Методи оцінки й обліку основних фондів

 

Облік основних фондів може здійснюватися в натуральному або вартісному вираженнях. Облік основних фондів у натуральному вираженні використовується для визначення технічного складу й планування відтворення основних фондів.

На кожний об'єкт основних фондів відкривається аналітичний рахунок, у якому відображаються технічні й економічні характеристики об'єкта, його місцезнаходження, первісна вартість і всі наступні переоцінки, зміни в характеристиці об'єкта у зв'язку з його модернізацією, добудуванням, місцезнаходження, технічного стану. Облік основних фондів у натуральному вираженні здійснюється шляхом їхньої періодичної інвентаризації. У процесі інвентаризації виявляються не тільки наявність об'єктів, але й уточнюється їхній технічний стан, оцінка об'єктів у зв'язку з їхнім добудуванням, зміною місця розташування.

Вартісна оцінкапроводиться з метоювизначення структури основних фондів, нарахування амортизації, визначення зношування основних фондів, їх руху й т.п. Розрізняють наступні видивартісних оцінок:

1. Первісна вартість (Фп)

2. Залишкова (Фо)

3. Відбудовна (Фв)

4. Балансова

5. Середньорічна ( )

 

Первісна вартість включає:

 суми, які сплачують постачальникам активів і підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт;

 ввізне мито;

 видатки по страхуванню ризиків доставки основних фондів;

 видатки на установку, монтаж і налагодження основних фондів.

Залишкова вартість – це різниця між первісною вартістю основних фондів і їх зношуванням:

або

де Аг – річна сума амортизаційних відрахувань.

 

Відбудовна вартість. У процесі служби основних фондів їх первісна оцінка поступово відхиляється від видатків на будівництво й придбання аналогічних об'єктів у сучасних умовах. В умовах ринкової економіки прагнуть до реальної оцінки активів.

Відбудовна вартість – це вартість основних фондів на момент їх переоцінки. Підприємство переоцінює об'єкти основних фондів, якщо їх залишкова вартість значно ( більш, ніж на 10%) відрізняється від слушної (ринкової) вартості на дату складання балансу.

Балансова вартість – це вартість основних фондів на момент складання балансів. Це змішана оцінка основних фондів, по якій окремі об'єкти оцінюються по первісній вартості, інші по відбудовній.

Середньорічна вартість основних фондів визначається по вираженню:

,

де Фн- вартість основних фондів на початок року;

Фвв, Фвыб. - вартість, що вводяться основних фондів, що й вибувають із експлуатації;

tвв, tвыб. - кількість місяців у році з моменту введення або вибуття до кінця року.

 

Частка знаходження величин відновної, або нової балансової, вартості основних фондів КЕС здійснюється за формулою: