Силуетні та конструктивні лінії

 

Зовнішня форма одягу багато в чому визначається силуетними, конструктивними і декоративними лініями.

Силуетні лінії(плечей, талії, низу і інші лінії, що визначають сприйняття форми виробу у фас і в профіль) характеризують пропорції, об'ємну форму одягу і її зовнішні контури. Конструктивні лінії (шви) розчленовують поверхню одягу на окремі частини (деталі) з метою створення її об'ємної форми конструктивним способом (за допомогою крою). Основними конструктивними швами є: плечові, бічні, пройми, горловина, шви рукавів.

Ці шви залишаються малопомітними на поверхні одягу, якщо не передбачено виділення їх художнім оздобленням моделі. До декоративних ліній відносять лінії, що утворюються різними обробками, а також контурні лінії країв деталей (коміра, лацкана, борту і т. д.).

До конструктивно-декоративних ліній відносяться усі видимі шви, використовувані для наступних цілей : 1) рішення форми (рельєфи, бічні шви, шви кокеток, ліктьові і зовнішні шви рукавів, шви ушивання рукава і так далі); 2) досягнення раціональною укладаємо ості матеріалу по ширині, у тому числі на вузьких матеріалах, наприклад, бічний шов виробу прямого силуету; 3) забезпечення у виробі необхідної рівноваги і формостійкості, залежних, в першу чергу, від напряму ниток основи в деталях (наприклад, наявність плечового шва дозволяє розкроювати деталі спинки і переду, поєднуючи з нитками основи їх середні лінії).

Адаптивні шви (що пристосовуються до умов розкрою) використовують на невидимих ділянках одягу з метою економії матеріалу (шов приточування клину до задньої половинки брюк, шов приточування надставки до задньої половинки брюк, шов приточування надставки до рукава сорочки або підкладки виробу і тому подібне).

Основними чинниками формоутворення в конструкції одягу є шви, виточки, волого-теплова обробка, формувальні властивості матеріалів і різні їх комбінації

Для забезпечення проміжків між внутрішньою поверхнею одягу і тілом людини внутрішні розміри одягу проектують більше розмірів тіла людини на величину надбавок на вільне облягання.

У одношаровому одязі (білизна, сукня) зовнішні і внутрішні розміри практично однакові. У багатошаровому одязі між її внутрішньою і зовнішньою поверхнями розташовується декілька шарів {пакет) матеріалів: підкладка, прокладення, основна тканина, а в зимовому одязі додатково ще утеплююча прокладка. В цьому випадку зовнішні розміри одягу проектують більше внутрішніх на величину надбавки на товщину матеріалів пакету одягу Птм. Практично надбавка Птм встановлюється з розрахунку 0,5 см на кожен міліметр пакету.

В середньому для жакета її величина береться рівною 1 см, а для пальта 1,5 см Надбавка на товщину пакету є складовою частиною композиційної надбавки.

Рисунок 9 - Розподіл загального (композиційного) припуску до підлоги обхвату грудей між основними ділянками конструкції одягу у виробі (а) і на кресленні (б):

1 - ділянка спинка; 2 - пройми: 3 - полочки

 

Композиційними називають прибавки на вільне облягання по обхватам грудей Пг (16), талії Пт (18), стегон Пс (19) і обхвату плеча Поп (28) в сумі з пибавками на товщину матеріалів пакету одягу. Щоб отримати сучасну форму одягу, необхідно визначити не лише значення, але і розподіл композиційної прибавки до обхвату грудей П16 по ширині виробу між трьома основними ділянками конструкції: шириною спинки Шсп, пройми Шпр і полочки Шпіл (рисунок 9,б).

Характер розподілу композиційної надбавки значною мірою залежить від призначення одягу і інших чинників. При проектуванні одягу середніх і особливо малих об'ємів завжди більшу частину прибавки Пг (16) проектують до ширини пройми, а меншу – до ширини пілочки (таблиця 1).

 

Таблиця 1. Типовий розподіл композиційної прибавки Пг між

основними ділянками конструкції виробу (у частках від Пг)

 

Вид одягу Спинка Пройма Пілочка
Чоловічий 0,25 0,3-0,55 0,4-0,2
Жіночий 0,25 0,3-0,7 0,5-0,05

Силует. Покрій

Форма одягу досягається застосуванням різних складових частин і різноманітних конструктивних елементів (з’єднувальних швів, виточок і так далі).

Силуетодягу визначається основними контурами, довжиною і шириною виробу, висотою і шириною плечей, положенням лінії талії і так далі. Силует одягу характеризується приляганням виробу до статури по лінії грудей,стегон, кроєм рукава, висотою та шириною плечей, довжиною виробу та його шириною внизу.

Розвиток і удосконалення різновидів одягу постійно вносять корективи в його силует ні форми. Первісна форма силуету була надзвичайно примітивною так як одяг був некроєний і нешитий, з розвитком цивілізації змінювався і вдосконалювався одяг, а з ним і силует.

Сучасний силует одягає простий, зручний, компактний, багатофункціональний.

Силует може бути: скульптурним та декоративним. Одяг скульптурного силуету повторює форму людського тіла, а декоративного – відступає від природних форм статури, часто замасковує їх.

Для точнішого характеристики силуету використовують геометричні фігури.

Силует одягу утворюється силуетними. Тобто контурними лініями.

Силуетні лінії визначають рамку виробу, в межах якої розробляється фасон і форма одягу, вони дають узагальнене представлення про форму, не конкретизуючи частості в середині самої форми.

За весь час розвитку одягу було створено багато варіантів силуетів, але їх потрібно звести до основних видів. Залежно від міри прилягання до фігури одяг має наступні силуети: прямий, напівприлеглий, прилеглий, розширений (трапецієвидний).

Рисунок 10 – Силуетні форми одягу

Рисунок 11 – Силуетні форми одягу

 

ПРЯМИЙ СИЛУЕТ – один з самих популярних видів силуетів. За геометричним видом він близький до прямокутника або квадрата, в залежності від співвідношення вертикальних та горизонтальних розмірів. Одяг прямого силуету чудово підходить до всіх типів фігур, так як він добре маскує їх можливі недоліків такому одязі лінія талії не акцентується і горизонтальні розміри майже однаковий на всіх рівнях фігури. Одяг прямого силуету може мати м’яку, округлену форму, що визначається пластичними властивостями матеріалів, з яких виготовляємо костюм.

НАПІВПРИЛЕГЛИЙ СИЛУЕТ – характеризується помірними пропорціями, близькими до природних пропорцій фігури людини. Цей одяг повторює форми тіла людини, але не облягає його, володіє достатньою об’ємністю.

Лінія талії тут чітко виражена та розташована на природному місце. Така силуетна форма може бути рекомендована людям з різними фігурами та типами тілобудови. Особливо характерний напівприлягаючий силует для верхнього одягу.

ПРИЛЕГЛИЙ СИЛУЕТ – чудово підходить для струнких людей, підкреслює достоїнства їх фігури, ПІД поняттям "прилеглий силует" мається на увазі дві форми, які прийнято називати "силует-Х" та "пісочний годинник"».

Обидва ці різновиди мають загальні риси: щільно облягають фігуру ліф, акцент на тонку талію, підкреслену конструкцію виробу аби паском.

Однак по своїм геометричним видом вони значно відрізняються. "Силует-Х" нагадує дві трапеції /ліф та спідниця/, з’єднаними між собою малими основами по лінії талії.

Одяг "силуету-X" добре підходить високим струнким жінкам. Виріб з силуетом "пісочний годинник" мають маленький прилеглий ліф та вузьку нерозширену спідницю. Тут маленький об’єм ліфа поєднується з маленьким об’ємом спідниці поділеним лінією талії. Цей силует не такий поширений, як "силует-Х” та краще підходить струнким жінкам невисокого росту, підкреслює їх мініатюрність та перетворює її переваги.

Силуетна форма "овал" зустрічається рідко. По-суті вона уявляє собою модифікацію прямого силуету, але на відміну від останнього має округлу форму плечей та залужену лінію низу виробу. Таким чином найбільш широка частина одягу овального силуету – це область талії та стегон.

Заокруглення плечової лінії може бути досягнуто різними засобами – завдяки конструкції виробу /наприклад покрій реглан або напівреглан/ використання деталей певної форми /на приклад кружний високий комір або широкий комір-стійка/. В одязі такого силуету плечові накладки або зовсім не застосовуються, або мають округлу форму.

Звуження понизу можна отримати за рахунок конструктивних деталей, наприклад виточок, пришитого паску або ж за рахунок стягування низу виробу шнуром або резинкою.

Одяг силуету "овал" не рекомендується для жінок невисокого росту, так як візуально він робить фігури приземистою.

ТРАПЕЦЕВИДНИЙ СИЛУЕТ – характерний для розкльошеного одягу. За геометричним видом цей силует відповідає трапеції, в якій верхня основа – лінія плечей, а нижня – лінія низу виробу. Чим більша різниця між розмірами цих основ, тим більша степінь розширення. В цієї силуетній форми лінія талії взагалі не підкреслюється.

Одяг трапецевидного силуету з незначним розширенням донизу зорово робить фігуру більш стрункою, тому така форма може бути рекомендована людям повним та невисокого росту. Такий варіант ще має назву "силует А".

Покрійжіночого одягу визначається особливим кроєм рукава, розчленовуванням основних деталей, розташуванням виточек, швів і т. п.

Покрій - тип конструкції виробу, визначуваний будовою рукава і пройми.

До основних покроїв рукава можна віднести:

- класичний вшивний рукав з окатом різної висоти; рукав покрою реглан і його різновиди;

- суцільнокроєні рукава з різним нахилом від плечового зрізу;

- комбіновані;

- рукава сорочкового крою (прямий народний крій).

Спідниці однієї і тієї ж силуетної форми можуть також мати найрізноманітніший покрій залежно від наявності і розташування подовжніх і поперечних швів.

Вибір крою жіночого одягу залежить від властивостей використаної тканини, її ширини, пластичності, масштабу і напрямку рисунка, від призначення моделі, а головне, від рекомендацій моди і конкретної фігури.

У сучасному жіночому одязі форма рукавів дуже різноманітна. Так, суцільнокроєні рукави можуть бути будь-якого об'єму, з ластовицею і без неї, крою "кажан". Різноманітна і складна форма рукавів крою реглан і напівреглан: від м'якого об'ємної форми до реглан-погона.

Вшивні рукава можуть бути класичного крою, з наповненою голівкою, функціональні (з трохи заниженим окатом), стегноподібна (із складками по окату і вузькі у зап'ястка); сорочкового крою, а також прямокроєні в традиціях народного одягу з ластовицями, клинами і без них, внизу вузькі і на манжетах.

 

Рисунок 12 – Покрій одягу і його деталей : а - спинки; б - рукавів; в – пілочки

Рисунок 13 – Покрій рукавів