Соціально-економіко-географічна характеристика Львівської області

З ДИСЦИПЛІНИ

 

"ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ РЕГІОНУ"

 

для студентів четвертого курсу факультету здоров’я людини і туризму спеціальності “Туризм”

 

 

АВТОР:

к.г.н., доц. Скабара Р.М.

 

"ЗАТВЕРДЖЕНО"

на засіданні кафедри

" "_______________ 2010 р.

 

 

Зав. кафедри ________________ професор Волошин І.М.

 

Львів – 2010


ПЛАН

1. Географічне положення

2. Природно-ресурсний потенціал

3. Промисловість, агропромисловий комплкс, транспортна інфраструктура

4. Демографічна характеристика

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Екологічні передумови розвитку рекреації на Гуцульщині. Науквово- практична конференція в рамках VI Гуцульського фестивалю, 13 вересня 1996 року: Тези доповідей / Карпатський національний природний парк та ін. / В.М. Клапчук (відп.ред.). — Яремче, 1996. — 110 с.

2. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України / НАН України; Інститут регіональних досліджень. — Л., 1997. — 259 с.

3.

 


Львівська область розташована на заході країни. Межує на півночі і північному сході з Волинською і Ровенською областями, на сході і південному сході з Тернопільською і Івано-Франківською областями, на півдні із Закарпатською областю.

На заході проходить частина державного кордону України з Польщею. Площа 21,8 тис. км2 (3,6% площі України).

Львівська область відзначається різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів. Рельєф області на південь гірський, далі на північ знімаються на височинний у Передкарпатті, горбогірний на Подільській височині, низовинний на Малому Поліссі і Верхньосанській рівнині та знову на височинний у межах Волинської височини.

Рівнина Малого Полісся плоскорівнина в центральній частині і слабохвиляста на окраїнах, оточена виразними уступами.

Подільська височина розчленована річками та ярами, має плосковерхні вододіли, круті схили, значні (60 – 120м.) перевищення висот надають височині горбогірного характеру.

Найбільш підвищені її частини в межах Львівської області: Розточчя (до 397 м.), Гологори з найвищою вершиною рівнинної частини області – г. Камулою (471м.) та Вороняки (до 440м.). На Львівському плато розвинуті карстові форми рельєфу. На Передкарпатті, відокремленому долиною р. Дністра від Українських Карпат, значні площі займають тарасові поверхні. Найменш розчленована Дрогобицька височина.

На південному – заході простягаються Українські Карпати. Їхню зовнішню смугу становлять Бескиди, що складаються з паралельних хребтів і долин. Пересічна висота Верхньодністровських Бескид 750 м. та Сколівських Бескид – 1200 – 1360м. Внутрішню смугу утворює Вододільний хребет з г. Пікуй (1480м.) – найвищою точкою Львівської області.

Надра Львівської області багаті на корисні копалини; найбільше значення мають паливно – енергетичні та сировина для хімічної промисловості. Горючі корисні копалини представленні нафтою та природним газом (Передкарпатська нафтогазоносна область), кам’яним вугіллям (частина Львівсько – Волинського басейну), торфом.

Значні поклади калійної та кам’яної солі (Передкарпатський соленосний басейн, у тому числі Стебницьке родовище калійної солі),сірки (Передкарпатський сірконосний басейн), озокериту (Бориславське родовище озокериту).

Важливе значення мають запаси природних будівельних матеріалів (гіпсу, вапняку, мергелю, пісковиків, глини, у тому числі цементної). Є велика кількість різноманітних джерел мінеральних вод, а також лікувальної грязі.

В цілому область добре забезпечена мінерально – сировинними ресурсами.

Клімат Львівської області помірно континентальний. Він формується в основному під впливом Атлантичного океану (значна кількість опадів, швидка зміна погоди тощо), а також континентальних повітряних мас. Зима відносно тепла, з частими відлигами, літо тепле, але не жарке, іноді прохолодне (особливо у Карпатах), з великою кількістю хмарних і дощових днів.

У горах клімат значно суворіший, спостерігається зниження температури з висотою (на 100м. висоти більше 0,5о). Пересічна температура січня –3,9о на Малому Поліссі, - 4,7о на Подільській височині, -4,1о на Передкарпатті, -6,1, -6,6о у Карпатах; липня відповідно +18,2, +18,7, +18о та +16, +15о.

Тривалість безморозного періоду 260-270 днів на рівнині й 140-150 днів у горах. Сума активних температур 2398о. Кількість опадів на малому поліссі 641-742 мм. на рік, Передкарпатті – 685-773 мм., у горах – до 1000 мм. Максимальна кількість (60%) випадає протягом травня – вересня.

Найбільш дощові літні місяці. В Карпатах дощі інколи випадають у вигляді злив, які іноді призводять до катастрофічних паводків.

Сніговий покрив нестійкий, встановлюється в грудні, сходить у березні. Найбільша його висота у лютому (30-40 см. на рівнині й 50-40 см. у горах).

Серед несприятливих кліматичних явищ – тумани, ожеледь, зливові дощі з градом, сильні вітри, весняні заморозки.

Більша частина Львівської області лежить у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні, лише південно-західна частина – у Карпатському агрокліматичному районі вертикальної кліматичної зональності. Діє Львівський обласний центр гідрометеорології.

Розділ географічної сітки області зумовлений положенням її в межах Головного Європейського вододілу, що розділяє басейн Балтійського і Чорного морів. Територією області течуть 8950 річок, з них 216 довжиною понад 10 км. кожна. Вони належать до басейна Дніпра і Дністра (басейн Чорного моря) та Західного Бугу (басейн Балтійського моря).

Головна річка – Дністер (довжиною у межах області 250 км.), його притоки: Бистриця, Стрій, Свіча (праві), Стривігор, Верещиця (ліві). До басейну Чорного моря належать також р. Стир (приток Прип’яті), до басейну Балтійського моря – західний Буг та його притоки Полтава і Рата, а також вишня і Шкло (притоки Сану). Живлення річок дощове (50%), снігове (37%) та підземне (13%).

Пересічна густота річкової сітки на Малому Поліссі 0,35 км/км2, Передкарпатті 0,7 км/км2, в Карпатах 1,5 км/км2.

На території області багато невеликих озер, найбільші Янівське, Дроздовицьке і Любінське. Збудовано більше 1200 водойм загальною площею водного дзеркала більше 60 тис. гектарів. Річки й водойми використовують для промислового, комунального водопостачання та риборозведення.

Львівська область розташована в межах Західно-Поліської, західно лісостепової, Передкарпатської передгірної та Карпатської агрогрунтових провінцій. У північній її частині переважають дерново – підзолисті ґрунти (Мале Полісся), у північно східній чорноземи, в центральній сірі лісові, опідзолені, в Карпатах – буроземні ґрунти. В долинах річок – лучні, лучно – болотні грунти. Найбільш поширені сірі лісові, темно-сірі опідзолені (60% площі області).

Ерозійно небезпечних земель 70% (в рівнинній частині 60%, в гірській не залісеній – 90%).

Львівська область лежить у межах Центрально – Європейської широколистянолісової геоботанічної провінції та Східно – Європейської широколистянолісової геоботанічної провінції.

Природна рослинність представлена лісовим, лучним і болотним угрупованням. Ліси (широколистяні, мішані і хвойні) становлять 25% області. В гірських та північних районах великі масиви лісів: соснових і сосново – дубових на Малому Поліссі та буково–соснових на Розточчі, буково – дубових, грабово дубових на Подільській височині, дубово – буково – ялицевих на Передкарпатті, букових і ялинових у Карпатах. Основні лісоутворюючі природи: сосна (23% площі лісів), ялина (20%), бук (17%), дуб (16%). Лучна рослинність збереглася лише у заплавах річок (заливні луки), на схилах балок і ярів (суходільні луки), в горах (після лісові та високогірні луки).

Тваринний світ Львівської області належить до Карпатського гірського зоогеографічного округу та Українського лісостепового зоогеографічного округу. Фауна області налічує 340 видів, у тому числі ссавців – 75%, гніздових птахів – 199, плазунів – 8, земноводних – 15, риб – 47.

В гірських районах водяться бурий ведмідь, рись, лисиця, вовк, свиня дика, косуля європейська , олень карпатський, білка карпатська, нічний гостровуха; з птахів – глухар карпатський, дятел трипалий, шишкарі.

В рівнинних районах трапляється заєць сірий, лисиця звичайна, білка, косуля, свиня дика, тхір степовий, полівки, їжак, ховрахи, кріт; з птахів – горлиця звичайна, канюк, сич хатній, перепел, галка, ворона, дятли, лелеки, жайворонки та інші. Акліматизовано зубра, ондатру, нутрію.

Львівська область лежить у межах Західно – Української лісостепової фізико – географічної провінції, Малого Полісся та фізико – географічної країни Українські Карпати. Для північно – східної частини області, розташованої у лісостеповій зоні, характерне поєднання поліських (Мале Полісся) мореннозандрових і долинних, слабодренованих перезволожених і заболочених та лісостепових опільських рівнинно – височчиних природно – територіальних комплексів; для гірської частини – мішанолісових передгірських височинних і низькогірних.

Серед сучасних природних процесів у північній частині Львівської області поширені перезволоження, заболочування, лінійний розмив, площинний змив дефляція; на Подільській височині – інтенсивні ерозійні процеси; на ділянках, де близько залягають вапняки та гіпс (Львівське плато) – карстові процеси.

Передкарпаттю властиві інтенсивний площинний змив, у заплавах Дністра та його притоки перезволоження і заболочування; горах – ерозійні процеси, вивітрювання, зсуви, обвалювання, осипання, суфозія, сильні вітри, що призводять до буреломів і вітровалів. Проводяться значні роботи по охороні природи, впроваджується протиерозійна технологія сільського господарства, виробництва, контурне землеробство.

В області – 400 територій і об’єктів природно заповідного фонду (площа 60,2 тис. га.), в тому числі заповідники Розточчя, заказники ландшафтні Бердо, Пікуй, Стариці Дністра, ботанічні Волицький заказник та Лешнівський заказник, зоологічний діброва, лісові Лопатинський заказник та Сколівський заказник, гідрологічні Потелицький заказник та Чайковицький заказник (всі – всеукраїнського значення), ботанічний сад Львів, 2 дендрологічні парки; 23 заказника, 240 пам’яток природи, 55 парків – пам’яток садово – паркового мистецтва (всі – місцевого значення), 61 заповідне урочище.

Особливим багатством є її колосальні запаси лікувальних мінеральних вод. На їх базі розвиваються курорти, серед яких такі відомі в Україні та за її межами оздоровниці, як Трускавець, Моршин, Шкло, Немирів, Великий Любінь, Олесько. Карпатський рекреаційний район, котрий включає Закарпатську область, гірські і передгірні райони Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей, володіє воістину унікальним рекреаційним потенціалом, який використовується далеко не в повній мірі для лікування, відпочинку, туризму, спорту.