Методи й показники ефективності використання обігових коштів

 

Система формування обігових коштів впливає на швидкість обороту та ефективність їхнього використання. Так, надлишок обігових коштів означає, що частина капіталу не діє і не приносить доходу.

Брак оборотного капіталу буде уповільнювати виробничий процес. Кон’юнктура ринку постійно міняється, тому потреби в обігових коштах нестабільні. Покривати ці потреби тільки за рахунок власних джерел практично неможливо.

Досвід показує, що в більшості випадків ефективність використання позикових коштів вища, ніж власних.

Ефективне використання оборотного капіталу відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищенні рівня рентабельності виробництва й залежить від безлічі факторів.

Методи, за якими визначається ефективність використання обігових активів, такі:

· горизонтальний аналіз;

· вертикальний;

· трендовий;

· метод фінансових коефіцієнтів;

· факторний аналіз;

· порівняльний;

· розрахунки потоку коштів;

· специфічний аналіз.

Горизонтальнийта вертикальний аналіз проводять на основі даних розділу II ф. № 1. Порівняльний аналіз може бути проведений із використанням даних балансу, а також на основі первинних документів.

Приклад 2.

Таблиця 6.3

Аналіз структури та динаміки обігових активів (за запасами)
(на прикладах горизонтального, вертикального й порівняльного аналізу)

Запаси Абсолютна величина, млн грн Питома вага, % Зміни
на початок року на кінець року на початок року на кінець року абсолют-них величин питомої ваги у % до величин на початок року у % до змін загальної величини запасів і витрат
(гр. 3 – гр. 2) (гр.5 – – гр.4) (гр.3/гр.2 · ·100)
Сировина, матеріали, МШП 76,3 73,6 – 2,7 104,9 43,1 (22/51 ·100)
Незавершене виробництво 6,8 7,0 0,2 112,5 9,8
Витрати майбутніх періодів 5,1 7,8 2,7 166,7 39,2
Готова продукція 11,8 11,6 -0,2 105,7 7,9
Товари відвантажені
Інші запаси
Всього запасів 108,6 Х

 

Згідно з даними табл. 6.3 збільшення запасів відбулося за рахунок зростання всіх показників, але найбільший приріст спостерігається у витратах майбутніх періодів (на 66,7%) і незавершеному виробництві (на 12,5%). Найбільша частка запасів у загальній сумі припадає на сировину, матеріали, МШП (76,3 – на початок року й 73,6% – на кінець).

Такі таблиці необхідні для аналізу структури і динаміки обігових коштів і вкладень, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших активів, джерел позикових коштів, кредитів, кредиторської заборгованості, інших пасивів.

За допомогою методу фінансових коефіцієнтів розраховують наведені нижче показники.

Тривалість оборотності оборотного капіталу (ТОК), в днях

 

, (6.18)

 

де E – оборотний капітал (кошти), грн;

T – звітний період, днів;

N – вартість реалізації продукції, грн.

Прямий коефіцієнт оборотності (кількість оборотів)

 

. (6.19)

 

У знаменнику формули (6.19) доцільно скоригувати показник Е на середнє значення за рік.

Обіговий коефіцієнт оборотності (коефіцієнт закріплення обігових коштів на одну гривню реалізованої продукції)

 

. (6.20)

 

Можливе визначення окремих показників оборотності, коли замість оборотного капіталу використовують окремі складові елементи. Показники можуть розраховуватися за особливим оборотом (для матеріальних запасів – це їх витрати на виробництво, для незавершеного – надходження товарів на склад, для готової продукції – відвантаження, для відвантаженої – її реалізація).

Щоб оцінити оборотність запасів використовуються ті самі показники оборотності оборотного капіталу. Для точнішої оцінки у формулах замість показника «обсяг реалізації» можна використовувати показник «витрати на виробництво реалізованої продукції» (р. 040 ф. № 2).

У такий спосіб можна визначити:

· загальну оборотність запасів (кількість оборотів);

· оборотність незавершеного виробництва;

· оборотність залишків готової продукції;

· інші показники.

До прикладів специфічного аналізу можна зарахувати аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості (їхні розміри і якість істотно впливають на фінансовий стан підприємств).

Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості здійснюється за даними аналітичного обліку на спеціальних рахунках щомісяця. Основна мета контролю оборотності дебіторської заборгованості – пошуки шляхів її прискорення.

 

Таблиця 6.4