Класи – системне читання (2-й етап)

Вивчення літератури у 8 – 9 класах загальноосвітньої школи базується на поєднанні історико-літературного й жанрово-родового принципів.

Літературні явища презентуються школярам у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому контексті культури. У 8 – 9 класах учні знайомляться зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їх проблематики, а й художньої вартості.

У 8 – 9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому дисципліни, що забезпечують літературну освіту в цей період, повинні сприяти становленню особистісних якостей юнацтва.

Слід відзначити важливість урочних і позаурочних форм роботи з вивчення літератури рідного краю, яка допоможе учням осмислити своє духовне коріння, національні традиції.

Завдання вивчення літератури у 8 – 9 класах:

· дати уявлення про основні літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури;

· розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів в їх специфіці;

· поглибити вміння інтерпретації творів літератури із застосуванням основних теоретичних понять;

· сформувати в учнів вміння виокремлювати компоненти змісту й форми, встановлювати зв’язки поміж ними;

· навчити школярів зіставляти різні літературні явища, визначати їх художню своєрідність;

· прищепити інтерес до вивчення літератури в оригіналах і перекладах, вміння зіставляти оригінали й переклади;

· сприяти самоствердженню учнів, виробленню у них моральних принципів;

· розвивати вміння й навички зв’язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, пошуку тези й антитези, оцінки щодо прочитаного та ін.);

· виховувати творами літератури естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення від прочитаного.

10 – 11 класи – творчо-критичне читання (3-й етап).

Оптимальним у викладанні літератури для цієї вікової категорії учнів буде комплексний принцип, згідно з яким до вивчення в школі старшокласникам будуть запропоновані вершинні твори морально-філософського, соціально-філософського, психологічного, історичного змісту від давнини до сучасності, до яких учні вже стали готові за рівнем свого психологічного й культурного розвитку. Осягнення цих творів має ґрунтуватися на попередніх знаннях (про літературні епохи, напрями, течії, про загальний розвиток культури й філософської думки), що збагачуються й розширюються в старшій школі.

Утім, як доводить шкільна практика, суто історико-літературний підхід щодо викладання літератури в старших класах не є ефективним (адже тоді згідно з логікою літературного процесу усі предмети на завершальному етапі літературної освіти мають розглядати твори драми абсурду, постмодернізму та інші доволі неоднозначні сучасні явища, що важко сприймаються учнями). Не заперечуючи доцільність вивчення окремих високоякісних творів постмодернізму в старшій школі, слід підкреслити, що для цієї вікової категорії школярів перед виходом у широкий світ надзвичайно важливо отримати від художньої літератури передовсім міцну моральну і психологічну підтримку, культурно-ціннісні орієнтації, позитивні емоції, приклади для наслідування.

Навчання в старшій школі є профільним, що визначає специфіку викладання літератури. У зв’язку з цим доречно виокремити два підходи (відповідно й два типи програм, підручників, посібників, хрестоматій: 1) для нефілологічних профілів (фізико-математичного, природничого, спортивного та інших профілів); 2) для філологічного профілю.

Викладання літератури в класах нефілологічних профілів має забезпечити рівень стандарту, тобто базовий гуманітарний рівень, необхідний для кожної культурної людини.

Завдання вивчення літератури в 10 – 11 класах нефілологічних профілів:

· розкрити основні тенденції та закономірності літературного процесу від давнини до сучасності;

· визначити місце рідної літератури, української літератури, російської літератури та інших національних літератур у перебігу літературного процесу;

· дати уявлення про вершинні здобутки вітчизняного та зарубіжного письменства у широкому контексті світової культури;

· розвивати навички інтерпретації й аналізу художнього твору, зіставлення літературних явищ, оригіналів і перекладів;

· сформувати навички розлогого зв’язного мовлення (монологічне і діалогічне мовлення, участь у різних видах дискусій, обґрунтування думки, доказ судження тощо);

· навчити розрізняти художню вартість творів, твори класики й масової літератури;

· сприяти формуванню загальної культури й світогляду учнів.

Викладання літератури в класах філологічного профілю базується на стандарті, але значно поглиблює його як у змістовому плані, так і в методах, формах, прийомах навчання. При цьому зазначимо безперспективність спроб побудувати викладання літератури в старшій школі на університетських програмах і навіть перенести до середньої школи форми занять вищої школи (наприклад, практичне заняття, лабораторне заняття, семінарське заняття та ін.), а також деякі елементи Болонського процесу (наприклад, модульне навчання, система накопичувальних кредитів тощо). Профілізація середньої освіти не означає сліпого копіювання вищої освіти, адже це призведе до протилежного результату, зменшенню інтересу до предмета.

Завдання, сформульовані вище, є актуальними й для профільного навчання літератури. Але специфічними завданнями у 10 – 11 класах філологічного профілю є такі:

· сформувати в учнів основи філологічного мислення;

· навчити школярів здійснювати різні види інтерпретації та філологічного аналізу тексту;

· розкрити багатозначність літературознавчих понять, значно розширити їх коло й показати змінність у літературному процесі, своєрідність виявлення у творах різних епох, напрямів, течій;

· навчити школярів виявляти жанрові та стильові особливості творів;

· дати основні знання з теорії й практики художнього перекладу, навчити застосовувати набуті знання в процесі аналізу оригіналів та перекладів;

· розвивати творчі (власне філологічні) здібності учнів, необхідні для здобуття майбутньої професії (наприклад, опанування різними віршованими розмірами, написання критичної рецензії, відгуку на книгу, літературного огляду творів певного періоду тощо);

· навчити учнів користуватися словниково-довідковою та спеціальною літературою з філологічного профілю;

· навчити учнів самостійно відшукувати матеріал з філологічної проблеми, готувати доповідь на філологічну тему;

· навчити учнів висловлювати свої думки розлого, з науковою аргументацією й літературознавчо грамотно;

· сформувати вміння вести діалог, дискусію з проблем літератури.

У класах філологічного профілю порівняно з нефілологічними профілями значно зростає роль позаурочних форм вивчення літератури, які в поєднанні з урочними можуть дати прекрасні результати. Типологія уроків у класах філологічного профілю має свою специфіку і є складнішою у зіставленні з уроками для нефілологічних профілів. Учитель й учень у процесі профільного навчання літератури в класах філологічного профілю стають не тільки рівноправними партнерами, але й колегами по професії.

Обсяг і кількість творів, методи й методики їх аналізу будуть різними для класів нефілологічних профілів і філологічного профілю. Утім, головні завдання предметів, що забезпечують літературну освіту в 10 – 11класах, будуть спільними для всіх профілів (з різною мірою поглиблення):

· сприяти свідомому вибору життєвого шляху учнів, їхніх моральних пріоритетів, світоглядних орієнтирів;

· формувати загальну культуру й громадянську позицію школярів, виховувати повагу до своїх національних традицій та стійкий інтерес до духовних здобутків людства;

· сформувати в учнів почуття прекрасного, позитивні ідеали;

· узагальнити знання з історії літератури про перебіг літературного процесу, літературні епохи, напрями, течії;

· розкрити гуманістичну цінність та художню вартість вершинних творів рідного й світового письменства, їх вплив на духовну культуру людства;

· висвітлити значення вічних образів та особливості їх втілення в різних національних літературах;

· розвивати у школярів естетичний смак і вміння цінувати мистецтво слова.

Змістове наповнення навчальних дисциплін,