НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ 161

3.6.3. Загальна характеристика трудової діяльності

Будь-яка трудова діяльність характеризується двома взаємопов'язаними елементами: фізичний (механічний) — визначається роботою м'язів; психічний — визначається участю органів чуття, пам'яті, мислення, емоцій, вольової активності.

Частка фізичної і психічної складових у різних видах трудової діяльності неоднакова: під час фізичної праці переважає * м'язова діяльність; під час розумової активізуються * процеси мислення. Але жоден з видів праці не відбувається без регулювання центральної нервової системи. Вивчення трудової діяльності людини і впливу її на організм людини передбачає, насамперед, характеристику фізіології праці:

♦ фізичні, нервово-психологічні, розумові, емоціональні перенавантаження;

♦ ритм і темп роботи;

♦ монотонність праці;

♦ обсяг сприймання і переробки інформації;

♦ біомеханічні та антропометричні дані.

Це дає змогу визначити + ступінь і характер навантаження організму під час роботи, + відповідність робочого місця і засобів праці ана-томо-фізіологічним особливостям людини і + розв'язати цілу низку практичних питань: • раціональні режими праці і відпочинку, • організація робочого місця, • проведення професійного добору та профорієнтації тощо.

Відомо, що життєдіяльність людини постійно супроводжується витратами енергетичних запасів, які і визначають важкість праці. Енергетичні втрати поновлюються харчуванням. Це необхідно для забезпечення постійного обміну енергії, тобто є безперечною умовою життя. Кількість енергії, що витрачається, дістала назву енергії основного обміну. Витрати енергії на основний обмін можуть коливатися залежно від статі, віку, стану центральної нервової системи, інтенсивності функцій ендокринної та ферментної систем та багатьох інших факторів.

Фізичні зусилля, яких докладає людина в трудовій діяльності, оцінюються у формі енергетичних витрат (вимірюються в кДж/хв, кДж/год або кКал/хв ни к Кал/ год). їх кількість залежить від інтенсивності навантаження. Так, при фізичній праці середньодобові енерговитрати перевищують 115 кКал/год. Витрати енергії в багатьох випадках залежать від рівня механізації виробництва. Якщо воно повністю автоматизоване, то енергетичні витрати робітників наближаються до енерговитрат осіб, які займаються розумовою працею.

Розглянемо таблицю енерговитрат людини на різних етапах діяльності (з розрахунку на масу тіла в 70 кг).

НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Вид діяльності	Енерговитрати, кКал/год
а) У домашніх умовах: — сон і відпочинок у ліжку — відпочинок сидячи — особиста гігієна — читання, домашнє навчання — прибирання	65-77 85-106 102-144 90-112 до 270
б) Розумова дія-югість: — спокійне читання — навчання, самопідготовка — слухання лекцій сидячи — писання — друкування — робота з комп 'ютером — читання лекцій у великій аудиторії — бесіда стоячи — бесіда сидячи	До ПО До 111 102-112 90-112 90-144 115 140-270 112 106
в) ФЬична діяііьність: — робітники прокатного цеху — робітники ливарного цеху — бетонщики — MOjWpu — тесляра — цегельник	275-325 280-375 360-390 270 207-246 220-400

Отже, добові енерговитрати залежать від характеру роботи та фізичного навантаження:

> при розумовому виді діяльності — не більше 2,5 тис. кКал/добу;

> при середній фізичній праці — 3,2 тис. к Кал/добу;

> при тяжкій фізичній праці та активному способі життя вони досягають 4 тис. кКал/добу та більше.

Розглянемо приблизний хронометраж енерговитрат цих людей: