Вікова 1 педагогічна психологія


X. Гкихопогія навчання



 


Представники когнітивної психології розглядають зворотний зв'язок як інформацію про наявність помилки, про причини її виникнення та ін­струкцію про те, як її виправити.

О.М. Матюшкін психологічним регулятором учіння вважає процес розуміння, а механізм зворотного зв'язку спрацьовує, на його думку, у процесах вироблення стереотипних форм поведінки, тої поведінки, яка виробляється за взірцем.

О.В. Брушлінський теж не універсалізує механізм зворотного зв'язку. Автор вважає, що цей механізм необхідний у процесах мислення, але не­достатній для його саморегуляції.

Для вибору відповідного впливу у навчальному процесі вчителеві по­трібно розрізняти зовнішній зворотний зв'язок та внутрішній. Перший полягає у встановленні зв'язку учбової діяльності з навчальною, а другий полягає в інформуванні про результати діяльності учня.

Розглянувши навчання як систему, до складу якої входять такі вза­ємодіючі компоненти, як навчальна та учбова діяльність, тепер можна відрізнити навчання від учіння, від учбової діяльності учнів та засвоєння знань.

Учіння, на думку О.М. Леонтьєва, є особистісним присвоєнням знань, умінь, у процесі якого заданий зміст знань перетворюється через індиві­дуальний досвід учня, через його потреби та мотиваційну сферу. На дум­ку С.Л. Рубінштейна, учіння - це своєрідне проходження зовнішніх умов через внутрішні. Учіння - це діяльність суб'єкта пізнання, а пізнання мо­же здійснюватися у трудовій, ігровій діяльностях. Воно може протікати в умовах виявлення різного рівня активності і може бути спрямованим не лише на засвоєння досвіду, а й на формування особистісних якостей суб'єкта.

Процес засвоєння знань, умінь та навичок відрізняється від учіння тим, що останнє полягає у набутті не тільки досвіду, а й у створенні се­бе як особистості, у виробленні форм поведінки. Засвоєння досвіду як і учіння може відбуватися у різних видах діяльності та при більшій або меншій активності пізнавальних процесів. Так, учень може засвоювати готові знання, не виявляючи самостійності в систематизації, класифікації та узагальненні їх.

Учбова діяльність, включаючи в себе процеси засвоєння, здійснюєть­ся лише тоді, коли ці процеси протікають у формі цілеспрямованого пе­ретворення навчального матеріалу або задачі. Учбова діяльність має всі компоненти діяльності у загальному розумінні цього поняття. Ці компо­ненти мають предметний зміст. В учбовій діяльності повинна бути твор­ча переробка матеріалу учнем, тобто перетворення навчальних впливів.

Правильно побудоване шкільне навчання полягає в організації са­ме учбової діяльності учнів. Правильна організація учбової діяльності


полягає в тому, що вона здійснюється на основі потреби самих школярів в оволодінні духовними багатствами; у постановці перед школярами учбових задач, розв'язання яких потребувало експериментування за-своювального матеріалу; забезпечувало б повноцінне виконання учня­ми дій та операцій, формування та розвиток у школярів основи теоре­тичної свідомості і мислення, особистісних якостей.