СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. Війна- збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переноскому розумінні слова - крайня ступінь
Війна- збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переноскому розумінні слова - крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.
Вік- поняття, що характеризує період (тривалість) життя людини, а також стадії її життя. ВІЛ- вірус імунодефіциту людини.
Вірус- збудник хвороб рослин, тварин і людини, за розмірами менший за бактерій (внутрішньоклітинний паразит).
Вісцеральний аналізатор- аналізатор внутрішніх органів. ВООЗ- Всесвітня організація охорони здоров'я.
Вражаючий фактор- чинник життєвого середовища, який за певних умов завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, приводить до матеріальних збитків.
Гармонія- відповідність розмірів частин і цілого, злиття різноманітних компонентів об'єкта в єдине органічне ціле.
Ген- молекулярний носій спадкових властивостей організму.
Генетичний код- система запису спадкової інформації в молекулі дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) живих істот (людей, тварин, рослин, бактерій, вірусів).
Геохімічні процеси- процеси зміни хімічного складу гірських порід і мінералів, а також розплавів і розчинів, із яких вони утворилися.
Гіпотеза- виражене у формі судження припущення або передбачення чого-небудь. Гістологія- наука про тканини тварин і людини.
Глікоген- тваринний крохмаль, основний запасний вуглевод тварин і людини, особливо великий його вміст в печінці і м'язах.
Гомеостаз- відносна динамічна сталість складу і властивостей внутрішнього середовища й сталість основних фізіологічних функцій організму людини, тварин і рослин.
Гормони- біологічні активні речовини, вироблені ендокринними залозами або залозами внутрішньої секреції; служать для гормональної діяльності окремих органів, систем і всього організму в цілому. Гравітація- тяжіння, універсальна взаємодія між будь-якими видами матерії.
Граничнодопустима концентрація (ГДК)- максимальна кількість небезпечної хімічної речовини в одиниці об'єму (повітря, води тощо) чи ваги (харчових продуктів), яка при щоденному впливі протягом необмежено тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхилень, а також негативних змін у нащадків. Грибки- одно- та багатоклітинні мікроорганізми рослинного походження.
Демографічний вибух- різке прискорення темпів росту населення (переважно в країнах Азії, Африки, Латинської Америки).
Деструкція- порушення або руйнування нормальної структури чого-небудь. Деформація- зміна відносного положення часток тіла, пов'язана з їхнім переміщенням. Джерело небезпеки- природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії, що несуть в собі загрозу небезпеки.
Дисгармонія- відсутність або порушення гармонії, немилозвучність, розлад.
Дисиміляція (катаболізм)- ферментативне розщеплення органічних речовин та виведення з організму продуктів розпаду.
Дискретність- переривчастість; протиставляється безперервності.
Дистрофія- дегенерація, переродження, патологічний процес, що виникає у зв'язку з порушенням обміну речовин і характеризується появою в тканинах продуктів обміну речовин, змінених кількісно і якісно. Діяльність- активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби. ДНК- дезоксирибонуклеїнова кислота, носій спадкової, генетичної, інформації.
Довкілля- навколишнє середовище людини, обумовлене в даний момент сукупністю факторів, здатних чинити пряму або непряму, негайну або віддалену дію на діяльність людини, її здоров'я і життя. Евакуація- організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон. Ейфорія- відчуття задоволення від дії наркотику.
Еквівалентна доза— міра біологічної дії іонізуючого випромінювання на людину. Експозиційна доза- іонізуюча спроможність іонізуючого випромінювання в повітрі. Електрика- сукупність явищ, обумовлених існуванням, рухом і взаємодією електрично заряджених тіл або часток. Електричний струм- упорядкований (направлений) рух електрично заряджених часток. Електричний удар- див. загальна електротравма.
Електричні знаки (мітки)- чітко окреслені плями найчастіше сіро-синього або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, яка потрапила під дію струму.