ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів
Клінічна патологія
ПРОГРАМА
для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів
І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
5.12010201 “Лабораторна діагностика ”
Київ
КЛІНІЧНА ПАТОЛОГІЯ
Укладачі:
М.Б. Шегедин — доктор мед. наук, професор, заслужений лікар України, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня, директор Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського;
С.О. Зубченко — викладач вищої кваліфікаційної категорії Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського;
І.С. Смачило — заслужений працівник освіти України, заступник директора з науково-методичної роботи Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського.
Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії сестринської справи та внутрішньої медицини Львівського державного медичного коледжу ім. Андрея Крупинського 03.06.2011 р., протокол № 15.
Програму розглянуто і схвалено на засіданні опорної (циклової) комісії з дисциплін терапевтичного профілю та інфекційних хвороб.
Рецензенти:
О.Г. Яворський — доктор мед. наук, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2 Львівського державного медичного коледжу ім. Данила Галицького;
Е.Т. Гнелиця — викладач вищої кваліфікаційної категорії медичного коледжу Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
© МОЗ України, 2011
© ВСВ “Медицина”, 2011
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальну програму з дисципліни “Клінічна патологія” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010201 “Лабораторна діагностика” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.
“Клінічна патологія” — важлива дисципліна в системі підготовки лаборантів медичних, оскільки має на меті інтегрувати знання студентів з клінічних проявів при різних захворюваннях із змінами у показниках лабораторних досліджень.
За навчальним планом на вивчення дисципліни «Клінічна патологія» передбачено 108 год, з них лекцій — 36 год, практичних занять — 36 год та самостійної позааудиторної роботи — 36 год.
Теми лекційного курсу розкривають сучасні наукові підходи до медичної термінології, класифікацій, причин розвитку, методів діагностики, лікування та профілактики захворювань тощо; особливостей клінічних проявів та перебігу окремих захворювань у пацієнтів різних вікових груп (дітей, дорослих та осіб похилого і старечого віку); переліку основних методів досліджень, що підтверджують певну патологію; видів лікування (надання долікарської допомоги при невідкладних станах, консервативного, оперативного) та їх принципів; питань медичної етики та деонтології.
Навчальна практика передбачає формування умінь виявляти патологію під час демонстрації пацієнта, відпрацювання практичних навичок з маніпуляцій з догляду за пацієнтом; оволодіння методами обстеження пацієнта, правилами підготовки його до лабораторних досліджень, особливостями забору та доставки біологічного матеріалу, оцінювання результатів лабораторних досліджень за критерієм “норма/патологія”, визначення стану пацієнта за критерієм “задовільний/незадовільний”, технікою виконання окремих маніпуляцій з надання долікарської допомоги, засвоєння правил техніки безпеки, охорони праці та протиепідемічного режиму при роботі у різних відділеннях лікувально-профілактичних закладів.
Самостійна позааудиторна робота студентів спрямована на самостійний пошук тематичної літератури, самостійне вивчення фрагментів навчальної програми, виконання індивідуальних завдань викладача тощо.
Предметні (циклові) комісії мають право вносити зміни до навчальної програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямку наукових досліджень, екологічних і виробничих особливостей регіону, але відповідно до кінцевих цілей ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.
Засвоєння тем контролюється на навчальній практиці. Для визначення рівня знань студентів застосовуються тестові завдання, комп’ютерні тести, ситуаційні задачі, рольові ігри, контроль засвоєння практичних навичок тощо.
Підсумковий контроль здійснюється після закінчення вивчення дисципліни у вигляді диференційованого заліку. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється в шкалі навчального закладу та національній шкалі.
Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:
¾ основні методи клінічного обстеження пацієнта та правила їхнього проведення;
¾ суть захворювань, основні клінічні форми та їх прояви, перебіг, ускладнення (зокрема прояви гострого стану), наслідки і прогноз;
¾ правила підготовки пацієнта та взяття біологічного матеріалу для дослідження;
¾ основні лабораторні та інструментальні дослідження, які проводять для підтвердження діагнозу;
¾ критерії оцінювання загального стану за критерієм “задовільний/незадовільний”;
¾ обсяг невідкладної долікарської допомоги у разі гострого стану (відповідно до медичних протоколів);
¾ правила техніки безпеки, охорони праці в галузі та протиепідемічного режиму у різних відділеннях лікувально-профілактичних закладів.
Студенти повинні вміти:
¾ виявляти патологію під час демонстрації пацієнта;
¾ проводити прості обстеження пацієнта (визначити пульс, артеріальний тиск, частоту дихання, вимірювати температуру тіла, діурез тощо);
¾ за отриманими показниками обстежень оцінювати загальний стан пацієнта (за критерієм “задовільний/незадовільний”);
¾ складати план лабораторних досліджень на підставі листка лікарських призначень;
¾ проводити підготовку пацієнта до взяття біологічного матеріалу на дослідження;
¾ оцінювати результати лабораторних досліджень за критерієм “норма/патологія”;
¾ володіти окремими елементами маніпуляційної техніки та догляду за пацієнтами;
¾ надавати невідкладну долікарську медичну допомогу в разі гострого стану (відповідно до медичного протоколу);
¾ дотримуватися правил медичної етики та деонтології;
¾ дотримуватися правил техніки безпеки, охорони праці в галузі та протиепідемічного режиму.
Студенти мають бути поінформовані про:
¾ основні захворювання населення України та вікові особливості їхніх клінічних проявів;
¾ вплив екології і санітарно-гігієнічних умов проживання, праці та відпочинку на виникнення і перебіг захворювань;
¾ накази, стандарти та інші нормативні документи, які регламентують роботу в лікувально-профілактичних закладах;
¾ основні види медичної документації;
¾ основи раціонального харчування у різні вікові періоди;
¾ сучасні підходи діагностики, лікування та профілактики захворювань;
¾ екологічний та санітарно-епідеміологічний стан регіону, країни.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
| № з/п | Тема | Кількість годин | |||
| Загальний обсяг | Лекції | Навчальна практика під керівництвом викладача | Самостійна робота | ||
| Вступ. Основи клінічної патології | — | ||||
| Методи клінічного обстеження пацієнта | |||||
| Основи маніпуляційної техніки. Охорона праці в галузі | — | ||||
| Патологія системи крові та сполучної тканини | |||||
| Патологія органів дихання | |||||
| Гострі алергози | — | ||||
| Патологія сечової системи | |||||
| Патологія серцево-судинної системи | |||||
| Патологія органів травлення | |||||
| Патологія залоз внутрішньої секреції | |||||
| Професійна патологія. Охорона праці в галузі | — | ||||
| Самостійна робота | — | — | |||
| Усього |
Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами предметні (циклові) методичні комісії навчальних закладів.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
| № з/п | Тема | Кількість годин |
| Догляд за пацієнтами під час блювання та порушень фізіологічних відправлень. Відпрацювання практичних навичок | ||
| Найпростіші методи фізіотерапії. Відпрацювання навичок застосування гірчичників, холоду та тепла тощо | ||
| Взяття біологічного матеріалу (харкотиння, сечі, калу тощо) для лабораторних досліджень. Відпрацювання практичних навичок | ||
| Основи професійної етики, деонтології та міжособове спілкування у роботі лаборанта медичного (бесіда) | ||
| Фізичні та інструментальні методи обстеження пацієнтів з захворюваннями системи крові. Відпрацювання практичних навичок | ||
| Лабораторні методи дослідження пацієнтів з захворюваннями системи крові. Відпрацювання практичних навичок | ||
| Профілактичні заходи щодо захворювання туберкульозом при роботі з бактеріологічним матеріалом. Медичні та соціальні аспекти | ||
| Ревматоїдний артрит. Об’єктивне та суб’єктивне обстеження | ||
| Системний червоний вовчак. Об’єктивне та суб’єктивне обстеження. Відпрацювання практичних навичок. | ||
| Пухлинні процеси органів дихання. Медичні та соціальні аспекти. Об’єктивне та суб’єктивне обстеження. Відпрацювання практичних навичок | ||
| Синдроми бронхоспазму і ларингоспазму. Невідкладна допомога. Відпрацювання практичних навичок | ||
| Синдром анафілактичного шоку. Невідкладна допомога. Відпрацювання практичних навичок | ||
| Синдром кропив’янки. Клінічні прояви. Відпрацювання практичних навичок | ||
| Лабораторні та інструментальні методи дослідження при патології органів сечової системи. Відпрацювання практичних навичок | ||
| Пієлонефрити вагітних. Об’єктивне та суб’єктивне обстеження. Відпрацювання практичних навичок | ||
| Інфекційний ендокардит (бактерійний, септичний). Об’єктивне та суб’єктивне обстеження. Відпрацювання практичних навичок | ||
| Вікові особливості проявів ішемічної хвороби серця (бесіда) | ||
| Пухлинні процеси органів травлення. Медичні та соціальні аспекти. Об’єктивне та суб’єктивне обстеження. Відпрацювання практичних навичок | ||
| Усього |
ЗМІСТ