Розрахунок і вибір посадок із зазором

Студент групи М-2-12_____________________________Д. М. Шаміловський

(підпис, дата)

Керівник роботи,

доцент _______________________________Б.Г. Харченко

(підпис, дата)

 

 

Дніпропетровськ 2014

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

2

48КР.153.000.000 ПЗ

ЗМІСТ

1.1. Визначення основних елементів гладкого циліндричного

з'єднання ……………………………………………………………………………………………...3

1.1. Визначення основних елементів гладкого циліндричного з'єднання за

Умовним позначенням посадки .............................................................3

1.2. Визначення елементів з'єднання, що складається методом групової взаємозамінності.............................................................................................5

2. Розрахунок і вибір посадок гладких циліндричних з’єднань ……………….7

2.1. Розрахунок і вибір посадок із зазором ………………………………………………. 7

2.2 Розрахунок і вибір посадок із натягом …………………………………………………9

3. Розрахунок і вибір посадок підшипників кочення ............................... 12

4. Визначення основних елементів шпонкового з'єднання....................... 15

5. Визначення основних елементів шліцьового з'єднання.........................18

6. Складання і розрахунок розмірного ланцюга..........................................21

Бібліографічний список..................................................................................23

 

 

1.

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

3

48КР. 153.000.000 ПЗ

ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕТІВ ГЛАДКОГО

ЦИЛІНДРИЧНОГО З'ЄДНАННЯ

Визначення основних елементів гладкого циліндричного з’єднання за умовним позначенням посадки

Посадка у системі отвору Æ 38 H8/f7;

1). Визначити граничні відхили отвору і вала

ES = + 39 мкм; EI = 0; .

es = -25 мкм; ei = -50 мкм.

2). Визначити граничні розміри деталей

D_max = D_n + ES = 38+0,039=38,039 мм; (1.1)

D_min = D_n + EI = 38+0=38 мм; (1.2) d_max = d_n + es = 38+(-0,025)=37,975 мм; (1.3)

d_min = d_n+ei = 38+(-0,05)=37,95 мм, (1.4) де D_max, D_min - найбільший і найменший граничні розміри отвору, мм;

d_max, d_min - найбільший і найменший граничні розміри вала, мм;

ES, El, es, ei - верхні і нижні граничні відхили отвору і вала, мм.

3). Визначаємо допуски отвору і вала

Т_D = D_max – D_mіn = 38,039-38=0.039 мм; (1.5)

Т_d = d_мах – d_min = 37,975-37,95=0.025 мм. (1.6)

де T_D, T_d – допуски отвору і вала, мм.

4). Визначити граничні зазори

S_max = D_max – d_min = 38,039-37,95=0.089 мм; (1.7)

S_min = D_min – d_max = 38-37,975=0,025 мм. (1.8)

де S_max, S_min – найбільший і найменший граничні зазори, мм.

5). Визначити допуск посадки із зазором

T_S = S_max - S_min = 0,089-0,025=0,064 мм; (1.9)

T_S = T_D + T_d 0,039+0,025=0,064 мм. (1.10)

де T_S – допуск посадки з зазором, мм;

 

6). Визначити схему розташування полів допуску деталей

з’єднання Æ 26 H9/c8 ; (рис. 1.1)

 

+ -

-50

-25

H8

f7

- -

 

 

Рис.1.1.Схема розташування полів допусків деталей з’єднання Æ 38 H9/c8

7). Виконати ескізи з’єднання у зборі та деталей з позначенням посадки, полів допусків граничних відхилень (рис. 1.2)

 

 

.

Рис. 1.2. Ескізи з'єднання у зборі і деталей

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

4

48КР. 153.000.000 ПЗ

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

5

48КР. 153.000.000 ПЗ

1.2. Визначення елементів з’єднання, що складається методом групової взаємозамінності

Посадка у системі вала Æ75 T7/h7 кількість груп сортування n = 3.

1). Визначити граничні відхили отвору і вала

ES = -75 мкм; EI = -105 мкм;

es = 0 ; ei = - 30 мкм.

 

2). Визначити граничні розміри деталей за формулами (1.1-1.4)

D_max = D_n + ES=75+ (-0,075) = 74,925 мм;

D_min = D_n + EI= 75 + (- 0,105) = 74,895 мм;

d_max = d_n + es =75 + 0 = 75 мм;

d_min = d_n + ei= 75+(-0,03) = 74,97 мм.

 

3). Визначити допуски отвору і вала за формулами (1.5,1.6)

Т_D =D_max -D_min = 74,925-74,895=0,03 мм;

Т_d = d_max -d_min =75-74,97=0,03 мм.

 

4). Визначити групові допуски отвору і вала

Т_Dгр= ; (2.1)

Т_dгр= , (2.2)

де Т_Dгр, Т_dгр – групові допуски отвору і валу, мм;

n – кількість груп сортування.

Т_Dгр=30/3=10 мкм; Т_dгр=30/3=10 мкм.

5). Визначити граничні натяги за формулою (1.7)

N_max = d_max– D_min = 75-74,895=0,105 мм;

N_min = d_min – D_max =74,97-74,925=0,045 мм.

 

6). Виконати схему розташування полів допусків з'єднання, деталі якого розбиті на три розмірні групи. (Рис. 1.3)

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

6

48КР. 153.000.000 ПЗ

-10

-20

-30

-105

-75

-85

-95

+

-

 

 

Рис 1.3. Схема розташування полів допусків з’єднання Æ150 U8/h8 ,

деталі якого розбиті на три розмірні групи

 

7). Визначити групові граничні зазори

N_{гр max} = d_{гр max} –D_{гр min};

N_{гр min} = d_{гр min} –D_{гр max},

де N_{гр. max,} N_{гр. min} – найбільший і найменший групові граничні натяги, мм

D_{гр. min,} D_{гр. max –} найбільший і найменший групові граничні розміри отвору.

N_{1 max} = d_{1 max} -D_{1 min} = 74,98-74,895=0,085 мм;

N_{1 min} = d_{1 min} -D_{1 max} = 74,97-74,905=0,065 мм;

N_{2 max} = d_{2 max} -D_{2 min} = 74,99-74,905=0,085 мм;

N_{2 min}= d_{2 min} -D_{2 max} = 74,98-74,915=0,065 мм;

N_{3 max} = d_{3 max} -D_{3 min} = 75-74,915=0,085 мм;

N_{3 mіx} =d_{3 min} -D_{3 max} = 74,99-74,925=0,065 мм.

8). Розробити карту сортування деталей з’єднання Æ75 на три

розмірні групи (Таблиця 1.1).

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7

48КР. 153.000.000 ПЗ

Таблиця 1.1

Карта сортування на три розмірні групи деталей з’єднання Æ75

Номер розмірної групи	Розміри деталей, мм
отвір	вал
	понад	74,895	74,97
до	74,905	74,980
	понад	74,905	74,980
до	74,915	74,990
	понад	74,915	74,990
до	74,925

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

8

48КР. 153.000.000 ПЗ

2.РОЗРАХУНОК І ВИБІР ПОСАДОК ГЛАДКИХ ЦИЛІНДРИЧНИХ З’ЄДНАНЬ

Розрахунок і вибір посадок із зазором

Номінальний діаметр: d_n =32мм;

Довжина з’єднання: l=53мм;

Кутова швидкість: =64 с^-1;

Питомій тиск: р = 0,13·10^-6 Па;

Марка масла: И20А ( =0,02 Па·с);

Шорсткість поверхні: отвору R_zD= 6,3 мкм; вала R_zd= 3,2 мкм;

1). Визначити оптимальний зазор

; (2.1)

S – зазор в стані спокою, м;

d_n – номінальний діаметр з'єднання, м;

– кутова швидкість, с^-1;

– абсолютна в’язкість масла при робочі температурі, Па·с;

l- довжина з’єднання,м;

р-середній питомий тиск в підшипнику, Па.

 

мкм,

де h – товщина масляного шару в місці найбільшого зближення поверхонь вала і отвору в робочому стані, м;

, (2.2)

де - найвигідніший оптимальний зазор, мкм;

2). Визначити розрахунковий зазор

, (2.3)

де -розрахунковий зазор, мкм;

K-коефіцієнт, що враховує спрацювання мікронерівностей у період припрацювання К=1,4;

- висота нерівностей профілю отвору і вала, мкм.

(2.4)

3). Вибрати стандартну посадку, яка задовольняє умову

. (2.5)

Такій умові відповідає посадка Ø32 в якої

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

9

48КР. 153.000.000 ПЗ

(2.6)

тобто 29 < 36,48

де - найбільший і найменший граничні зазори стандартної посадки, мкм.

4)Перевірити правильність посадки за умовою рідинного тертя.

(2.7)

Де -найменша товщина масляного шару, мкм

(2.8)

Умова дотримується , бо 19,9> 13,3 Посадка вибрана правильно.

5). Вибрати універсальні засоби вимірювання за умовою

(2.9)

Для отвору Ø32 Н9^(+0,062) з допуском Т_D = 62 мкм і допустимою похибкою вимірювання =16 мкм вибирається індикаторний нутромір з вимірювальною головкою з ціною поділки 0,01 мм. настроєний за кінцевою мірою, .

Для вала Ø32e8 з допуском Т_d = 39 мкм і допустимою похибкою вимірювання =10 мкм вибирається мікрокатор типу MP з ціною поділки 0,002 мм, у якого при вимірюванні в руках

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

10

48КР.153.000.000 ПЗ

2.2. Розрахунок і вибір посадок з натягом.

Вибрати стандартну посадку з натягом для таких умов:

d_n = 82 мм; l = 73 мм; d₂ = 164 мм; М_кр = 1935 Н·м; матеріал втулки і вала – сталь 45; f = 0,1; R_zD = 10 мкм; R_zd = 10 мкм.

1) Визначити найменший питомий тиск в площині контакту вала і втулки

, (2.10)

де р_min – найменший питомий тиск, Па;

М_кр – крутний момент, Н·м;

d_n – номінальний діаметр з'єднання, м;

f – коефіцієнт тертя.

2) Визначити найменший натяг

, (2.11)

де N_min – найменший натяг, м;

Е_D, Е_d – модулі пружності матеріалів втулки і вала, Па;

С_D, С_d – безрозмірні коефіцієнти пропорційності між величиною нормальних окружних напружень на поверхні дотику і тиском відповідно отвору і вала, які визначають за формулами;

(2.12)

(2.13)

 

де d₂ – зовнішній діаметр втулки, м;

d₁ – внутрішній діаметр вала, м (для суцільного вала d₁ = 0);

_D, _d – коефіцієнт Пуассона матеріалів втулки і вала (сталь – 0,3; чавун – 0,25; бронза – 0,35; латунь – 0,38).

, м (2.14)

=26 мкм.

3) Визначити розрахунковий натяг з урахуванням руйнування мікронерівностей на поверхні контакту

N_роз=N_min+2k(R_zD+R_zd), (2.15)

де N_poз – розрахунковий натяг, мкм;

к – коефіцієнт зминання поверхневого шару (к = 0,25...0,75);

R_zD, R_zd – висота нерівностей профілю втулки і вала, мкм.

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

11

48КР. 153.000.000 ПЗ

N_роз=N_min+2k(R_zD+R_zd) = 26+2·0,6(10+10) = 50мкм,

 

4) Вибрати стандартну посадку, яка задовольняє умові

N_{min ст} N_роз. (2.16)

Де N_{min ст.} – найменший натяг вибраної стандартної посадки, мкм

Такій умові відповідає посадка Ø82 , в якої

N_{min ст} =56 мкм, N_{max ст} = 86 мкм, тобто 56>50.

5) Перевіримо міцність

а) визначили найбільший питомий тиск, який може виникати при вибраній посадці

, (2.17)

 

де р_max – найбільший питомий тиск, Па;

N_{max ст} – найбільший натяг вибраної стандартної посадки, мкм.

;

 

б) визначити найбільше напруження у втулці

 

, Па ( 2.18)

в) перевірити міцність втулки за умовою

_D< _тD; ( 2.19)

де _D– найбільше напруження у втулці, Па.

 

для сталі 45 _тD=460·10⁶ Па;

98·10⁶<360·10⁶.

Умова міцності дотримується.

Посадка вибрана правильно.

 

6)Вибрати універсальні засоби вимірювання за умовою (2.7)

Для отвору Ø82 Н5^(+0,015) з допуском Т_D = 15 мкм і допустимою похибкою вимірювання = 5 мкм вибирається індикаторний нутромір з вимірювальною головкою з ціною поділки 0,001мм настроєний за кінцевою мірою, .

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

12

48КР. 153.000.000 ПЗ

Для вала Ø82 s5 з допуском Т_d= 15 мкм і допустимою похибкою вимірювання = 5 мкм вибирається важільна скоба з ціною поділки 0,002 мм, у якої .

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

13

48КР. 153.000.000 ПЗ

3. РОЗРАХУНОК І ВИБІР ПОСАДОК ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ

Вибрати посадки для кілець радіального однорядного шарикопідшипника №307 нульового класу точності для таких умов: R = 2380Н; навантаження до 150%; види навантаження кілець: внутрішнє-циркуляційне, зовнішнє-місцеве.

 

1) Визначити конструктивні розміри радіального однорядного шарикопідшипника №307:

внутрішній діаметр d = 35 мм;

зовнішній діаметр D = 80 мм;

ширина кільця В = 21 мм;

координати фасок r = 2,5 мм.

 

2) Визначити інтенсивність радіального навантаження на посадочній поверхні вала

(3.1)

де Р_R – інтенсивність радіального навантаження, кН/м;

R – постійне за напрямком радіальне навантаження, Н;

В – ширина кільця підшипника, м;

r – координати фасок, м;

К_П – динамічний коефіцієнт посадки, який залежить від навантаження (при перевантаженні до 150%, помірних поштовхах і вібрації К_П = 1, при перевантаженні до 300%, сильних поштовхах і вібрації К_П = 1,8);

К₁ – коефіцієнт, який враховує ступінь послаблення посадочного натягу при порожистому валі і тонкостінному корпусі (для суцільного вала К₁=1, для порожистого – К₁= 1...3, для корпуса 1...1,8)

К₂ – коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження між рядами роликів у дворядних конічних роликопідшипниках чи між подвоєними шарикопідшипниками при наявності осьового навантаження на опору (К₂ = 1...2; за відсутністю осьового навантаження К₂ = 1).

3) Визначити поля допусків деталей, з’єднувальних з кільцями підшипника в залежності від виду навантаження кілець. При циркуляційному навантаженні внутрішнього кільця поле допуску вала Ø35js6.

При місцевому навантаженні зовнішнього кільця і навантаженні до 150% поле допуску отвору у чавунному нероз’ємному корпусі Ø80H7.

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

14

48КР. 153.000.000 ПЗ

4) Визначити граничні відхили для кілець підшипника і з’єднувальних з ним деталей. Результати привести у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Внутрішнє кільце	Вал	Зовнішнє кільце	Корпус
	Ø35js6(±0,008)		Ø80H7

 

5) Виконати схему розташування полів допусків деталей з’єднань (рис. 3.1).

-15

-15

+

+8

L0

js6

-12

-8

-

 

a)

H7

l0

+30

-13

+

-

 

б)

Рис. 3.1. Схеми розташування полів допусків з’єднань:

а) внутрішнє кільце-вал;

б) зовнішнє кільце-корпус

 

 

6) Виконати ескізи з'єднання у зборі та деталей (рис. 3.2).

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

15

48КР.153.000.000 ПЗ

 

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

16

48КР. 153.000.000 ПЗ

4. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ШПОНКОВОГО

З'ЄДНАННЯ

Визначити основні елементи шпонкового з'єднання d=78 мм? з призматичною шпонкою і щільним з’єднанням.

1) Визначають розміри шпонкового з'єднання:

- ширина шпонки b = 32 мм;

- висота шпонки h = 18 мм;

- довжина l = 90 мм;

- глибина паза вала t₁= 11 мм; d-t₁ = 101 мм;

- глибина паза втулки t₂= 7,4 мм; d+t₂ = 119,4 мм.

2) Залежно від виду з'єднання визначити поля допусків і граничні відхили по ширині b:

- ширина шпонки b = 32h9(_-0,062)мм;

- ширина паза вала b₁ = 32N9 мм;

- ширина паза втулки b₂ = 22Js9(±0,031)мм.

3) Визначити граничні розміри ширини:

- шпонки

b_max= b+es = 32+0 = 32 мм;

b_min = b+ei = 32+(-0,062) = 31,938 мм;

- паза вала

b_1max= b₁+es₁ = 32+0 = 32 мм;

b_1min = b₁+ei₁ = 32+(-0,062) = 31,938 мм;

-паза втулки

b_2max= b₂+es₂ = 32+ 0,032 = 32,031 мм;

b_2min = b₂+ei₂ = 32+(-0,031) = 31,969 мм.

4) Визначити граничні зазори у з’єднанні шпонка-паз вала.

s_1max= b_1max-b_min = 32– 31,938=0,03мм;

N_1max = b_max- b_1min= 32-31,938 = 0,074 .

5) Визначити граничні зазори у з’єднанні шпонка-паз втулки .

s_2max= b_2max-b_1min = 32,031-31,938=0,093мм;

N_2min =b_max- b_2min =32-31,969=0,031мм.

6) Визначають поля допусків і граничні відхили неспряжених розмірів шпонкового з'єднання:

- висота шпонки h = 18h11 мм;

- довжина шпонки l = 90h14 мм;

- глибина паза вала t₁ = 11^+0,2 мм або d – t₁=101_-0,2мм;

- глибина паза втулки t₂ = 7,4^+0,2 мм або d+t₂=119,4^+0,2 мм;

- довжина пазів l=90Н15(^+1,4 ) мм.

7) Виконати схему розташування полів допусків шпонки та пазів вала і втулки по ширині b (рис. 4.1).

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Р9

h9

Р9

-31

-62

-62

-31

+

-

 

 

Рис. 4.1. Схема розташування полів допусків деталей шпонкового з'єднання по ширині b

 

8) Виконати ескізи деталей шпонкового з'єднання з позначенням полів

допусків і граничних відхилів (рис. 4.2).

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

18

48КР. 153.000.000 ПЗ

5. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ШЛІЦЬОВОГО

З'ЄДНАННЯ

 

Визначити основні елементи шліцьового з'єднання

 

1) За умовним позначенням шліцьового з'єднання визначити спосіб центрування і поля допусків нецентруючих діаметрів.

Центрування по внутрішньому діаметру . Поле допуску втулки нецентруючого зовнішнього діаметра для втулки - Н12, для вала - а11.

2) Визначити граничні відхили і граничні розміри елементів шліцьового з'єднання. Результати привести у табл. 5.1

Таблиця 5.1

Розміри, мм	Поля допусків	Граничні відхили, мкм	Граничні розміри, мм
Верхнє	Нижнє	Найбільший	Найменший
D=78	отвір – H11	+220		102,22
вал –				97,7
d=72	отвір – Н7	+35		112,035
вал –g7	-12	-47	111,988	111,953
b=12	отвір – F9	+59	+16	16,059	16,016
вал – e9	–32	–75	15,968	15,925

 

3) Виконати схеми розташування полів допусків елементів шліцьового з'єднання (рис. 5.1).

 

+35

+

Н7

+

F9

+59

+16

 

 

-

-

E9

-32

-75

g7

-47

-12

 

 

 

а) б)

 

Рис. 5.1. Схеми розташування полів допусків елементів шліцьового з'єднання:

а) по зовнішньому діаметру D;

б) по бокових поверхнях шліців b;

Зм.117

Арк. 48КР. 153.000.000 ПЗ

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

19

48КР.153.000.000 ПЗ

 

4) Виконати ескізи деталей шліцьового з'єднання з позначенням полів допусків і граничних відхилів (рис. 5.2)

 

 

Рис.5.2. Ескізи деталей шліцьового з’єднання

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

20

48КР. 153.000.000 ПЗ

6. СКЛАДАННЯ І РОЗРАХУНОК РОЗМІРНОГО ЛАНЦЮГА

Визначити допуски і граничні відхили складових ланок розмірного ланцюга для таких умов:

складові ланки А_{1 зб} = 3±0,25 мм, А_{2 зб} = 15_-0,1 мм, А_{3 зб} = 33 мм, А_{4 зб} = 5мм,

А_{5 зб} =22мм, А_{6 зм} =30мм, замикальна ланка А = 48 .

1) Скласти схему розмірного ланцюга

А1=3±0,25

А2=15-0,1

А3=33

А4=5

А=48±1,7

А5=22

А6=30

 

Рис. 6.1. Схема розмірного ланцюга

2) Перевірити правильність складання розмірного ланцюга

(6.1)

де - сума номінальних розмірів збільшувальних ланок, мм;

- сума номінальних розмірів зменшувальних ланок, мм;

m – кількість збільшувальних ланок;

n – загальна кількість ланок розмірного ланцюга;

А – номінальний розмір замикальної ланки, мм.

(22+5+33+15+3)-30=48 мм.

Розмірний ланцюг складено правильно.

3) Визначити допуск замикальної ланки

ТА = ЕSА- ЕІА мкм; (6.2)

де Т А – допуск замикальної ланки, мкм;

ЕSА, EIА – верхній і нижній граничні відхили замикальної ланки, мкм;

ТА = ЕSА- ЕІА=1700-(-1700)=3400 мкм.

4) Визначити середнє число одиниць допуску

(6.3)

де - сума допусків складових ланок, допуски яких задані, мкм;

- сума одиниць допусків складових ланок, допуски яких визначаються, мкм.

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

21

48КР. 153.000.000 ПЗ

5) Визначити квалітет розмірного ланцюга за середнім числом одиниць допуску k.

Вибираємо 14 квалітет, для якого k_табл=400.

6) Вибрати корегуючу ланку.

Ланка А₅ вибрана корегуючою, як технологічно складніша ланка (k_табл<k);

7) Визначити граничні відхили складових ланок за ІТ14

А₃=33h14(_-0,62)мм;

А₄=5h14(_-0,3)мм;

А₆=82js14 мм.

8) Визначити допуск корегуючої ланки

ТА_5кор=ТА-ТА_{і ост} (6.5)

де ТА_кор. – допуск корегуючої ланки, мкм;

- сума допусків останніх складових ланок, мкм.

ТА_5кор=3400-(520+500+100+620+300)=1360 мкм.

9) Визначити граничні відхили корегуючої зменшувальної ланки

ЕSА_{5 кор} = ЕІА_{і зб} +ЕSА-ЕSА_{і зм}; (6.6)

ЕSА_{5 кор} = -260+1700-250=1190 мкм;

ЕІА_{5 кор} =ЕSА_{і зб} +ЕІГ-ЕІА_{і зм}; (6.7)

ЕІА_{5 кор} =260+(-1700)-(-250-100-620-300)=-170 мкм.

де ЕSА_кор.зб, ЕІА_кор.зб – верхній і нижній граничні відхили корегуючої збільшувальної ланки, мкм;

ЕSА_кор.зм, ЕІА_кор.зм – верхній і нижній граничні відхили корегуючої зменшувальної ланки, мкм;

ЕSА_ізб, ЕІА_ізб – сума верхніх і нижніх граничних відхилів збільшувальних ланок, мкм;

ЕSА_{і зм}, ЕІА_{і зм} – сума верхніх і нижніх граничних відхилів зменшувальних ланок, мкм;

ЕSА, ЕІА – верхній і нижній граничні відхили замикальної ланки, мкм.

10) Перевірити правильність розрахунку

- по допуску замикальної ланки

ТА= ТА_і; (6.8)

3400=520+500+100+620+300+1360;

- по відхилам замикальної ланки

ЕSА= ЕSА_{і зб} – ЕІА_{і зм}; (6.9)

1000=(0+0+0+730)-(270);

ЕІА= ЕІА_{і зб}- ЕSА_{і зм}; (6.10)

-1700=(-250-100-620-300-170)-260;

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

22

48КР. 153.000.000 ПЗ

11) Результати розрахунку розмірного ланцюга

А₃=33h14_(-0,62)мм;

А₄=5h14_(-0,3)мм;

А₅=22 мм.

А₆=30J_s14 мм;

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

23

48КР. 153.000.000 ПЗ

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

 

1. Сірий І.С. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання (2-е видання, доповнене і перероблене): Підручник. – К.: Аграрна освіта, 2009. – 353 с.

2. Допуски и посадки. Справочник. В 2 – х ч. / В.Д. Мягков и др. – 6-е изд., перераб. и доп. – Л.: Машиностроение, 1982. – ч.1, 543 с.

3. Допуски и посадки. Справочник. В 2 – х ч. / В.Д. Мягков и др. – 6-е изд., перераб. и доп. – Л.: Машиностроение, 1982. – ч.2, 543 с.

4. Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання. Курсове проектування /Г.О. Іванов, В.С. Шебанін, Д.В. Бабенко та ін. – К.: Аграрна освіта , 2010. – 291 с.

5. Харченко Б.Г. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання. Конспект лекцій. – Дніпропетровськ: ДДАУ. – 64 с.