Вимірювання штангенінструментом 3 страница

Таблиця 3 – Таблиця звіту

 

 

Лабораторна робота №2 ПЛОСКОПАРАЛЕЛЬНІ КІНЦЕВІ МІРИ ДОВЖИНИ
Характеристика наборів мір, що використовуються
 
Сумарний розмір в блоці Міра в блоці
1-а 2-а 3-а 4-а 5-а
           
           
           
Розрахунок кінцевих мір довжини
     

 

 

 


Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5.05050302.ЛР02 МВ  
5.7 Ознайомившись з будовою індикаторного нутроміра, настроїти його для вимірювання (див. п.4.2.3).

Знак відхилення стрілки індикаторного нутроміра визначаємо

експериментально. За від’ємне відхилення приймають напрям руху стрілки

індикатора від нуля при натисненні на стержень 3 рухомого наконечника, за

додатне – в протилежному напрямі.

5.8 Описати послідовність налаштування нутроміра на «0» (нуль) за допомогою мікрометра і плоскопаралельних кінцевих мір довжини.

5.9 Виконати схему нутроміра та деталі.

5.10 У кожному з двох взаємноперпендикулярних поздовжніх перерізів деталі (рисунок 4) провести по три виміру в поперечних перерізах отвору деталі (А-А, Б-Б, В-В ).

 

 

Рисунок 4 - Схема вимірювання деталі

 

5.11 Для одержання вимірів необхідно ввести вимірювальну головку

індикаторного нутроміра в отвір і легким похитуванням визначити точку

повернення стрілки на шкалі індикатора в кожному з 6 положень (рисунок 5).

 

Рисунок 5 - Схема вимірювання деталі індикаторним нутроміром

 

 

Це будуть відхилення дійсного розміру від номінального – а.

Дійсний розмір отвору визначається як алгебраїчна сума номінального розміру і відхилення від нього : D + а,

де D – дійсний розмір блока мір або ж атестованого (зразкового) кільця (як правило номінальний), мм;

а - відхилення від номінального діаметра, мм.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5.05050302.ЛР02 МВ  
5.12 Вибрати з таблиць довідника для даного номінального діаметра граничні відхилення розмірів основних отворів 7 -11 квалітетів і записати їх в

звіт. Визначити граничні розміри отвору для кожного квалітету. Порівнюючи

дійсні розміри з граничними значеннями, визначаємо квалітет виконання

отвору.

5.13 За результатами вимірювань в середньому поперечному перерізі деталі Б-Б

визначити овальність отвору: Δ1 = (Dmax-Dmin)/2.

За результатами вимірювань в поздовжніх перерізах Г-Г, Д-Д визначити похибку форми отвору в поздовжньому перерізі: Δ2 = (Dmax-Dmin)/2

і установити її вид ( конусоподібність, бочкоподібність чи сідлоподібність).

5.14 Результати вимірів занести в таблицю звіту (таблиця 4, 5, 6)).

5.15 Завдання 2

Виміряти дійсні розміри і визначити квалітет отвору D =_______ мм в системі

____________________________ за допомогою індикаторного нутроміру годинникового типу з ціною поділки ______________мм.

Таблиця 4- Дійсні розміри отвору

 

Дійсні розміри отвору
  А-А Б-Б В-В
Г-Г      
Д-Д      

 

 

Таблиця 5 – Граничні розміри отвору

 

Граничні розміри отвору
Позначення Найбільший Найменший
   
   
   
   
   
   

 

 

 


Перевіряємий отвір треба віднести до ________ квалітету.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5.05050302.ЛР02 МВ  

Таблиця 6 – Визначення відхилення від форми поверхні

 

  Конусоподібність Бочкоподібність у перерізі Д-Д _________ мм Сідлоподібність  
Овальність у перерізі Б-Б__________мм

 

Висновок і пропозиції

По закінченні роботи зробити висновок про придатність пристосування для заданої операції і дати свої пропозиції по вдосконаленню конструкції його з метою підвищення економічності виробництва.

Література

6 Контрольні питання

1 Що представляє собою плоскопаралельні кінцеві міри довжини?

2 Область застосування мір довжини?

3 Порядок збору блоків мір

4 Що таке притираність кінцевим мір

5 Які існують похибки форми в повздовжньому та поперечному перерізах циліндричних деталей?

6 Будова нутроміра індикаторного

7 Установка індикаторного нутроміра на нуль

 

Зміст звіту

1 Тема роботи

2 Мета роботи

3 Устаткування, матеріали, посібники

4 Теоретичні відомості

5 Хід роботи

6 Висновок і пропозиції

7 Контрольні питання.

8 Інструкція до проведення практичної роботи(порядок виконання дивись аркуш 50)

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Аркуш
5.05050302.ЛР03 МВ
Розроб.
 
Перевір.
 
 
   
Н. Контр.
 
Затв.
 
Ознайомлення з принципом дії основних вимірювальних пристроїв, які застосовуються в машинобудуванні
Літ.
Аркушів
ППК НТУ"ХПІ"


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

 

1 Тема: Ознайомлення з принципом дії основних вимірювальних пристроїв, які застосовуються в машинобудуванні

 

2 Мета роботи:Ознайомлення з принципом дії основних вимірювальних пристроїв, які застосовуються в машинобудуванні

3 Устаткування, матеріали, посібники:

- горизонтальний оптиметр,

- важільна скоба,

- індикаторна скоба

- профілометр,

- контактні пристрої

- довідникова література, наочність.

Теоретичні відомості

Для практичного вимірювання одиниці величини застосовуються технічні засоби, що мають нормовані похибки і називаються засобами вимірювання. До засобів вимірювання відносяться: міри, вимірювальні перетворювачі, вимірювальні прилади, вимірювальні пристрої і системи, вимірювальні пристосування.

Вимірювальні прилади - це засоби вимірювання, які дозволяють одержувати вимірювальну інформацію у формі, зручній для сприйняття користувачем. Розрізняються вимірювальні прилади прямої дії і прилади порівняння.

Прилади прямої дії відображають вимірювану величину на засобах візуалізації, що мають відповідне градуювання в одиницях цієї величини. Зміни роду фізичної величини при цьому не відбувається. До приладів прямої дії відносять, наприклад, штангенінструменти тощо.

Прилади порівняння призначаються для порівняння вимірюваних величин з величинами, значення яких відомі. Такі прилади широко використовуються в наукових цілях, а також і на практиці для вимірювання таких величин, як яскравість джерел випромінювання, тиск стиснутого повітря тощо.

Вимірювальні установки і системи - це сукупність засобів вимірювання, об'єднаних за функціональною ознакою з допоміжними пристроями для вимірювання однієї чи декількох фізичних величин об'єкта вимірювання.

 

 

 


Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5.05050302.ЛР03 МВ  
Звичайно такі системи автоматизовані і забезпечують введення інформації в систему, автоматизацію самого процесу вимірювання, обробку і відображення результатів вимірювання для сприйняття їх користувачем. Такі установки (системи) використовують і для контролю (наприклад, виробничих процесів), що особливо актуально для методу статистичного контролю.

За метрологічним призначенням засоби вимірювання поділяють на два види - робочі засоби вимірювання та еталони. Робочі засоби вимірювання застосовують для визначення параметрів (характеристик) технічних пристроїв, технологічних процесів, навколишнього середовища тощо. Робочі засоби можуть бути лабораторними (для наукових досліджень), виробничими (для забезпечення і контролю заданих характеристик технологічних процесів

Кожний з цих видів робочих засобів відрізняється особливими показниками. Так, лабораторні засоби вимірювання - найточніші і найчутливіші, а їх показання характеризуються високою стабільністю. Виробничі мають стійкість до впливів різних факторів виробничого процесу: температури, вологості, вібрації і т.п., що може позначитися на вірогідності і точності показів приладів. Виробничі працюють в умовах, що постійно змінюються в широких межах зовнішніх впливів.

Хід роботи

Ознайомитися докладніше з конструкціями, принципом дії деяких широко розповсюджених приладів та засобів вимірювання

5.1 Ознайомлення з принципом роботи горизонтального оптиметра.

Основною задачею при вимірюванні на горизонтальному оптиметрі є встановлення вимірювального об’єкта в правильному положенні щодо лінії виміру. Ця установка здійснюється шляхом встановлення столу оптиметра при встановленому на ньому об'єкті виміру. Розрізняють три основних види вимірів на горизонтальному оптиметрі:

- вимір розміру між рівнобіжними площинами;

- вибір діаметрів циліндричних об'єктів,-

- вимір розмірів обмежених сферичними поверхнями.

В першому випадку вимірювальні наконечники пінолі й оптиметра приводяться в зіткнення із серединами вимірювальних площин. Поворотом столу навколо вертикальної вісі і нахилом біля горизонтальної вісі досягаємо мінімального показання оптиметра.

В другому випадку момент перетинання лінії виміру з віссю виробу визначаються найбільші показання по шкалі оптиметра при переміщенні столу з виробом у напрямку перпендикулярному вісі виробу

Перпендикулярність лінії виміру и вісі виробу визначається мінімальними показаннями по шкалі оптиметра при повороті столу з виробом біля вісі, перпендикулярному вісі виробу.

 


Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5.05050302.ЛР03 МВ  
При вимірах кульки стіл оптиметра переміщують в двох взаємно-перпендикулярних напрямках (у поперечному і вертикальному) до одержання найбільшого показання по шкалі оптиметра, яка визначає розмір кульки.

5.1.1 Опис приладу

Оптиметри відносяться до оптико-механічних приладів. Горизонтальний оптиметр може служити для виміру відносним методом як зовнішніх так і внутрішніх точних вимірів розмірів. На нуль прилад установлюється за допомогою кінцевих мір довжини.

Горизонтальний оптиметр ИКГ (рисунок 1) складається з підстави 2, вала 5, на якому розміщені кронштейни 6, 21. У правий кронштейн вставлена трубка оптиметра 18, а в лівий - пінольна трубка 9 які мають вимірювальні

наконечники 12. Деталі 7, 10, 19 є стопорними гвинтами. Трубка оптиметра

18 є вимірювальною голівкою оптиметра і являє собою автоколимаціонну

систему, що складається з об'єктива, окуляра, окулярної сітки (шкали) і

плоского дзеркала.

Ціна розподілу шкали трубки 0,001 мм, межі вимірів по шкалі ± 0,100 мм.

Для відводу вимірювального наконечника на трубку оптиметра

встановлюється аретир 16. Будова трубки оптиметра у вертикальному і

горизонтальному оптиметрах однакова. Пінольна трубка 9 призначена для

мікрометричної подачі лівого вимірювального наконечника. Для цього

опускають стопор 7 і обертають маховик 8.

Столик 14 оптиметра призначений для закріплення на ньому блоку

кінцевих мір довжини чи вимірюваного об'єкта, піднімається маховиком 1

при відпущеному стопорі 26. Столик 14 можна обертати навколо

вертикальної осі за рукоятку 14 і навколо горизонтальної осі маховичком зі

стопором. Уздовж осі виміру столик переміщається вільно, а поперек за

допомогою маховичка 17. Відлік показань виконується по шкалі, що

спостерігається в окулярі трубки оптиметра. Гвинти 3 і рівень 25 служать для

установки приладу в горизонтальному положенні.

5.1. 2 На рисунку 1 показаний горизонтальний оптиметр, підготовлений для

виміру зовнішніх розмірів. Для виміру внутрішніх розмірів на трубці

встановлюються дуги. Конструкція оптиметрів дозволяє працювати з

проекційним пристроєм, що забезпечує спостереження показань шкали

оптиметра на екрані. Воно складається з проекційної насадки й освітлювача.

Живлення лампи освітлювача здійснюється через трансформатор.

5.1.3 Для горизонтальних оптиметрів при вимірюванні зовнішніх розмірів діапазон вимірювань дорівнює 0...350 мм, а для внутрішніх вимірювань - 13,5... 150 мм. Похибка показань при зовнішніх вимі­рюваннях дорівнює ±0,0003, а при внутрішніх - ± 0,0001 мм.

5.1.4 Для вимірювання внутрішніх розмірів до горизонтального оп­тиметра додаються спеціальні важільні пристрої - вимірювальні дуги (рисунок 2).

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5.05050302.ЛР03 МВ  

 

 


 

1, 8 - маховик, 2 – підстава, 3, 7, 10, 19, 22, 23, 24, 26 - стопорний гвинт ,

4 – гвинт, 5 – вал, 6, 21 – кронштейн, 9 - пінольна трубка,

11, 12 - наконечник , 14 - столик, 15 – гвинт, 16 – аретир,

17 – гвинт, 18 - трубка оптиметра, 20 – окуляр, 25 - рівень

 

Рисунок 1 - Горизонтальний оптиметр

 

 

 

1 – ліва державка; 2 - гвинт кріплення дуги пінолі; 3, 4 — вимірювання

дуги; 5 - гвинт кріплення дуги; трубки оптиметра; 6 - перша

державка; 7 - аретир; 8 - деталь (виріб).

 

Рисунок 2 - Пристосування для внутрішніх вимірювань

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5.05050302.ЛР03 МВ  
5.1.5 Оптична схема трубки оптиметра (рисунок 3)

Трубка оптиметра складається з дзеркала 1, об'єктива 2, призми повного внутрішнього відбиття 3, сітки 4 і окуляра 5. Освітлювальна система представлена джерелом світла 6 і освітлювальної призмою 7, встановленої в рамці окуляра. Сітка 4 представляє собою скляну плоскопаралельну пластинку з поділками шкали і індексом (покажчиком для відліку). Шкала з боку окуляра 5 закрита призмою 7 так, що через окуляр можна бачити тільки індекс, зображення ж шкали видно вже відбитим від дзеркала 1.

Промені світла, проходячи через призму 7, висвітлюють шкалу 4, пройшовши призму 3 та об'єктив 2, вони паралельним пучком падають на дзеркало 1, відбиваючись від нього, і знову потрапляють в об'єктив 2, проходять призму 3, сітку 4, окуляр 5 і потрапляють в очей спостерігача. Спостерігач бачить одночасно зображення шкали і індекс, нанесений на сітці.

При осьовому переміщенні вимірювального штифта 8 трубки оптиметра дзеркало 1 буде відхилятися на деякий кут α, унаслідок чого зображення шкали в полі зору окуляра також буде переміщатися щодо індексу.

 

 

 

 

1 - дзеркало, 2 - об'єктив, 3 - призма повного внутрішнього відбиття,

4 – сітка, 5 – окуляр, 6 - джерело світла, 7 – освітлювальна призма

 

Рисунок 3 - Оптична схема трубки оптиметра

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5.05050302.ЛР03 МВ  

 

 


На рисунку 4 зображена шкала, видима в полі зору трубки оптиметра. Шкала має 200 ділень, розташованих симетрично по обидві сторони від нуля (по 100 ділень з кожного боку).

 

 

 

Рисунок 4 – Шкала трубки оптиметра

 

5.1.5 Порядок вимірювання

Береться кінцева міра з точно відомими розмірами і встановлюється на столику 14 оптиметра ІКГ. Пересуваючи кронштейн , наконечники 12 доводять до зіткнення з вимірювальною кінцевою мірою. Кронштейн 6 закріплюється стопорним гвинтом, потім, регулюючи мікрометричним гвинтом 8 пінолі (рисунок 1), зображення шкали приводять в поле зору окуляра і встановлюють відносно нерухомого індексу на «0». Перш ніж робити відліки по шкалі оптиметра, яку видно в окулярі, необхідно переконатися, що кінцева міра встановлена вірно між вимірювальними наконечниками, тобто що вимірювальна вісь виробу збігається з віссю приладу.

Поєднання осей проводиться таким чином. Нехай у нас має місце неспівпадіння осі АА кінцевої міри з вимірювальною віссю приладу ББ у вертикальній площині (рисунок 5 ). У цьому випадку відстань ББ буде більше, ніж відстань АА. При повороті столика гвинтом 24 (рисунок 1) закріплена на ньому кінцева міра почне повертатися відносно наконечників 12.

 

 

 

Рисунок 5 - Розбіжність осі кінцевої заходи з вимірювальною

віссю приладу

 


Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5.05050302.ЛР03 МВ  
У разі збігу осі зразка АА з віссю вимірювання приладу показання шкали буде найменшим. Це буде означати, що кінцева міра у вертикальній площині встановлена вірно, і це положення шкали необхідно зафіксувати стопорним гвинтом 22.

Після цього зображення шкали потрібно поставити на «0» за допомогою мікрогвинта 8 пінолі. Поєднання осей в горизонтальній площині проводиться поворотом столика важелем повороту 4. Так само, як і в попередньому випадку, знаходять положення, відповідне найменшому відмітку шкали і, фіксуючи це положення, суміщають з ним нульовий індекс шкали. Збіг «0» при обертанні в горизонтальній і вертикальній площині буде означати, що вимірювана вісь АА співпадає повністю з віссю вимірювання приладу.

Тепер потрібно зафіксувати це найменша відстань між наконечниками оптиметра. Для фіксування цього положення необхідно застопорити мікрометричний гвинт пінолі за допомогою гвинта 19, а потім, натиснувши аретиром на правий наконечник, звільнити кінцеву міру і витягти її з проміжку між наконечниками.

Після цього з тими ж обережностями вводять між наконечниками порівнювальну деталь або кінцеву міру, що перевіряється і поворотом столика досягають суміщення вимірюваної осі деталі з вимірювальною віссю приладу, тобто знаходять найменше значення розміру вимірюваної деталі. Якщо його довжина менше довжини кінцевої міри, то індекс буде стояти вправо від «0» (в плюсовій частині шкали). У процесі вимірювання мікрометричний гвинт 19 пінолі повинен бути надійно застопорений.

 

5.2 Ознайомлення з принципом роботи скоби важільної

5.2.1 Для контролю шліфованих і доведених деталей використовують важільні скоби. Важільні скоби застосовуються, наприклад, для со­ртування перед притиранням плунжерів, при вимірюванні поршне­вих пальців двигунів внутрішнього згорання. Скоба (рисунок 6) має теплоізоляційну накладку 5 для зменшення впливу тепла рук при вимірюванні.

Для запобігання від ударів вимірювальних п'яток і для зручнос­ті використання, скоба має відводку 9 рухомої п'ятки 3.

Скоба має рухомі покажчики 8 поля допуску, які переставляються за

допомогою ключа, що додається до скоби. Для цього необхідно відвернути ковпачок 10 ( рисунок 6). Переставна п'ятка 2 переміщується обертанням гайки 6 і стопориться гвинтом7. Між покажчиками встановлюють потрібне поле допуску. Їхнє положення відповідає межам поля допуску вимірюваної деталі.

Налагодження скоби на розмір проводиться за кінцевими мірами.

Важільна скоба має діапазон вимірювання від 0 до 150мм, ціну поділки 0,002 і 0,005 мм, діапазон вимірювання по шкалі ±0,08 мм. Випускаються також важільні скоби з цифровим відліковим пристроєм.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5.05050302.ЛР03 МВ  

 

 


 

1 - корпус; 2 - переставна п 'ятка; 3 -рухома п 'ятка; 4 - шкала;

5 - накладка; 6 – гайка; 7- ковпачок; 8 - покажчики поля допус­ку;

9 - відводка; 10 - ковпачок з різьбою; 11 - волосина; 12 - шестерня;

13 - стрілка; 14 – пружина

Рисунок 6 - Важільна скоба: а - загальний вигляд; б - важільно-зубчастий механізм; в – шкала

 


Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
5.05050302.ЛР03 МВ  
5.2.2 Настроювання важільної скоби ( рисунок 7,8)

Прилад встановлюють на нуль за допомогою блоку плоскопаралельних кінцевих мір. Розмір блоку повинен дорівнювати номінальному розміру вимірюваного об'єкту.

Блок плиток розташовують між вимірювальними поверхня­ми 2,3 і, обертаючи гайку 6, установлюють стріл­ку на нуль. В такому положенні переставну п’яту 2 затискують ковпачком 7. Після цього натискають кнопку відводки 9 і видаляють плитки (блок). На їхнє місце встановлюють вимі­рюваний предмет і відпускають відводку. Якщо стрілка відхилиться від нульового положення, це буде означати, що величина вимірюваної деталі відрізняється від розміру блоку плиток.

Величина зміщення стрілки відповідає відхиленню вимірюва­ного розміру від розміру блоку. Відхилення може бути як дода­тним, так і від'ємним. Знак визначається позначками "+" або "—", які розташовані по обидва боки від нульового положення.

Дійсний розмір вимірюваної деталі дорівнює алгебраїчній сумі розміру блоку плиток та показів приладу.

 

Рисунок 7 - Відгвинчування ковпачка