Перегляд, ockapЖeння та скасування заочного рішення

Протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення відповідач або його представник можуть подати до суду, що ухва­лив таке рішення, заяву про його перегляд (ст. 228 ЦПІС України).

253Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі та підписана особою, яка її подає. В цій заяві необхідно зазначити:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в су­дове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої за­перечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів. Крім цього, якщо така заява подається представни­ком відповідача, до неї слід додати довіреність або інший доку­мент, який підтверджує його повноваження.

За подання заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не сплачується (ст. 229 ЦГЖ України).

Якщо буде подано неналежне оформлену заяву про перегляд заочного рішення або без необхідних додатків до неї, суд засто­совує правила ст. 121 ЦПК України, тобто залишає таку заяву без руху і надає відповідачу строк для усунення недоліків. У разі, коли відповідач у встановлений строк виправить указані судом недоліки, заява про перегляд заочного рішення вважається пода­ною в день первісного її подання до суду. Інакше заява є непода-ною і повертається відповідачу, про що постановляється відпо­відна ухвала.

У випадку постановления судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, таку ухвалу можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду (п. 16 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі, й одночасно повідомляє їх про час і місце розгляду заяви.

Закон визначає, що строк розгляду заяви про перегляд заочного рішення не повинен перевищувати п'ятнадцяти днів з дня її надход­ження (ч. 2 ст. 230 ЦПК України).

Розгляд такої заяви проводиться в судовому засіданні. При цьому неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає її розгляду.

ЦПК України (ч. 2 ст. 231) передбачає певні особливості роз­гляду заяви про перегляд заочного рішення. Так, головуючий від­криває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

У результаті розгляду суд постановляє ухвалу, в якій може реа­лізувати одне з таких повноважень:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Ця ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від судового рішення.

Якщо заява про перегляд заочного рішення залишається без задоволення, таке рішення може бути оскаржене в загаль­ному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рі­шення.

Однак потрібно зауважити, що позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку навіть тоді, коли заява про його перегляд взагалі не подавалася або суд залишив її без розгля­ду (ч. 2 ст. 232 ЦПК України).

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом будуть вста­новлені такі обставини:

1) відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин;

2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Після скасування заочного рішення суд призначає справу до нового судового розгляду в загальному порядку. Якщо відповідач не з'явиться на нове судове засідання, суд за наявності інших встановлених умов (див. § 2 цієї глави) може постановити повтор­не заочне рішення. Однак, виходячи з ч. З ст. 232 ЦПК України, повторне заочне рішення може бути оскаржене лише в загально­му порядку. 255

Тестові завдання

1. У якому і наведених випадків можливий заочний розгляд справи, якщо відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засі­дання і не повідомив суд про причини своєї неявки:

а) в судове засідання не з'явився відповідач;

б) в судове засідання не з'явилися ні позивач, ні відповідач;

в) в судове засідання не з'явився відповідач, але з'явився його представник;

г) в судове засідання не з'явився позивач.

2. Якщо v справі бере участь декілька відповідачів, заочний розгляд справи можливий у разі:

а) неявки хоча б одного з них;

б) неявки всіх співвідповідачів та їх представників;

в) неявки всіх відповідачів при явці представника одного з них.

2573. Яким судом може бути переглянуто заочне рішення:

а) лише вищестоящим (апеляційним);

б) лише тим, який його ухвалив;

в) і вищестоящим, і судом першої інстанції, який його ухвалив.

4. Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом:

а) десяти днів з дня його винесення;

б) місяця з дня його винесення;

в) десяти днів з дня отримання його копії;

г) п'ятнадцяти днів з дня отримання його копії.

Список рекомендованої літератури

1. Загурський О. Б. Судові дебати - важлива та необхідна стадія судового розгляду // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства Ук­раїни.- Івано-Франківськ, 2002.- Вип. 8.- С. 197-201.

2. Луспеник Д. Заочне рішення: його цілі, процедура, проблеми та шляхи вирішення // Право України.- 2004.- № 5.- С. 95-99.

3. Трубников П. Я. Судебное разбирательство гражданских дел отдельных категорий.- М.: Былина, 1996.- 240 с.

4. Цюра Т. Проблеми фіксування цивільного процесу технічними засоба­ми //Підприємництво, господарство і право.- 2002.- № 7.- С. 53-57.

5. Штефан О. О. Поняття заочного провадження в цивільному процесі // Юридична Україна.- 2005.- № 1.- С. 44-48.

Глава 22 СУДОВІ РІШЕННЯ