учителя безпосеред­
нього емоційно-виховного впливу на учнів і уміння на цій основі до­
магатись в учнів авторитету.

- Адаптація молодого вчителя до педагогічної діяльності, яка визнача­
ється як процес і результат приєднання учителя до:

- професійної діяльності;

- педагогічного колективу.

Цей процес взаємності залежно від індивідуальних особливостей моло­дого вчителя може проходити з різним ступенем швидкості і успішності.

- Влада учителя, тобто вплив учителя на навчання і виховання, пов'яза­
на з переконаннями, уміннями і навичками, життєвим досвідом та мо­
ральним прикладом учителя.


1 2


Вікова і педагогічна психологія