Які форми і види кислотності розрізняють?

Розрізняють:

· Актуальну (активну) кислотність;

· Потенційну (пасивну) кислотність, яку, у свою чергу, поділяють на два види обмінну і гідролітичну.

  1. Які чинники впливають на виміряний рівень рН?

Насамперед , рН залежить від здатності наявних у грунті кислот до дисоціації. Чим краще виражена ця здатність, чим більшими константами дисоціації характеризуються компоненти грунтового розчину, тим більше впливають вони за майже однакових умов на величину рН. Також на рівень рН можуть впливати будь-які писутні у системі кислотно-основні компоненти, залежно від констант їхньої кислотності.Зокрема, Орлов відзначає, що кислотність грунтових розчинів зумовлена наявністю у них вільних органічних кислот, які мають у своєму складі кислі функціональні групи.До найважливіших речовин, які здебільшого зумовлюють актуальну кислотність, належить карбонатна кислота(Н2СО3). Значний вплив на кислотність грунту здійснюють постійно наявні у грунтовому розчині органічні кислоти та їхні солі. Головними чинниками, які впливають на виміряний рівень рН є співвідношення твердих і рідких фаз грунту, концентрація електролітів у системі, суспензійний ефект. Вимірювання рН проводять завжди потенціометричним методом. (також сюда можна написати настпне питання)

  1. Що розуміють під суспензійним ефектом?

Внаслідок того що рН поводять майже завжди потенціометричним методом, суспензійний ефект є одним із гловних чинників, який ускладнює вимірювання та інтерпретацію одержаних результатів. За Орловим, сутність цього явища полягає у виникненні між електродом порівняння і суспензією сольового містка; між сольовим містком і суспензіює грунту виникає дифузний потенціал. Це зумовлю до збільшення потенціалу, внаслідок чого, за умови аналізу кислих ґрунтів, водні витяжки характ. значно вищими значеннями рН, ніж водні суспензії. Щоб зменшити вплив суспензійного ефекту, рекомендують проводити вимірювання рН після відстоювання суспензії. Розбавлення суспензії часто зумовлює до збільшення рН.

  1. На які види поділяють потенційну кислотність?

Потенціальна кислотність є результатом взаємодії грунту з розчином солей або основ. Вона дає змогу одержати уяву про загальний вміст у гуртах кислотних компонентів. Виявлена пряма залежність: чим більшою є потенціальна кислотність, тим вищою є кислотність актуальна. Розрізнають обмінну та гідролітичну кислотність. Обмінна кислотність виявляється у процесі взаємодії грунту з з розчинами нейтральних солей. При цьому відбувається еквівалентний обмін катіона нейтральної солі на іони гідрогену і алюмінію, які наявні у вбирному комплексі. Зазвичай обмінну кислотність визначають, застосовуючи 1М розчин KCl. Ступінь кислотності оцінюють за величиною рН сольової витяжки або суспензії. Гідролітична кислотність появляється унаслідок взаємодії грунту з розчином гідролітично лужної солі. Для цього використовують 1М розчин СН3СООNa. Отже, гідролітична кислотність-характеризує загальну кількість кислотних компонентів, включаючи компоненти, які зумовлюють обмінну кислотність, і ті,які витісняються із рН-залежних позицій ГВК; ця кислотність проявляється при занчно вищих, ніж обмінна, значення рН.

  1. Що таке вапняковий потенціал?

Показником активної кислотності у багатьох випадках є велична, яку називають вапняковий потенціал. Його обчислюють за формулою рНСаСl2 +1 *lg aCа2+

2

Вапняковий потенціа майже не залежить від розбавлення суспензії і концентрації солей. Він відносно стабільний та найголовніше характерний для більшості грунтів.

  1. Що таке лужність грунтів?Її види та способи оцінки?

Лужність грунтів традиційно повязують з аніонами слабких мінеральних (S2-,PO43-,H2BO3- та інші) і відносно силтніших, передусім органічних кислот.Ці аніони проявляють властивості акцепторів протонів або основ; за взаємодії з водою вони приймають від неї протон і у розчині зявляються гідроксид-іони. Види лужності: 1)Актуальна лужність, або активність ОН- -іонів у рідких фазах грунтів, оцінюють вимірюванням рН у різних грунтових системах:грунтових системах, насичених водою грунтових пастах,воднихз грунтових суспензіях за співвідношення грунт: вода – 1:1; 1:2,5.За отсаннм проводять ві стандартні визначення. Аналізуючи засолені грунти, співвідношення становить 1:5. 2) Карбонатна лужність. Карбонатні іони наявні у грунтах у формі легкорозчинних солей(Na2CO3, NaHCO3), а також важкорозчинних сполук СаСО3. Відповідно до розчинності сполук, карбонатні іони здатні переходити із твердих фаз грунту у грунтовий розчин, а в умовах проведення аналізу – у рідкі фази паст і суспензій. У карбонатно-кальцієвій системі за умови зменшення РСО2 спостерігається зростання рН і зхменшення карбонатної лужності.Збільшення зумовлює до зниження рН. В умовах аналізу грунтів зі зростання співвідношення води і грунту, унаслідок переходу від пасти до суспензії(1:5), спостерігається зростання рН і зменшення карбонатної лужності. 3) Такожє боратна лужність зумовлена присутністю у розчині борат-іонів та сульфідна лужність.Її можна спостерігати у грунтах за домінування у них відносних умов середовища, за умов тривалого зберігання зразків у стані польової вологи у герметично закритому скляному посуді.

  1. Що характеризує карбонатна лужність?

Карбонатна лужність. Карбонатні іони наявні у грунтах у формі легкорозчинних солей(Na2CO3, NaHCO3), а також важкорозчинних сполук СаСО3. Відповідно до розчинності сполук, карбонатні іони здатні переходити із твердих фаз грунту у грунтовий розчин, а в умовах проведення аналізу – у рідкі фази паст і суспензій. У карбонатно-кальцієвій системі за умови зменшення РСО2 спостерігається зростання рН і зхменшення карбонатної лужності.Збільшення зумовлює до зниження рН. В умовах аналізу грунтів зі зростання співвідношення води і грунту, унаслідок переходу від пасти до суспензії(1:5), спостерігається зростання рН і зменшення карбонатної лужності, внаслідок розбавлення і зменшення РСО2 у газових фазах грунтових систем.

  1. Які грунти називають лужними?

Лужними називають грунти в яких реанкці грунтового розчину быльша 7(рН>7). До лужних належать дерново-карбонатні грунти, солончаки

  1. Які грунти називають кислими?

Кислими називаються грунти в яких реакцыя грунтовго розчину становить менше 7(рН<7). До кислих грунтів належать підзолисті грунти, чорноземи.

  1. Гіпотези про обмінний Алюмінній та обмінний Гідроген.

На початку 20-го століття запропоновано 2 гіпотези, на основі яких пояснювали природу потенційної кислотності: алюмінієва та воднева (або гіпотеза обмінного Алюмінію та обмінного Гідрогену). Власне тому 2-те століття необхідно вважати початком дискусії про походження (генезис, природу) потенціальної кислоти.

З позиції гіпотези про обмінний Алюміній(вперше запропонував американський вченний Т. Вейтч 1904 року; вдосконалював і розвиввав японський вченний Г. Дайкухара), його присутність у сольових витяжках із кислих грунтів пояснюють прямим його витісненням із ҐВК за допомогою розчинів нейтральних солей.

Хлорид Алюмінію титрується як кислота, що і створює враження щодо обмінної кислоти.

  1. Що таке боратна лужність

Лужність може бути зумовлена різними компонентами, які проявляють властивості основ. Доведено, що лужність грунтів може бути зумовленна не лиже карбонатними іонами. Було встановлено, що у водах рисових чеків лужність, зумовлена 2,4, а загальна - 1,6 ммоль(-)/л. Це протиріччя пояснюють наявністю одноосновної кислоти, нею може бути борат-іон. Отже, є ще один вид лужності, яку називають Борат-лужність.

  1. Що таке сульфідна лужність

За наявності у грунті сульфідів визначають сульфідну лужність. ЇЇ можна спостерігати за домінування відповідних умов середовища, за умов зберігання зразків грунті у стані польової вологості у герметично закритому скляному посуді. Може бути зумовлена аноіонами кислот.

  1. Назвіть критерії поділу грунту за складом компонентів, що зумовлюють лужність?

Загальна лужність е може бути зумовлена карбонатними, органісними компонентам,боратами, сульфідами. У зв"язку з цим усі компоненти характеризуються різними константами основності і співвідношення їхнє у різних грунтах неоднакове, тому часто спостерігають невідповідність між велечиною рН і загальною лужністю.

  1. Які способи меіорації застосовують стосовно лужних грунтів?

Для хімічної меліорації є заміщення увібраного Нтрію та Кальцію та нейтралізація вільної води. Зазвичай хімічну меліорацію проводять шляхом внесення гіпсу або різноманітних мінералів. які містять гіпс, сульфід, кислоту, ульфад Феруму, то що.

  1. Наявність яких компонентів у грунті зумовлює формування лужної реакції веседовища?

Склад компонентів, які зумовлюють лужність грунтів, може мати складну структуру, головну роль відіграють увібраний Натрій,вміст вільної або двовуглекислої соди, а також наявність карбонатних іонів. Останні присутні фактично в усіх грунтах і, за винятко грунтів, які містять борати і сульфіди, зумовлюють рівень рH.