Сутність і особливості наукових досліджень у педагогіці
Педагогіка як наука може розвиватися лише за умови поповнення новими фактами, здобутими у процесі пошуково-дослідницької роботи, тобто здійснення наукових досліджень.
Наукове дослідження - особлива форма процесу пізнання, систематичне, цілеспрямоване вивчення об'єктів, в якому використовують засоби і методи науки, що завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт.
У педагогіці використовують фундаментальні дослідження (покликані розкрити сутність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, науково обґрунтувати їх) та прикладні дослідження (охоплюють безпосередньо пов'язані з практикою питання).
В Україні фундаментальні теоретичні педагогічні дослідження здійснюють науково-дослідні інститути, об'єднані в Академію педагогічних наук України, прикладні - науково-методичні центри вищої, середньої, професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України та ін.
Дослідження педагогічних явищ і процесів мають враховувати такі їх характерні особливості: а) неоднозначність їх перебігу (результати навчання, розвитку і виховання залежать від одночасного впливу багатьох чинників); 6) неповторність педагогічних процесів (під час повторного дослідження педагог має справу вже з іншим "матеріалом", навіть попередні умови не вдається зберегти); в) участь у педагогічних процесах людей усіх вікових категорій (тому експерименти, що суперечать моральності й етичним нормам, заборонені); г) об'єктивні висновки у процесі дослідження можливі лише за умови багаторазових спостережень, в усередненій, узагальненій формі.
Головними критеріями ефективності науково-педагогічного дослідження є отримання нового наукового результату, збагачення теоретичних знань, покликаних сприяти удосконаленню процесу виховання, навчання й розвитку дітей, ефективному та якісному вирішенню конкретних навчально-виховних завдань.
Результати науково-педагогічних досліджень повинні відповідати таким вимогам, як суспільна актуальність, наукова новизна, теоретична і практична значущість, наукова об'єктивність і достовірність, доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності, з'ясування міри, меж і умов ефективного використання отриманих результатів.
Попри суттєві зрушення в організації педагогічних досліджень, негативно позначаються на їх розвитку надмірна зосередженість їх в адміністративному центрі, недостатня мобільність вітчизняної дослідницької системи, відчутна ізольованість її від зарубіжної педагогічної науки, слабке матеріально-технічне забезпечення досліджень, недостатнє втілення в педагогічну практику їх результатів.
Національною доктриною розвитку освіти в Україні окреслено стратегічні завдання випереджувальної інноваційної розбудови національної системи освіти і науки як основи розвитку особистості, суспільства, нації, держави. Відповідно до неї Академія педагогічних наук України затвердила "Основні напрями досліджень педагогічних і психологічних наук в Україні", в яких сформульовано актуальні проблеми педагогіки і психології, що потребують дослідження. У них ідеться про необхідність досліджень з методології, філософії з метою подальшого уточнення цілей та ідеалів освіти, її зміст, що є основою формування типу культури суспільства, нової української політичної нації.
Актуальними є дослідження теоретико-методологічних проблем виховання, змісту і динаміки цілісного виховного процесу, взаємодії особи, сім'ї, суспільства, навчального закладу. Не менш важливими є дослідження особистісно орієнтованого виховання дітей і молоді в різних соціальних умовах, утвердження цінностей гуманістичної педагогіки, гармонійного формування розумових, моральних і фізичних якостей особистості.
Не втрачає своєї актуальності проблема обґрунтування змісту загальної середньої освіти, розроблення дидактичного і методичного забезпечення його реалізації у 12-річ-ній школі.
Особливої уваги потребують сучасні педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні психології, вікової фізіології, соціології та інших наук про людину, нових інформаційних технологій і враховують вікові та індивідуальні особливості учнів.
Пріоритетними є також наукове обґрунтування й конкретизація поняття "якість освіти", принципів і методик вимірювання навчальних досягнень учнів і студентів, порівняльного оцінювання рівня освіти в українській і зарубіжній школах. Відчутною є необхідність вироблення системи об'єктивних критеріїв оцінювання ефективності та якості роботи навчальних закладів різних типів, рівнів акредитації та форм власності, а також управлінської діяльності.
Більшість дослідницьких проблем стосуються дошкільної, загальної середньої, спеціальної, професійної, професійно-технічної та вищої освіти.
Методологія педагогіки
У своїх наукових пошуках педагогіка послуговується різноманітними методами (способами) пізнання педагогічної дійсності, вивченням яких переймається методологія педагогіки.
Методологія педагогіки - вчення про принципи, форми і методи наукового пізнання педагогічної дійсності.
Методологія педагогіки є багаторівневою системою, яку утворюють:
1. Філософська методологія (виражає світоглядну інтерпретацію результатів наукової діяльності, форм і методів наукового мислення у відображенні картини світу).
2. Опора на загальнонаукові принципи, форми, підходи до відображення дійсності. Такими принципами є системний підхід, моделювання, статистична картина світу.
3. Конкретна наукова методологія (сукупність методів, форм, принципів дослідження в конкретній науці).
4. Дисциплінарна методологія (сукупність методів, форм, принципів дослідження, які використовують у певному розділі науки, наприклад у дидактиці.
5. Методологія міждисциплінарних досліджень.
Цій багаторівневій системі властива супідрядність рівнів, відповідно до якої філософський рівень є змістовою основою будь-якого методологічного знання, визначає світоглядні підходи до процесу пізнання й перетворення дійсності.