Поняття та види судових витрат

Провадження у цивільній справі пов'язане з певними грошови­ми витратам, які отримали назву судових витрат. Отже, судовими є витрати, що несуть сторони, треті особи, які заявляють само­стійні вимоги щодо предмета спору, у справах позовного провад­ження, заявники і заінтересовані особи у справах наказного та окремого проваджень за вчинення в їх інтересах цивільних проце­суальних дій, пов'язаних із розглядом справи у порядку цивільно­го судочинства'.

Існування цивільно-процесуального інституту судових витрат обумовлене певними цілями, а саме:

1) стимулювання сторін до врегулювання правових спорів без втручання судових органів, а, отже, і спонукання до добровільного виконання ними своїх обов'язків;

2) платежі, що сплачуються як судовий збір, витрати за інфор­маційно-технічне забезпечення розгляду справи є частковим від­шкодуванням витрат держави на здійснення правосуддя.

Судові витрати складаються з двох видів:

1) судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати визначається законом. До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмі­рах, встановлених законодавством для державного мита (п. 5 Роз­ділу XI ЦПК України), тобто Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 2] січня 1993 p., Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою нака­зом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. № 15. Розмір державного мита залежить від ціни позову та виду дій, за вчинення яких воно стягується.

2) витрат, пов 'язаних із розглядом справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК Ук­раїни). До них належать витрати:

- на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

Див.: Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право: Підручник.- К.: Ін Юре, 2005.- С. 236.

- на правову допомогу;

- сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

- пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

- пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаход­ження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Розмір витрат, пов'язаних із розглядом судової справи, крім ви­трат на інформаційно-технічне забезпечення, конкретно законом не встановлюється, а залежить від фактичних затрат.

Питання правового регулювання інституту судових витрат закріп­лені у статтях 79-89 ЦПК України та інших нормативно-правових актах.

Судовий збір

Об'єктами справляння судового збору (на сьогоднішній день у вигляді державного мита) є:

1) позовні заяви;

2) заяви у справах наказного та окремого провадження;

3) апеляційні та касаційні скарги на судові рішення тощо.

Ставки державного мита встановлюються ст. З Декрету Ка­бінету Міністрів України «Про державне мито» в таких розмірах:

1) із позовних заяв - 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - н. м. д. г.) і не більше 100 н. м. д. г.;

2) із заяв про розірвання шлюбу - 0,5 н. м. д. г., а у разі розі­рвання повторного шлюбу - 1 н. м. д. г.;

3) із заяв про розірвання шлюбу з особами, визнаними у встано­вленому порядку безвісно відсутніми чи недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не менше трьох років,- 0,2 н. м. д. г.;

4) із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму жит­лових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайно-вого характеру (або таких, що не підлягають оцінці) - 0,5 н. м. д. г.;

5) із заяв у справах окремого провадження - 0,5 н. м. д. г.;

6) із позовних заяв з переддоговірних спорів - 0,5 н. м. д. г.;

7) із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності: а) із позовних заяв немайнового характеру - 1 н. м. д. г.;

161б) із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до 100 н. м. д. г.- 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 н. м. д. г.;

в) із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 н. м. д. г.- 5 відсотків ціни позову;

г) із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10 000 н. м. д. г.- 10 відсотків ціни позову;

8) із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили,- 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів - ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

9) за повторну видачу копії судового рішення, ухвали та іншої постанови суду - 0,03 н. м. д. г. за кожний аркуш копії;

10) із позовних заяв щодо захисту прав громадян на земельну частку (пай) і майновий пай - 0,1 відсотка ціни позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі п'ят­десяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провад­ження.

У випадку відмови в прийнятті заяви про видачу судового нака­зу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. Дана сума зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву, якщо стягувач пред'являє позов до боржника.

Як видно з вищезазначеного, розмір державного мита встано­влюється у відсотковому відношенні до ціни позову або у неопо­даткованих мінімумах доходів громадян, що діє на час сплати державного мита.

Ціна позову складається з грошової суми у гривнях, яка відо­бражає заявлену грошову матеріально-правову вимогу позивача до відповідача'.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України ціпа позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стя­гується;

' Див.: Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право: Підручник.- К.: Ін Юре, 2005.- С. 240.

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - су­купністю платежів або видач за три роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач -сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або дого­вору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що нале­жить фізичним особам на праві приватної власності,- дійсною вар­тістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юри­дичним особам,- не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог,-загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позо­ву встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення но­вих вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. Якщо ж розмір позовних вимог зменшується, питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України.