Від народження до юнацького віку

  Ендокринні залози Етапи онтогенеза
Новонароджені 1 рік 5-6 років 10-12 років 16-18 років
Гіпофіз 0,10-0,15 0,45-0,52 0,4-0,5 0,65-0,7 0,7-0,8
Епіфіз 0,007-0,009 0,006-0,007 0,07-0,075 0,1-0,2 0,2-0,4
Щитопод. зал. 5-6 2-2,1 7,5-10 14- 18 20-30
Прищитоподібна залоза (кожна) 0,01-0,012 0,02-0,03 0,04-0,06 0,06-0,09 0,01-0,05
Загруднинна залоза 10-12 - 35-40 20-25
Надниркова залоза 8-10 3,5-4,5 4,5-6 10-14 10-13
Острівці підшлункової залози 5-10% від об' єму всієї підшлункової залози 1% від об'єму всієї підшлункової залози - - 3% від об'єму твсієї під шлунко- вої залози
Яєчко 0,2-0,3 0,64- 1 0,93-1,5 1,5-2 15-25
Яєчник 0,1 5-0,2 0,6-1 1-2 2-4 5-6

 

Зв’язок між гіпоталамусом і передньою часткою гіпофіза забеспечує спеціальна система кровообігу, яка транспортує ці гормони із гіпоталамуса в передню частку гіпофіза.

Аденогіпофіз передає ці сигнали у вигляді тропних гормонів периферичним ендокринним залозам. Рилізинг-фактори стимулюють секрецію гіпофізом тиротропіну, лютропіну, кортикотропіну, пролактину, фолітропіну, соматотропіну і меланотропіну. Статини гальмують секрецію сомато- і меланотропіну, пролактину. Фізичне навантаження є значним стимулом для гіпоталамуса,оскільки збільшує виділення усіх гормонів передньої частки гіпофіза. Синтез гормонів задньої частки гіпофіза починається в ядрах гіпоталамуса на 3-4 місяці внутріутробного періоду, а на 4-5 місяці вони виявляються у гіпофізі. Вміст цих гормонів у гіпофізі та їхня концентрація у крові поступово збільшуються до моменту народження дитини. У дітей перших місяців життя вазопресин не має істотного значення, лише з віком його значення в утриманні води в організмі збільшується. Матка й молочні залози починають реагувати на окситоцин тільки, після завершення періоду статевого дозрівання.

Регуляція секреції ядер гіпоталамуса з боку ЦНС здійснюється лімбічною системою (мигдалеподібні ядра, гіпокамп) і ретикулярною формацією середнього мозку. Крім того, на нейросекреторну діяльність гіпоталамуса роблять вплив імпульси, що поступають від шийних вузлів симпатичних стовбурів, а також гормони шишкоподібного тіла.

Шишкоподібне тіло, або епіфіз (corpus pіneale) – це непарний орган, зв'язаний структурно і функціонально з надбугровою ділянкою проміжного мозку. Епіфіз розташований між верхніми горбками покришки середнього мозку і прикріплюється повідцями до обох зорових горбів (рис. 78). Довжина шишковидного тіла у дорослої людини 8-15 мм, ширина – 10 мм, товщина - 4-6 мм. Зовні шишковидне тіло вкрите сполучнотканинною капсулою, від якої всередину залози відходять трабекули, ділячи паренхіму залози на часточки. У центрі часточки розташовані великі залозисті клітини паренхіми – пінеалоцити, периферією – гліальні клітини (гліоцити). Функція пінеалоцитів має чіткий добовий ритм: уночі синтезується гормон мелатонін, удень – серотонін (табл. 19). Основний гормон епіфіза мелатонін впливає на пігментні клітини шкіри, викликаючи їх посвітлення, крім того пригнічує розвиток статевих залоз, попереджує передчасне статеве дозрівання, бере участь у регуляції електролітного і вуглеводного обміну, також бере участь у регуляції циркадного циклу організму, впливає на сон. Циклічна активність, яка пов’язана із зміною дня і ночі, є своєрідним біологічним годинником організму.

У пубертатному періоді концентрація мелатоніна знижується більше, ніж у 10 раз, а виділення його із сечею збільшується. Серотонін – є попередником мелатоніну. Третій гормон гіпофіза це, гломерулотропін – стимулює секрецію альдостерону кірковою речовиною надниркових залоз.

Секреція цієї залози залежить від освітлення, тому вважають, що швидкість кровотока в судинах епіфіза набагато більша, ніж в інших відділах мозку. Речовини, що перебувають у крові, досить легко проникають у тканини залози через численні пори в стінках капілярів. Через них проходять також і секреторні речовини із клітин епіфіза в кров. До епіфіза підходять закінчення симпатичних нервів від нейроцитів, що лежать у верхньому шийному ганглії.

 

Рис. 78. Проміжний мозок:1 – мозолисте тіло; 2 – таламус; 3 – гіпота-ламус; 4 – середній мозок; 5 – мозочок; 6 – зорова хіазма; 7 – гіпо фіз; 8 – міст;

9 – спиний мозок; 10 - епіфіз

Таблиця 19