Тема 4. Порядок погашення податкового боргу
План вивчення теми
1. Джерела сплати податкових зобов’язань або погашення податкового боргу платником податків.
2. Податкова застава, її зміст та призначення.
3. Адміністративний арешт активів.
4. Продаж майна, що перебуває у податковій заставі.
5. Розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань або податкового боргу платника податків.
6. Строки давності та їх застосування для визначення і стягнення податкового боргу.
7. Списання безнадійного податкового боргу.
Навчальні цілі
| засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з питань управління податкового боргу. |
Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
При вивченні питань теми необхідно взяти до уваги положення Податкового кодексу України глави 9 «Погашення податкового боргу платників податків» (ст. 87-102) та насамперед з’ясувати порядок погашення податкового боргу та джерела сплати податкових зобов’язань або погашення податкового боргу платником податків.
Так, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, наприклад, майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження тощо.
При цьому слід запам’ятати, що елементами погашення податкового боргу є:
- податкова застава;
- продаж майна, що перебуває у податковій заставі;
- адміністративний арешт майна;
- розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків;
- відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Крім того, слід звернути увагу на те, що погашення податкового боргу здійснюється:
- за рахунок власних коштів платника податків;
- шляхом опису майна платника податків;
- виключно за рішенням суду;
- шляхом солідарної майнової відповідальності учасників спільної діяльності;
- шляхом використання додаткових джерел (дебіторська заборгованість платника податку).
Також потребують особливої уваги ті новації, що внесені Податковим кодексом України щодо погашення податкового боргу:
- стягнення коштів з рахунків платника податків на підставі рішення суду через органи державної виконавчої служби;
- винесення рішення контролюючим органом про погашення суми податкового боргу на підставі дозволу суду;
- визначення кола майна на яке не можливо звернути стягнення контролюючим органом.
Питання для самоконтролю
1. Який порядок погашення податкового боргу?
2. Назвіть джерела сплати податкових зобов’язань або погашення податкового боргу платником податків.
3. Що таке податкова застава та який її зміст та призначення?
4. Як здійснюється адміністративний арешт активів?
5. Який порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі?
6. Який порядок розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань або податкового боргу платника податків?
7. Який порядок застосування строків давності для визначення і стягнення податкового боргу?
8. Який порядок списання безнадійного податкового боргу?
Завдання до самостійної роботи
1. Вивчити та опрацювати відповідну літературу, законодавчі і нормативно-правові документи з питань теми.
2. Скласти структурно-логічні схеми з розглянутих питань.
Рекомендована література
2-4, 11, 12, 14, 21, 23, 25, 26-28.