Порядок стягнення плати за забруднення довкілля

 

На рівні підприємства ефективність природоохоронного заходу визначається збільшенням прибутку за рахунок скорочення суми збору за забруднення навколишнього середовища. Цей збір призначений для економічного стимулювання здійснення природоохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування, а також для часткового відшкодування збитків, що завдаються довкіллю.

Загальними підходами до визначення величини збору за забруднення навколишнього середовища є:

· Збір за забруднення підприємством навколишнього середовища стягується за забруднення повітряного басейну стаціонарними і пересувними джерелами; забруднення водних об'єктів; за розміщення відходів в навколишньому середовищі.

· Платниками збору є всі підприємства незалежно від їх форми власності і відомчого підпорядкування.

· Розмір суми збору визначається на основі встановлених підприємствам лімітів і фактичних обсягів викидів або скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, а також нормативів збору за них і відповідних регулюючих коефіцієнтів.

· Норматив збору за 1 т викидів і скидів, а також відходів, що розміщуються в навколишньому середовищі, в межах встановлених лімітів встановлюються для кожного інгредієнту, або його середньодобової ГДК, або класу небезпеки забруднюючої речовини.

· Величина збору за забруднення навколишнього середовища коригується по регіонах України шляхом використання відповідних коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості.

· За понадлімітні викиди і скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів встановлюється підвищений розмір плати. Для визначення суми збору за забруднення навколишнього середовища в кількостях, що перевищують ліміт, встановлений коефіцієнт кратності збору, рівний 10,0.

· Починаючи з 1 січня 2007 р. проводиться індексація нормативів плати за формулою [Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору. N 303, 01.03.1999, Постанова, Кабінет Міністрів України] :

(2.60)

де - проіндексований норматив збору у поточному році, грн./т;

- значення нормативів збору на 31 грудня попереднього року, грн./т; (нормативи збору у 2006 році розраховуються з коефіцієнтом 2,373.)

І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків (якщо індекс споживчих цін за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація нормативів збору не проводиться). Величина індексу по роках приведена у табл. 2.18.

 

 

Таблиця 2.18

Агрегований коефіцієнт, що враховує зміну індексу споживчих цін

Рік І
до 2005 включно
2,373
2,648
3,088
3,776

 

· Величина понадлімітних викидів, скидів і розміщення забруднюючих речовин визначається як різниця між їх фактичним обсягом і величиною встановленого ліміту.

· Суми збору за забруднення навколишнього середовища в межах ліміту входить до складу витрат на виробництво продукції, а збір за понадлімітні забруднення виплачується з прибутку підприємства

· Суми збору за забруднення навколишнього середовища перераховуються в такому співвідношенні:

§ 20 відсотків - в місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, що створюються в складі сільських, селищних, міських бюджетів, на окремі рахунки;

§ 50 відсотків - в місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, що створюються в складі бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, на окремі рахунки;

§ 30 відсотків - в Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, що створюється в складі Державного бюджету України, на окремий рахунок;

§ (Збір за забруднення навколишнього середовища, зібраний з підприємств, розташованих в містах Києві і Севастополі, перераховується в такому співвідношенні: 70 % - в місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, що створюються в складі міських бюджетів, на окремі рахунки; 30 % - в Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, що створюється в складі Державного бюджету України, на окремий рахунок).

 

Сума збору за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пас)визначається за формулою

(2.61)

де - фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини, т;

- проіндексований норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, грн./т.

Кнас- коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту ;

Кф- коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народно-господарського значення населеного пункту.

Значення коефіцієнтів Кнас і Кф відповідно наведені в табл. 2.4 та 2.6, а норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини в табл. 2.19.

Таблиця 2.19

Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
Назва забруднюючої речовини Норматив збору, гривень/тонну
Азоту оксиди; Ангідрид сірчистий; Озон; Спиртн-бутиловий
Аміак
Ацетон
Бенз(о)пірен
Бутилацетат
Ванадію п'ятиокис
Водень хлористий; Вуглецю окис; Тверді речовини
Вуглеводні 4,5
Газоподібні фтористі сполуки
Кадмію сполуки; Марганець та його сполуки
Нікель та його сполуки
Ртуть та її сполуки; Свинець та його сполуки
Сірководень
Сірковуглець
Стирол
Фенол
Формальдегід
Хром та його сполуки

 

Сума збору за забруднення атмосфери пересувними джерелами враховує тільки забруднення від транспорту і визначається виходячи з фактичної витрати палива (Мт) за формулою

(2.62)

Значення нормативів збору за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення приведені в табл. 2.20.

Таблиця 2.20

Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
Вид пального Норматив збору, гривень/тонну
Дизельне пальне 4,5
Бензин етилований
Бензин неетилований 4,5
Зріджений нафтовий газ
Стиснений природний газ

 

Величина суми збору за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти визначається за формулою

(2.63)

де - проіндексований норматив збору за скиду 1 т і-ї забруднюючої речовини у водні об'єкти, грн./т;

- маса річного скиду і-ї забруднюючої речовини у водні об'єкти в межах ліміту, т;

- маса річного скиду і-ї забруднюючої речовини у водні об'єкти у кількості, що перевищує встановлений ліміт, т;

Кб - басейновий (регіональний) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості і еколого-економічні умови функціонування водного господарства.

Значення коефіцієнта Кб приведені в табл. 2.8, а нормативів збору за скиди 1 т і-ї забруднюючої речовини у водні об'єкти в табл. 2.21.

Таблиця 2.21

Нормативи збору, який справляється за скиди основних забруднюючих речовин у водні об'єкти

 

Назва забруднюючої речовини Норматив збору, гривень/тонну
Азот амонійний 52,5
Органічні речовини (за показниками БСК 5)
Завислі речовини 1,5
Нафтопродукти
Нітрати 4,5
Нітрити
Сульфати 1,5
Фосфати
Хлориди 1,5

 

Величина суми збору за розміщення відходів в навколишньому середовищі визначається за формулою

(2.64)

де - проіндексований норматив збору за розміщення 1 т відходу і-го виду в навколишньому середовищі, грн./т;

- річна маса відходів і-го виду, що розміщуються в навколишньому середовищі в межах ліміту, т;

- маса відходів і-го виду, що розміщуються в навколишньому середовищі у кількості, що перевищує встановлений ліміт, т;

Км - коефіцієнт, що враховує розташування місця (зони) розміщення відходів;

Ко - коефіцієнт, що враховує характер обладнаності місця розташування відходів.

Значення коефіцієнтів Км і Ко приведені в табл. 2.22 і 2.23, нормативи збору, який справляється за розміщення відходів в табл. 2.24.

Таблиця 2.22

Значення коефіцієнта Км

 

Місце (зона) розміщення відходів Км
У адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них 3.0
За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх кордонів) 1.0

 

Таблиця 2.23

Значення коефіцієнта Ко

 

Характер обладнаності місць розміщення відходів Ко
Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосфери і водних об'єктів від забруднення 1.0
Відвали, що не забезпечують повного виключення забруднення атмосфери або водних об'єктів 3.0

Таблиця 2.24

Норматив збору, який справляється за розміщення відходів

 

Клас небезпеки відходів Рівень небезпечності відходів Норматив збору, гривень/тонну
I надзвичайно небезпечні 82,5
II високонебезпечні
III помірно небезпечні 0,75
IV малонебезпечні, 0,3
малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості 0,03

 


2.2. Тренінг-модуль

 

2.2.1. Основні терміни та поняття

Завдання

До кожного терміна підберіть визначення та перевірте свої знання.

 

А) Екологічний моніторинг.

Б) Джерела, що виділяють шкідливі речовини.

В) Забруднення атмосфери.

Г) Моніторинг навколишнього середовища.

Д) Збиток.

Е) Плата за природні ресурси.

Є) Економічний збиток.

Ж) Плата за забруднення.

З) Джерела, що викидають шкідливі речовини.

И) Відвернутий збиток.

 

1. Являє собою систему спостережень навколишнього середовища з метою розробки заходів щодо її охорони, раціонального використання природних ресурсів і попередження про критичні ситуації, які є шкідливими або небезпечними для здоров'я людей, за існуванням живих організмів, спільнот природних об'єктів і комплексів, прогнозування масштабів неминучих змін.

2. Розуміють присутність у ній одного чи більше інгредієнтів або їх комбінацій упродовж певного часу в такій кількості, що вони можуть вплинути на життя людини та її здоров'я.

3. Це розмір тих втрат суспільства, яких удалося уникнути в результаті цілеспрямованого поліпшення якості навколишнього природного середовища.

4. Спеціальне обладнання (труба, вентиляційна шахта та інше), за допомогою якого здійснюється відведення шкідливих речовин в атмосферу.

5. Включає спостереження, оцінку і прогноз антропогенних змін стану абіотичних складових біосфери, реакцій екосистем у відповідь на вплив забруднень; встановлення екологічної ефективності сільськогосподарського використання земель, наслідків рубок лісу, урбанізації тощо.

6. Розуміють можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема, як негативні зміни у природному середовищі внаслідок антропогенного впливу.

7. Являє собою витрати підприємства, пов'язані з використанням природних ресурсів і що розраховуються відповідно до методики витрат.

8. Являє собою форму відшкодування економічного збитку від викидів і скидань забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

9. Необхідно розуміти виражені у вартісній формі фактичні або можливі втрати, заподіяні господарству, суспільству, чи додаткові витрати на компенсацію такої шкоди.

10. Це технічний агрегат (обладнання, поточна лінія тощо) чи об'єкт (відвали породи, що горять; терикони шахт), який у процесі експлуатації виділяє шкідливі речовини.

 

2.2.2. Тестові завдання

 

1. Питомий збиток за забруднення довкілля це:

а) кількість забруднюючих речовин, що приходиться на одиницю вартості засобів природоохоронного призначення;

б) сума економічного збитку, що приходиться на одиницю виробленої продукції;

в) сума екологічного збитку, що приходиться на одиницю викидів;

г) кількість одиниць природоохоронного обладнання, що приходиться на одиницю основних засобів виробництва.

2. Обсяг фактичних викидів підприємства визначається:

а) незалежною екологічною комісією;

б) санітарно-епідеміологічною станцією;

в) органами влади;

г) самим підприємством.

3. Економічний збиток, що завдається довкіллю це:

а) сума витрат, що виникають при ліквідації наслідків забруднення, а також витрат на запобігання забрудненню довкілля;

б) екологічний збиток, що завдається довкіллю;

в) негативні наслідки, що завдаються довкіллю;

г) натуральний збиток, що виражений у вартісному вимірнику.

4. В основі базової методики оцінки економічного збитку за забруднення довкілля лежить:

а) оцінка економічних збитків, що завдаються довкіллю держави, міста, регіону;

б) оцінка економічних збитків, що завдаються населенню, основним засобам та іншим реципієнтам забруднення;

в) оцінка економічних збитків, що завдаються атмосфері, воді та ґрунту;

г) оцінка бази забруднення довкілля.

5. В основі методики визначення збору за забруднення довкілля покладено принцип:

а) платить той, хто забруднює;

б) платить кінцевий споживач;

в) платить держава;

г) платить сторонній інвестор.

6. В основі методики нарахування штрафних виплат за забруднення довкілля лежить:

а) гранично-допустимі викиди;

б) гранично-допустимі концентрації;

в) ліміти викидів забруднюючих речовин;

г) ліміти штрафних виплат за забруднення.

7. Збори за забруднення довкілля акумулюються :

а) на підприємстві;

б) у місцевому екологічному фонді;

в) у державному, республіканському та місцевому екологічному фонді;

г) частково на підприємстві, а решта у місцевому екологічному фонді.

8. Екологічний паспорт підприємства:

а) документ, що завіряє наявність на підприємстві екологічних проблем;

б) перелік природоохоронного обладнання на підприємстві;

в) документ, що визначає технологічний процес, що використовується на підприємстві, склад природоохоронного обладнання та загальну характеристику підприємства;

г) документ, що визначає коло осіб, які займаються природоохоронною діяльністю на підприємстві.

9. Дайте визначення поняттю «натуральний збиток»:

а) це негативні наслідки, що завдаються довкіллю, виражені у натуральних одиницях вимірювання;

б) це втрати валового національного продукту, виражені в натуральних
одиницях вимірювання;

в) це натуральний збиток, виражений у вартісних вимірниках;

г) це втрати натурального продукту, виражені у екологічних вимірниках.

10. Етапи формування економічного збитку :

а) концентрація забруднюючих речовин - екологічний збиток – економічний збиток;

б) викиди забруднюючих речовин - концентрація викидів – натуральний збиток - економічний збиток;

в) натуральний збиток - екологічний збиток - економічний збиток;

г) забруднюючі речовини - концентрація забруднювачів - натуральний збиток - екологічний збиток.

 

2.2.3. Питання для самоконтролю

 

1. Що таке моніторинг навколишнього середовища?

2. Які особливості існують у статистиці з охорони атмосферного повітря?

3. Як визначаються збитки, що завдаються атмосфері?

4. Як визначаються збитки, що завдаються водним об'єктам?

5. Як визначаються збитки, що запобігаються?

6. Які є елементи господарського механізму в галузі природокористування?

7. За якими еколого-економічними критеріями оцінюються природні ресурси?

8. Для чого стягується платня за природні ресурси та на яких економічних засадах вона ґрунтується?

9. Які існують нормативи платні за природні ресурси?

10.Які принципи лежать у нарахуванні збору за забруднення довкілля?

11.За якими напрямами забруднення довкілля стягується збір?

12.Куди спрямовується суми збору за забруднення довкілля?

13.Як визначається сума збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення?

14.Як визначається сума збору за скиди забруднюючих речовин?

15. Як визначається сума збору за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі?

16.З якими особливостями металургійного виробництва зв'язано формування забруднень навколишнього середовища?

17.Яке призначення процедури оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС)?

18.В чому полягає зміст основних етапів ОВНС?

19.Що таке екологічний контроль?

20.Який зміст виробничого екологічного контролю?

21.Що таке екологічний моніторинг?

22.За якою схемою організовується моніторинг джерел забруднення?

23.Які функції реалізує локальний екологічний моніторинг?

24.Які етапи організації екологічного моніторингу для підприємства в зоні його прямого впливу?

25.Чому оцінка локальних показників забруднення (КОП, ІЗА, ПХЕП) не є об'єктивною для оцінки екологічної чистоти виробництва?

26.В чому полягає комплексна оцінка екологічної чистоти виробництва?

27.Як оцінюється ризик виникнення екологічно небезпечних ситуацій?

 

2.2.4. Практичні завдання

 

В задачі у відповідності до вихідних даних, що наведені у таблиці (Додаток А), необхідно визначити:

для варіантів, номер яких позначений однією зірочкою (*)) - зміну суми збору за забруднення довкілля після введення природоохоронних заходів;

для варіантів, номер яких позначений двома зірочками (**)) - зміну витрат на виробництво продукції, які мають місце після введення природоохоронних заходів;

для варіантів, номер яких позначений трьома зірочками (***)) - зміну прибутку внаслідок реалізації природоохоронних заходів.