Роль когнітивних технік у процесі самореалізації особистості
Першим кроком до самопізнання як когнітивної основи процесу самореалізації є розуміння особистістю важливості мислення у цьому процесі. Підтвердженням цього аспекту дослідження є вищезгадана формула АВС. Техніка заповнення пробілу [46; 96] (техніка запозичена у А. Елліса і дещо спрощена) заключається у заповненні проміжку між двома когніціями А і С в структурі АВС, де А – активізуючий стимул, тобто все, що обумовлює процес реагування вцілому; С – емоції, поведінка, тобто наслідок А; В – мислення, установки, переконання, наші уявлення про висновки, які ми робимо по відношенню до А, пробіл у свідомості. Для того, щоб побудувати вірну формулу (А – В - С) необхідно сформувати середню складову у даному судженні. Так, використовуючи вправу «Якщо зміниться В, то зміниться і С» (техніка «Мислення і емоції») [46, 380] терапевт пробуджує індивіда сконцентруватись на емоціях, викликані різними думками (В). Відповідний аналіз демонструє варіанти реакцій (С) на одну і ту ж подію (А). В свою чергу приклади, які створив клієнт, будуть власною стимулюючою силою, що активізує індивіда задуматись над мотивами своєї поведінки, а найголовніше, над мотивами, які стимулюють успішну самопрезентацію, як результат вибору (самовизначення) тих чи інших роздумів, переконань, установок. Всі ці процеси є складовими і стимулюючими процесами особистісної самореалізації. Так, самопізнання сприяє актуалізації внутрішніх механізмів особистості (самоактуалізація), вибору оптимальних шляхів реалізації своєї сутності (самовизначення), оприлюдненню власних успіхів у тій чи іншій сфері, отримавши оцінку своїх досягнень навколишніми (самопрезентація). Тобто вміле керування формулою АВС сприяє в першу чергу рефлексії, на якій засновані вищеназвані процеси і власне самореалізація. Адже рефлексія виступає, як один з пояснювальних принципів організації та розвитку психіки людини і насамперед, найвищої її форми – самосвідомості. У межах філософських досліджень, зазначає сучасний психолог Н. Пеньковська, поняття рефлексії фактично і розглядається, передусім, як акт пізнання індивідом самого себе, що базується на спостереженні за власним внутрішнім світом, своєю поведінкою та діяльністю [57]. Для пізнання особистості у когнітивній терапії часто використовуються техніки «Маркіровки теми» [96, 157]. Ця техніка допомагає із всього матеріалу, зібраного про індивіда, вирізнити центральну, яка хвилює особистість і в свою чергу блокує процес самореалізації. Після маркіровки теми терапевт допомагає повернутися до причинно-наслідкових зв’язків внутрішньо-автоматичних думок і коректує їх. Автоматичні думки («розмова про себе») мають вплив на емоційно-вольову сферу особистості [96]. В свою чергу автоматичні думки обумовлюють процес самореалізації особистості. Адже емоційний комфорт, оптимістичний настрій сприяє створенню ситуації успіху для особистості у обраній сфері самореалізації, так як і вольові особливості особистості є чинником успішної діяльності, а значить і самореалізації особистості.
Професор Г. Шавердян зазначає, дуже важливо показати нереалістичність автоматичної думки і стимулювати індивіда взяти участь у формуванні реальності. І в цьому аспекті важлива техніка дистанціювання. Терапевт стимулює прийняти певну когніцію не як факт, а як гіпотезу, що сприяє віддистанціюванні від когніції, а далі після перевірки реальності заперечує гіпотезу [96, 158]. Ця техніка допомагає індивіду фіксувати автоматичні думки і в подальшому апробовувати різні можливі варіанти для визначення оптимальної альтернативної установки на позитивний результат.
Сучасний психолог Ж. Вірна, досліджуючи професіоналізацію психолога, визначає її залежність від мотивації досягнення успіху особистості, позитивного уявлення про власний образ, її когнітивної позиції щодо успіху або неуспіху та ін. [11, 133]. А тому для успішної реалізації мети процесу самореалізації особистості важливо довести ірраціональність суджень, які перечать мотивації досягнення успіху у тій чи іншій сфері. Після цього слід поступово трансформувати їх у раціональні. Тоді індивід набуває впевненості, емпатійності, здатності до самоуправління, що є досить важливим для особистісної самореалізації. Найголовніше, допомогти індивіду зрозуміти основні свої переконання, а саме важливість їх на даний момент часу. В іншому випадку допомогти йому усвідомити переміну. В цьому допоможе така техніка як «Виживання і переконання» [46, 404 ]. Шукати причини подій у зовнішньому середовищі, відшукуючи стимули, які сприяли негативним подіям, тобто переробляти усі внутрішні причини у зовнішні – техніка «Деперсоналізація Я» [46, 400]. Ця техніка допомагає у визначенні зовнішніх і внутрішніх причин подій, які відбуваються з індивідом і мають безпосередній вплив на успіх його діяльності, а значить гальмує чи стимулює її процес самореалізації.
В цілому слід зазначити, що когнітивна терапія ефективна лише тоді, коли терапевт працює над вірними центральними переконаннями. Цьому сприяє техніка «Визначення центральних переконань» [46, 389]. У стимулюванні процесу самореалізації особистості важливо використовувати і техніку «Визначення Я-концепції» [46, 383]. Не дивлячись на те, що існує велика кількість достатньо ефективних способів вимірювання Я-концепції, когнітивний терапевт досліджує її за допомогою списку В, який склав сам індивід . Техніка допомагає знайти позитивні і негативні валентності , які індивід проявляє в кожному із власних суджень. В свою чергу це демонструє певну Я-концепцію, установку – негативну чи позитивну Я- валентність.
Звичайно, перелік когнітивних технік можна продовжувати. І всі вони будуть стимулюючими для процесу самореалізації особистості. Однак, слід відзначити, що найважливішим у процесі роботи з когніціями є те, що особистість, усвідомивши важливість мислення, а найголовніше, навчившись виправляти його помилки, закоренілі стереотипи, які спричиняють її дезадаптивну поведінку, активізує та приводить в стан актуалізації саме ті когніції, які є сприятливі для процесу самореалізації особистості.
Таким чином, в основі особистісної самореалізації лежать суперечності між внутрішньою позицією та системою вимог суспільства. При аналізі процесу самореалізації актуальними стають засновані на рефлексії процеси самоактуалізації, самовизначення та самопрезентації особистості, які визначаються в досліджені етапами особистісної самореалізації. Активізація та послідовність вищеназваних процесів сприяє успішності особистості в самореалізації. Крім того у досліджені відзначено, що заснований на рефлексії процес самореалізації спрямований на відчуття задоволення від самопізнання. В свою чергу використання когнітивних технік в процесі самореалізації особистості стимулює даний процес, так як за допомогою роботи з когніціями індивід формує здібності до адекватної самооцінки та поведінки відповідно до трьох етапів самореалізації: самоактуалізації, самовизначення та самопрезентації.
Питання для самоперевірки:
1.Яка теорія лежить в основікогнітивної терапії?
2.Проаналізуйте цитату К.Хорні : „Знайти самому стежку в горах – не те саме, що пройти шляхом, який вказаний” .
3. З якою концепцією Г.Сковороди пов’язано розв’язання проблеми самопізнання особистості ?
4.Назвіть відомі вам когнітивні техніки.
5. Чому когнітивні техніки можна вважати стимулюючими для процесу самореалізації особистості ?