Щодо відновлення керованості національної економіки
Досягнення макрофінансової стабільності та створення сприятливих умов для економічного пожвавлення вимагають не лише зміцнення контрольних та регулюючих функцій держави в валютно-фінансовій та фіскальній сферах, але й посилення державної політики, спрямованої на забезпечення ефективності ринкових механізмів, гарантування дотримання правових норм, запобігання недобросовісним діям економічних суб’єктів. Для цього насамперед необхідні:
- запровадження дієвих засобів регулювання діяльності природних монополій та обґрунтованого тарифоутворення на їхні послуги;
- забезпечення ефективності дій Антимонопольного комітету України у виявленні та припиненні проявів монопольної поведінки вітчизняними та іноземними суб’єктами господарювання на вітчизняному ринку;
- налагодження обміну інформацією про порушників регуляторного законодавства щодо внутрішнього ринку між державними контролюючими органами;
- забезпечення дієвих заходів щодо захисту прав власності та запобігання рейдерству, в тому числі – введення відповідальності за «інформаційне рейдерство» - цілеспрямоване поширення недобросовісної інформації про стан та дії господарюючих суб’єктів;
- здійснення жорстких заходів щодо зниження рівня корупції в органах державного управління;
- зведення до мінімуму негативних інформаційних інтервенцій щодо стану та перспектив української економіки, забезпечення прозорості інформації щодо ключових макроекономічних показників (в т.ч. відновлення публікації оперативної статистики щодо динаміки ВВП), формування у найстисліші терміни та оприлюднення узгодженого між гілками влади плану антикризових заходів на коротко- та середньострокову перспективи.
б) Альтернативи фінансування антикризових дій
Як було показано вище, світовий досвід демонструє широкий спектр можливих джерел фінансових ресурсів, які мають спрямовуватися на забезпечення необхідних заходів щодо антикризового стимулювання національної економіки. З нашої точки зору, в умовах України можливим є поєднання застосування усіх трьох можливих джерел: емісійних коштів, внутрішніх запозичень, зовнішніх запозичень. При визначенні конкретного співвідношення використання цих джерел слід, між тим, враховувати таке.
1. Емісійне фінансування антикризових заходів можливе лише за встановлення чіткого зв’язку його розміру з: реалізацією комерційними банками кредитних програм, які забезпечують пожвавлення економічної активності, здійсненням бюджетних видатків розвитку. Натомість намагання адаптації грошової та бюджетної політики до зменшення номінальних обсягів валового випуску містить ризик колапсуючого згортання економічних процесів на підґрунті демонетизації економіки та зменшення попиту.
2. Емісійне фінансування бюджетних видатків з відповідною стерилізацією приросту грошової пропозиції в монетарній політиці містить в кризовий період високі інфляційні ризики, оскільки гальмує економічну активність при стимулюванні внутрішнього попиту. Водночас і відмова від стимулювання внутрішнього попиту через бюджетні видатки з антиінфляційних міркувань є непродуктивною, оскільки також обумовлюватиме гальмування економічної активності.
3. В разі фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок внутрішніх запозичень (шляхом реалізації державних цінних паперів безпосередньо Національному банку чи комерційним банкам) слід уникати ефекту витіснення, згідно з яким ліквідні ресурси банківської системи «заморожуватимуться» в урядових облігаціях. Для цього кредити рефінансування мають не лише покривати обсяг продажу урядом цінних паперів комерційним банкам, але й забезпечувати збереження комерційними банками фінансування основних кредитних програм.
4. Рефінансування комерційних банків має відбуватися на підґрунті його чіткої структурованості та цільового спрямування комерційними банками на реалізацію кредитних програм розвитку, або виконання власних зобов’язань.
5. В концентрації внутрішніх позичкових коштів слід робити акцент насамперед на сегменті фінансових ресурсів, які знаходяться поза межами банківської системи, насамперед – грошових заощадженнях населення.
6. Валютні інтервенції НБУ, спрямовані на підтримання курсової стабільності, ведуть до демонетизації економіки, відтак мають компенсуватися адекватним збільшенням цільового рефінансування комерційних банків.
7. Залучення зовнішніх запозичень має відбуватися лише на умовах, які дозволяють здійснювати проактивну політику в валютно-фінансовій та фіскальній сферах.
8. Надходження валютних ресурсів від зовнішніх запозичень створює ризик формування надмірної пропозиції валюти на валютному ринку внаслідок використання цих запозичень для зміцнення курсу гривні. Відтак важливим є збереження прогнозованих курсових параметрів та уникнення раптових «вкидань» на ринок запозиченої валюти. Зовнішні запозичення мають спрямовуватися безпосередньо на поповнення валютних резервів НБУ, або (без конвертації) на обслуговування зовнішнього державного боргу.
в) Послаблення соціальних наслідків кризи
Пріоритетність державної політики, спрямованої на компенсацію чи обмеження негативних соціальних наслідків кризових явищ, видається безсумнівною, зважаючи як на важливість цього процесу для підтримання соціальної та політичної стабільності, так і на необхідність збереження трудового потенціалу та соціального капіталу нації. На відміну від попередніх років соціальні пріоритети мають бути реалізовані в умовах негативних показників економічної динаміки, що спонукає до концентрації ресурсів та зусиль навколо найсуттєвіших напрямів. Відтак пріоритетами найближчого періоду мають стати:
1. Збереження зайнятості та вітчизняного кадрового потенціалу:
- розробка Державної програми попередження масового звільнення працівників підприємств;
- розробка системи заходів, що стимулюють перехід робітників на вакантні місця в інших підрозділах підприємства (організації), в тому числі – інших населених пунктах та регіонах країни; спрямовані на скорочення робочого дня без зменшення чисельності робітників; впровадження інших гнучких форм зайнятості;
- вдосконалення інструментарію заохочення населення України до самозайнятості, запровадження комплексу стимулів створення нових робочих місць в приватному секторі економіки шляхом зменшення загального оподаткування фонду заробітної плати до 20-25 %, розширення повноважень місцевих органів влади у заохоченні підприємств до створення нових робочих місць;
- запровадження практики угод між підприємствами та регіональними центрами зайнятості щодо можливостей пріоритетного працевлаштування працівників, вивільнених внаслідок запровадження підприємствами технологій, які підвищують продуктивність праці та вимагають зменшення чисельності зайнятих;
- впровадження системи заходів щодо утворення на підприємствах цільових фондів зайнятості для фінансування процесів вивільнення, перерозподілу та перекваліфікації кадрів;
- сприяння підвищенню мобільності робочої сили шляхом поширення інформації про становище на регіональних ринках праці, стимулювання створення робочих місць на селі,
- сприяння безробітним громадянам та членам їх родин щодо переселення до трудодефіцитних регіонів, зокрема сільської місцевості, із встановленням фінансової допомоги родинам, що переїжджають;
- впровадження розвитку вахтових методів тимчасового працевлаштування (в тому числі – за кордоном, на основі укладення відповідних міждержавних угод);
- внесення до Державного бюджету України на 2009 рік змін щодо запровадження громадських робіт загальнодержавного значення, фінансованих коштами як державного бюджету, так і централізованих позабюджетних фондів.
2. Збереження рівня та якості життя населення:
- перегляд системи соціального захисту населення з метою поліпшення її спроможності компенсації негативних соціальних наслідків кризових явищ шляхом посилення її цільового характеру та внесення відповідних змін до Державного бюджету України на 2009 рік;
- забезпечення цільового характеру пільг соціального спрямування при різкому спрощенні механізмів отримання таких пільг категоріями населення, які їх потребують;
- посилення повноважень та ініціативних дій місцевих влад щодо модернізації управління установами соціальної сфери, диверсифікації форм надання послуг на основі активного залучення до цього недержавного сектора, удосконалення механізмів розміщення і реалізації замовлень на надання послуг.
Додаток
Матеріали засідання
«круглого столу»
«Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи»
25 лютого 2009 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень відбулось засідання «круглого столу» «Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи». В обговоренні взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, органів державної влади, представники засобів масової інформації. До засідання було підготовлено аналітичну доповідь, яка стала одним із предметів обговорення.
В обговоренні взяли участь:
| БАБАНІН Олександр Сергійович | Завідувач сектору зовнішньоекономічної стратегії відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень |
| БЕЛІНСЬКА Яніна Василівна | Старший науковий співробітник відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень |
| БЕРКІ Тамаш | Радник Посольства Угорської республіки в Україні |
| БІЛА Світлана Олексіївна | Завідувач відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень |
| ВОРОТІН Валерій Євгенович | Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень – керівник Центру нормопроектного забезпечення діяльності Президента України |
| ГОЛОВКО Володимир Вікторович | Керівник Центру політичного аналізу |
| ГОРДЄЙ Оксана Дмитрівна | Доцент кафедри фінансів Національного університету Державної податкової служби України |
| Дубровський Володимир Ілліч | Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень (CASE Україна) |
| ЖАЛІЛО Ярослав Анатолійович | Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, Президент Центру антикризових досліджень |
| Капінус Євгеній Валерійович | Заступник керівника Головної служби соціально-економічного розвитку – керівник Департаменту власності та інвестицій Секретаріату Президента України |
| КОНОПЛЯНІКОВ Анатолій Федорович | Радник-посланник Посольства Республіки Білорусь в Україні |
| КОПТЮХ Олена Георгіївна | Доцент кафедри фінансів і банківської справи Університету економіки та права «Крок» |
| ЛИСИЦЬКИЙ Віктор Іванович | Член Ради підприємців при Кабінеті міністрів України |
| ЛИТВИЦЬКИЙ Валерій Олексійович | Керівник групи радників голови Національного банку України |
| ЛУПАЦІЙ Володимир Стефанович | Генеральний директор Центру соціальних досліджень «Софія» |
| ЛЯПІНА Ксенія Михайлівна | Народний депутат України,заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва Верховної Ради України |
| МАКОГОН Юрій Володимирович | Керівник Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку |
| МОЛДОВАН Олексій Олександрович | Старший консультант відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень |
| МУНТІЯН Валерій Іванович | Заступник міністра економіки України, член-кореспондент НАН України |
| НАУМЕНКО Дмитро Олегович | Старший дослідник Українського інституту економічних досліджень і політичних консультацій |
| НОВИЦЬКИЙ Валерій Євгенович | Заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, член-кореспондент НАН України |
| Осовий Григорій Васильович | Заступник голови Федерації професійних спілок України |
| ПАВЛЕНКО Сергій Миколайович | Експерт Центру антикризових досліджень |
| парнюк Володимир Олександрович | Директор Департаменту макроекономічного прогнозування Міністерства фінансів України |
| ПАСХАВЕР Олександр Йосипович | Президент Центру економічного розвитку |
| ПИЩУЛІНА Ольга Миколаївна | Завідувач сектору соціальної і демографічної політики відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень |
| ПОВОРОЗНИК Василь Орестович | Старший науковий співробітник відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень |
| Покришка Дмитро Степанович | Заступник завідувача відділу - завідувач сектору економічної стратегії відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень |
| РУБАН Юрій Григорович | Директор Національного інституту стратегічних досліджень |
| СУНЦОВА Олеся Олександрівна | Доцент кафедри фінансів Національного університету Державної податкової служби України |
| УСТЕНКО Олег Леонідович | Виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера |
| ХАРАЗІШВІЛІ Юрій Михайлович | Заступник директора з наукової роботи Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки |
| ЧЕРНЯК Володимир Кирилович | Головний консультант відділу комплексних проблем державотворення Інституту законодавства Верховної Ради України |
| ШВАБІЙ Костянтин Іванович | Заступник начальника Науково-дослідного центру з питань оподаткування Національного університету Державної податкової служби України |
| ШЕВЧЕНКО Ольга Валеріївна | Завідувач сектору регіональної політики відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень |
| ЮРЧИШИН Василь Володимирович | Директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова |
| ЯВОРСЬКИЙ Олександр Анатолійович | Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців |
Учасники засідання обговорили особливості кризових явищ в Україні наприкінці 2008 – на початку 2009 рр., висловили своє бачення орієнтирів державної антикризової політики.
Нижче наводяться тексти виступів, викладені за аудіозаписом та надані учасниками «круглого столу».
РУБАН Юрій Григорович