Геодезичний пункт С знаходиться на перехресті грунтових доріг, які ведуть в селеще Биково

Вступ. 2

1. Фізико-географічні і економічні умови району робіт. 3

2. Геодезична вивченість. 4

3. Підготовка заявки на топокарту. 7

4. Геодезична підготовка рекогносцировки. 9

5. Підготовка даних для виносу свердловин в натуру. 14

6. Визначення площі району робіт. 17

Побудова профілю місцевості і геологічного розрізу по лінії

свердловин. 18

8. Методика окомірної зйомки в околицях свердловин. 20

Література. 21

 

 

Перелік графічного матеріалу:

 

1. Профіль місцевості і геологічний розріз по лінії свердловин.

2. Визначення номенклатури карт масштабів 1:25 000 і 1:10 000 на район робіт.

 

 

ВСТУП

 

Геодезія необхідна для забезпечення геологорозвідувальних робіт. Вона має давати оцінку геологічним умовам району робіт, вести спостереження за деформаціями поверхні Землі, правильно вибирати місця для встановлення геодезичних знаків; при зображенні рельєфу на топографічних планах, відмічати елементи геологічної будови місцевості.

Дана курсова робота ставить за мету розв’язання таких задач:

1.) встановлення фізико-географічних і економічних умов району робіт.

Тобто, потрібно описати клімат, особливості рельєфу і гідрографії, рослинність і інше;

2.) подати загальні відомості про заселеність, розвиток промисловості

та сільського господарства.

3.) визначити, наскільки геодезично вивчена ділянка робіт;

4.) підготовка заявки на топокарти;

5.) проведення рекогносцировки;

6.) підготовка даних для виносу свердловин в натуру;

7.) визначення площі району робіт;

8.) побудова профілю місцевості і геологічного розрізу по лінії свердло-

вин;

9.) опанування методики окомірної зйомки в околицях свердловин, яка

необхідна у зв’язку із змінами ситуацій при монтажі бурових устано-

вок і бурінні свердловин.

Дана курсова робота є підготовчим етапом до підготовки написання дипломної роботи.

 

1.ГЕОГРАФО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ

В адміністративному відношенні Микуличинське родовище знаходиться на території Надвірнянського району Івано – Франківської області на відстані 80 км на захід від м. Коломиї.

Населиними пунктами, які розташовані на родовищі є м. Яремча, смт. Делятин, Яблунів. Найближчі села: Білі Ослави, Чорні Ослави, Баня – Березів, П. Березів, В. Березів, Микуличин, Кременці, Бабинопілля.

Обласний центр - м. Івано – Франківськ, розташований на відстані 100 км на північ від родовища.

Безпосередньо на Микуличинському родовищі дорожня сітка практично відсутня.

У геоморфологічному відношенні площа робіт розташована в межах Зовнішніх Карпаті характеризується сильно пересічиним гірським рельєфом з абсолютними відмітками вершин більше 1200 м. У центральній частині родовища знаходиться г. Ронета велика (1107 м.). Гідрологічна сітка району представлена р. Прутом з її чисельними притоками (р.р.Прутець – Челіговський, Лючка, Люча, потоки Рокетний , Левучик, Сухий та інші).

Клімат району помірно – континентальний.Максимальна температура досягає плюс 350 С, мінімальна - мінус 300 С, середньо-місячна - для літніх місяців - плюс 200 С, для зимових - мінус 100С.

Річна кількість опадів досягає 700 – 900 мм. Максимальна кількість опадів випадає на літні місяці.

Район робіт має середню кількість населення, більшу частину якого складають українці.переважна частина населення зайнята у сільському господарстві( тваринництві), деревообробній і нафтовій промисловості.

 


 

.

ГЕОДЕЗИЧНА ВИВЧЕНІСТЬ.

 

У геодезичному відношенні даний район вивчений досить добре, так як він забезпечений топографічними картами включно до топокарти 1:50 000.

В даному районі робіт для виносу свердловин в натуру будуть використовуватись такі геодезичні пункти, опис яких подано нижче:

Геодезичний пункт А (Н=167.7 м) розташований на південь від траси номер 13(17) А на віддалі 250 м і північний-захід на відстані 1200 м від селища Коровіно.

Геодезичний пункт В з абсолютною відміткою 164.7 м над рівнем моря розташований на захід від залізниці на віддалі 250 м., а також на південь від грунтової дороги на відстані 350м.

Геодезичний пункт С знаходиться на перехресті грунтових доріг, які ведуть в селеще Биково.

Геодезичний пункт Д з відміткою Н=231.6 м розташований на сход від річки Вороновка на віддалі 1100 м і на південний-схід від мішаного лісу на відстані 1500м.

Геодезичний пункт М з абсолютною відміткою 277.3 м розташований на захід від дороги номер 5 на відстані 600 м і південніше від селеща Федіно на відстані 1600 м.

Геодезичний пункт N з відміткою 293,4 м розташований в мішаному лісі, а також на південь від селеща Лебяжьє на відстані 1450 м.

 

Прямокутні координати пунктів А, В, С, Д, М, N приведені в таблиці 1.

Назва геодезичного пункту Прямокутні координати (м)
Х У
А
В
С
Д
М
N

 

 

3. ПІДГОТОВКА ЗАЯВКИ НА ТОПОКАРТИ.

Для того, щоб щоб винести родовище на карту будуть використані карти масштабів 1:1 000 000, 1:100 000, 1:50 000, 1:25 000 і 1:10 000.

Основою всієї розграфки є лист масштабу 1:1 000 000. Номенкла-

тура складається з букви, що означає номер ряду і цифри, що означає номер колони. За відомими географічними координатами визначаємо номер ряду і номер колони (φ =48016, λ=24038 ). 540:4=13. Цій цифрі відповідає буква М. 300:6+30=35. Номер колони 35.

 

М-35

φ = 480 φ=520

λ =180 λ=240

                   
                   
                   
                   
                   
                   
                   
                   
                   
                   
                   
 

 

 

Лист карти масштабу 1:1 000 000 відповідають 144 листи карти масштабу 1:100 000.

М-35-134

  А   Б
  В   Г

 

Одному листу карти масштабу 1:100 000 відповідають 4 лис-

ти масштабу 1:50 000, які позначаються великими буквами українсь-

кого алфавіту А,Б,В,Г).

 

М-35-134-А

 

  а   б
  в   г

 

Одному листу карти масштабу 1:50 000 вміщує4 листи масштабу

1:25 000, що позначаються малими буквами українського алфавіту

(а,б,в,г).

М-35-134-А-б

 

   
   

Лист карти масштабу 1:25 000 ділиться на 4 листа масштабу

1:10 000, які позначаються арабськими числами (1,2,3,4).

 

 

М-35-134-А-б-3

     

 

Номенклатура для масштабу карти 1: 25000

 

М – 35 – 134 – А – а

М – 35 – 134 – А – б

Номенклатура для масштабу карти 1: 10000

 

М-35-134-А-а-1

М-35-134-А-а-1

М-35-134-А-а-2

М-35-134-А-а-3

М-35-134-А-а-4

М-35-134-А-б-1

М-35-134-А-б-2

М-35-134-А-б-3

М-35-134-А-б-4

 

 

4.ГЕОДЕЗИЧНА ПІДГОТОВКА РЕКОГНОСЦИРОВКИ.

 

Для успішного проведення рекогносцировки, забезпечення орієнтування та пошуку на місцевості за допомогою топокарти місць розташування свердловин, а також для підготовки даних для виносу свердловин в натуру визначаємо наступні елементи:

1.) дирекційний кут - α

2.) істиний азимут - Аі

3.) магнітний азимут - Ам

4.) кут повороту ліній свердловин.

Координати Х і Y точок, де знаходяться свердловини і їхня висота

наведені у вигляді таблиці 2.

 

 

Таблиця 2.- Координати свердловин і їхня висота.

  Номер свердловини   Координати, м.   Висота Н, м.
  Х   Y

 

Для того, щоб знайти висоту точки свердловини 2 необхідно знайти горизонталь, яка ближче проходить до даної точки. Нбл=150 м.

Через цю точку провести перпендикулярну пряму між двома ближніми горизонталями. Тоді визначаємо відстань між цими горизонталями. Це буде заложення (d), d= 4 мм. Тепер міряємо відстань від точки до ближчої горизонталі (Х), Х= 2,5 мм.

Оскільки січення відбувається через 10 м., то

 

5 мм – 10 м; Х= 3,5 мм 10 м / 5 мм = 7 м.

3,5 мм – Х м

Н= Нбл+Х= 183 м + 7 м = 190 м.

 

Аналогічно шукаємо висоти інших точок.

Для підготовки рекогносцировки потрібно визначити дирекційні кути (α) магнітні азимути (Ам) і істині азимути (Аі) ліній, що з’єднюють сусідні свердловини. Дирекційний кут α вимірюється безпосередньо транспортиром на карті. Магнітний і істиний азимути обраховуються за дирекційним кутом, враховуючи зближення меридіанів і схилення магнітної стрілки (ці дані є на карті).

γ – зближення;

δ – схилення;

Ам = α – ( γ + δ ) = α – ( 20,21' + 60 15' ) = α – 80 36'

Аі = α – γ = α – 2021'

Кут, який відраховується від північного кінця осьового меридіану за ходом годинникової стрілки за даним напрямком називають дирекційним кутом. Всі ці кути, що з’єднюють сусідні свердловини наведені в таблиці 3.

 

Таблиця 3- Значення кутів, що з’єднюють сусідні свердловини.

  Номер свердловини   α   Ам   Аі   β  
  Свердловина 1    
  990 00' 00"   900 24' 00   960 39' 00     15000' 00  
  Свердловина 2  
    840 00' 00"     75024' 00"     81039' 00"  
  Свердловина 3   90 00' 00"  
    930 00' 00"       84024' 00"     90039' 00"  
  Свердловина 4  
   

 

 

5. ПІДГОТОВКА ДАНИХ ДЛЯ ВИНОСУ СВЕРДЛОВИН В НАТУРУ.

 

Для того, щоб винести свердловину 1 необхідно визначити кут βА і горизонтальне положення SА-1, де:

 

βА = αА-1 – αАВ

 

SА-1 = (Y1 – YA)2/ sin αА-1; SА-1 = (Х1 – ХA)2/ cos αА-1;

 

SА-1 = (Х1 – ХA)2 + (Y1 – YA)2

 

Для цього необхідно визначити αА-1 і αАВ за формулами:

tg А-1 = (Y1 – YA)/ (Y1 – YA);

tg αАВ = (YВ – YA) + (Х1 – ХA);