Методи й показники ефективності використання обігових коштів

Система формування обігових коштів впливає на швидкість обороту та ефективність їхнього використання. Так, надлишок обігових коштів означає, що частина капіталу не діє і не приносить доходу.

Брак оборотного капіталу буде уповільнювати виробничий процес. Кон’юнктура ринку постійно міняється, тому потреби в обігових коштах нестабільні. Покривати ці потреби тільки за рахунок власних джерел практично неможливо.

Досвід показує, що в більшості випадків ефективність використання позикових коштів вища, ніж власних.

Ефективне використання оборотного капіталу відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищенні рівня рентабельності виробництва й залежить від безлічі факторів.

Методи, за якими визначається ефективність використання обігових активів, такі:

· горизонтальний аналіз;

· вертикальний;

· трендовий;

· метод фінансових коефіцієнтів;

· факторний аналіз;

· порівняльний;

· розрахунки потоку коштів;

· специфічний аналіз.

Горизонтальнийта вертикальний аналіз проводять на основі даних розділу II ф. № 1. Порівняльний аналіз може бути проведений із використанням даних балансу, а також на основі первинних документів.

Приклад 2.

Таблиця 6.3

Аналіз структури та динаміки обігових активів (за запасами)
(на прикладах горизонтального, вертикального й порівняльного аналізу)

Запаси	Абсолютна величина, млн грн	Питома вага, %	Зміни
на початок року	на кінець року	на початок року	на кінець року	абсолют-них величин	питомої ваги	у % до величин на початок року	у % до змін загальної величини запасів і витрат
					(гр. 3 – гр. 2)	(гр.5 – – гр.4)	(гр.3/гр.2 · ·100)
Сировина, матеріали, МШП			76,3	73,6		– 2,7	104,9	43,1 (22/51 ·100)
Незавершене виробництво			6,8	7,0		0,2	112,5	9,8
Витрати майбутніх періодів			5,1	7,8		2,7	166,7	39,2
Готова продукція			11,8	11,6		-0,2	105,7	7,9
Товари відвантажені	–	–	–	–	–	–	–	–
Інші запаси	–	–	–	–	–	–	–	–
Всього запасів							108,6	Х

Згідно з даними табл. 6.3 збільшення запасів відбулося за рахунок зростання всіх показників, але найбільший приріст спостерігається у витратах майбутніх періодів (на 66,7%) і незавершеному виробництві (на 12,5%). Найбільша частка запасів у загальній сумі припадає на сировину, матеріали, МШП (76,3 – на початок року й 73,6% – на кінець).

Такі таблиці необхідні для аналізу структури і динаміки обігових коштів і вкладень, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших активів, джерел позикових коштів, кредитів, кредиторської заборгованості, інших пасивів.

За допомогою методу фінансових коефіцієнтів розраховують наведені нижче показники.

Тривалість оборотності оборотного капіталу (Т_ОК), в днях

(6.18)

де E – оборотний капітал (кошти), грн;

T – звітний період, днів;

N – вартість реалізації продукції, грн.

Прямий коефіцієнт оборотності (кількість оборотів)

(6.19)

У знаменнику формули (6.19) доцільно скоригувати показник Е на середнє значення за рік.

Обіговий коефіцієнт оборотності (коефіцієнт закріплення обігових коштів на одну гривню реалізованої продукції)

(6.20)

Можливе визначення окремих показників оборотності, коли замість оборотного капіталу використовують окремі складові елементи. Показники можуть розраховуватися за особливим оборотом (для матеріальних запасів – це їх витрати на виробництво, для незавершеного – надходження товарів на склад, для готової продукції – відвантаження, для відвантаженої – її реалізація).

Щоб оцінити оборотність запасів використовуються ті самі показники оборотності оборотного капіталу. Для точнішої оцінки у формулах замість показника «обсяг реалізації» можна використовувати показник «витрати на виробництво реалізованої продукції» (р. 040 ф. № 2).

У такий спосіб можна визначити:

· загальну оборотність запасів (кількість оборотів);

· оборотність незавершеного виробництва;

· оборотність залишків готової продукції;

· інші показники.

До прикладів специфічного аналізу можна зарахувати аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості (їхні розміри і якість істотно впливають на фінансовий стан підприємств).

Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості здійснюється за даними аналітичного обліку на спеціальних рахунках щомісяця. Основна мета контролю оборотності дебіторської заборгованості – пошуки шляхів її прискорення.

Таблиця 6.4