Загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя
Судова влада в Україні здійснюється шляхом конституційного, цивільного, господарського, кримінального й адміністративного судочинства, реалізується виключно професійними суддями та, у визначених законом випадках, присяжними, народними засідателями. Судові органи України покликані захищати права, свободи та законні інтереси людини та громадянина, права та законні інтереси юридичних осіб, інтереси держави на засадах верховенства права. Водночас реалізація правосуддя неможлива без взаємозв'язку з державними інституціями, які забезпечують функціонування системи правосуддя в Україні. Здійсненню правосуддя сприяє діяльність органів досудового розслідування, прокуратури, органів, що виконують вироки, постанови, ухвали та інші рішення суду, та інших державних органів, що пов'язані з реалізацією правосуддя в Україні.
В юридичній літературі радянського та сучасного періоду наведено різні класифікації видів злочинів проти правосуддя. Домінантними є два підходи: перший - залежно від суб'єкта злочину, другий - залежно від об'єкта злочину.
Залежно від суб'єкта злочини проти правосуддя, норми, подані в КК, можна розділити на групи.
1. Злочини, що вчиняють працівники судового органу (професійні судді, народні засідателі, присяжні та працівники апарату суду), статті 371,372,874,376, 376-1, 381 та ч. 2 ст. 387 КК.
2. Злочини, що вчиняють працівники органу досудового розслідування, прокуратури, виконавчої служби, оперативного підрозділу, а також службові особи органу, на який покладено функції забезпечення безпеки, щодо особи, узятої під захист. статті 371-374, 380, 381, 381-1 та ч. 2 ст. 387 КК.
3. Злочини, що вчиняють особи, які відбувають покарання; підозрюваний; обвинувачений; засуджений; особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд; особа, щодо якої застосовано примусові заході медичного характеру або примусове лікування, статті 389-395 КК.
4. Злочини, що вчиняють свідок, потерпілий від злочину, заявник, експерт, перекладач, які зобов'язані сприяти або не протидіяти відправленню правосуддя, статті 384, 385 та ч. 1 ст. 387 КК).
5. Злочини, що вчиняють представники банківської або іншої фінансової установи (ст. 388 КК).
6. Злочини, що вчиняють інші особи - статті 376, 376-1, 377-379, 381, 382, 383, 386, ч. 1 ст. 387, 388 та 396-400 КК.
Інша класифікація, яку розглянемо детальніше далі,- залежно від об'єкта злочинів проти правосуддя, така: 1) злочини, що посягають на інтереси правосуддя у сфері здійснення та забезпечення нормальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду; 2) злочини, що посягають на інтереси правосуддя у сфері забезпечення гарантій незалежності діяльності судових органів при здійсненні правосуддя, а також гарантій безпеки життя, здоров'я та права власності суддів або їх близьких родичів; 3) злочини, що посягають на інтереси правосуддя у сфері нормального здійснення посадовими особами своїх функцій щодо отримання необхідних доказів та встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження; 4) злочини, що посягають на інтереси правосуддя у сфері забезпечення належного виконання законних вироків, постанов, ухвал чи рішень суду, а також рішень Європейського суду з прав людини; 5) злочини, що посягають на інтереси правосуддя у сфері здійснення заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист; 6) злочини, що посягають на інтереси правосуддя у сфері забезпечення гарантій діяльності та професійної таємниці захисників або представників особи, а також гарантій безпеки життя, здоров'я та права власності зазначених осіб або їх близьких родичів.
Виходячи з викладеного, спрямованість норм, розміщених у розділі XVIII Особливої частини КК, полягає не тільки в захисті діяльності з відправлення правосуддя судовими органами, а й у забезпеченні нормального здійснення конституційного, цивільного, господарського, кримінального та адміністративного судочинства органами досудового розслідування, прокуратури тощо.