КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК. Державна молодіжна політика–це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом
Державна молодіжна політика–це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється у законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення необхідних умов і гарантій для її соціального становлення, розвитку, реалізації творчого потенціалу, як у власних інтересах, так і в інтересах держави.
Дитина– це кожна особа віком до 18 років, якщо згідно із законом вона не набуває прав повноліття раніше.
Малолітні –це особи від народження до 14 років (термін уведено 1.01.2004 р.).
Молодь– це велика специфічна соціально-демографічна група населення, яка є об’єктом і суб’єктом суспільних процесів та виділяється на основі вікових характеристик, особливостей соціального положення та соціально-психологічних властивостей.
Молодь– це населення віком від 14 до 28 років (з 5.02.1993 р. до 23.03.2004 р.); населення від 14 до 35 років (з 23.03.2004 р.).
Молодіжна політика –це комплексне явище, що є результатом науково-теоретичної, ідеологічної, практичної та іншої діяльності усіх соціальних інституцій стосовно молоді.
Неповнолітні –це особи віком від 14 до18 років.
Свідомість – це продукт історичного розвитку матерії, вища притаманна людині функція головного мозку, яка виявляється в ідеальному, адекватному, активно-перетворюючому відображенні дійсності.
Соціологія молоді – це галузь соціології, що досліджує специфічну соціально-демографічну групу населення, що перебуває в процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та позасімейної соціалізації, адаптації, інтеріоризації норм, цінностей, творення соціальних та професійних очікувань, ролей, статусу.
ВИКОРИСТАНА І РЕКОМЕНДОВАНА
ЛІТЕРАТУРА
1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи // А.Й. Капська, О.В. Безпалько, Р.Х. Вайнола. За заг. ред. А.Й. Капської. – К.: ДЦССМ, 2002. – 164 с.
2. Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія. – К.: УДЦССМ, 2001. – 344 с.
3. Анциферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системы // Психология формирования и развития личности. – М.: Наука, 1981. – 365 с.
4. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Вид. Центр «Академія», 2001. – 576 с.
5. Гіденс Ентоні. Соціологія // Пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник; наук. кер. О. Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
6. Дюркгейм Е. Самогубство: соціологічне дослідження // Пер. з фр. Л. Кононович. – К.: Основи, 1998. – 519 с.
7. Эриксон Э. Идентичность, юность и кризис. – М., 1996. – С.100 – 152.
8. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю. – К.: УДЦССМ, 2001. – 220 с.
9. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. – К.: Наукова думка, 1995. – 304 с.
10. Краткий психологический словарь // Под ред. А.В. Петровского,
М.Г. Ярошевского. – Рн/Д.: Феникс, 1998. – 505 с.
11. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание, Личность. – М.: Политиздат, 1977. – 304 с.
12. Лукашевич М.П. Соціалізація: виховні механізми і технології. –
К.: ІЗМН, 1998. – 78 с.
13. Лукашевич Н. П. Социология воспитания. – К.: МАУП, 1996. – 180 с.
14. Лукашевич Н. П., Солодков В.Т. Социология образования. – К.: МАУП, 1997. – 192 с.
15. Маслоу А. Самоактуализация // Психология личности. Тезисы. – М.: Высшая школа, 1982.
16. Методичні рекомендації до Комплексної програми «Профілактика негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі» / Павленко А.М., Пінчук І.М., Шнеренко Л.П. – К.: УДЦССМ, 2001. – 72с.
17. Москаленко В. В. Социализация личности. – К.: Вища школа, 1986. –198 с.
18. Ольшанский Д.В. Политическая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 146 с.
19. Основи політичної науки // За заг. ред. Б. Кухти. Ч.3.: Політична свідомість і культура. – Львів: Кальварія, 1998. – 556 с.
20. Психологический словар / Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. – М., 1996. – С. 364.
21. Смелзер Н. Социология // Пер. с англ. – М.: Феникс, 1998. – 688 с.
22. Соціальна робота // Соціальна робота. Книга ІІ. – К.: ДЦССМ, 2002. – 440 с.
23. Соціологія / За редакцією В.М. Пічі. – Львів: «Магнолія – Плюс», «Новий світ – 2000», 2004. – 277 с.
24. Социальная психология личности в вопросах и ответах // Под ред. проф. В.А. Лабунской. – М.: Гардерики, 1999. – 397 с.
25. Соціологія / За ред. В.Г. Городяненка. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 560 с.
26. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник // Соціальна робота. Книга IV. – К.: ДЦССМ, 2002. – 536 с.
27. Соціологія: короткий соціологічний словник // Під заг.ред.
В.І. Воловича. – К.: Укр. центр дух. культури, 1998. – С.43.
28. Філософія // І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко, І.В.Бойченко та ін. За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1999. – 624 с.
29. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Вид.центр «Академія», 2000. – 544 с.
30. Фрейд З. Вступ до психоаналізу // Пер. з нім. П. Таращук. – К.: Основи, 1998. – 709 с.
31. Хьелл Л., Зиглер Д. Теория личности: основные положения, исследования и применение. – Спб.: Питер, 2000. – 608 с.
32. Циба В.Г. Соціологія особистості: системний підхід (соціально-психологічний аналіз). – К.: МАУП, 2000. – 152 с.
33. Черниш Н.Й. Соціологія. – Львів: Кальварія, 2003. – 544 с.
34. Якуба О.О. Соціологія. – Харків: Константа, 1996. – 192 с.
ДОДАТКИ
Додаток А