Основні поняття стандартизації
Визначеннятерміна «стандартизація» пройшло довгий еволюційний шлях. Раніше цепоняття називалось «нормалізацією», від латинського «погта»- взірець.
Протягом кількохстоліть «нормальним», «стандартним» здебільшого визначалисіре, буденне, нецікаве. Тому термін «стандартизація» тривалий часмав подвійний зміст. Нині стандартизацію визначають як діяльність з метоюдосягнення оптимального стулена упорядкування в певній галузі шляхом встановленняположень для загального і багаторазового використання щодо реально існуючих чиможливих завдань.
Робота ізстандартизації провадиться в міжнародному масштабі, у межах СНД, України,галузі народного господарства, об'єднання, підприємства.
Міжнародна стандартизація— стандартизація, участь в якій є відкритою длявідповідних органів всіх країн. Результатом її є міжнародні стандарти, щовикористовуються країнами-партнерами у розв'язанні питань національноїстандартизації для полегшення науково-технічних і торговельних зв'язків.
Міждержавнастандартизація — це загальна система стандартизації (умежах країн колишнього СРСР), застосовувана незалежними державами, що провадятьузгоджену політику я цій галузі.
Національнастандартизація — стандартизація, що здійснюється на рівніоднієї конкретної держаки.
Досягнення наукиі техніки в основному фіксують у нормативних документах. Нормативний документ —документ, що установлює правила, загальні принципи чи характеристики щодорізних видів діяльності або їх результатів.
До нормативнихдокументів із стандартизації належать: стандарти, технічні умови, керівнідокументи.
Стандарт— нормативнийдокумент, розроблений, як правило, на засадах відсутності протиріч з істотнихпитань з боку більшості зацікавлених сторін і затверджений визнаним органом, вякому встановлені для загального та багаторазового використання правила,.вимоги, загальні принципи чи характеристики, що стосуються різних видівдіяльності або їх результатів для досягнення оптимального ступеня упорядкуванняв певній галузі.
Галузевий стандарт- стандарт, затверджений міністерством (відомством).
Технічні умови — нормативнийдокумент, який розробляють для встановлення вимог, що регулюють стосунки міжпостачальником (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукції,для якої відсутні держави) чи галузеві стандарти (або в разі необхідностіконкретизації вимог зазначених документів).
Стандартпідприємства— стандарт, який затверджується ізастосовується тільки на конкретному підприємстві.
Міжнароднийстандарт — стандарт, прийнятий міжнародноюорганізацією з стандартизації.
Міждержавнийстандарт (ГОСТ) — стандарт. прийнятий країнами,що приєдналися до Угоди про проведення погодженої політики в галузістандартизації, метрології та сертифікації і застосовуваний ними безпосередньо.
Національнийстандарт — стандарт, прийнятий національниморганом із стандартизації однієї держави. Державний стандарт України для іншоїсторони (будь-якої держави світу) є національним стандартом, затвердженимДержавним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації, абов галузі будівництва Державним комітетом України у справах містобудування іархітектури.
Комплекс(система) стандартів — сукупність взаємопов'язанихстандартів, що належать до певної галузі стандартизації і встановлюютьвзаємопогоджені вимоги до об'єктів стандартизації на підставі загальної мети.
До державнихстандартів прирівнюються державні будівельні норми та правила, а також державнікласифікатори техніко-економічної та соціальної інформації
39-40??