Розв'язання задач за топографічною картою

Задача 1. Визначення висоти горизонталі, коли відома висота точки і переріз рельєфу (рис.32).

Рис. 32. Визначення висоти горизонталі h=2,5 м

 

Задачу можна вирішити, якщо задовольняються наступні умови:

-висота горизонталі повинна бути кратною висоті січення рельєфу;

-різниця між висотою даної точки і висотою найближчої до неї горизонталі повинна бути меншою висоти перерізу рельєфу (або рівна їй).

Очевидно, що висота найближчої горизонталі до висоти 248,6м буде висота 247,5 м тому, що вона задовольняє вище поставленим умовам. Якщо допустити, що її висота рівна 245,00 м, то перша умова виконується , а друга ні.

Задача 2. Визначення висот точок за горизонталями карти.

Висота точки, яка знаходиться на горизонталі дорівнює висоті горизонталі.

Якщо точка, яка розташована між горизонталями з різними висотами, то її висота визначається інтерполюванням на око.

На рис.33 приведений фрагмент карти масштабу 1:25 000 з перерізом рельєфу 5 м. Необхідно визначити висоту точки k, яка розташована між горизонталями з висотами 185 м і 190 м. Очевидно її висота буде більшою 185 м, але меншою 190 м. В цьому випадку визначають, на якій частині відстані між горизонталями знаходиться точка k, наприклад, від горизонталі з висотою 185 м. Нехай в нашому випадку точка k розташована на середині між горизонталями, тобто, віддаль tk = 0,5 tf. Значить висота точки k буде більшою від висоти 185 м на 0,5 h , тобто на 2,5 м. Тоді Hk = 187,5 м. Аналогічно визначають висоту точки g розташованою між горизонталями з висотами 160 м і 165 м(рис.33). В цьому випадку відрізок ng = 0,8 mn, тоді H =160 м + 0М=164м.

 

Коли точка розташована між горизонталями з однаковими висотами, або в середині замкнутої горизонталі, то її висоту можна визначити наближено тому, що вона буде більшою або меншою висоти цієї горизонталі на 0,5 h (HB H~ 182,5 м).

Задача 3. Побудова профілю місцевості за заданим напрямком на карті. Потрібно побудувати профіль місцевості за лінією між точками 186,9 і C (рис.33). Для цього прикладають аркуш паперу за лінією зрізу до точок на карті відповідно 186,9 і C, та при допомозі олівця на папері намічають точки напроти перетину горизонталей з лінією зрізу. Аркуш паперу з відміченими горизонталями прикладають до викресленої лінії на креслярському аркуші паперу і переносять на неї відміченні точки та нумерують 1, 2, 3, ..., 11. Дана лінія перетинає горизонталі і характерні точки та лінії рельєфу. Наприклад, точка 5 фіксує річку, точка 9 фіксує лінію вододілу (рис.33). Побудована лінія в нашому випадку називається основою профілю. В намічених точках основи профілю встановлюють перпендикуляри і відкладають на них в масштабі висоти визначенні графічно за картою. Вершини перпендикулярів з'єднують між собою прямими лініями і отримують профіль.

Щоб профіль був виразним, то вертикальний масштаб приймають в 10 разів більшим (крупнішим) масштабу карти, і для зменшення його висоти основу профілю приймають за умовний горизонт з такою висотою, щоб сам профіль розташувався вище умовного горизонту на 3 - 4 см (рис. 34).

 

При допомозі профілю можна вирішати певні задачі. Наприклад, з'ясовують про те, чи є пряма видимість між крайніми точками місцевості. В цьому випадку ці точки з'єднують прямою лінією, якщо вона не перетинає лінію профілю, то пряма видимість існує, а при перетині вона відсутня. Завдяки профілю можна визначити на яку висоту слід піднятися при відсутності видимості, щоб встановити пряму видимість між точками.

Задача 4. Проведення на карті лінії з заданим ухилом. Потрібно побудувати лінію з заданим ухилом 25%о від точки 206,5 м до точки g (рис. 33). Таку лінію будують наступним чином. Ухил між точками206,5 м і d обчислюють за формулою (19). Після цього набирають його вимірником на масштабі закладень карти, та ставлять одну ніжку вимірника в точку 206,5 м і повертають його так, щоб друга ніжка вимірника співпала з горизонталлю і помічають точку d. В подальшому на масштабі закладень карти при допомозі вимірника набирають величину ухилу рівного заданому (25%) і одну ніжку вимірника ставлять на горизонталь в точці d і повертають вимірник так, щоб друга його ніжка співпала з наступною горизонталлю в точці

Не міняючи розхилу вимірника таким же чином знаходять точку

е і т.д. Щоб попасти в точку g, необхідно обчислити ухил між горизонталлю 165 м і точкою g та за відомою методикою зробити відповідну помітку. Після цього всі помітки з'єднують прямими лініями. Дана ламана і буде лінією побудованою за заданим ухилом.

Розглянута задача має декілька варіантів, з яких вибирають найбільш привабливий.

Задача 5. Визначення границі площі водозбору. На річці побудована гребля MN (рис. 33). Необхідно намітити на топографічній карті границю площі водозбору (басейну греблі). Така границя проходить по найближчих до річки лініях вододілів і опускається до греблі за напрямком схилів, розташованих з обох сторін (на карті позначена пунктирною лінією).

Площу басейну визначають за картою одним із відомих способів, які будуть розглянуті нижче. За допомогою відомої площі можна підрахувати потужність річки, необхідної для розрахунків штучних споруд: греблі, дамби, мостів, водостічних труб тощо.