Список використаних джерел. студент факультету економіки,

СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ

ТЕЛЕВІЗІЙНОЇ РЕКЛАМИ

Кучкін М. С.

студент факультету економіки,

менеджменту і права КНТЕУ

 

Ключові слова: інформаційне суспільство, реклама, соціальні, етичні вимоги до рекламної діяльності

Key words: інформаційне суспільство, реклама, соціальні, етичні вимоги до рекламної діяльності

 

На межі другого і третього тисячоліть Україна вступила на шлях постіндустріального розвитку. Для нього характерний надзвиайно динамічний розвиток ІТ-технологій, культури, що вимагає постійного оновлення реклами як найважливішого джерела повідомлення про нове. Хоч Е. Тоффлер і застерігав, що “настає епоха не масових засобів інформації” [2, 227], а формується нова інфосфера, але в перехідний період, у якому перебуває наша держава, засади нової інфосфери закладаються і в телевізійній рекламі.

Соціологами доведено [1, 56-63], що нове суспільство орієнтується не тільки на інтелектуалів, а й на людей з високими духовно-моральними якостями, для яких ядром моралі є висока соціальна відповідальність. Реклама на сьогодні, хоч і орієнтована на одержання прибутку, але повинна відповідати культурі нового суспільства.

По-перше, реклама, заохочуючи розвиток товарів і ринків, мусить орієнтуватися на суспільно корисні , “не шкідливі” продукти виробництва та результати праці.

По-друге, реклама має стати промоутером найновіших суспільно значущих відкриттів, досягнень.

По-третє, реклама повинна забеспечити право вибору споживача, а значить пропагувати кілька однотипних продуктів, підтримуючи здорову конкуренцію.

По-четверте, пропагуючи вищі стандарти життя, рекламі необхідно знайти розумний баланс між матеріальним і духовним. Саме тому в ній неприпуснтимий обман, антиреклама та “часткова правда”.

Як бачимо, реклама послуг і товарів в постіндустріальному суспільстві за своєю функцією і призначенням все більше наближається до деяких завдань соціальної реклами. Передусім, реклама послуг не може ігнорувати загальнокультурні тенденції інформаційнго суспільства, які виявляються в посиленні його гуманізації.

Оскільки сучасний споживач рекламної продукції може одержати її, не виходячи з дому, тобто із екранів телевізора або з мережі інтернет, то актуальним є питання видозмін таких різновидів реклами. Ми зупинимось на телерекламі, її особливостях, відповідностях сучасним вимогам.

В Україні досить потужний телерекламний ринок, оскільки на 2011 рік в 98% домогосподарств був телевізор, а це значить, що і 42,6 млн глядачів постійно мають доступ до телеінформації, переданої мережевими, кабельними і супутниковими системами. Не секрет, що реклама з екранів телевізорів неоднозначно сприймається в суспільстві. У частини громадян викликає супротив її надмірність, розміщення (перериває фільм, передачу), тривалість, зміст. Особливий негатив – до реклами алкоголю, тютюнових виробів та деяких засобів гігієни.

Це є свідченням того, що суспільство у своєму розвитку все більше набуває культурних ознак, притаманних постіндустріальному суспільству. Рекламодавець повинен враховувати це і якісно змінювати темарій пропонованої інформації.

Не можна ігнорувати і особливостей вікових сегментів українських телеглядачів у сприйнятті реклами. Так, наприклад, молодь в рекламі приваблює музика, гумор, відеоефекти та елементи комп’ютерної графіки. [3, 340]. Знаючи це, рекламодавець повинен, використовуючи названі засоби, пропонувати інформацію, яка б не тільки пропагувала товари і послуги, а й визначала сучасні модерні стандарти поведінки в постіндустріальному суспільстві. Ці стандарти багатоаспектні, оскільки вони включають в себе і споживання, і навчання, і відпочинок, а отже, формують культуру суспільного співжиття наших днів.

Відчутний сегмент сучасної телереклами – політична реклама. Вона активізується під час виборів, в період серйозних суспільних катаклізмів. На жаль, “політичні рекламодавці” не завжди зважують результати своєї діяльності. Видається важливим, щоб таке рекламування вело до згуртування, а не до агресії; було толерантним, а не агресивним; було “за”, а не “проти”.

Таким чином, зміна соціально-економічної парадигми буття суспільства ставить нові завдання перед рекламодавством.

 

Список використаних джерел

1. Власенко Ф.П. Цінності інформаційного суспільства й розвиток сучасної особистості / Ф.П. Власенко // Гуманітарний часопис .- 2013. – № 4. – С. 56-63.

2. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер; [пер. с англ.]. – М.: ООО “Издательство АСТ”, 2004. – 781 с.

3. Шмига Ю. І. Емоційно-оцінне ставлення української молоді до телереклами / Ю. І. Шмига // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского: Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). – 2011 г. – №4. Часть 1. – С. 339-343.