Соціальна комунікація та складові суспільного інформаційного простору
Соціа́льнакомуніка́ція- обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.
Особливості:
-соц.реальність просякнута надособистими структурами обробки інфо
- надособисті структури є системою опосередкування комуникаціїобміну інформацією.
Уфілософсько-методологічному вимірі під інформаційним простором розуміється середовище поширення інформації в соціумі, що перебуває під впливом культурних, економічних, політичних, технологічних та інших факторів. Д. Белл розглядає інформаційний простір як сукупність знань, що мають цінність у вигляді економічного ресурсу, який сприяє розвитку тих чи інших секторів громадського життя. Специфікаінформації, з такої точки зору, полягає в здатностіслугувати товаром, брати участь в економічнихманіпуляціях і бути запорукоюекономічноїстабільності.
Інформаційний простір, постійно розширюючись і відіграючи дедалі важливішу роль у житті людей, формує новий життєвий простір у вигляді цілісного поля, усередині якого індивіди взаємодіють між собою. Специфікайогополягає в розірваностідвохрівнівбуття: реального й віртуального, щозумовлюєновінорми й ситуаціїіснування. Набуваючи глобального характеру, інформаційнітехнологіїсприяютьрозширеннюкомунікацій і формуваннюєдиногокомунікативного простору, у рамках якогоформуютьсясвоїособливізакони та нормиповедінки й світосприйняття.
Існуєкількапідходів до розглядуінформаційногосуспільства. У рамках геополітичногопідходу, інформаційнийпростіррозуміється як якасьвіртуальнатериторія, на якійвзаємодіютьрізніполітичнісуб’єкти, щокеруютьсянеобхідністюконтролювативласнийінформаційний сегмент, ефективнопротистояти конкурентам і розширювати сферу своговпливу. Прихильникиноосферногопідходувисуваютьіншіпринципиінформаційноївзаємодії: відкритеспівробітництво й інформаційнарівність, засновані на першостідуховнихцінностей, моральних норм і законів. При цьомумоделіінформаційного простору в рамках обохпідходівбагато в чомузбігаються. Існуєзагальнерозумінняпроблемимасовогоінформаційноговпливу на свідомість і поведінку людей. Активно досліджуютьсядеструктивнінаслідкиманіпулюваннясуспільноюдумкою за допомогоюінформаційнихметодів і каналіввпливу. У рамках семантичногопідходуінформаційнийпростірмоделюється як гіпертекстова структура, щовключаєрізноманітні та взаємозалежніобрази, знаки, концепти, тексти й документи, з якимивідбуваютьсяпроцесикодування, передання, зберігання й інтерпретаціїінформації. Специфікоюсоціокультурногопідходу до інформаційного простору є виявленнявзаємозв’язкузасобівмасовоїінформації з трансляцієюкультурних моделей, щозадаютьсоціальнуідентичністьіндивідів. Взаємодія й навітьпротиборствонаявних в інформаційномупросторі моделей самоідентифікаціїведе до різкогозбільшенняобсягівінформації, яка переробляється.
Інформаційно-комунікативний підхід подає інформаційний політичний простір як систему різноманітних інформаційних потоків, які організуються та транслюються через відповідні інформаційні канали різними суб’єктами. У рамках цьогопідходуаналізуютьсясистемні характеристики інформаційногополітичного простору, методи та технологіїполітичноїкомунікації. Згідно з соціально-інформаціологічною парадигмою інформаційнийпростірвиступає як соціально-психологічнийпростір і складаєтьсязіспецифічнихінформаційнихполів, щокорелюютьізтрьомаіншими просторами: соціальним, психологічним і семантичним. Центральнимоб’єктомдослідження є людина, їїсвідомість і психіка. Слідзазначити, щоцейпідхіднамагаєтьсяінтегруватибагатотеоретичнихвисновківіншихдослідницькихнапрямків.
Інформаційнийпростірскладається з таких головнихкомпонентів:
- інформаційніресурси — бази і банки даних, усівидиархівів, системидепозитаріївдержавних IP, бібліотеки, музейнісховища і т.ін.;
- інфораційно-телекомунікаційнаінфраструктура;
- територіальнорозподіленідержавні і корпоративнікомп´ютернімережі, телекомунікаційнімережі і системиспеціальногопризначення та загальногокористування, мережі і канали передачіданих, засобикомутації та управлінняінформаційними потоками;
- інформаційні, комп´ютерні і телекомунікаційнітехнології — базові, прикладні і забезпечувальнісистеми, засобиїхреалізації;
- науково-виробничийпотенціал в галузяхзв´язку, телекомунікацій, інформатики, обчислювальноїтехніки, поширення і доступу до інформації;
- організаційніструктури, включаючи кадри, щозабезпечуютьфункціонування і розвитокнаціональноїінформаційноїінфраструктури;
- ринокінформаційнихтехнологій, засобівзв´язку, інформатизації і телекомунікацій, інформаційнихпродуктів і послуг;
- система взаємодіїінформаційного простору Українизісвітовимивідкритими мережами;
- система забезпеченняінформаційногозахисту (безпеки);
- система масовоїінформації;
- система інформаційногозаконодавства.
Основнимиструктурнимискладовимиінформаційного простору єінформаційні поля та інформаційні потоки.Інформаційне поле - цесукупністьусієїзосередженої в ПрОінформації, безвідносно до їїформи і стану, щознаходиться у відриві як відоб'єктавідображення, так і відсуб'єктасприйняття.
Рух інформації в інформаційномуполіздійснюється за допомогоюфізичногозв'язкуміжодержувачем і джереломінформації, щоматеріалізується в інформаційномупотоці.
Інформаційнийпотік - сукупністьінформації, щопереміщується в інформаційномупросторі через канали комунікації. Інформаційні потоки можутьпротікати як усерединіокремихінфосфер, так і між ними, залежновіднаявностіканалівкомунікації. Організаційний аспект структуриінформаційного простору складаютьмножини баз даних і банківданих, сховищданих, технологійїхведення, використання, інформаційних систем, мереж, застосувань, організаційних структур, щофункціонують на основіпевнихпринципів і за встановленими правилами, щозабезпечуютьінформаційнувзаємодіюоб'єктів.
До складу технологічних та організаційнихкомпонентівінформаційного просторувідносять інформаційнуінфраструктуру - середовище, яке забезпечуєможливістьзбору, передачі, зберігання, автоматизованоїобробки і розповсюдженняінформації в суспільстві. Інформаційнаінфраструктурасуспільстваутворюєтьсясукупністю: інформаційних і телекомунікаційних систем та мереж зв'язку, індустріїзасобівінформатизації, телекомунікації і зв'язку; систем формування і забезпеченнязбереженняінформаційнихресурсів; системизабезпечення доступу до інформаційно-телекомунікаційних систем, мереж зв'язку та інформаційнихресурсів; індустріїінформації та ринку інформаційнихпослуг; системипідготовкикадрів, проведеннянауковихдосліджень; алгоритмів і програмнихзасобів, щозабезпечуютьфункціонуванняпрограмно-апаратних платформ тощо.