Урок – основна форма організації навчального процесу

Натепер серед різноманітних організаційних форм на­вчання, використовуваних у загальноосвітній школі (урок, екскурсія, семінар, практичне заняття, лабораторна робота, практикум, факультатив, домашня самостійна робота, екзамен, залік, консультація, інструктаж), урок є основним.

Урок— логічно закінчена, цілісна, визначена в часі частина навча­льно-виховного процесу, за якої вчитель займається з групою уч­нів (у постійному складі) за певним розкладом.

Тривалість уроків у загальноосвітньому навчальному за­кладі становить: у 1 класі — 35 хв., у 2 — 40 хв., у 5—12 — 45 хв. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та державної са­нітарно-епідеміологічної служби. Тривалість перерв між уро­ками визначають з урахуванням потреб в організації актив­ного відпочинку і харчування учнів, але не менше 10 хв., ве­ликої перерви (після другого або третього уроку) — 20 хв.

У сучасній дидактиці існують різні класифікації уроків залежно від взятих за основу ознак. За способами їх прове­дення виділяють: урок-лекцію, кіноурок, урок-бесіду, урок-практичне заняття, урок-екскурсію, урок самостійної робо­ти учнів у класі, урок лабораторної роботи. За загальнопе-дагогічною метою організації занять виокремлюють: урок вивчення нового матеріалу; удосконалення знань, умінь і на­вичок; контролю та корекції знань, умінь і навичок. Зале­жно від дидактичної мети уроки бувають спеціалізованими (переважає одна мета), комбінованими (дві або більше рів­нозначні мети). Різновидами спеціалізованого уроку є: урок засвоєння нових знань; урок засвоєння умінь та навичок; урок застосування знань, умінь та навичок; урок контролю та корекції знань, умінь та навичок; урок узагальнення та систематизації знань.

Основні вимоги до уроку

Урок є основною організаційною формою навчально-виховної роботи і складним психолого-педагогічним актом в процесі навчання, що базується на власній організаційній методиці та психологічних засадах. Правильна побудова уроку має не тільки навчальне, а й виховне значення, спри­яє не лише засвоєнню знань, а й формуванню зібраності, ор­ганізованості та дисципліни учнів. Тому урок має відпові­дати організаційним, дидактичним, психологічним, етич­ним та санітарно-гігієнічним вимогам, які тісно пов'язані між собою, доповнюють одна одну.

Організаційні вимоги до уроку передбачають чітке ви­значення мети і завдань уроку, раціональну його структу­ру, підтримання високої працездатності, дисципліни, опти­мальне використання часу.

Дидактичні вимоги висувають на передній план чіткість навчальних завдань, освітню і виховну мету, оптимальний зміст, раціональні методи, дотримання принципів навчання.

Психологічні вимоги спрямовані на стимулювання на­вчально-пізнавальної діяльності, метою якої є формування позитивного ставлення учнів до навчання.

Етичні вимоги відображають одну зі сторін педагогіч­ної моралі — характер взаємин учителя й учнів на уроці (ви­могливість, принциповість, справедливість, тактовність).

Санітарно-гігіснічні вимоги до уроку акцентують увагу вчителя на відповідальності не тільки за глибокі та фунда­ментальні знання дітей, але й за їх психофізіологічний стан.

Значна частина санітарно-гігієнічних вимог до процесу навчання повинна виконуватися без безпосередньої участі вчителя (забезпечення відповідної площі, кубатури класних приміщень, освітлення класу, раціональний розклад уроків, сприятливий шкільний режим та ін.). Будь-яке порушення норм шкільної гігієни вчитель не мас залишати без уваги.

Протягом уроку він повинен стежити за рівнем втомлю­ваності учнів. Сам процес втомленості має дві фази: рухли­вої непосидючості та загальмованості. Якщо учень починає відволікатися від роботи, займатися сторонніми справами, потягатися, розмовляти — це ознака першої фази втомле­ності. В'ялість, апатія, позіхання, розсіяність свідчать про виникнення загальмованості. Щоб уникнути другої фази втомленості, необхідно зробити короткочасний відпочинок або змінити вид діяльності учнів.

Значні санітарно-гігієнічні вимоги пред'являються до використання технічних засобів навчання і засобів наочно­сті. Використання контрастних екранів і підйомних майдан­чиків при демонструванні дослідів, моделей та макетів, за­стосування підфарбованих рідин, ретельне затемнення при перегляді кінофільмів, діафільмів, діапозитивів, чіткість зо­браження на екрані, світлові указки та кольорова крейда по­легшують зорове сприйняття учнів.

Порушенням санітарно-гігієнічних вимог до уроку є за­тримання учнів після дзвінка в класі, байдужість учителя до здоров'я учня, нехтування правилами техніки безпеки. Тому ставлення вчителя до санітарно-гігієнічних вимог сві­дчить не тільки про рівень його професійності, але й про йо­го моральність та етичні якості.

Успішне проведення уроку можливе лише за дотри­мання всіх вказаних вимог.

Загальновідомою є ти­пологія уроків В. О. Онищука за дидактичною метою:

урок засвоєння нових знань;

урок формування вмінь і навичок;

урок комплексного застосування знань, умінь і навичок;

урок узагальнення й систематизації знань;урок перевірки, оцінки та корекції знань, навичок і вмінь;

комбінований урок.

повторення, закріплення знань, умінь і навичок;

контрольно-перевірні;

комбіновані, на яких розв'язуються водночас кілька дидактичних завдань.

Є також класифікація за головною дидактичною метою — засвоєння нових знань і вмінь, їх удосконалення й перевірка, згідно з якою виокремлюють такі типи уроків:

вивчення нового матеріалу;

вдосконалення та застосування теоретичних знань і вмінь;

узагальнення й систематизації знань;

контрольно-облікові;

змішані, або комбіновані.