Хімія з основами біогеохімії 4 страница
в) 3 – 5 км2.
56. За площею великий біоцентр в агроландшафті та міському ландшафті відповідно
становлять:
а) 30 – 50 ( 3 – 5) км2;
б) 20 – 100 ( 2 – 10) км2;
в) 20 – 50 ( 2 – 5) км2.
57. Територіальними елементами Всеєвропейської та національних екомереж являються:
а) буферні зони, екологічні коридори, біоцентри, інтерактивні елементи;
б) природні ядра, екологічні коридори, буферні зони, зони потенційної ренатуралізації;
в) буферні зони, екологічні коридори, біоцентри; зони потенційної ренатуралізації
58. Термін «екотон» в екологію ввів:
а) Ф. Клементс;
б) Д. Л. Арманд;
в) В. Б. Сочава.
59. Між геосистемами межі можуть мати такий вигляд:
а) лінійна або дискретна межа, перехідна смуга (екотон);
б) точкова межа, перехідна смуга (екотон);
в) переривчаста межа, перехідна смуга (екотон).
60. Межі між геосистемами можна розділити:
а) за морфологічною вираженістю;
б) за рівнем забруднення атмосфери;
в) за рівнем забруднення ґрунтових вод.
61. Зона переходу між сусідніми екологічними системами, що має набір характеристик, який визначається просторовим і часовим масштабами та силою взаємодії між цими системами:
а) екотон;
б) екотоп;
в) біом.
62. Термін «екологічна ніша» вперше ввів в екологію:
а) Д. Грінелл;
б) Д. Хатчінсон;
в) Е. Піанка.
63. Концепцію ніші запропонував:
а) Р. Уіттекер;
б) Д. Хатчінсон;
в) Ч. Елтон.
64. Фундаментальна ніша – це:
а) можливий об’єм у просторі факторів, у якому організм може існувати за відсутності пригнічуючого впливу інших організмів;
б) можливий об’єм у просторі факторів, у якому організм може теоретично існувати за відсутності пригнічуючого впливу інших організмів;
в)максимально можливий об’єм у просторі факторів, у якому організм може теоретично існувати за відсутності пригнічуючого впливу інших організмів.
65. Реалізованою ландшафтно-екологічною нішею називається:
а) весь об’єм фундаментальної ніші;
б) певний об’єм фундаментальної ніші, у межах якого геосистема певного типу може існувати при певній комбінації зовнішніх факторів;
в) певний об’єм фундаментальної ніші, у межах якого геосистема певного типу може існувати за будь-якої комбінації зовнішніх факторів.
66. Діапазон можливої ширини екотону для геосистем різних рангів змінюється від:
а) декількох сантиметрів до тисяч кілометрів;
б) декількох міліметрів до тисяч метрів;
в) декількох метрів до сотень кілометрів.
67. Характерна транзитна зона ознаки ландшафту це:
а) відстань, на якій певна ознака ландшафту від одного рівня своїх значень переходить до іншого;
б) відстань, на якій зникає певна ознака ландшафту;
в) відстань, на якій зникають декілька ознак ландшафту.
68. Поняття «характерний час» геосистеми був введений:
а) О.Д. Армандом та В.О. Таргульяном;
б) В.Б. Сочавою;
в) М.Д. Гродзинським.
69. Поняття характерного часу це:
а) інтервал часу, протягом якого певна властивість чи процес геосистеми проявляє свої основні особливості;
б) інтервал часу, протягом якого певна властивість чи процес геосистеми проявляє свої деякі особливості;
в) інтервал часу, протягом якого певна властивість чи процес геосистеми проявляє свої другорядні особливості.
70. За величиною характерного часу динамічних процесів геосистеми прийнято розрізняти:
а) добову динаміку, сезонну динаміку, багаторічну динаміку;
б) добову динаміку, періодичну динаміку, вікову динаміку;
в) добову динаміку, місячну динаміку, річну динаміку.
71. Екосистема являє собою :
а) поліцентричну модель;
б) моноцентричну модель;
в) кубічну модель.
72. Розрізняють такі класи техногенних геохімічних бар’єрів:
а) фізико – хімічні, механічні, біогеохімічні, соціальні, комплексні;
б) фізико – хімічні, біологічні, біогеохімічні, соціальні, механічні;
в) фізичні, хімічні, біологічні, механічні, соціальні.
73. Здатність ландшафту зберігати в основних рисах свою структуру і характер зв’язків між елементами, незважаючи на зовнішній вплив це:
а) стійкість ландшафту;
б) гомеостаз ландшафту;
в) витривалість ландшафту.
74.Поступове зниження складності, енергетичного потенціалу і місткості системи, практично незворотне в реальних масштабах часу це:
а) деградація системи;
б) розпад системи;
в) динаміка системи.
75. Послідовна зміна станів ландшафту в напрямку до корінного або близького до нього динамічного стану це:
а) динаміка ланшафту;
б) видозміна ландшафту;
в) сукцесія ландшафту.
Екологія людини
1. Комплексна наука, що визначає закономірності взаємодії людини і людських спільнот з оточуючими їх природними, соціальними, виробничими, еколого-гігієнічними факторами – це:
1. Екологія людини;
2. Соціальна екологія;
3. Прикладна екологія.
2. Одним з ключових понять дисципліни «Екологія людини» є:
1. Забруднення довкілля;
2. Здоров`я людини;
3. Соціально-економічні проблеми людства.
3. «Мислячу оболонку» Землі, сферу розуму, пов’язану із періодом, коли розумна людська
діяльність стає головним визначальним фактором розвитку на Землі називають:
1. Біосфера;
2. Ноосфера;
3. Геосфера.
4. Суспільна свідомість, спрямована на підтримку взаємодії між діяльністю людини та навколишнім природним середовищем, на створення системи методів, прийомів та заходів, що забезпечують збереження та відновлення природних ресурсів, попереджають прямий та опосередкований вплив результатів діяльності суспільства на природу та стан здоров`я населення – це:
1. Суспільна свідомість;
2. Екологічна свідомість;
3. Созологічна свідомість.
5. Одним з основних об’єктів вивчення екології людини є:
1. Біогеосистема;
2. Вплив людини на навколишнє середовище.
3. Територіальна антропоекологічна система;
6. Стійкість живих організмів до порушень навколишнього середовища – це:
1. Життя;
2. Життєвість;
3. Життєздатність.
7. Синонімом терміну «Екологія людини» в науковій літературі є:
1. Антропоекологія;
2. Соціальна екологія;
3. Прикладна екологія.
8. Однин з видів тваринного царства зі складною соціальною організацією і трудовою
діяльністю, вищій ступінь у розвитку органічного життя на землі:
1. Індивід;
2. Особистість;
3. Людина.
9. Сукупність всіх ознак і властивостей організму, що сформувалися в процесі його
індивідуального розвитку називається:
1. Геном;
2. Генотип;
3. Фенотип.
10. Основним критерієм ефективності антропоекологічної системи є:
1. Забруднення довкілля;
2. Стан навколишнього середовища;
3. Здоров`я людини.
11. Екологію людини визначають як:
1. Географічну науку;
2. Соціальну науку;
3. Міждисциплінарну галузь знань.
12. Ситуація, яка характеризується порушенням взаємостосунків живих організмів і навколишнього середовища, що супроводжується погіршенням їх стану, називається:
1. Біологічна криза;
2. Екологічна криза;
3. Екологічна катастрофа.
13. Фактори, що зобов’язані своїм походженням діяльності людини:
1. Абіотичні;
2. Біотичні;
3. Антропогенні.
14. Синонімом терміну «біоритм» є:
1. Циклічна залежність;
2. Біологічний годинник;
3. Магнітні бурі.
15. Біосоціальний процес активного пристосування людини до навколишнього середовища,
направлений на забезпечення, збереження і продовження нормальної життєдіяльності в
умовах даного середовища називають:
1. Адаптація;
2. Акліматизація;
3. Пристосування.
16. Вивченням зв’язку сонячної активності з різними явищами в біосфері землі (зокрема зі станом здоров`я людини) займається така наука як:
1. Біоритмологія;
2. Хронобіологія;
3. Геліобіологія.
17. Організм безпосередньо реагує на нове середовище, що виражається у компенсаторних змінах, які допомагають організму зберегти в нових умовах рівновагу у середовищі під час:
1. Генотипічної адаптації;
2. Фенотипічної адаптації;
3. Акліматизації.
18. «Зусилля», які витрачає організм під час адаптації, називають:
1. Ефективність адаптивного процесу;
2. ціна Адаптації;
3. Дезадаптація.
19. Неможливість забезпечити формування адекватних пристосувальних реакцій, що приводить до часткової адаптації або її зриву – це:
1. Дезадаптація;
2. Стрес;
3. Захворювання.
20. С.В. Казначеєв встановлює у кожної людини такі резерви здоров`я:
1. Біологічні, функціональні, психічні, соціальні;
2. Біологічні, психічні, соціальні, економічні;
3. Біологічні, психічні, соціальні.
21. Адаптивний тип людини, що характеризується високою стійкістю до тривало діючих
зовнішніх факторів, називається:
1. Спринтер;
2. Стаєр;
3. Мікст.
22. Згідно із визначенням ВООЗ під здоров`ям розуміють:
1. Відсутність хвороб або фізичних вад;
2. Стан повного фізичного і психічного благополуччя;
3. Стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань і фізичних дефектів.
23. Явище, пов’язане із порушенням або утилізацією кисню в тканинах організму,
називається:
1. Дезадаптація;
2. Стрес;
3. Гіпоксія.
24. Порушення координації тих або інших біоритмів, що викликає патологічний стан.
називають:
1. Дисинхроноз;
2. Стомлення;
3. Напруга.
25. Згідно із сучасними уявленнями здоров`я людини залежить від дії факторів
навколишнього середовища:
1. На 8-10 %;
2. На 17-20 %;
3. На 49-53 %.
26. Кількість років, що визначена кожній людині її біологічними особливостями й
спадкоємним життєвим потенціалом – це:
1. Тривалість життя;
2. Видова тривалість життя;
3. Середня тривалість життя.
27. Спосіб життя людини відносять до такої групи факторів, що впливають на стан її
здоров`я:
1. Фізичні;
2. Психологічні;
3. Економічні.
28. З їжею в організм людини мають надходити:
1. Білки, жири, вуглеводні, вітаміни, мікроелементи, клітковина, вода;
2. Білки, жири, вуглеводні, вітаміни, мікроелементи, вода;
3. Білки, жири, вуглеводні, вітаміни, мікроелементи, ксенобіотики, вода;
29. Патологічний стан організму людини, пов'язаний із недостатнім або надлишковим
надходженням в нього мікроелементів, називається:
1. Гіпоелементоз;
2. Гіперелементоз;
3. Мікроелементоз.
30.Основним джерелом так званих «незамінних» амінокислот для людини у їжі є:
1. Білки;
2. Жири;
3. Вуглеводні.
31. До демографічних показників належать:
1. Поширеність захворювань;
2. Структура захворюваності;
3. Середня тривалість життя.
32. Захворюванням яке є основною причиною смертності в Україні є:
1. Новоутворення;
2. Захворювання дихальної системи;
3. Захворювання системи кровообігу.
33. До шкідливих звичок людини не належить:
1. Тютюнопаління;
2. Вживання наркотичних речовин;
3. Здоровий образ життя.
34. Певний вид захворювання, що з’явився під впливом на організм хімічної речовини в несприятливих умовах виробничого середовища:
1. Професійне захворювання;
2. Професійна інтоксикація;
3. Професійна небезпека.
35. Демографічний вибух – це:
1. Різке зниження смертності населення;
2. різке збільшення народжуваності населення;
3. різке збільшення темпів зростання населення.
36. Співвідношення між мешканцями розвинутих країн і мешканцями країн третього світу складає відповідно:
1. 25 % і 75 %;
2. 15 % і 85 %;
3. 5 % і 95 %.
37. Різниця між кількістю народжених та кількістю померлих називається:
1. Народжуваність;
2. Природний приріст населення;
3. Поширеність захворювань.
38. Скільки складає частина населення Землі, яка не має змоги нормально харчуватися?
1. Одна четверта;
2. Одна третина;
3. Половина.
39. Для території України найбільш актуальними є такі стихійні лиха як:
1. Повені на річках;
2. Землетруси;
3. Виверження вулканів.
40. Стан напруги організму, сукупність фізіологічних реакцій, що виникають в організмі людини у відповідь на вплив різних негативних чи позитивних факторів.
1. Адаптація;
2. Стрес;
3. Еустрес.
41. Умови, перебування в яких може загрожувати здоров’ю та виживанню людини:
1. Комфортні умови;
2. Екстремальні умови;
3. Шкідливі умови.
42. До основних видів забруднення навколишнього середовища відносять:
1. Фізичне, хімічне і біологічне;
2. Фізичне і хімічне;
3. Фізичне, хімічне і інформаційне.
43. Із накопиченням низьких доз свинцю в організмі людини (у першу чергу малої дитини)
пов’язані такі наслідки як:
1. Розвиток ракової пухлини;
2. Зменшенню розумового розвитку;
3. Не впливає жодним чином.
44. Оцінити здоров’я окремої людини можна за допомогою:
1. Спеціального медичного огляду окремо виділеної групи людей;
2. Довгого і поглибленого огляду цієї людини;
3. Показників медичної статистики.
45. Стрес негативного характеру називається:
1. Гіперстрес;
2. Еустрес;
3. Дистрес.
46. Особлива чутливість або реактивність організму до тієї або іншої речовини:
1. Канцерогенність;
2. Мутагенність;
3. Алергія.
47. Речовина, що стимулює або придушує процеси життєдіяльності, у тому числі регенерацію й ріст організму - це:
1. Біологічно активна речовина;
2. Ессенціальна речовина;
3. Небезпечна речовина.
48. Захворювання людини, пов’язане із відсутністю в споживаній тривалий період їжі вітамінів, називають:
1. Авітаміноз;
2. Гіповітаміноз;
3. Гіпервітаміноз.
49. Хворобою цивілізації називають:
1. СНІД;
2. Алергію;
3. Малярію.
50. Харчові фарбники, ароматизатори, підсолоджувачі – це:
1. Ксенобіотики;
2. Токсичні речовини;
3. Харчові добавки.
51. Наслідком негативного впливу на організм людини препаратів побутової хімії в першу чергу є:
1. Утворення пухлин;
2. Некроз тканин;
3. Алергічні реакції.
52. До показників медичної статистики належить такий показник як:
1. Поширеність захворювань;
2. Природний приріст населення;
3. Народжуваність.
53. Оптимальна відносна вологість повітря в помешканні має складати:
1. 30-40 %;
2. 40-50 %;
3. 60-70 %.
54. Тератогенність - це:
1. Здатність речовини викликати утворення пухлин;
2. Дія речовин, спрямована на зміни генетичної інформації організму;
3. Здатність речовин викликати порушення процесів ембріогенезу, сприяючи аномаліям розвитку.
55. Згідно із законодавством України виробники продуктів харчування зобов’язані
повідомляти споживачів про наявність в певному продукті харчування:
1. Токсичних речовин;
2. Харчових добавок;
3. Продуктів трансгенного походження.
56. Фізичні та хімічні агенти, що перешкоджають виникненню та зниженню частоти
мутацій, називаються:
1. Антитератогени;
2. Антиконцерогени;
3. Антимутагени.
57. Вказати букву, за допомогою якої на обгортці продукту харчування разом із трьох-
чотрирьохзначним числовим кодом вказують на наявність у цьому продукті харчової
добавки:
1. Н;
2. Е;
3. Р.
58. Меблі, виготовлені з деревинно-стружечних плит, служать джерелом забруднення
помешкань:
1. Фенолом і формальдегідом;
2. Сполуками вуглецю;
3. Пилом.
59. Порушенням доставки і утилізації кисню в тканинах характеризується таке явище як:
1. Стрес;
2. Гіпоксія;
3. Інтоксикація.
60. Здатність речовин впливати на організм, що призводить до утворення пухлин,
називається:
1. Тератогенність;
2. Мутагенність;
3. Канцерогенність.
61. Для організму людини стрес - це:
1. Сприятливе явище;
2. Несприятливе явище;
3. Може мати як сприятливі, так і несприятливі наслідки.
62. Алергічні реакції можуть виникнути у людини внаслідок забруднення повітря
помешкання:
1. Пилом;
2. Оксидами вуглецю;
3. Радоном.
63. Летальні концентрації речовини при надходженні її в організм людини призводять:
1. До втрати людиною свідомості;
2. До тяжкого захворювання;
3. До загибелі людини.
64. Найменше значення для здоров`я людини має:
1. Спосіб життя людини;
2. Генетичні та біологічні особливості людини;
3. Розвиток охорони здоров`я.
65. Здатність речовини при повторному надходженні в організм людини викликати більший
ефект, ніж попередній вплив – це:
1. Кумуляція;
2. Сенсибілізація;
3. Інтоксикація.
66. Яка з перерахованих груп факторів забруднення помешкання дуже залежить від
вологості повітря у цьому помешканні:
1. Неприємні запахи;
2. Газові домішки в повітрі цього помешкання;
3. Наявність мікроорганізмів і грибків у цьому помешканні.
67. На 49-53 % стан здоров`я людини залежить від такої групи факторів як:
1. Рівень розвитку охорони здоров`я;
2. Спосіб життя людини;
3. Дія факторів навколишнього середовища.
68. Найбільші концентрації радону в житловому помешканні мають спостерігатися:
1. У кухні і ванній кімнаті;;
2. У кухні і спальнях;
3. У спальнях і ванній кімнаті.
69. Неприємний запах в житловому помешканні:
1. Означає, що в повітрі знаходяться шкідливі речовини і це може призвести до отруєння;
2. Викликає неприємні емоції і призводить до розвитку стресового стану;
3. Немає ніякого значення.
70 Харчові добавки - це речовини, які:
1. Призначені для маскування властивостей недоброякісної сировини або продукту, або їх зіпсованості;
2. Спеціально додані для технічних цілей, в тому числі для покращення органолептичних властивостей, обробки, упаковки, транспортування або зберігання харчового продукту.
3. Попереджують мікробіологічне і окислювальне псування продуктів.
71. Одним з надійних засобів захисту людини від наслідків забруднення повітря в помешканні
вважають:
1. Вентиляцію помешкання;
2. Герметизацію помешкання;
3. Капітальний ремонт помешкання.
72. Негативно впливає на розумові здібності в наслідок накопичення в організмі людини:
1. Кальцій;
2. Залізо;
3. Свинець.
73. Який з перерахованих факторів не є обов’язковою ознакою (критерієм) здоров`я людини?
1. Відсутність хвороб;
2. Здатність адаптуватися до умов високогір’я;
3. Здатність до повноцінного виконання основних соціальних функцій.
74. Стан організму, який має назву гіпоксичної гіпоксії, пов'язаний із:
1. Транспортними функціями крові;
2. Є результатом порушення ферментативних механізмів утилізації кисню на тканинному рівні;
3. Зменшенням парціального тиску кисню в зовнішньому середовищі, із зменшенням загального барометричного тиску або з порушенням функції зовнішнього дихання.
75. Речовина, яка є чужорідною для організму людини, називається:
1. Забруднююча речовина;
2. Екотоксикант;
3. Ксенобіотик.
76. Ртуть належить до групи:
1. Мікроелементів;
2. Важких металів;
3. Мінеральних добрив.
77. Вказати групи населення, найбільш чутливі до впливу несприятливих факторів
навколишнього середовища:
1. Діти, вагітні жінки, люди похилого віку;
2. Діти, дорослі;
3. Усі групи населення.
78. Речовина, що здійснює хворобу, пов’язану із ураженням центральної нервової системи,
відому як хвороба Мінамата:
1. Свинець;
2. Кадмій;
3. Ртуть.
79. Головним джерелом забруднення довкілля сполуками свинцю вважають:
1. Викиди промисловості;
2. Викиди автотранспорту;
3. Викиди промисловості і транспортних засобів.
80. Біологічно активні харчові добавки:
1. Поповнюють продукти харчування вітамінами, мінералами та іншими речовинами з метою надання їм дієтичних, оздоровчих, профілактичних властивостей;
2. Необхідні для технологічного процесу виготовлення певних продуктів харчування;
3. Використовуються для лікування хвороб.
Моніторинг довкілля
1. Виділяють наступні категорії постів спостережень за якістю атмосферного повітря:
1. Стаціонарні, маршрутні;
2. Стаціонарні, маршрутні, підфакельні (пересувні);
3. Стаціонарні, маршрутні, підфакельні (пересувні), автоматизовані.
2. Основні домішки атмосферного повітря, за якими проводиться постійний контроль – це
1. Пил, діоксид сірки, окис вуглецю, бенз(а)пірен;
2. Пил, окис вуглецю, діоксид азоту, свинець;
3. Пил, окис вуглецю, діоксид сірки, діоксид азоту.
3. Максимальна концентрація шкідливої домішки в атмосферному повітрі, віднесена до певного часу осереднення, яка при періодичному впливі або протягом всього життя людини не надає і не надасть шкоди (включаючи віддалені наслідки) на неї і на навколишнє середовище загалом – це.
1. ГДК;
2. ГДВ;
3. ОБРВ.
4. Приземна концентрація домішки в атмосферному повітрі вимірюється на висоті від поверхні землі:
1. До 0,5 м;
2. 0,5 ... 1,5 м;
3. 1,5 ... 2,5 м.
5. Пости спостереження за станом атмосферного повітря, які забезпечують регулярний відбір проб повітря під димовим чи газовим факелом викиду з метою виявлення зони впливу даного джерела на стан атмосферного повітря називаються …
1. Маршрутні;
2. Підфакельні;
3. Опорні.
6. Відбір разових проб повітря проводять протягом:
1. 5 – 10 хвилин;
2. 10 – 15 хвилин;
3. 20 – 30 хвилин.
7. Кількість стаціонарних постів спостережень за станом атмосферного повітря залежить від:
1. Кількості підприємств;
2. Кількості населення і площі населеного пункту;
3. Напрямку вітру.
8. Серед стаціонарних постів спостережень виділяють:
1. Опорні і неопорні;
2. Постійні і тимчасові;
3. Фонові і спеціальні.
9. До якого періоду осереднення відноситься ГДКмр?
1. 10-20 хв.;
2. 20-30 хв.;
3. 60 хв.
10. Яка умова повинна виконуватись між концентрацією q та ГДК?
1. q > ГДК;
2. q ≤ ГДК;
3. q = ГДК.
11. Програма моніторингу атмосфери, яка передбачає відбір проб атмосферного повітря щоденно 4 рази, називається …
1. Повна;
2. Добова;
3. Спеціальна.
12. До якої ТЗА записуються дані спостережень, виконані за допомогою газоаналізаторів?
1. ТЗА-1;
2. ТЗА-3;
3. ТЗА-4.
13. Які існують види обстеження забруднення атмосфери?
1. Епізодичне, регіональне, глобальне;
2. Локальне, комплексне, оперативне;
3. Епізодичне, комплексне, оперативне.
14. Коли відбираються проби для вивчення забруднення ґрунтів пестицидами?
1. Навесні після сівби;
2. Восени після збору урожаю;
3. а) і б) разом.
15. Мережа моніторингу підземних вод поділяється на:
1. Фонову і регіональну;
2. Фонову, імпактну і спеціалізовану;
3. Фонову, регіональну і спеціалізовану.
16. Забруднення водного середовища мікроорганізмами (у тому числі і патогенними), а також органічними речовинами, здібними до бродіння, називається ...
1. Фізичним забрудненням;
2. Біологічним забрудненням;
3. Хімічним забрудненням.
17. Стійке скорочення кількості води у водному об'єкті називається ...
1. Виснаженням;
2. Засміченням;
3. Забрудненням.
18. Вміст речовин, які мають ефект спільної дії, у водному середовищі повинен відповідати умові:
1. Сi ≤ ГДК;
2. ∑(Сi / ГДК) ≤ 1;
3. Сi ≤ ЛК50.
19. Розташування пунктів спостережень за якістю поверхневих вод суші на водних об'єктах, які мають велике народногосподарське призначення, у замикаючих створах великих річок, що впадають у моря, а також на великих озерах і водоймищах називається
1. Територіальною схемою;
2. Об'єктною схемою;
3. Об'єктно-територіальною схемою.
20. На водних об'єктах, які мають важливе народногосподарське призначення, з великим антропогенним впливом розташовують пункти ...
1. Першої категорії;
2. Другої категорії;
3. Третьої категорії.
21. На водотоках фоновий створ встановлюється:
1. На відстані 500 м нижче скидання стічних вод;
2. На відстані 500 м вище скидання стічних вод;
3. Поєднується з місцем скидання стічних вод.
22. У основні фази водного режиму на постах усіх категорій спостереження проводяться по ...
1. Скороченій програмі;
2. Повній програмі;
3. Обов’язковій програмі.
23. При гідробіологічних спостереженнях якість водного середовища і донних відкладень оцінюється по наступних живих організмах:
1. Макрофітах і зоопланктону;
2. Фітобентосу і зообентосу;
3. Зоопланктону, фітопланктону, періфітону і зообентосу.
24. Пункти спостережень за станом поверхневих вод поділяються на:
1. Три категорії;
2. Чотири категорії;
3. П’ять категорій.
25. Гідробіологічні спостереження проводять за програмами:
1. Повною і неповною;
2. Обов’язковою і повною;
3. Повною і скороченою.
26. Для організації спостережень за якістю морської води використовують пункти:
1. Трьох категорій;
2. Чотирьох категорій;
3. П’ятьох категорій.
27. Властивість, спільна для багатьох фізичних об'єктів у якісному аспекті, але різна, індивідуальна для кожного з них - в кількісному називається ...
1. Фізична величина;
2. Похибка вимірювання;
3. Вимірювання.
28. Які існують види вимірювань?
1. Прямі, непрямі;
2. Сукупні та сумісні;
3. Варіанти а і б разом.
29. Які існують методи вимірювань концентрацій домішок в залежності від характеру технічних засобів?
1. Методи автоматичного аналізу;
2. Методи лабораторного та автоматичного аналізу;
3. Методи лабораторного аналізу.
30. Існують види поглинальних пристроїв?
1. Рідинні поглинальні пристрої і тверді сорбенти;
2. Сорбційні трубки і тверді сорбенти;
3. Рідинні поглинальні пристрої і сорбційні трубки.
31. При дослідженні забруднення ґрунтів пестицидами спостереження проводяться на постійних пунктах, які створюються на період:
1. 1 рік;
2. Не менш ніж 5 років;
3. Не менш ніж 10 років.
32. Характеристика хімічного складу мови та фізичних властивостей, які визначають здатність води для конкретних видів водокористування – це ...
1. Забруднення води;
2. Засмічення води;
3. Якість води.
33. Домішка повинна контролюватися на посту контролю якості атмосферного повітря, якщо: