Сі – передбачуваний рівень торговельної надбавки за i-ю групою,% до обороту
У випадку якщо підприємство не здійснює планування структури товарообігу, планова сума валового доходу від реалізації може бути визначена в такий спосіб:
| Врп = Тn · С/100. | (4.5) |
За наявності залишків прибутку від обсягу реалізації у попередніх періодах прибуток від обсягу реалізованої продукції в плановому періоді визначається за формулою
| Прп = Пон + Птп – Пок, | (4.6) |
де Пон – сума прибутку залишків нереалізованої продукції на початок планового періоду, грн;
Птп – прибуток від обсягу випуску товарної продукції в плановому періоді, грн;
Пок – прибуток від залишків нереалізованої продукції наприкінці планового періоду, грн.
Дана методика розрахунків може застосовуватися для прямого методу планування прибутку, коли легко визначити обсяг реалізованої продукції в цінах і за собівартістю.
Різновидом методу прямого рахунку є метод поасортиментного планування прибутку. За цим методом прибуток підсумовується за всіма асортиментними позиціями. До отриманого результату додається прибуток у залишках готової продукції, не реалізованих на початок планованого періоду.
Приклад 1.Необхідно обчислити прибуток підприємства методом прямого рахунку, якщо валовий дохід підприємства від реалізації продукції у плановому періоді дорівнює 15 тис. грн, валові витрати підприємства з виробництва та реалізації продукції становлять 8 тис. грн, сума прибутку залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року – 2 та 5 тис. грн, відповідно.
Розв’язання:
1. Визначимо суму прибутку в плановому періоді.
Птп = 15 – 8 = 7 тис. грн.
2. Відкоригуємо отриману суму на суму залишків.
Прп = 2 + 7 – 5 = 4 тис. грн.
Отже, прибуток від обсягу реалізованої продукції в плановому періоді дорівнює 4 тис. грн.
Крім прибутку від реалізації товарної продукції, в складі прибутку враховується прибуток від реалізації іншої продукції й послуг нетоварного характеру, прибуток від реалізації основних фондів та іншого майна, а також плановані позареалізаційні доходи й витрати.
Прибуток від іншої реалізації (продукції й послуг підсобного сільського господарства, автогосподарств, послуг непромислового характеру для капітального будівництва, для капітального ремонту і т. д.) планується методом прямого рахунку. Результат від іншої реалізації може бути як позитивним, так і негативним.
Прибуток (збитки) від традиційних статей позареалізаційних доходів і витрат (штрафи, пені, неустойки) визначається, як правило, на основі досвіду попередніх років.
Після розрахунків прибутку (збитків) за іншими видами діяльності, а також позареалізаційних доходів і витрат і з урахуванням прибутку від реалізації товарної продукції визначається валовий (загальний) прибуток підприємства.
З урахуванням витрат на 1 тис. грн товарної продукції прибуток планують за всім випуском товарів (порівнянних та непорівнянних) і обчислюють за формулою
| ВП = Т(100 – В)/100, | (4.7) |
де ВП – валовий прибуток від випуску товарної продукції, грн;
Т – товарна продукція в цінах підприємства, грн;
В – витрати на 1 тис. грн товарної продукції, розрахованої в цінах реалізації, грн.
Для визначення загальної суми прибутку від продажів отриманий результат коригують на зміни прибутку в перехідних залишках готової продукції.
У процесах планування суми прибутку варто належну увагу приділяти позареалізаційним витратам, що значно знижують суму чистого прибутку, яким, у кінцевому рахунку, розпоряджається підприємство.
У позареалізаційних витратах важливу роль можуть мати суми витрат на оплату відсотків за користування кредитами (позиками) банку під товари поточного зберігання. Витрати на оплату відсотків за користування позикою плануються, виходячи з нормативу товарних запасів, наявності власних оборотних коштів і ставок банку за надання кредиту. Дотримуються такої послідовності розрахунків:
· визначають товарообіг за собівартістю за рік, квартал або місяць:
| Тс/с=ТМЦ + Трв, | (4.8) |
де Тс/с – товарообіг за собівартістю, грн;
Тзц – товарообіг за закупівельними цінами, грн;
Трв – сума транспортних витрат, грн;
· розраховують одноденний товарообіг за собівартістю (Ос/с):
| Ос/с=Тс/с/Д, | (4.9) |
де Д – кількість днів у періоді (360, 90, 30);
· знаходять норматив товарних запасів у сумі за собівартістю:
| NTзΣ = NTзон · Oc/c, | (4.10) |
де NTзΣ – норматив товарних запасів у сумі за собівартістю, грн;
NTздн – норматив товарних запасів у днях;
· визначають розмір кредиту:
| Рк= NTзΣ · Пк/100, | (4.11) |
де Рк – розмір кредиту, грн;
Пк – пайова участь позикових коштів в оплаті товарів,%;
· розраховують відсотки, які сплачує торговельне підприємство за користування позикою (Кп):
| Кп= Рк · Споз/100, | (4.12) |
де Споз – річна ставка банку за користування позикою,%.
З урахуванням викладеного планова сума чистого прибутку підприємства (Чпп) буде дорівнювати:
| Чпп = Врп.пл + Внтд.п – Іо.пл ± Вп/р.пл – Ппп , | (4.13) |
де Врп.пл – планова сума валового доходу від реалізації товарів, грн;
Внтд.п – планова сума валового доходу від неторгової діяльності, грн;
Іо.пл – планова сума витрат обігу, грн;
Вп/р.пл – планове сальдо позареалізаційних доходів і витрат, грн;
Ппп – планова сума податку на прибуток, грн.
Розглянутий метод прямого рахунку дає змогу отримати достатньо точні результати планової суми чистого прибутку, проте він має і недоліки. Насамперед він недостатньо орієнтований на досягнення цільових (нормативних) показників рівня чистого прибутку. Крім того, за допомогою цього методу можна здійснювати тільки одноваріантний розрахунок планованих показників.
Простим методом планування прибутку підприємства є нормативний метод, але як умова його застосування виступає наявність на підприємстві відповідної нормативної бази. Такими нормативами можуть виступати норми прибутку на одиницю товарообігу або норми прибутку на власний капітал.
Згідно з даним методом планована сума чистого прибутку підприємства (Чпп.пл)обчислюватиметься за формулою:
| Чпп.пл = Тпл · Рпл/100 , | (4.14) |
де Тпл – планований обсяг товарообігу, грн;
Рпл – нормативний рівень рентабельності,% до обороту;
| або Чпп = ВК · Чпп(н)/100 , | (4.15) |
де ВК – середня сума власного капіталу, використовувана в діяльності підприємства в плановому періоді, грн;
Чпп(н) – норма чистого прибутку на власний капітал,%.
Як нормативний рівень рентабельності та норми чистого прибутку на власний капітал можуть бути використані їх фактичні значення, досягнуті в звітному періоді, з урахуванням експертної оцінки достатності для виробничого і соціального розвитку підприємства. У разі їх недостатності як нормативи можуть виступати: середньогалузевий рівень рентабельності, досягнутий в звітному періоді, або середня норма депозитного відсотка на грошовому ринку, розрахована за нормою чистого прибутку на власний капітал.
Нормативний метод планового розрахунку суми чистого прибутку може бути використаний в процесі його визначення для підприємств, що відкриваються. Його недоліком є те, що він практично не пов’язаний з іншими показниками діяльності підприємства, внаслідок цього також не може бути використаний для багатоваріантних розрахунків.
Прикладом використання нормативного методу планування прибутку є також обґрунтування для малих підприємств на планований період суми поставленого доходу. Цей метод враховує деякі особливості функціонування підприємства: його торговельну площу, місцерозташування і т. д.
Метод цільового планування прибутку надає можливість забезпечити відповідність її розмірів до цілей розвитку підприємства. Основою цього методу є попереднє визначення мінімально необхідної суми прибутку, достатньої для сплати податку на прибуток, погашення довгострокових кредитів і відсотків за ними, задоволення потреб підприємства в коштах виплати дивідендів, здійснення соціальних виплат працівникам, а також для накопичення коштів, необхідних підприємству для виробничого розвитку. Розрахунок проводиться за кожним елементом цих потреб і охоплює ту їх споживчу частину, яка капіталізується.
Аналітичний метод застосовується на підприємствах із великим асортиментом продукції, що випускається, а також як доповнення до прямого методу, тому що він дає змогу виявити вплив окремих факторів на плановий прибуток. За аналітичного методу прибуток розраховується не за кожним видом продукції, що випускається в планованому році, а за всією порівняною продукцією. Прибуток з непорівнянної продукції визначають окремо. Обчислення прибутку аналітичним методом має три послідовні етапи:
1) визначення базової рентабельності як частки від розподілу очікуваного прибутку за звітний рік на повну собівартість порівнянної товарної продукції за той самий період;
2) вирахування обсягу товарної продукції в планованому періоді за собівартістю звітного року й визначення прибутку на товарну продукцію, виходячи з базової рентабельності;
3) врахування впливу на плановий прибуток різних факторів: зниження собівартості порівнянної продукції, підвищення її якості й сортності, зміна асортиментів, цін тощо.