Розмічування колових кривих на трасі нівелювання

 

Для плавного заокруглення траси в місцях її поворотів уписують колові криві, а в умовах складного рельєфу - перехідні криві зі змінним радіусом.

Точки дотику прямих ліній осі траси з кривою називають початком кривої ПК і кінцем кривої КК, а точку перетину з нею бісектриси кута - серединою кривої СК. Ці три точки називаються головними точками кривої. їх позначають кілками, на яких указують відстань від поперед­нього пікетного кілка (як для плюсових точок). Для визначення пікетних найменувань головних точок кривої потрібно знати значення величин її основних елементів: довжини кривої К, тангенса Т, бісектриси Б, доміру Д. їх обчислюють за кутом φ повороту траси (кут її відхилення від попереднього напряму) та радіусом R кривої, які регламентуються бу­дівельними нормами й правилами, залежно від характеру споруди.

Як видно з рис.10.2. значення тангенса (довжини дотичної до кривої) можна визначити з прямокутних трикутників ОАС або ОСВ за формулою:

(10.1)

 

Довжину кривої визначають за співвідношенням

звідки

 

(10.2)

 

Бісектриса (відстань від вершини кута повороту до середини кривої) дорівнює:

(10.3)

 

Домір є різницею довжин двох танген­сів і кривої:

Д = 2Т-К (10.4)

 

Відклавши від вершини кута повороту довжину тангенса назад і вперед по трасі, отримують положення початку та кінця кривої. Для вста­новлення положення середини кривої теодолітом задають напрям бі­сектриси кута, значення якого дорівнює 180°- <р \ відкладають її довжину.

Положення головних точок кривої у пікетному найменуванні ви­значають за такою схемою:

ВКП - Т = ПК; (10.5)

 

ПК + К = КК; (10.6)

 

ПК + 1/2К = СК. (10.7)

 

Контроль: ВКП +Т-Д = КК. (10.8)

Приклад. Кут повороту траси <р = 50°27' і Р? = 200 м. Вершина кута поворо­ту траси знаходиться на ГКЗ + 40,06 м.

 

За відповідними формулами або за таблицями розмічування колових кри­вих визначаємо основні елементи кривої:

7"= 94,22 м; Д= 12,33 м;

К = 176,10 м; Б = 21,08 м.

 

Контроль: Д = 2Т-К=2х 94,22 - 176,10 = 12,34 м. Пікетні найменування головних точок кривої будуть такими:

ВКП ГКЗ + 40,06

- Т 94,22

 

ПК ГК2 + 45,84
+ к 1 76,10
кк ГК4 +21,94
ВКП ГКЗ + 40,06
+ т 94,22
  ГК4 + 34,28
-д 12,33
кк ГК4 + 21,95

 

Контроль:

 

 

Результати обчислень основних елементів кривих записують на відповідній сторінці пікетажної книжки.

 

Нівелювання траси

Розмітивши пікетаж, приступають до нівелювання траси, в процесі якого визначають висоти пікетних та плюсових точок, а також реперів, які встановлюють через кожних 3-5 км.

Нівелювання, як правило, виконують методом "із середини" з кон­тролем на станції: перевищення визначають по чорній і червоній сторонах рейок або (якщо рейки односторонні) за двох горизонтів приладу.

У процесі нівелювання розрізняють сполучні (зв'язувальні) та про­міжні точки. Сполучними називають точки, на які відліки по рейках бе­руть із двох суміжних станцій. Перевищення між цими точками знахо­дять за різницями відліків по чорних та червоних сторонах рейок на задній та передній точках, які встановлюють на забиті врівень з землею кілочки з рівно зрізаними торцями. Усі інші точки називають проміж­ними. Відлік по рейці на такій точці беруть тільки по чорній її стороні. Рейку встановлюють на землю поруч із "сторожком", яким позначають проміжну точку. Як правило, під час нівелювання сполучними є пікетні точки, а проміжними - плюсові. Проте нерідко бувають випадки, коли доцільно за сполучну прийняти плю­сову точку, а пікетну пронівелювати як проміжну.

Під час нівелювання траси нівелір встановлюють на осі нівелювання або збоку від неї, приблизно посередині між сполучними точками (рис. 10.3) і приводять його в робоче попоження. Зорову трубу наводять на рейки, встановлені в цих точках, і беруть відліки по чорній і черво­ній сторонах задньої рейки, а потім - передньої. Не слід забувати, що перед кожним відліком елеваційним гвинтом бульбашку рівня треба привести на середину (в нуль-пункт).

 

Рис. 10.3. Схема поздовжнього нівелювання.

 

Вертикальною штриховою лінією показано рейку на проміжній точці. Цифри у кружках

- номери станцій

 

Результати нівелювання записують у,відповідних графах "Журналу нівелювання" встановленої форми (табл10.1)

Одночасно з поздовжнім ніве­люванням проводять нівелювання поперечників. Якщо умови місцево­сті дозволяють, то всі точки на по­перечниках нівелюють як проміжні з однієї станції (рис10.4). У проти­вному разі їх нівелюють з кількох станцій, як з нівелірного ходу, при­в'язаного до тра