Розробка розкладу запропонованого рейсу
Перевезення
Методичні вказівки до виконання курсової роботи
для студентів напряму
«Транспортні технології»
Київ 2011
Удк 656. 7.072 (076.5)
Ббк 0585р+4481.252.45р
А202
Укладач Марінцева К.В.
рецензент:
Затверджено на засіданні науково-методично-редакційної ради інституту економіки та менеджменту НАУ “_____”____________2011р.
|
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Авіаційні пасажирські перевезення” містять завдання до курсової роботи, методологію та методи дослідження, методики розрахунків, список рекомендованої літератури.
Призначені для студентів напряму “Транспортні технології”.
Загальні методичні вказівки
Мета курсової роботи з дисципліни “Авіаційні пасажирські перевезення” на тему «Організація авіаційних пасажирських перевезень за заданим напрямком» – освоєння методології вирішення задачі організації авіаційних пасажирських перевезень, набуття знань та практичних навичок застосування методів та методик техніко-економічного обґрунтування розвитку мережі авіамаршрутів.
Пояснювальна записка курсової роботи повинна мати наступну структуру [1]: титульний лист; завдання на виконання курсової роботи; реферат; зміст; перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; основна частина, у розділах якої розкривається зміст курсової роботи; висновки і рекомендації; список використаної літератури; додатки.
Пояснювальна записка, креслення, плакати та інші матеріали оформляються в одному екземплярі.
Пояснювальна записка повинна бути зброшурованою таким чином, щоб аркуші були щільно стиснутими. Не допускається їхнє з'єднання скріпкою чи швидкозшивачем.
Пояснювальна записка повинна розкривати зміст курсової роботи, містити обґрунтування вибору методів рішення поставленої задачі, необхідні розрахунки, опис проведених експериментів, аналіз отриманих результатів.
Матеріал пояснювальної записки повинний бути викладений грамотно, чітко і стисло. При цьому в тексті записки повинні бути обов'язковими посилання на використані літературні та інші джерела. Розмір використовуваного шрифту 12 кгт Times New Roman, інтервал - 1,5. Номер сторінки вказати в правому верхньому куті.
Обов'язковим є надання курсової роботи на електронну носії з назвою файлу прізвище студента _номер групи_назва маршруту за варіантом.
завдання курсової роботи
Завдання даної курсової роботи полягає у розробці та техніко-економічному обґрунтуванні організації авіаційних пасажирських перевезень за заданим напрямком для гіпотетичної авіакомпанії. Напрямки авіаперевезень задані по варіантах (Додаток 1). Номер варіанту визначається студентом за його номером у списку групи.
Етапи роботи над курсовою роботою включають:
1. Дослідження ринку авіаційних перевезень за заданим маршрутом.
2. Визначення бізнес-моделі гіпотетичної авіакомпанії та типу рейсу (регулярний, чартерний, бізнес-перевезення) відповідно до висновків з п.1.
3. Прогноз обсягу перевезень за заданим маршрутом для гіпотетичної авіакомпанії.
4. Визначення правових питань з організації авіаційних пасажирських перевезень (навести перелік необхідних міждержавних та комерційних договорів із зазначенням їх мети).
5. Обґрунтування вибору повітряного судна.
6. Розробка розкладу запропонованого рейсу.
7. Розрахунок собівартості рейсу.
8. Обґрунтування тарифної політики (виходячи з бізнес-моделі авіакомпанії).
9.
методичні вказівки
до виконання курсової роботи
1. Дослідження ринку авіаційних перевезень за заданим маршрутом.
Загальна методологія техніко-економічних досліджень ринку пасажирських авіаційних перевезень викладено в п.1.4 підручника [2] та в темі 1 курсу лекцій [3] .
Для техніко-економічного обґрунтування авіаційних пасажирських перевезень необхідно використовувати системний підхід і відповідні методи системного аналізу.
Визначення підсистем ринку авіаційних перевезень (наприклад, рис.1), спрощує розуміння та планування етапів дослідження авіаційних перевезень за заданим маршрутом.
Рис. 1. Структура ринку авіаційних перевезень
В даному пункті студент має визначити:
1. Коротку характеристику міжнародних економічних зв’язків країн за маршрутом, обсяг туристичних потоків між заданими країнами, обсяг діаспори, тощо (можливі джерела інформації: Державний комітет статистики України; сайти Всесвітнього банку, ВТО). Статистичні дані оформити в таблицю (див. приклад)
Приклад:
Табл..1
Характеристика міжнародних економічних зв’язків
| Показники | кількість | Од.виміру |
| міжнародні договори про співпрацю між країнами | ||
| ВВП на душу населення Україна …. | ||
| Експорт Україна - … | ||
| Імпорт …- Україна | ||
| Туристичні потоки Україна - … …- Україна | ||
| Вантажні потоки (можна за видами транспорту та категоріями) Україна - … …- Україна |
Додатком оформити угоду про повітряне сполучення між країнами, в таблиці подати її аналіз:
| Хто призначає перевізника | |
| Можливі пункти за маршрутом | |
| Як затверджуються тарифи | |
| Чи є обмеження щодо ємності | |
| Надані комерційні права (свободи повітря) |
2. Характеристика аеропортів за маршрутом. Стан транспортної інфраструктури країни (коротко) з точки зору доступності аеропортів (наприклад наявність альтернативних шляхів до аеропорту, відстань від міста, вартість перевезень до аеропорту і т.д.).
Студенту необхідно дати характеристику аеропортів в Україні та країні призначення, а саме:
- назва аеропорту (англійською мовою);
- географічні координати аеропорту;
- код ІАТА;
- довжина ЗПС;
- типи ПС, що може приймати;
- пропускна спроможність аеровокзалів та аеродромного комплексу;
- розмір аеропортових зборів;
- технології обслуговування пасажирів (коротко про аеропортові формальності по прильоту і вильоту, кількість стійок реєстрації, тощо).
3. Визначення авіакомпаній, що експлуатують маршрути за заданим напрямком, та запропонованої ємності.
Для виконання цього пункту можна скористатися даними системи Amadeus. Наприклад, екран спільного розкладу (Timetable) містить рейси всіх авіакомпаній для певної пари міст на тижневий період. На екрані відображається частота польотів між двома аеропортами, авіакомпанії і рейси, що виконуються в певний день тижня (приклад вводу команди: TN 19OCT FRALON).
Виходячи з цих даних можна приблизно визначити які обсяги перевезень за заданим маршрутом можуть бути задоволені за тиждень і, відповідно, за рік на сьогодні.
Результати дослідження оформіть у вигляді таблиці:
| from | to | а/к (код ІАТА) | К-ть рейсів на тиждень | Тип ПС | Приблизна ємність на тиждень | Приблизна ємність на рік |
Прогноз обсягу авіаційних пасажирських перевезень між заданими країнами. Методологія та методи прогнозування описано в підручнику [2] в п.1.5 та в конспекті лекцій [3].
Студент самостійно вибирає метод, виходячи із сформованих даних.
Приклад: застосування методу екстраполяції часових рядів для прогнозу обсягу перевезень на авіалінії Київ-Пекін.
Проаналізуємо дані ІКАО щодо обсягів перевезень за кілька років по заданому напрямку (табл.1).
Таблиця 1.
Обсяг перевезень за напрямком Китай – Україна
| роки | |||||
| маршрут | Перевезено пасажирів | ||||
| BEIJING to KYIV | |||||
| KYIV To BEIJING | |||||
| всього |
Побудуємо графік динаміки авіаперевезень в програмі Microsoft Exel, та визначимо лінію тренду (рис.2). Коефіцієнт детермінації 0,93 говорить про високу ступень достовірності отриманої лінійної моделі залежності авіаперевезень від часу, та можливості її застосування для короткострокового прогнозування.
За даними моделі обсяг перевезень на напрямку Київ-Пекін у 2008 році складе 60668 пас. Частка гіпотетичної авіакомпанії може скласти 40%, тобто 24275 пас.
Інший підхід до визначення обсягу перевезень за конкретним напрямком розглянуто в прикладі підручника [2] на стор.12-16.
Результатом дослідження по пункту «Дослідження ринку авіаційних перевезень за заданим маршрутом» має бути характеристика запропонованої авіалінії: міста та аеропорти за маршрутом, ортодромна відстань*, очікуваний загальний обсяг авіаперевезень, та прогнозований обсяг пасажирських перевезень гіпотетичної авіакомпанії на пропонованій авіалінії (це може бути деяка частка загального пасажиропотоку на заданому маршруті, на яку розраховує гіпотетична авіакомпанія студента).
*Методика визначення ортодромної відстані. Найкоротша відстань між двома точками на земній поверхні (якщо взяти її за сферу) визначається залежністю:
cos(d) = sin(φА)*sin(φB) + cos(φА)*cos(φB)*cos(λА − λB),
де φА і φB - широти, λА, λB - довготи даних пунктів, d - відстань між пунктами, що вимірюється в радіанах довжиною дуги великого кола земної кулі.
Відстань між пунктами, що вимірюється в кілометрах, визначається за формулою:
L = d*R,
де R = 6371 км - середній радіус земної кулі.
Визначити географічні координати пунктів за заданим маршрутом можна на сайті http://www.fallingrain.com/world.
Наприклад:
 пункти авіалінії
| φ (градус) | λ (градус) | φ (радіан) | λ (радіан) | відстань (км) |
| Київ | 50,4333 с.ш. | 30,5167в.д. | 0,882583 | 0,534042 | — |
| Нью-Йорк (США) New-York (USA) | 40,71 с.ш. | 74,01 з.д. | 0,7125 | -1,29511 | 7509,476 |
Рис.2. Побудова моделі попиту на рейсі Пекін-Київ
2. Визначення бізнес-моделі гіпотетичної авіакомпанії та типу рейсу.
Дослідження ринку авіаційних пасажирських перевезень за заданим маршрутом, що виконано в п.1, дає можливість студенту визначити якою, з його точки зору, є перспективна бізнес-модель авіакомпанії для даного ринку.
Приклади існуючих моделей описано в підручнику [2] в п.1.6. В даному пункті має бути описано особливості вибраної бізнес-моделі гіпотетичної авіакомпанії та визначено тип рейсу, який пропонується за заданим маршрутом: регулярний, чартерний, бізнес-рейс.
3. Визначення правових питань з організації авіаційних пасажирських перевезень.
Виходячи з визначеного в п.2 типу рейсу, в даному пункті необхідно вказати, які угоди мають бути укладені на державному рівні та які основні моменти в даних угодах визначені (див. п.1.1 підручника [2] та тему 2 курсу лекцій [3]).
Також, враховуючи бізнес-модель гіпотетичної авіакомпанії, необхідно навести можливі комерційні угоди (інтерлайн-угода, угода про сумісне використання кодів, угода про генерального агента, угода про блок місць, пульна угода та ін..) із зазначенням мети їх укладання [4, 5].
4. Обґрунтування вибору повітряного судна.
Враховуючи дослідження, що проведені в попередніх пунктах, студент обґрунтовує типи ПС, що можуть експлуатуватися на запропонованій авіалінії, наводить їх техніко-економічні показники, приділяючи особливу увагу таким показникам як: рік введення в експлуатацію, дальність польоту з максимальним комерційним завантаження, ємність, витрати палива, вартість літака, чи річна вартість лізингу.
Базу даних по типам ПС студент складає самостійно.
Результатом дослідження по даному пункту має бути обґрунтована рекомендація щодо типів ПС для експлуатації пропонованої авіалінії.
Розробка розкладу запропонованого рейсу.
В даному розділі необхідно викласти загальні принципи побудови розкладу авіарейсів [2, пункт 1.2], [3, стор. 27-28], обґрунтувати вибраний час для здійснення пропонованого рейсу гіпотетичної авіакомпанії та показати, як розроблений розклад вписується в загальний по даній авіалінії.
Оформити розклад можна за форматом системи Amadeus, наприклад:
** AMADEUS TN ** 19MAYXX 26MAYXX
1 LH4017 D LHR 2 MUC 0925 1205 0 05APRXX 19OCTXX 320 01:40
2 LH4095 D LHR 2 MUC 1125 1410 0 31MARXX 24OCTXX 735 01:45
3 BA 950 X7 LHR 1 MUC 1130 1415 0 27OCTXX --- 757 01:45
4 LH4049 D LHR 2 MUC 1225 1505 0 05MARXX 24OCTXX 320 01:40
6. Розрахунок собівартості рейсу.
в даному розділі студент має навести розрахунки собівартості рейсу за обраною методикою. Важливим є розуміння студентом економічної сутності кожної статті витрат авіакомпанії. Можливі підходи до визначення собівартості рейсі наведені на стор. 49-58 підручника [2] та в роботах [5,6]. Виконувати розрахунки необхідно за допомогою Microsoft Exel з обов’язковим наданням файлу розрахунків.
Результатом дослідження по даному пункту є: загальна собівартість рейсу, собівартість години нальоту, собівартість пас.крісла, діаграма розподілу витрат на рейс (у відсотках до загальної собівартості).
7. Обґрунтування тарифної політики.
Визначивши собівартість пас.крісла, бізнес-модель авіакомпанії студент може розробити тарифну політику на запропонованій авіалінії, порівняти рівень запропонованих тарифів гіпотетичної авіакомпанії з тарифами «конкурентів».
Всі методи ціноутворення можуть бути розділені на три основні групи, залежно від того, на що більшою мірою орієнтується авіакомпанія при виборі того або іншого методу:
1) на витрати виробництва - витратні методи;
2) на кон’юнктуру ринку - ринкові методи;
3) на нормативи витрат - параметричні методи.
Витратні методи ціноутворення передбачають розрахунок тарифу на авіаперевезення шляхом додавання до собівартості авіаперевезень якоїсь певної величини (наприклад, рівня рентабельності). До них можна віднести наступні методи:
1) метод повних витрат;
2) метод прямих витрат;
3) метод граничних витрат;
4) метод на основі аналізу беззбитковості;
5) метод обліку рентабельності інвестицій;
6) метод надбавки до ціни.
Наприклад, якщо авіакомпанія відштовхується від певного відсотка рентабельності перевезень, то розрахунок тарифу може бути зроблений за наступною формулою:
Р = З (1+ R/100), (1)
де Р – тариф, у.о./крісло;
З – собівартість пас.крісла, у.о./крісло;
R - очікувана (нормативна) рентабельність.
Авіакомпанії, що використовують ринкові методи з орієнтацією на споживача, насамперед орієнтовані в своїй практиці ціноутворення на рівень попиту на перевезення, на еластичність попиту, а також на ціннісне сприйняття споживачем (пасажиром) їх транспортних послуг.
Методи розрахунку тарифу з орієнтацією на конкуренцію, також відносяться до групи ринкових методів, встановлюють тарифи через аналіз і порівняння сили диференціації послуг даної авіакомпанії з авіакомпаніями-конкурентами на конкретному ринку. При цьому до уваги береться нинішній рівень тарифів. Таким чином, метод визначення тарифу з орієнтацією на конкуренцію полягає у визначенні тарифу з урахуванням конкурентної ситуації і конкурентного становища авіакомпанії на ринку. Методи встановлення тарифу з орієнтацією на конкурентів можна підрозділити на:
1) метод прямування за ринковими цінами;
2) метод прямування за тарифами авіакомпанії-лідера на ринку;
3) метод визначення тарифу на основі звичних, прийнятих у практиці даного ринку тарифів;
4) метод визначення престижних тарифів;
5) змагальний метод.
Отримати інформацію щодо діючих тарифів на авіалінії, що розглядається, можна за допомогою дисплею тарифів системи Amadeus, який надає опубліковані тарифи, засновані на опціях, зазначених у запиті. Можна використовувати різні опції для вказівки певної авіакомпанії, дати, класу бронювання, глобального маршруту. Також можна запитати екран від найменших до найвищих розцінок або від високих до мінімальних, тариф в одну сторону чи тариф "туди і назад". Наприклад, базовий запит для пошуку тарифів на авіалінії Київ-Франкфурт: FQDKBP FRA.
Отже, результатами дослідження по даному пункту має бути: встановлення рівню тарифів «конкурентів» на заданій авіалінії, пропозиція тарифів та умови їх використання.
ЗАХИСТ КУРСОВИХ РОБІТ
Захист курсової роботи здійснюється в комісії з двох-трьох викладачів, призначеної завідувачем кафедри, причому, одним із членів комісії є керівник курсової роботи. Голову комісії призначає завідувач кафедри.
Захист складається з короткої, але змістовної доповіді студента тривалістю 5 хвилин і з його відповідей на питання членів комісії. З дозволу голови комісії, питання можуть бути задані також присутніми на захисті студентами або іншими особами.
Студент під час захисту має дати відповіді і пояснення на всі питання по суті роботи.
За результатами захисту курсова робота оцінюється диференційованою оцінкою згідно з чинною робочою програмою з дисципліни..
Студент, що не подав на захист курсову роботу у встановлений графіком термін, чи не захистив її з позитивною оцінкою, вважається таким, що має академічну заборгованість.
Список літератури
1. Кулик М.С., Полухін А.В. Положення про курсове проектування/ Національний авіаційний університет. – Київ, 2002. – 32 с.
2. Пасажирські перевезення [Текст] : підручник / К. В. Марінцева. - К. : НАУ-друк, 2009.. - 228 с.
3. Авіаційні пасажирські перевезення [Текст] : курс лекцій / К. В. Марінцева ; Національний авіаційний ун-т. - К. : НАУ, 2008.. - 122 с.
4. Договоренности перевозчиков, кодшеринг. http://avia.tickets.ua/pub/faq/e-ticket/arrangements-of-carriers-codesharing.html
5. Економіка транспорту [Текст] : курс лекцій / Г. М. Михайлов, О. Є. Соколова, К. В. Марінцева ; Нац. авіац. ун-т. - К. : НАУ, 2011.. - 170 с.
6. Методика розрахунку собівартості авіарейсу / К. В. Марінцева, О. Є. Соколова. Головний документ: Економіка та держава – Київ, 2011. – : № 3 С. 64-67. Режим доступу: http://www.marintseva.name/nmk.html
Додаток 1
Варіанти завдання на курсову роботу
«Організація авіаційних пасажирських перевезень
за заданим напрямком»
1. Україна-Австрія
2. Україна – Азербайджан
3. Україна – Бельгія
4. Україна – Білорусія
5. Україна – Болгарія
6. Україна – Великобританія
7. Україна – Вірменія
8. Україна – Франція
9. Україна – Німеччина
10. Україна – Швеція
11. Україна – Фінляндія
12. Україна – Кіпр
13. Україна – Польща
14. Україна – Італія
15. Україна - Росія
16. Україна – Індія
17. Україна – Китай
18. Україна – Індонезія
19. Україна - Іспанія
20. Україна – Туреччина
21. Україна – Ізраїль
22. Україна – Нідерланди
23. Україна – Португалія
24. Україна – В’єтнам
25. Україна – Греція
26. Україна – Грузія
27. Україна – Данія
28. Україна – Естонія
29. Україна – Казахстан
30. Україна – США
31. Україна – Казахстан
32. Україна – ОАЕ
33. Україна – Таїланд
34. Україна – Угорщина
35. Україна – Узбекистан
36. Україна - Чехія
Додаток 2
Титульний лист курсового проекту
НАЦЮНАЛЬНИЙ АВІАЦЇЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра організації авіаційних перевезень
КУРСОВА РОБОТА
(ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА)
з дисципліни "АВІАЦІЙНІ ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ"
Тема: " Організація авіаційних пасажирських перевезень
за напрямком …(згідно варіанту) "
Виконав: студент(ка) групи факультету АТТ Іванов І.І.
№ залікової книжки
Варіант
Керівник к.е.н, доцент Марінцева К.В.
Київ2008
Навчально-методичне видання
Авіаційні пасажирські
Перевезення
Методичні вказівки до виконання курсової роботи
для студентів напряму «Транспортні технології»
Укладач: МАРІНЦЕВА Крістіна Валеріївна