Специфіка структури українського суспільства

Специфіка української дійсності полягає в тому, що в умовах перехідного стану

суспільства груп, що знаходяться на стиках різних соціальних класів, з’являється дедал

і більше. Сама соціальна структура стає аморфною, йде інтенсивний процес люмпен

ізації частини населення.

Українське суспільство відрізняється ще й тим, що в його формуванні велику роль

відіграють ідеолого-політичні фактори. Не секрет, що радикальні демократи проводили

політику швидкого перерозподілу власності і створення нових соціальних груп,

що забезпечують їм політичну підтримку. Для позначення цих нових для України соц

іальних груп використовується такий вираз, як «нові українці». В сукупності це неоднор

ідна соціальна група, що має свою внутрішню диференціацію.

Нині в Україні формуються два основних класи: власники і наймані робітники.

Зрозуміло, кожний з цих класів має свою внутрішню диференціацію. Клас власників,

що народжується і який використовує найману працю, швидше за все, можна розді-

лити на великих власників, середніх і дрібних. Якщо розглядати працівників наймано

ї праці, то їх диференціацію можна провести залежно від форми власності, з якою

пов’язана їх праця: зайняті на підприємствах з державною формою власності, змішаною

і приватною.

Юрій М.Ф. Соціологія

Третя досить велика соціальна група – особи не найманої праці, що складають до 10

відсотків зайнятих у народному господарстві. Це фермери, власники і співвласники

приватних підприємств, що працюють на індивідуальній основі, на сімейному

підприємстві. Зазначена соціальна група досить швидко збільшується.

Деякі соціологи пропонують поділяти все економічно активне населення на три

класи: вищий, середній і нижчий. У 1999 р. до вищого класу віднесло себе 1 відсоток

опитаного населення, до середнього – 39 відсотків і до нижчого – 44 відсотка. Таким

чином, українці навчилися себе ідентифікувати, реально уявляють своє місце в соц

іальній ієрархії.

У працях сучасних українських соціологів серйозна увага приділяється дослі-

дженню проблем соціальної стратифікації Особливо ретельно вивчаються питання

формування середнього класу в сучасній Україні. Відзначаються, з одного боку, складносщ

і його становлення, з іншого боку – складносщі його теоретичного визначення,

пошук критерію належності людей до середнього класу.

За результатами дослідження, у даний час в Україні середній клас неоднорідний

і складає в середньому до 20 відсотків населення. Аналізуючи трансформацію соц

іальної структури українського суспільства, називаються такі основні соціальні групи:

«верхи» – компрадорська буржуазія і нова буржуазія, «низи» – дрібна і середня

буржуазія, працівники найманої праці, кримінальні верстви, маргінальні верстви.

Деякі соціологи виділяють верхній, середній і базовий прошарок. За їх оцінками,

верхню верству утворюють великі і середні підприємці, бізнес-верства, керівники

виробництва, високооплачувані фахівці, бюрократія, вищі офіцери армії, силових

структур. У середню верству входять: дрібні підприємці, висококваліфіковані фахівці,

особи, зайняті в управлінських структурах, військові. Базову верству утворюють масова

інтелігенція, службовці, особи масових професій, індустріальні робітники, селяни

і фермери.

Неформальність класової структури, відсутність стабільних, стійких класів сприяє

подальшому збільшенню неконтрольованих деструктивних соціальних конфліктів.

Соціологи активно займаються процесами розвитку соціальної структури, її динам

іки в країні, по окремих регіонах і містах; беруть участь в аналізі даних перепису

населення, розробці соціальних паспортів міст і регіонів.