ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА
Семінарське заняття 1.Політологія як наука. Основні етапи розвитку політичної думки.
1. Політика як об’єкт дослідження. Предмет політології. Основні категорії та методи політології. Основні завдання та функції політології.
2. Політична думка на території сучасної України (ІХ - ХVІ ст.).
3. Політична думка в Україні часів національно-визвольної боротьби ХVІІ-XVIII ст.
4. Українська політична думка (ХІХ – першої половини ХХ ст.)
Семінарське заняття 2.Політика. Політична влада. Політичні відносини.
1. Що собою являє політика як суспільне явище?
2. Структура державної влади. Принцип поділу влади. Поділ влади в Україні.
3. Легітимність влади. Типи легітимності влади.
4. Виборчий процес в Україні як прояв легітимності.
Семінарське заняття 3.Держава – базовий інститут політичної системи. Правова держава та громадянське суспільство.
1. Держава. Форма держави.
2. Основні етапи формування української державності:
- Київська Русь;
- Україна у складі Литви та Польщі;
- державно-правові інститути Запорізької Січі;
- Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій;
- українська державність 1917-1920 рр.;
- Україна у складі СРСР;
- Україна після проголошення незалежності.
3. Правова держава: сутність, основні ознаки та принципи. Основні тенденції формування правової держави в Україні.
4. Генезис, сутність та ознаки громадянського суспільства. Структура громадянського суспільства.
5. Становлення громадянського суспільства в Україні.
Семінарське заняття 4.Політичні системи. Політичні партії. Партійні системи.
1. Політичні партії, генезис і типи. Основні функції політичних партій.
2. Партійні системи. Особливості формування багатопартійності в Україні.
3. Політична система. Типи політичних систем, їх структура та функції.
Семінарське заняття 5.Особа і політика.Політичні еліти. Політичне лідерство.
1. Особа як об’єкт і суб’єкт політики.
2. Поняття, генезис та ознаки політичного елітизму.
3. Формування політичних еліт в Україні.
4. Зміст, генезис та ознаки політичного лідерства.
5. Політичне лідерство в Україні: теорія і дійсність.
Семінарське заняття 6.Політична культура суспільства.
1. Політична свідомість як суспільне явище, її різновиди. Формування політичної свідомості.
2. Сутність, структура і функції політичної ідеології. Політичні доктрини сучасності.
3. Громадська думка як фактор політики. Вплив політичної культури на політичну систему.
4. Розвиток політичної культури в Україні.
ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА
Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького або проектно-конструкторського характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу, має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці і завершується обов’язковим звітом щодо його виконання.
Однією з форм самостійної роботи студентів є виконання індивідуальної науково-дослідної роботи у вигляді реферату, есе або конспекту першоджерела на відповідну тему з курсу “Політологія”.
Реферат має містити такі складові частини:
· титульний аркуш;
· план реферату (зміст роботи із позначенням сторінок);
· вступ (обґрунтування актуальності обраної теми);
· основна частина;
· висновки;
· список використаної літератури.
Обсяг реферату має бути в межах 12-15 сторінок комп’ютерного набору (або від руки 15-18 сторінок) без списку літератури та додатків.
Усі розділи і підрозділи, що є у плані, повинні бути виділені в тексті заголовками та підзаголовками.
Текст розміщується на аркуші, обмеженому берегами: лівий – не менше 20 мм; правий – 15 мм; верхній – 15 мм; нижній – 15 мм. Текст у комп’ютерному варіанті виконується шрифтом - Times New Roman, розміром –14, інтервалом між рядків – 1,5. При написанні від руки потрібно дотримуватись зазначених берегів і не перевищувати інтервал між рядками більш 2.
Порядковий номер проставляється праворуч у верхньому куті сторінки. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ньому порядковий номер не ставиться. Він проставляється на наступній сторінці далі по порядку.
Розділи або глави нумеруються арабськими цифрами, а підрозділи або параграфи – цифрою розділу і підрозділу через крапку. Наприклад, якщо розділ буде другим, то він позначається: Розділ 2: ... (далі йде назва розділу), а відповідно перший підрозділ цього розділу: 2.1. (далі йде назва підрозділу) і так далі за порядком до наступного розділу.
Список використаної літератури повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою. Укладаючи його, необхідно дотримуватись вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літературу слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв творів. Бібліографічні записи повинні мати порядкову нумерацію. Посилання на літературу робляться в тексті з позначенням їх порядкового номера в списку і сторінок через кому в прямокутних дужках. Наприклад: [6, 123], або на декілька підряд сторінок [7, 34-37]. Якщо посилання робиться на ціле джерело без зазначення конкретних сторінок, то вказується лише порядковий номер у списку в прямокутних дужках. Наприклад: [10]. Якщо на декілька джерел, то цифри номеру йдуть через крапку з комою. Наприклад: [10; 15] або [7;10;12].