ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН
Міністерство освіти І НАУКИ україни
Національна юридична академія україни
Імені ярослава мудрого
Навчально-методичний
Посібник
ДЛЯ самостійної роботи
Та семінарських занять
З навчальної дисципліни
“політологія”
(відповідно до вимог ЕСТS)
Для студентів ІV курсу
Денних факультетів
Харків
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Політологія” (відповідно до вимог ЕСТS)для студентів ІV курсу денних факультетів/Уклад.: М.П. Требін, Л.М. Герасіна, О. М. Сахань та ін. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – 53 с.
У к л а д а ч і: М.П. Требін,
Л.М. Герасіна,
О.М. Сахань,
Г.Ю. Васильєв,
О.В. Волянська,
В.Я. Зимогляд,
І.В. Підкуркова,
О.В. Ставицька
Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою академії (протокол № 6 від 25.09.2008 р.)
© Національна юридична академія України, 2008
З М І С Т
1. Вступ……………………………………………………….…...3
2. Загальний розрахунок годин лекцій, семінарських
занять та самостійної роботи з політології………..................6
3. Плани семінарських занять та самостійної роботи
з навчальної дисципліни “Політологія”...….………………...8
4. Поточний (модульний) та підсумковий
контроль знань студентів………………………………….....14
5. Індивідуальна робота студентів..................…………….........16
6. Критерії оцінювання успішності студентів………………....17
7. Контрольні питання для підготовки до іспиту
з навчальної дисципліни “Політологія”……………………..19
8. Словник основних термінів………………………………......24
9. Список рекомендованої літератури……………………….....51
ВСТУП
Політологія є навчальною дисципліною циклу гуманітарних і соціально-економічних дисциплін освітньо-професійної програми за спеціальністю “правознавство”.
Політологія вивчає політичну сферу життя суспільства: політику, політичні відносини й процеси, політичну культуру, політичні системи й режими, політичні партії та суспільно-політичні рухи, класи, соціальні групи, клани, еліти, їх інтереси, форми діяльності в політиці, методи боротьби за владу тощо. Предмет політології має тісні зв’язки з предметом юридичної науки, особливо з таких питань, як держава, влада, право, закони, демократія, незалежність, відповідальність, юридична культура, права людини, вибори, суспільний і державний лад та з багатьох інших.
Мета вивчення політології – розширення та збагачення знань студентів-юристів, посилення теоретико-методологічної і професійної підготовки тих, кому доведеться освоювати складну політико-правову дійсність, приймати рішення в різних колізійних ситуаціях, особливо тих, що стосуються долі людей, виступати в ролі активних суб’єктів політики й права. Вивчення політології – один із засобів сучасної соціалізації особи й формування політико-правової культури, залучення до демократичних цінностей. Курс політології повинен дати студенту-юристу необхідний мінімум знань про політичні реалії, норми політичної поведінки, політичні цінності; він має сприяти вихованню освічених людей, спроможних раціонально і критично давати оцінку політичним феноменам, робити усвідомлений політичний вибір. Знання основ політології необхідне для виконання багатьох функцій юриста, вирішення конкретних завдань юридичної діяльності.
У результаті поглибленого вивчення політології студенти повинні
знати:
– теоретико-методологічні підвалини політичної науки; володіти категоріями, поняттями й закономірностями політології;
– природу взаємозв’язку і взаємозалежності політики та права;
– історичну традицію генезису й розвитку світової політичної думки;
– теоретико-концептуальну структуру сучасної політологічної доктрини в розмаїтті зарубіжних і вітчизняної наукових шкіл;
– сутність найважливіших політичних феноменів: політики, політичної влади, лідерства, політичної системи і режиму, держави, ідеології, політичної культури та поведінки, політичних технологій тощо;
– систему політичних інститутів сучасності, що складають структурно-функціональний формат політичного буття;
– структуру і реальний вплив сучасних політичних àкторів (суб’єктів): політичних партій, рухів та їх лідерів, політичної еліти та істеблішменту, політико-правових інституцій держави;
– природу, форми й динаміку різноманітних політичних процесів, їх типологію, масштаби й наслідки;
– міжнародну політику і глобальні проблеми сучасності;
вміти:
– володіти методами аналізу, діагностики і прогнозування політичних явищ, процесів та подій в контексті досягнень сучасної політичної науки;
– аналізувати владу як субстанцію політики й засіб управління соціальними процесами. Оцінювати специфіку політико-владних відносин; орієнтуватися в проблемах легітимності, горизонтального й вертикального розподілу влади;
– формувати уявлення про еволюцію та типологію політичних систем, володіти законом “переходу” від тоталітаризму до демократії та ін.;
– визначити показники позитивної еволюції (чи кризи) політичної влади в сучасному суспільстві; формулювати засади прогресивних стратегій політичного розвитку щодо удосконалення конституційного ладу, політичних інститутів, електорального процесу тощо;
– зіставляти дійсну структуру політичних інтересів і очікувань українського населення відповідно до чинних політичних структур: партій, організацій, рухів, блоків, коаліцій тощо;
– формулювати й відстоювати власну політичну та правову позицію, працювати в умовах політичного плюралізму, сприяти толерантності й гармонізації всіх політичних зв’язків і міжпартійних відносин;
– орієнтуватися в міжнародних політичних процесах, оцінювати світові геополітичні проблеми, місце і роль України на міжнародній арені.
ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН