Нормативний документ державного рівня, що покроково визначає процес надання медичної допомоги, обсяг та її результати при певному захворюванні - це
1. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги.
2. Клінічна настанова медичної допомоги.
3. Національний стандарт медичної допомоги.
4. Локальний клінічний протокол медичної допомоги.
96. Локальні клінічні протоколи затверджуються:
1. Головним лікарем закладу охорони здоров'я.
2. Наказами МОЗ України.
3. Групою фахівців.
4. Начальником управління охороною здоров'я.
97. Ліцензування медичної практики – це один із:
1. Механізмів оцінки і контролю дотримання стандартів структури.
2. Механізмів оцінки і контролю дотримання стандартів медичної допомоги.
3. Механізмів оцінки і контролю дотримання стандартів результатів.
4. Механізмів оцінки і контролю дотримання стандартів процесу.
98. Однією із ліцензійних умов медичної практики є:
1. Наявність приміщень, що відповідають установленим санітарним нормам і правилам.
2. Дотримання принципів організації медичної допомоги.
3. Наявності посадових інструкцій медичного персоналу.
4. Дотримання норм медичної етики та деонтології.
99. Однією із ліцензійних вимог медичної практики є:
1. Дотримання діючих санітарних норм і правил.
2. Дотримання принципів організації медичної допомоги.
3. Дотримання аспектів якості медичної допомоги.
4. Дотримання норм медичної етики та деонтології.
100. Формальне визначення відповідності закладу встановленим стандартам, ратифіковане зовнішнім оцінюванням уповноваженого аудитора – це:
1. Сертифікація закладів охорони здоров'я.
2. Ліцензування медичної практики.
3. Акредитація закладів охорони здоров'я.
4. Атестація структурних підрозділів закладу.
101. Перший етап оцінки виконання стандартів процесу проводять:
1. Завідувач профільного відділення.
2. Головний лікар закладу охорони здоров’я.
3. Заступник головного лікаря з медичної частини.
4. Головний спеціаліст району, міста, області, МОЗ.
102. Кількісний або якісний показник, відносно якого існують докази чи консенсус щодо його безпосереднього впливу на якість медичної допомоги – це:
1. Індикатор якості.
2. Критерій якості.
3. Аспект якості.
4. Якість медичної допомоги.
103. Перелік показників (індикаторів) результативності, показників дефектів, нормативних значень відібраних показників (критеріїв якості) та шкала для оцінки результатів у балах – це структура:
1. Моделі кінцевих результатів.
2. Клініко-статистичної групи.
3. Стандартів якості медичної допомоги.
4. Аспектів якості медичної допомоги.
104. Додипломна підготовка лікарів завершується:
1. Отриманням диплома після обов’язкової здачі ліцензованих іспитів „Крок-1” і „Крок-2”.
2. Отриманням диплома після обов’язкової здачі ліцензованих іспитів „Крок-2” і „Крок-3”.
3. Здачею ліцензованих іспитів „Крок-1”, „Крок-2” і „Крок-3”
4. Отриманням диплома та сертифікату лікаря-спеціаліста після обов’язкової здачі ліцензованих іспитів „Крок”.
105. Акредитація, сертифікація закладів охорони здоров'я – це один із:
1. Механізмів оцінки і контролю дотримання стандартів структури.
2. Механізмів оцінки і контролю дотримання стандартів медичної допомоги.
3. Механізмів оцінки і контролю дотримання стандартів результатів.
4. Механізмів оцінки і контролю дотримання стандартів процесу.
106. Однією із ліцензійних умов медичної практики є:
1. Наявність належної матеріально-технічної бази – приладів, обладнання, оснащення.
2. Дотримання принципів організації медичної допомоги.
3. Наявності посадових інструкцій медичного персоналу.
4. Дотримання норм медичної етики та деонтології.
107. Однією із ліцензійних вимог медичної практики є:
1. Дотримання вимог щодо ведення медичної документації.
2. Дотримання принципів організації медичної допомоги.
3. Дотримання аспектів якості медичної допомоги.
4. Дотримання норм медичної етики та деонтології.
108. Офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності – це:
1. Акредитація закладів охорони здоров'я.
2. Ліцензування закладів охорони здоров’я.
3. Сертифікація закладів охорони здоров'я.
4. Атестація структурних підрозділів закладу.
109. Другий етап оцінки виконання стандартів процесу проводять:
1. Заступник головного лікаря з медичної частини.
2. Головний лікар закладу охорони здоров’я.
3. Завідувач профільного відділення.
4. Головний спеціаліст району, міста, області, МОЗ.