Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Група основних засобів — сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

На підприємстві складають та оформлюють такі документи:

- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів;

- Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів;

- Акт на списання основних засобів;

- Акт на списання автотранспортних засобів;

- Інвентарна картка обліку основних засобів;

- Опис інвентарних карток з обліку основних засобів;

- Картка обліку руху основних засобів ;

- Інвентарний список основних засобів (за місцем знаходження, експлуатації);

У ТОВ «Згода» застосовують такі акти на списання основних засобів:

- Акт на списання основних засобів;

- Акт на списання автотранспортних засобів(Додаток Ц).

Ці документи вміщують в собі дані про первісну вартість об'єкта, суму накопиченого зносу за час експлуатації, вартості одержаних матеріальних цінностей у результаті ліквідації об'єкта, тобто в них є всі необхідні дані для складання бухгалтерських проводок.

Кожному об'єкту основних засобів присвоюється інвентарний номер, і на нього відкривається інвентарна картка, яка є регістром аналітичного обліку. Картки діючих основних засобів розміщаються по їхніх класифікаційних групах і місцям експлуатації. Для забезпечення схоронності інвентарні картки реєструються в спеціальних описах інвентарних карток з обліку основних засобів.

Щомісяця підсумкові дані інвентарних карток на об'єкти основних засобів, що надійшли або вибули, заносяться в картки обліку руху основних засобів, що ведуться в розрізі груп основних засобів. Ці картки заміняють аналітичні відомості по рахунку 10 «Основні засоби». Тому їхній загальний підсумок щомісяця зіставляється з підсумком синтетичного обліку даного рахунка.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Для організації обліку і забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному об'єкту присвоюють інвентарний номер. Нумерацію інвентарних об'єктів рекомендується здійснювати за порядково-серійною системою.

На кожну класифікаційну групу основних засобів відводять певну кількість номерів із резервом, що дає змогу присвоїти номери цієї серії однотипним об'єктам, які надійдуть пізніше. Інвентарні номери чотири-, п'ятизначні. Вони в обов'язковому порядку наводяться в первинних документах та реєстрах з обліку основних засобів і є основою для обліку руху окремих об'єктів.

Номер, присвоєний інвентарному об'єкту, зазначають на ньому прикріпленням металевого жетона, нанесенням фарбою чи іншим способом. Виняток становлять багаторічні насадження, капітальні витрати на поліпшення земель та інше нерухоме майно.

Інвентарний номер, присвоєний об'єкту основних засобів, зберігається за ним протягом усього періоду його перебування на даному підприємстві. Інвентарні номери вибулих (переданих безоплатно, реалізованих, ліквідованих із різних причин) об'єктів не присвоюють іншим.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів призначено рахунок 10 «Основні засоби». За дебетом рахунку відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів; за кредитом — вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів; сума уцінки основних засобів.

Облік інвестицій

 

Інвестиції поділяються на капітальні і довгострокові фінансові.

Капітальні інвестиції– це витрати підприємства на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. До капітальних інвестицій відносяться капітальне будівництво, придбання, виготовлення як матеріальних, так і нематеріальних необоротних активів, придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів.

По рахунку 15 «Капітальні інвестиції» по кредиту запи­сують списання витрат по капітальних інвестиціях внаслі­док прийняття в експлуатацію придбаних або створених основних засобів, інших необоротних активів. Кореспонду­ючими рахунками при списанні витрат будуть рахунок 10 «Основні засоби» – зарахування до складу основних за­собів; 11 – зарахування інших необоротних активів, 12 – зарахування нематеріальних активів, 18 – зарахування інших необоротних активів.

За дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» відобра­жають витрати на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів. Кореспондуючими рахунками з обліку витрат по капітальних інвестиціях будуть: 22 «Виробничі запаси» – на вартість використаних запасів на будівництво основних засобів, 21 «Тварини на вирощу­ванні та відгодівлі» – на вартість переведених тварин в основне стадо, 63 «Розрахунки з постачальниками та під­рядниками» – на вартість придбаних необоротних активів і виконаних будівельно-монтажних робіт.

Синтетичний облік капітальних інвестицій за журнально-ордерною формою обліку ведуть у Журналі-ордері № 13 с.-г. за рахунком 15, де записують кредитові обороти в кореспонденції з дебетом відповідних рахунків:

10 «Основні засоби»;

11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

12 «Нематеріальні активи»;

28 «Товари»;

30 «Каса»;

31 «Рахунки в банках»;

37 «Розрахунки з різними дебіторами»;

42 «Додатковий капітал»;

48 «Цільове фінансування і цільові надходження»;

50 «Довгострокові позики»;

60 «Короткострокові позики»;

64 «Розрахунки за податками і платежами»;

85 «Інші затрати»;

97 «Інші витрати»;

99 «Надзвичайні витрати».

Записи здійснюють у хронологічному порядку на підставі первинних документів. Наприкінці місяця підбивають підсумки обороту за місяць за кореспондуючими рахунками та загалом за рахунком 15 «Капітальні інвестиції» і після порівняння їх з даними за кореспондуючими рахунками в інших облікових реєстрах суми переносять у Головну книгу.

Аналітичний облік капітальних інвестицій здійснюють у Виробничому звіті за групами витрат.

Довгострокові фінансові інвестиції – це вкладення коштів підприємства в цінні папери інших підприємств, облігацій місцевих і державних позик, внески до статутного капіталу інших підприємств.

ТОВ «Згода» не вкладає свої кошти у інші підприємства.

Для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних га місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном призначено рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції». Він має такі субрахунки:

141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;

142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам»;

143 «Інвестиції непов'язаним сторонам».

За дебетом рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом — їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік за рахунком 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об'єктами інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об'єкти як на території країни, так і за кордоном.

Облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів ведеться на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції».

Рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції» має такі субрахунки:

351 «Еквіваленти грошових коштів»;

352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

За дебетом рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій, за кредитом — зменшення їх вартості та вибуття. Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій із забезпеченням можливості отримання інформації про інвестиції як на території країни, так і закордоном.