Розгляд справ про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 р. (далі - Закон) визначає види психіатричної допомоги, а також підстави та порядок їх надання. До видів психіатричної допомоги належать:
- психіатричний огляд;
- амбулаторна психіатрична допомога;
- госпіталізація особи до психіатричного закладу.
Кожен із зазначених видів за наявності відповідних підстав може бути застосований до особи у примусовому порядку.
Суд розглядає у порядку окремого провадження такі справи щодо надання особі психіатричної допомоги.
1) про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку у випадках, коли одержані відомості дають достатні під-
стави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:
- вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих;
- неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність;
- завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги;
2) про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги;
3) про продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати шість місяців;
4) про припинення надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку;
5) про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:
- вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих;
- неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
У випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин;
6) про продовження госпіталізації особи до психіатричного закладу у примусовому порядку. Продовження госпіталізації особи в психіатричному закладі проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати шість місяців;
7) про припинення госпіталізації особи до психіатричного закладу у примусовому порядку.
ЗОЇЗа умов, визначених Законом, заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
Заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги подається до суду за місцем проживання особи, а про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку - до суду за місцезнаходженням психіатричного закладу (ст. 279 ЦПК України).
У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені Законом.
До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
У заяві фізичної особи або її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку мають бути наведені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги. Така заява може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку або її продовження, госпіталізацію у примусовому порядку, її продовження.
Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у складі одного судді і двох народних засідателів _у такі строки з дня її надходження до суду:
1) про госпіталізацію особи до психіатричного закладу - протягом двадцяти чотирьох годин;
2) про психіатричний огляд - протягом трьох днів;
3) про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.
Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з обоє 'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги (ст. 281 ЦПК України).
Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку є рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу.
Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.