Структура ринкової системи та характеристика її елементів

Ринкова система-взаємодія ринкових елементів(ціни, конкуренції, попиту, пропозиції, кон’юнктури), що працюють в узгодженому режимі і не створюють суперечностей між прив. Та сусп.. інтересами.

Структура:

I Економічні закони:1. Закон вартості( регулює вироб-во і обмін товарів у відповідності з витратами праці).2. Закон попиту і пропозиції( регулюють величину цін). 3. Закон конкуренції (змагання за ринки збуту). 4. Закон грошового обігу( збалансування між грошами та їх товарним покриттям). 5. Закон диференціації доходів (регулює прибутковість)

II Ринкові господарські форми: товар, ціна, прибуток, гроші.

III Суб’єкти ринку:

1)домогосподарства – економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, що постачають ресурси і використовують отримані гроші для придбання товарів і послуг з метою задоволення власних потреб;

2)фірма або підприємство – це економічна одиниця, яка використовує фактори виробництва і виготовляє продукцію для задоволення потреб споживачів, прагне максимізувати свій прибуток;

3)держава – це самостійний суб’єкт ринку, до складу якого входять урядові установи, що здійснюють економічну, політичну та юридичну владу для забезпечення умов господарювання всіх суб’єктів економіки.

4)ринкова інфраструктура-сукупність установ та організацій сфери обігу, що забезп. необхідні умови функт. ринкової системи.

IV Комплексний ринок: споживчих товарів і послуг, роб. сили, зсобів вироб-ва, капіталу, інтелектуальної діяльності, інформації, цінних паперів, позичкового капіталу, землі.

V Ринкові регулятори: відсоток за кредит, ставка податку, бюджетні субсидії, валютний курс.

Кон’юнктура ринку-це сукупність ек. умов, за якиз здійснюється реалізація товарів і послуг.

Конкуренція і монополізм як основоположні атрибути ринкової економіки.

Розвиток країн світу однозначно свідчить, що ефективне функціонування ринкової економіки зумовлюється наявністю конкуренції, за якою всі субєкти господарювання мають рівні можливості для здійснення господарської діяльності.

Конкуренція-означає «суперництво», «боротьбу» між товаровиробниками, за вигіднішу умову виробництва і збуту товарів та послуг.

Основними умовами виникнення та існування онкуренції є: 1.необмежена кількість виробників і покупців; 2.вільний доступ і вихід до ринку; 3.інформованість про попит і пропозицію; 4.відповідність між попитом і пропозицією.

Закон конкуренції-виражає внутр.необхідні сталі суттєві звяязки між товаровиробниками за одержання більшого прибутку, внаслідок чого змушені зменшувати витрати виробництва і підвищувати якість виробленого продукту(товарів та послуг).

Вільна конкуренція як одна з динамічних силрозвитку економіки діяла у XVIII-XIX ст.. На той час монополії були винятком, існували вони переважно у сфері обігу і не впливали суттєво на процес сусп. Відтворення. Однак на межі XIX-XX ст.. почався бурхливий процес становлення і розвитку мон, які зайняли панівне становище у матеріальному виробництві і нематеріальної сфери. Водночас відбувся перехід від вільної конкуренції до панування.

Причини виникнення і розвитку мон: 1.дія закону конкуренції; 2.дія закону концентрації капіталу і виробництва; 3.концентрація капіталу-зосередження засобів виробництва і виробників на одному підприємстві; 4.процес централізації капіталу; 5.централізація капіталу-це збільшення обсягів виробництва внаслідок об’єднання. 6.трансформація індивідуальної приватної власності. 7.еконм криз, які в другій половині XIX ст.. стали чинником прискорення концентрації і централізації виробництва та створення на цій основі монополій.

Поява економ мон зумовлена економ причинами, вона виростає на базі закономірностей господарського розвитку.