ІІ. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра філософських та соціально-політичних наук
В.А.Яценко
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ
З дисципліни
“Соціологічні методи в управлінні”
Програма і методичні розробки для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності «Менеджмент організацій»
Одеса – 2011
| Укладач: | Яценко Володимир Архипович,кандидат наук з державного управління, доцент кафедри філософських та соціально-політичних наук ОРІДУ НАДУ при Президентові України |
| Рецензенти: | Гансова Емма Августівна,доктор філософських наук, професор кафедри філософських та соціально-політичних наук ОРІДУ НАДУ при Президентові України |
Затверджено на засіданні кафедри філософських та соціально-політичних наук Одеського регіонального інститути державного управління Національної академії державного управління при Президентові України № ____від «___»___________2011 р.
Схвалено науково-методичною радою Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, протокол № ____від «___»___________2011 р.
Навчально-методичний комплекс містить програму дисципліни, робочу програму, методичні рекомендації до практичних, семінарських занять, до виконання індивідуальних завдань та до самостійної роботи, а також - перелік питань для самоконтролю і підготовки до заліку, перелік літератури до кожної теми.
Розрахований на вивчення дисципліни денної та заочної форм навчання.
Соціологічні методи в управлінні: Програма навчальної дисципліни для студентів спеціальності „управління проектами” / Укладач В.А.Яценко. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2011. - 31 с.
| В.А.Яценко, 2011 | |
| ОРІДУ НАДУ при Президентові України |
ЗМІСТ
| 1. | Мета і завдання курсу | |
| 2. | Структура навчальної дисципліни | |
| 3. | Робоча програма навчальної дисципліни | |
| 4. | Програма дисципліни (зміст курсу) | |
| 5. | Методичні рекомендації до виконання завдань на практичні заняття | |
| 6. | Практичні заняття | |
| 7. | Плани семінарських занять | |
| 8. | Методичні рекомендації до самостійної роботи | |
| 9. | Питання для самостійної роботи | |
| Питання до заліку дисципліни „Cоціологічні методи дослідження в управлінні” | ||
| Додаткова література |
І. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ
Основна мета цього курсу полягає в тому, щоб надати знання з методології та методів дослідження соціальних систем; формування навичок застосування та аналізу соціологічної інформації.
Соціологічна теорія управління і соціологічні методи є складовою наукового менеджменту. Класична соціологія, а також спеціальні соціологічні теорії досліджують закони соціальної організації, групової поведінки, масової і колективної свідомості, соціальних відносин в різних сферах життя суспільства.
Виходячи з вище означеного, емпірична соціологія, а також прикладні соціологічні дослідження знаходять своє застосування в висвітлені таких проблем соціального управління як стимулювання праці, управління персоналом, регулювання взаємовідносин в трудовому колективі, конфлікти і засоби їх вирішення.
Дисципліна “Соціологічні методи в управлінні” передбачає формування у майбутніх спеціалістів системи знань про соціальну систему суспільства, розуміння сутності соціального життя та соціальної структури суспільства, а також навичок аналізу соціальних явищ і процесів, соціальної дійсності та поведінки. Кожна з галузей науки має предмет, що розкривається змістом, системою теорій, законів, категорій, принципів тощо і виконує особливі функції на практиці, досліджує певну сферу суспільних відносин, їх окремі види, ті чи інші явища, процеси, взагалі суспільство. Існує певна взаємозалежність між предметом, змістом та функціями науки. Якщо абстрагуватись від інших наук і від широкого розуміння потреб науки, практики, то не можна з’ясувати функції окремих галузей науки. Саме потреби практики висовують на кожному етапі життя суспільства нові вимоги до гуманітарних знань і окремих його галузей. Але сучасне суспільство – не довільне поєднання різних механізмів управління, владних інститутів та структур соціальних сфер політики, економіки, а цілісний соціальний організм, що функціонує і постійно розвивається, йде вперед, прогресує. І якщо окремі науки, зокрема економічні, політичні, юридичні вивчають внутрішні явища, події, то виникає потреба саме в галузі знань, що вивчає суспільство в усіх його аспектах. Такою наукою є соціологія – наука про суспільство, закономірності його розвитку, закономірності процесів і явищ тощо.
Контекст
Курс, що пропонується, може викладатись в контексті з такими дисциплінами як „Теорія менеджменту”, „Статистика”, „Економічна теорія”, „Конфліктологія”.
Завданнямкурсу є:
- навчити використовувати отриманні теоретичні знання з соціологічних методів при діагностиці та прогнозуванні діяльності соціальних організацій;
- навчити процедурі та методам проведення соціологічного дослідження;
- навчити визначенню та аналізу соціальних протиріч та проблемної ситуації в сфері управління;
- навчити ефективному застосуванню різних методів соціологічного дослідження в системі управління.
Очікувані навчальні результати:
§ засвоєння теоретичних основ щодо складових дисципліни “Соціологічні методи в управлінні”;
§ сформованість практичних умінь: впроваджувати в практику теоретичні знання; створення гнучкого стиля управління; налагодження комунікацій; адекватно і результативно використовувати соціологічні методи в управлінській діяльності.
За результатом вивчання дисципліни студенти повинні:
Знати:
- охарактеризувати зміст і функції прикладної соціології;
- визначення понять: „”прикладна соціологія”, „соціальна група”, „соціальна організація”, „соціометрія”, „соціальний паспорт”;
- застосовувати якісні та кількісні стратегії соціологічних методів дослідження в управлінні, відрізняти їх за своїми метою і завданнями;
- засвоїти сутність та форми системного підходу в соціальному управлінні;
- розрізняти соціологічні методи дослідження в практиці управління за своїми цілями, завданнями, недоліками і технічними можливостями;
- пам’ятати причини застосування методу соціометрії в соціальному управлінні; шляхи реалізації результатів соціологічних досліджень та соціальних технологій у практичній діяльності.
Вміти:
- використовувати науковий підхід до вивчення соціальних систем, організацій, груп, колективів, процесу трудових відносин у розробці нових засобів соціального управління;
- розробляти програму соціологічного дослідження: методологічну та методичну частини;
- грамотно формулювати проблему, мету і завдання методологічного розділу програми соціологічного дослідження;
- інтерпретувати результати емпіричних соціологічних досліджень;
- використовувати необхідні методи дослідження, обирати оптимальні засоби вирішення питань трудових відношень;
- вміти складати соціальний паспорт робітника трудового колективу, групи, підприємства та організації;
- застосовувати соціальні технології для поліпшення соціально-психологічного клімату в колективі, розв`язання міжособистих і трудових конфліктів;
- діагностувати стан соціально-психологічного клімату в колективі, причини наявних конфліктів, міру використання соціальних резервів виробництва.
Методи викладання та навчання.Вивчення дисципліни “Соціологічні методи в управлінні” ґрунтується на проведенні лекцій, тренінгових занять, ділових ігор, дискусій та інших активних форм навчання. Використовується мультимедійне обладнання, бланкові методики та інші матеріали, що містять індивідуальні завдання для дисципліни.
Форма оцінювання рівня знань та вмінь.В ході занять здійснюється поточний контроль знань слухачів з дисципліни “Соціологічні методи в управлінні” До заліку допускаються слухачі, що прослухали лекційний курс, взяли активну участь у практичних заняттях, засвоїли матеріал, що був запропонований для самостійного вивчення. Залік проводиться як в письмовій формі, так і в усній.
Підсумковий контроль:залік.
Розподіл навчального часу.Всього на вивчення курсу “Соціологічні методи в управлінні” передбачено 54 години для денної і заочної форм навчання.
Для кожної теми подано список рекомендованої літератури, вивчення якої допоможе розширити та поглибити знання слухачів з даного курсу.
ІІ. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
| Форма заняття | Кількість годин | |
| Денна форма | Заочна форма | |
| Лекції | ||
| Практичні заняття | ||
| Семінарські заняття | - | |
| Самостійна робота | ||
| Всього |
ІІІ. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ (Денна форма навчання)
| № | Вид заняття | Назва теми | Лекції | Практичні заняття | Семінарські заняття | Самостійна робота |
| 1. | Лекція № 1 | Прикладна соціологія: історія становлення, структура, поняття, функції. | ||||
| 2. | Лекція № 2 | Кількісні методи соц. дослід. в управлінні: спостереження, експеримент, опитування. Види опитування: анкетування, експрес-опитування, телефонне опитування, інтерв’ю. | ||||
| 3. | Лекція № 3 | Якісні соціологічні методи в управлінні: характеристика, види та особливості застосування. Біографічний метод, бесіда, наратив, кейс-стади, етнографічний метод. | ||||
| 4. | Семінарське заняття № 1 | Кількісні методи соц. дослід. в управлінні: спостереження, експеримент, опитування. Види опитування: анкетування, експрес-опитування, телефонне опитування, інтерв’ю. | ||||
| 5. | Практичне заняття № 1 | Складання соціологічної анкети за кількісними та якісними стратегіями | ||||
| 6. | Лекція № 4 | Якісні соціологічні методи в управлінні: фокус-групове інтерв’ю, полуформалізоване інтерв’ю, глибинне інтерв’ю, вільне інтерв’ю. | ||||
| 7. | Семінарське заняття № 2 | Якісні соціологічні методи в управлінні: характеристика, види та особливості застосування. Біографічний метод, бесіда, наратив, кейс-стади, етнографічний метод. | ||||
| 8. | Лекція № 5 | Соціологічна теорія групи, методи управління групами. Соціометрична методика вивчення структури групи. | ||||
| 9. | Лекція № 6 | Метод соціальної драми. | ||||
| 10. | Лекція № 7 | Методики тестування в управлінні та стимулювання професійного росту. Методика соціальної паспортизації як засіб вивчення структури колективу та управління персоналом. | ||||
| 11. | Семінарське заняття № 3 | Якісні соціологічні методи в управлінні: фокус-групове інтерв’ю, полуформалізоване інтерв’ю, глибинне інтерв’ю, вільне інтерв’ю. | ||||
| 12. | Практичне заняття № 2 | Методика соціальної паспортизації як засіб вивчення структури колективу та управління персоналом. Складання соціального паспорту. | ||||
| 13. | Семінарське заняття № 4 | Суспільство як соціальний організм, феномен та система. Типи суспільств і підходи до його вивчення. | ||||
| 14. | Разом годин |
Заочна форма навчання
| № | Вид заняття | Назва теми | Лекції | Практичні заняття | Семінарські заняття | Самостійна робота |
| Лекція № 1 | Прикладна соціологія: історія становлення, структура, поняття, функції. | |||||
| Лекція № 2 | Кількісні методи соц. дослід. в управлінні: спостереження, експеримент, опитування. Види опитування: анкетування, експрес-опитування, телефонне опитування, інтерв’ю. | |||||
| Лекція № 3 | Якісні соціологічні методи в управлінні: характеристика, види та особливості застосування. Біографічний метод, бесіда, наратив, кейс-стади, етнографічний метод. | |||||
| Семінарське заняття № 1 | Кількісні методи соц. дослід. в управлінні: спостереження, експеримент, опитування. Види опитування: анкетування, експрес-опитування, телефонне опитування, інтерв’ю. | |||||
| Практичне заняття № 1 | Складання соціологічної анкети за кількісними та якісними стратегіями | |||||
| Лекція № 4 | Якісні соціологічні методи в управлінні: фокус-групове інтерв’ю, полуформалізоване інтерв’ю, глибинне інтерв’ю, вільне інтерв’ю. | |||||
| Семінарське заняття № 2 | Якісні соціологічні методи в управлінні: характеристика, види та особливості застосування. Біографічний метод, бесіда, наратив, кейс-стади, етнографічний метод. | |||||
| Лекція № 5 | Соціологічна теорія групи, методи управління групами. Соціометрична методика вивчення структури групи. | |||||
| Лекція № 6 | Метод соціальної драми. | |||||
| Лекція № 7 | Методики тестування в управлінні та стимулювання професійного росту. Методика соціальної паспортизації як засіб вивчення структури колективу та управління персоналом. | |||||
| Семінарське заняття № 3 | Якісні соціологічні методи в управлінні: фокус-групове інтерв’ю, полуформалізоване інтерв’ю, глибинне інтерв’ю, вільне інтерв’ю. | |||||
| Практичне заняття № 2 | Методика соціальної паспортизації як засіб вивчення структури колективу та управління персоналом. Складання соціального паспорту. | |||||
| Семінарське заняття № 4 | Суспільство як соціальний організм, феномен та система. Типи суспільств і підходи до його вивчення. | |||||
| Разом годин | - |
ІV. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ (ЗМІСТ КУРСУ)
Лекція 1.Прикладна соціологія: історія становлення, структура, поняття, функції.
Рівні соціологічного знання. Макро- і мікросоціологічний рівні знання. Основні методи здобуття макросоціологічного знання. Макро- і мікро теоретичний або загально соціологічний і приватно соціологічний рівні. Емпіричне соціологічне знання. Зміст фундаментального (теоретичного) і прикладного рівній соціологічного знання. Становлення емпіричної та прикладної соціології. Місце і роль прикладної соціології в структурі соціологічного знання. Передумови і особливості розвитку вітчизняної прикладної соціології. Поняття та функції прикладної соціології. Методи прикладної соціології. Специфіка прикладного соціологічного дослідження та його види. Типи прикладних досліджень та відмінності процедур їх розробки.
Література:
1. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования: Учебное пособие. – М.:, КДУ, 2003. – 295 с.
2. Дмитриева Е.В. Метод фокус-групп: проблемы подготовки, проведения, анализа // СОЦИС. – 1999. – № 8.
3. Дмитриева Е. Фокус-группы в маркетинге и социологии. – М., 1998. – 144 с.
4. Клюшкина О.Б. Построение теории на основе качественных данных // СОЦИС. – 2000. – № 10.
5. Бобосов Е.М. Прикладная социология: Учеб. Пособие для студентов вузов. 2-е изд., стереотип. – Мн.: „Тера Системс”, 2001. – 469 с.
6. Брейс Айан. Анкетирование: Разраб. Опрос листов, их роль и значение при проведении ріноч. Исслед. / Пер. с англ.. В.О. Шагая. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2005. – 336 с.
7. Батыгин Г.С. Лекции по методологи социологических исследований. – М.: Аспект-Пресс, 1995. – 286 с.
8. Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом. – М.: Высшая школа, 1989. – 176 с.
9. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования: Учеб. Пособие. – М.: КДУ, 2006. – 296 с.
Лекція 2.Кількісні методи соціологічного дослідження в управлінні: спостереження і експеримент. Опитування і його види.
Основне призначення, особливості, переваги та обмеження методу спостереження в соціології. Межі застосування і місто серед інших методів збору інформації. Шляхи підвищення надійності спостереження. Типові помилки при проведенні соціологічного спостереження. Розробка програми спостереження. Проектування інструментарію (карточок, протоколів, щоденників). Організація включеного неструктурованого спостереження. Включене спостереження і етнографічний метод: визначення і історичні витоки. Планування дослідження: визначення проблеми, тактики спостерігача. Теоретична вибірка. Відбір випадків, груп, часу, міста, контекстів спостереження. Входження в ситуацію спостереження, ролі спостерігача. Валідність включеного спостереження: підхід К.Гирца, підхід Н.Дензина та М.Хэммерсли. Визначення і типи експерименту. Експерименти, що покращують і дублюють реальний світ. Методичне експериментування. Внутрішня і зовнішня валідність експерименту, загрози валідності. Основні експериментальні плани з контрольною групою і рандомізацією. Експериментальна гіпотеза і статистична гіпотеза. Багатомірні і факторні експерименти: загальний огляд.
Література:
1. Білоус В.С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 138 с.
2. Батыгин Г.С. Лекции по методологи социологических исследований. – М.: Аспект-Пресс, 1995. – 286 с.
3. Бутенко И.А. Использование новых технологий при опросах. // СОЦИС. – 2000. – № 10.
4. Григорьева В.Е. Применение теста репертуарных решеток в группе // СОЦИС. – 2004. – № 10.
5. Деркач А.А., Маркова А.К. Профессиограмма государственного служащего. – М.: РАГС, 1999.
6. Деркач А.А., Калинин И., Синягин Ю.М. Стратегии подбора и формирования управленческой команды. – М., 1999.
7. Залегина В.В. «Социометрическая оптимизация» сценария деловой игры // СОЦИС. – 2002. – № 4.
8. Золотовицкий Р.А. Социометрия Я.Л. Морено: мера общения. – 2002. – № 4.
9. Иствуд Атватер. Я вас слушаю.
10. Капитонов Э.А. Социология 20 века. История и технология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 509 с.
11. Келлерман П.Ф. Социодрама // Психодрама и современная психотерапия, № 4, октябрь-декабрь 2004. – С.7-21.
Лекція 3.Якісні соціологічні методи в управлінні: характеристика, види та особливості застосування: біографічний метод, бесіда, наратив, кейс-стади.
Пізнавальні можливості якісних методів. Відмінні особливості змісту і процедур якісних і кількісних методів. Сфера застосування якісних методів і професійні вимоги до соціолога, який використовує данні методи.
Життєвий шлях як індивідуальна проблема вибору способу існування, образу мислення, моделі, стилю і організації особистої стратегії поведінки. Зміст «концепції життя» у феноменологічній теорії А. Шюца Аналіз конкретного життєвого досвіду людей, виключності життєвих обставин, соціальних змін на протязі життєвого циклу. Соціальний час і час життя. Багатофазність життєвого шляху людини. Біографічний метод як метод дослідження історій індивідуальних доль. Біографічні події як одиниці змінення образу життя особистості. Методи аналізу біографій: метод ілюстрації, аналізу змісту, статистичний метод, типологічний метод, метод дослідження семантичних полей, наративний аналіз. Наративне біографічне інтерв’ю, оповідь. Шари застосування біографічного методу в соціології. Переваги та обмеження біографічного методу.
Бесіда як двостороння комунікація і індивідуалізований метод. Мета і завдання бесіди. Переважання і недоліки бесіди у порівнянні з інтерв’ю. Аналіз і обробка отриманих даних в ході бесіди. Сфери застосування бесіди.
Наратив – засіб передачі суб’єктивної інформації, повідомлення індивідом іншим того, що було пережито. Імпліцитні правила або вимоги наративу: цілісність і закінченість, згущення і деталізація. Аналіз текстів наративних інтерв’ю: формальний та порівняльний.
Література:
12. Паніотто В.І., Максименко В.С., Харченко Н.М. Статистичний аналіз соціологічних даних. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 270 с.: іл.
13. Попова І.М. Соціологія. Пропедевчий курс. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Тандем, 1996. С. 7-37.
14. Роменский М.В. „Хождение в народ”: Пример разрешения конфликта в „полевой” ситуации методами социодрамы // Психодрама и современная психотерапия, № 4, октябрь-декабрь 2004. – С. 69-74.
15. Тернер Р. Сравнительный контент-анализ биографий. Пер. с англ. // Вопросы социологии 1992. Т. 1. № 1. С. 121-133.
16. Томсон П. История жизни и анализ социальных изменений. Пер. с англ. // Вопросы социологии. 1993. № 1-2. – С. 129-138.
17. Толстова Ю.Н. Существует ли проблема социологического измерения? // Социология. 4 М. – 1995. – № 4-5. – С. 103-117.
18. Українське суспільство 1994 – 2004 : соціологічний моніторінг ( за ред. Н.Паніної ) – К : Інститут соціології НАН України, ТОВ «СОЦИС»,Фонд «Демократичні ініціативи», 2004. – С.11-29.
19. Феннето Э. Интервью и опросник: формы, процедуры и результаты. СПб., 2004.
20. Фролов С.С. Социология: Учебник для высших учебных заведений, 2-е изд., переработанное и дополненное. М.: Издательская корпорация «Логос», 1996. 360 с.: ил.
Лекція 4.Якісні соціологічні методи в управлінні: фокус-групове інтерв’ю, полуформалізоване інтерв’ю, глибинне інтерв’ю (клінічний та терапевтичний досвід).
Зміст поняття і мета проведення Групового сфокусованого інтерв’ю. Різноманіття засобів і процедур відбору учасників фокус-групи. Порядок питань, що задаються модератором в процесі проведення фокус-групи. Функції модератора. Типологія учасників фокус-групи. Протяжність роботи фокус групи та умови її проведення. Роль спостерігача у фокус-групі. Етапи аналізу даних, отриманих за результатами проведення фокус-групи. Вимоги до дослідника аналізу даних фокус-групи.
Інтерв’ю за спеціально розробленими орієнтирами. Основні принципи полуформалізованого інтерв’ю: недирективність, рамки референції, феноменологічність, етика.
Специфіка методу вільного інтерв’ю. Методичні принципи проведення вільного інтерв’ю: вибір компетентних і здатних до співпраці респондентів, здатність респондента до співпраці, ведення опитування в межах «зони компетентності» респондента. Етапи і процедури проведення вільного інтерв’ю.
Література:
21. Золотовицкий Р.А. Социометрия Я.Л. Морено: мера общения. – 2002. – № 4.
22. Иствуд Атватер. Я вас слушаю.
23. Капитонов Э.А. Социология 20 века. История и технология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 509 с.
24. Келлерман П.Ф. Социодрама // Психодрама и современная психотерапия, № 4, октябрь-декабрь 2004. – С.7-21.
25. Козина И. М. Поведение работников на рынке труда. Способы трудоустройства и личные стратегии занятости // Реструктурирование занятости и формирование локальных рынков труда в России. М, 1996. С. 84-107.