С. Зробити електричну дефібриляцію

D. Ввести строфантин

Е. Ввести дигоксин

 

 

8. Студентка 3 курсу під час перебування в операційній раптово зблідла, відчула нестачу повітря і втратила контакт з оточуючими. Який стан виник у студентки:

А. Непритомність

В. Колапс

С. Шок

D. Клінічна смерть

Е. Агонія

 

9. Пацієнтка доставлена до приймального відділення лікарні зі скаргами на багаторазову блювоту та діарею протягом 6 годин. При огляді в приймальному відділенні раптово втратила свідомість. Який стан виник у хворої:

А. Гіповолемічний шок

В. Непритомність

С. Геморагічний шок

D. Клінічна смерть

Е. Агонія

 

10. Хворий Н. госпіталізований 3 доби тому з діагнозом забійна рана волосистої частини тім’яної ділянки, струс головного мозку. Протягом трьох діб перебував у ліжку, піднявся на перев’язку і раптово втратив свідомість. Який стан виник у хворого:

А. Ортостатичний колапс

В. Непритомність

С. Передагональний стан

D. Клінічна смерть

Е. Шок

 

 

В. Тести для самоконтролю:

1. З чим пов’язано зниження мозкового кровотоку при непритомності :

A. Короткочасним спазмом церебральних судин

B. Короткочасним спазмом периферичних судин

C. Короткочасним розширенням церебральних судин

D. Короткочасним розширенням периферичних судин

E. Довготривалим розширенням периферичних судин

 

2. Що є однією з причин колапсу:

A. Збільшення ОЦК

B. Зменшення ОЦК

C. Збільшення загального периферичного опору

D. Зменшення загального периферичного опору

E. Зменшення систолічного об’єму

 

3. Що є центральною ланкою патогенезу термінальних станів:

A. Гіперкапнія

B. Гіперемія

C. Гіпоксія та гіперемія

D. Гіпоксія та ішемія

E. Гіпокапнія.

 

4. Який із відділів головного мозку здійснює регуляцію фізіологічних процесів в період агонії:

A. Довгастий мозок

B. Міст

C. Таламус

D. Підкіркові центри

E. Кора.

 

5. Чим обумовлений перехід передагонального стану в агональний:

A. Прогресуючим пригніченням ССС

B. Прогресуючим пригніченням дихальної системи

C. Прогресуючим пригніченням ЦНС

D. Прогресуючим пригніченням ендокринної системи

E. Прогресуючим пригніченням функції нирок.

 

6. До якого з рівнів реанімаційних заходів нелажить непрямий масаж серця:

A. Базового

B. Первинного

C. Вторинного

D. Третинного

E. Спеціалізованого.

 

7. Ким і коли були сформульовані основні етапи базової серцево-легеневої реанімації:

A. П. Сафаром у 20ст.

B. C. Р. Кохом у 19ст.

C. К. Ландштейнером у 20ст.

D. А. Паре у 16ст.

E. М. І. Пироговим у 19ст.

 

8. За якими показниками оцінюється ефективність штучного дихання та кровообігу:

A. Розширення зіниць

B. Звуження зіниць

C. Поява пульсації на сонних артеріях, розширення зіниць

D. Поява пульсації на сонних артеріях, звуження зіниць, зміна кольору шкірних покривів

E. Поява пульсації на сонних артеріях, розширення зіниць, зміна кольору шкірних покривів.

 

9. Який із заходів серцево-легеневої реанімації є найбільш ефективним у випадку раптовоїзупинки серця:

A. Непрямий масаж серця

B. Прекардіальний удар

C. Штучне дихання “рот в рот”

D. Інсуфляція кисню

E. Непрямий масаж серця та штучне дихання “рот в рот”.

 

10. Яким є пульс на центральних артеріях під час клінічної смерті:

А. Пароксизмальна тахікардія

В. Брадикардія

С. Ниткоподібний

D. Слабкого наповнення

Е. Не визначається

 

11. Що є спільним для термінальних станів:

А. Оборотність змін в організмі

В. Повне пригнічення свідомості

С. Відсутність рефлексів

D. Відсутність дихання

Е. Відсутність серцебиття

 

12. Яке дихання характерне для агонального стану:

А. Поверхневе

В. Глибоке

С. Патологічне

D. Тахіпное

Е. Брадипное

 

13. Які клітини найбільш чутливі до гіпоксії:

А. Клітини серця

В. Клітини печінки

С. Клітини нирок

D. Клітини головного мозку

Е. Клітини легень

 

14. З якою функцією кори головного мозку пов’язана оборотність змін в останньому:

А. Пластичність

В. Збереження інформації

С. Переробка інформації

D. Кодування інформації

Е. Стійкість до гіпоксії

 

15. Яким чином температура зовнішнього середовища впливає на тривалість клінічної смерті:

А. При гіпотермії зменшується тривалість

В. При гіпертермії збільшується тривалість
С. При гіпотермії збільшується тривалість
D. Тривалість зменшується при зменшенні різниці температур між t тіла і t зовнішнього середовища

Е. Не впливає

 

16. В який момент настає смерть організму:

А. Після зупинки дихання

В. Після відмирання клітин головного мозку

С. Після зупинки серцевої діяльності

D. Після припинення ниркового кровообігу

Е. Після припинення кровообігу в печінці

 

17. Які значення центрального венозного тиску є нормальними для організму людини:

А. 50-80 мм рт ст.

В. 5-15 мм рт ст.

С. 20-25 мм рт ст.

D. 20-25 мм вод ст.

Е. 5-15 мм вод ст.

 

18. Внаслідок чого відбувається зупинка дихання за умови первинної зупинки кровообігу:

А. Внаслідок виснаження дихального центру

В. Внаслідок гіпертензії в малому колі кровообігу

С. Внаслідок гіпертензії у великому колі кровообігу

D. Внаслідок гіпоперфузії легень

Е. Внаслідок периферичного парезу дихальних м’язів

 

19. На яку глибину повинна зміщуватись груднина у дорослої людини при виконанні непрямого масажу серця:

А. На 1-2 см

В. На 2-4 см

С. На 2-4 мм

D. На 4-6 см

Е. Не повинна зміщуватись

 

20. За яких умов виникає постуральна непритомність:

А. При швидкій зміні положення тіла

В. При хронічній гіпоксії

С. При надмірному фізичному навантаженні

D. При хронічній перевтомі

Е. При інфаркті міокарду

 

21. Яка основна відмінність клінічної смерті від передуючих їй станів:

А. Відсутність свідомості

В. Відсутність кровообігу та дихання

С. Відсутність рефлексів

D. Відсутність пульсу на периферії

Е. Відсутність активних рухів

 

22. За якими трьома клінічними ознаками можна діагностувати зупинку серця:

А. Блідість+падіння АТ+тахікардія

В. Відсутність свідомості+звуження зіниць+відсутність пульсу на периферичних артеріях

С. Гіперемія+звуження зіниць+відсутність пульсу на периферичних артеріях

D. Блідість+розширення зіниць+відсутність пульсу на периферичних артеріях

Е. Блідість+розширення зіниць+відсутність пульсу на центральних артеріях

 

23. Коли і ким була описана техніка непрямого масажу серця:

А. С.С.Юдіним у 1944році

В. Рудлером у 1951 році

С. Кувенховеном у 1960 році

D. Холстедом у 1911 році

Е. М.І.Пироговим у 1848 році

 

 

24. Де необхідно розташувати руки під час непрямого масажу серця:

А. На нижній третині груднини

В. На середній третині груднини

С. На верхній третині груднини

D. У 3 міжребер’ї зліва

Е. У 3 міжребер’ї справа

 

25. Яке повинно бути співвідношення частоти дихання та компресій грудної клітки у випадку якщо реанімуючих двоє:

А. 1/20

В. 20/1

С. 1/5

D. 5/1

Е. 1/10

 

26. Яке повинно бути співвідношення частоти дихання та компресій грудної клітки у випадку якщо реанімуючий один:

А. 1/15

В. 15/1

С. 2/15

D. 15/2

Е. 1/10

 

27. За якими показниками оцінюється ефективність штучного дихання та кровообігу:

A. Розширення зіниць

B. Звуження зіниць

C. Поява пульсації на сонних артеріях, розширення зіниць

D. Поява пульсації на сонних артеріях, звуження зіниць, зміна кольору шкірних покривів

E. Поява пульсації на сонних артеріях, розширення зіниць, зміна кольору шкірних покривів.

 

 

Матеріали для самоконтролю:

А. Тестові завдання для перевірки готовності до вивчення теми:

1.Хто здійснює контроль за дієтичним харчуванням хворих у терапевтичному стаціонарі?

1.Постова медсестра.

2.Старша медсестра.

3.Буфетниця.

4. Дієт сестра

5.Дієтлікар.

 

2. Яка маса тіла вважається нормальною для людини зростом 180 см?

1. Не менше 65 кг.

2. Близько 80 кг.

3. 65–70 кг.

4. Не більше 95 кг.

 

3.Які засоби можна ввести у пряму кишку через харчову клізму?

1. 40 % розчин глюкози..

2. Пептон..

3. Фізіологічний розчин.

4. 5 % розчин глюкози..

5. Яєчний білок.

 

4.Яку кількість їжі можна одноразово ввести через гастростому?

1. 150мл.

2. 1,5 л.

3. 50 мл.

4. 250 мл.

5. 500 мл

 

5.Які методи штучного годування використовують після операції з приводу пухлини стравоходу?

1. Звичайне харчування.

2. Харчування через гастростому.

3. Парентеральне крапельне харчування.

4. Годувальна клізма.

5. Комбіноване-інфузійне та через харчову клізму.

 

6.Виберіть розвантажувальну дієту при ожирінні.

  1. Гарбузово-кавунова.
  2. Сирно-сметанна.
  3. М’ясо-рибна.
  4. Вуглеводно-цукеркова.
  5. Вівсяно-гречана.

 

7.Дієтичний стіл №7 призначають хворим з захворюваннями :

1. Серцево-судинної системи.

2. Хворобами нирок.

3. Захворюваннями суглобів.

4. Цукровому діабеті.

5..Хворобах печінки.

 

8. Дієтичний стіл № 9 призначають хворим з захворюваннями :

1. Серцево-судинної системи.

2. Хворобами нирок.

3. Захворюваннями суглобів.

4. Цукровому діабеті.

5. Хворобах печінки.

 

9. Дієтичний стіл № 5 призначають хворим з захворюваннями :

1. Серцево-судинної системи.

2. Хворобами нирок.

3. Захворюваннями суглобів.

4. Цукровому діабеті.

5. Хворобах печінки.

 

10. Яку дієту призначите хворому на подагру, сечокам’яну хворобу?

1. Дієту № 1.

2. Дієту № 5

3. Дієту № 7

4. Дієту № 6

5. Дієту № 9

 

Б. Задачі для самоконтролю:

Завдання 1.Хорий знаходиться на постільному режимі у зв’язку з тяжкою недостатністю кровообігу. Який вид харчування ви йому призначите ?

Завдання 2.Хворий тривалий час знаходиться у непритомному стані у зв’язку з травмою головного мозку. Який метод харчування слід використати у цьому випадку?

Завдання 3. Хвоий переніс операцію на стравоході. Яким способом харчування ви скористаєтеся для підтримання його енергетичного харчового балансу?.

 

Ситуаційні завдання для перевірки засвоєння теми № 3

1. Під час прийняття лікувальної ванни у хворого з’явилось відчуття слабкості, легке запаморочення. Які дії і в якій послідовності слід застосувати в цьому випадку?

 

2. Хворому призначено компрес олійного розчину камфора. Перерахуйте, що повинна підготувати медична сестра для виконання призначення?

 

3. Під час проведення проби з бензидиновим реактивом сестра була терміново відкликана для надання медичної допомоги. Через 10 хвилин вона повернулась і виявила на обладнанні, яке готувалось для стерилізації, яскраво-зелене забарвлення. Про що це свідчить? Які дії сестри в даній ситуації?

 

4. Назвіть кількість та послідовність накладання шарів вологого компресу.