Сівозміни та чергування сільськогосподарських культур

Сівозміни є основою стабільності землеробства, оскільки вони позитивно впливають на всі важливі ґрунтові режими, насамперед, поживний і водний, а також повітряний і тепловий, сприяють активної детоксикації шкідливих речовин, визначаючи, таким чином, весь комплекс умов розвитку складного агробіоценозу, найважливішої тридцятилітньому якого є зелені рослини.

Наукові принципи побудови сівозмін передбачають правильний підбор попередників і оптимальне об'єднання одновидових культур із дотриманням припустимої періодичності їхнього повернення на те саме поле. При такій побудові сівозміни, насамперед, виконують основну біологічну функцію - фітосанітарну й дозволяють максимально зменшити обсяги застосовуваних хімічних засобів захисту рослин.

Сівозміна – важливий біологічний та агроекологічний чинник рослинництва, зміст якого полягає в науково обґрунтованому щорічному або періодичному чергуванні культур (і пару) в часі і на певній території по полях.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції для внутрішньогосподарських потреб і продажу визначає динамічну структуру посівних площ, яка повинна враховувати:

· природнокліматичні умови господарства, району, регіону;

· спеціалізацію та устрій господарства;

· ринок зерна (попит, ціна);

· розташування господарства по відношенню до «ринку»;

· забезпеченість матеріально-технічними ресурсами та робочою силою;

· найбільш урожайні для даної зони культури (стабільна урожайність за останні роки);

· реакцію попередника на урожай;

· бути добрим попередником для основних культур (дія попередника на забур’яненість поля, ентомо- і фітосанітарний стан, строки збирання, кількість рослинних решток);

· бізнес-оцінка структури посівних площ повинна враховувати кількість продукції та її планову грошову оцінку при зменшенні витрат засобів виробництва і праці на одиницю продукції;

· природоохоронні вимоги.

При складанні схеми чергування сільськогосподарських культур в сівозмінах враховувались біологічні особливості кожної культури, розміщення їх по кращих попередниках, а також структура посівних площ.

Науково-обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур сприяє кращому використанню поживних речовин ґрунту, підтриманню сприятливих фізичних властивостей ґрунту, захисту від ерозії, попередженню розповсюдження бур'янів, хвороб і шкідників сільськогосподарських культур.

З метою раціонального використання земель і біокліматичного потенціалу проектом передбачені сівозміни з гнучким чергуванням сільськогосподарських культур, що дає змогу збільшувати (крім соняшника) чи зменшувати площу посівів, замінюючи одну культуру іншою за умови біологічного споріднення їх та в залежності від попиту продукції на ринку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 164 «Про твердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах» визначені припустимі межі насичення сівозмін різними культурами.

 

 

Таблиця 11

Оптимальне співвідношення культур у сівозмінах, %

Природно сільско господарський регіон Структура посівних площ
Зернові й зерно-бобові культури Технічні культури Картопля й овочі-баштанні культури Кормові культури Чорний пар
Усього У тому числі Усього У тому числі багаторічні трави
Рапс Соняшник
Поліський 35-80 3-25 0,5 - 4 0,5 8-35 20-60 5-20  
Лісостеповий 25-95 5-30 3-5 5-9 3-5 10-75 10-50  
Північностеповий 45-80 10-30 < 20 10-60 10-16 5-14
Південностеповий у тому числі в умовах зрошення 40-82 5-35 5-10 12-15 < 20 < 60 < 25 18-20
Предкарпатський 25-60 5-10 5-7   8-20 25-60 10-40  

 

Допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять:

 

 

ü для озимих жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки - не менше ніж через один рік;

ü для пшениці озимої, картоплі, проса - не менше ніж через два роки;

ü для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі - протягом двох - трьох років поспіль;

ü для багаторічних бобових трав, зернобобових культур (крім люпину), буряку цукрового і кормового, ріпаку озимого і ярого - не менше ніж через три роки;

ü для льону - не менше ніж через п'ять років;

ü для люпину, капусти - не менше ніж через шість років;

ü для соняшника - не менше ніж через сім років;

ü для лікарських рослин (залежно від біологічних властивостей) - один - десять років.

 

Таблиця 12

Оцінка попередників

Культура Попередник
Багаторічні бобові трави Однолітні трави Горох, вика Люпин на зелену масу Люпин на зерно Кукурудза на силос Кукурудза на зерно Пшениця озима Жито озима Ячмінь Овес Картопля ранній Картопля пізній Льон Буряк цукрова, рапс Соняшник
Пшениця озима х х х х уд д н н н н уд х уд х н н
Жито озима х х х х уд д н н н уд н х уд х н н
Ячмінь х х х х х х х д д н уд х х х х уд
Овес х х х х х х х д д уд н х х х х уд
Кукурудза х х х х х уд уд х х х х х х х уд уд
Горох, соя, вика н уд н н н х х х х х х х х х х д
Люпин н уд н н н д х х х х х х х х х д
Льон х х д н д х х х д уд уд х х н д н
Буряк цукровий, рапс д д д уд д уд уд х х д д д д уд н н
Картопля х х х уд х д д х х д д н н х х н
Соняшник н х х уд х х уд х х х х х х х уд н

 

Примітка: х – найкращий, д – допустимий, уд – умовно допустимий, н – недопустимий попередники.

 

Враховуючи показники якісної характеристики ґрунтів і придатності земель для вирощування основних сільськогосподарських культур та з метою концентрації посівів, проектом землеустрою на земельних ділянках, що знаходяться у користуванні СВК «Трубайцівський», який розміщений на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, передбачено створення 7-ми пільної польової сівозміни та 4-х ділянок для виробництва зелених кормів для годівлі худоби.

Враховуючи фізико - хімічну та агрохімічну характеристику ґрунтів та при належному удобренні і ефективному протиерозійному захисті можна допустити використання їх в польових та кормових сівозмінах з певними обмеженнями при вирощуванні просапних культур.

Така ротація забезпечує науково-обґрунтоване максимальне насичення сівозмін просапними культурами і дозволяє заміну однієї культури іншою, подібною за біологічними особливостями, та забезпечує еколого- економічний ефект і раціональне використання земель.

При розробці співвідношення культур у сівозмінах дотримано вимогам постанови №164 та постанови від 30 червня 2010 № 536 « Про внесення змін до нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах» [22].

Враховуючи вимоги природних ґрунтових і кліматичних умов та побажання керівництва господарства, розроблено таке чергування культур в сівозміні, яке при максимальному насиченні кон’юнктури на ринку продукції сільськогосподарських культур мають високий рівень рентабельності, що дозволяє вести розширене відтворення виробництва і в межах оптимальної періодичності повернення їх на попереднє місце вирощування (кількість років) на земельних ділянках:

 

Польова сівозміна

Площа – 1086.72 га