Приклади розв’язання задач. Задача 1.Зробити висновок про горючiсть середовища у резервуарi з легкозаймистою рiдиною (ЛЗР) та знайти об’єм вибухонебезпечної зони поблизу його дихального
Задача 1.Зробити висновок про горючiсть середовища у резервуарi з легкозаймистою рiдиною (ЛЗР) та знайти об’єм вибухонебезпечної зони поблизу його дихального пристрою, якщо протягом години сталося одне “велике дихання”. ЛЗР – ацетон, об’єм резервуара 500м3, ступiнь заповнення 
=0,85, робоча температура tр=10 ºС, робочий тиск Pp=1 
105 Па.
Розв’язання:
1. Об’єм вибухонебезпечної зони поблизу мiсця виходу ацетону з резервуару визначаємо за формулою (1):
(1)
де Vвнк – об’єм місцевої зони вибухонебезпечних концентрацій (ВНК), м3;
– нижня концентраційна межа поширення полум’я, кг/м3;
Кб – коефіцієнт запасу надійності, дорівнює 2.
2. Спочатку знаходимо тиск насиченої пари (Рs) та концентрацiю ( 
) насиченої пари ацетону за формулами (2,3):
(2)
(3)
де Рs - тиск насиченої пари рідини при робочій температурі, Па;
Рр - робочий тиск пароповітряної суміші в апараті (абсолютний тиск у герметичному апараті або барометричний тиск Рбар у “дихаючому” апараті), Па.
- концентрація насиченої пари рідини при робочій температурі, об.част. (кг/м3, % об.);
А, В та Са - константи Антуана, які залежать від властивостей рідини [3];
tр - робоча температура, ºС.
Тоді :
Па,
де А=6,37551; В=1281,721; Са=237,088 – константи Антуана [3].
об.ч. або 15% об.
3. Знаходимо масу парiв ацетону, що виходять з дихального пристрою апарата при його заповненнi горючою рiдиною (“велике дихання”) за формулою (4) [1]:
(4)
де Gв– кількість парів рідини, що виходять із апаратів при “великому диханні”, кг/цикл;
Vp – об’єм пароповітряної суміші, що витискається з апарата, м3;
Pp – робочий тиск в апараті, Па;
Тр – робоча температура в апараті, К;
М - молекулярна маса горючої рідини, кг/кмоль;
R=8314,31 – універсальна газова стала, Дж/кмоль·К.
Тоді :
де Vp= ·Vап = 0,85 500 = 425 м3– об’єм ацетону, що поступає до апарата.
3. Масу парiв ацетону, що надходять з “дихаючого” апарата у виробниче примiщення визначаємо за формулою (5):
(5)
де mп – маса парів, що надходять у виробниче приміщення із періодично діючих апаратів, кг;
Gi – кількість парів, що надходять у приміщення (за один цикл “великого дихання”, “малого дихання” або при розгерметизації апарата), кг/цикл;
N – кількість циклів (операцій) протягом години, год-1;
– тривалість (період) роботи апарата, с.
Отже:
кг.
4. Для того, щоб визначити об’єм вибухонебезпечної зони поблизу мiсця виходу ацетону із резервуара, перерахуємо значення нижньої концентрацiйної межi поширення полум’я iз об’ємних часток в кiлограми в кубiчному метрi за формулою (6):
(6)
де 
- значення концентраційних меж поширення полум’я відповідно в кг/м3 та об’ємних частках;
М - молекулярна маса речовини, кг/кмоль;
Vt - молярний об’єм парів або газів при робочих умовах, м3/кмоль. Vt визначається з наступної формули (7):
, (7)
де Vо=22,41 м3/кмоль - молярний об’єм парів або газів за нормальних умов;
То=273,15 К- температура за нормальних фізичних умов;
Ро =1,01325·105 Па - тиск за нормальних фізичних умов (Ро= 1·105 Па);
Тр та Рр - відповідно робоча температура (К) та робочий тиск системи, Па.
=23,2 м3/кмоль.
кг/м3
5. Тодi об’єм вибухонебезпечної зони поблизу дихального пристрою апарата з ацетоном становить:
м 3.
Таким чином, об’єм зони вибухонебезпечних концентрацiй поблизу дихального пристрою апарата з ацетоном становить 5722,18м3..Вибухонебезпечне середовище усерединi апарата з ацетоном утворюється, якщо в об’ємі апарата є окислювач та виконується наступне спiввiдношення:
Задача 2.У виробничому примiщеннi, при заповненнi апаратiв, лишки горючої рiдини н-гептану накопичуються у пiддонi. Визначити кiлькiсть н-гептану, що випаровується з вiдкритої поверхнi протягом 1 години, якщо температура повiтря та рiдини tр= 20 ºС, площа поверхнi випаровування F= 0,7 м2.
Розв’язання:
1. Кiлькiсть н-гептану, що випаровується з вiдкритої поверхнi пiддону, визначається за формулою (8) [1]:
(8)
де 
– маса рiдини, що випаровується у нерухоме середовище, кг;
- концентрацiя насиченої пари, об. частки;
- густина пари рiдини за робочою температурою, кг/м3;
Fв- площа поверхні випаровування, м2;
Dt - коефiцiєнт дифузiї парiв за температурою пароповiтряної сумiшi, м2/с;
- тривалiсть випаровування, с.
Для цього спочатку знаходимо тиск насиченої пари н-гептану за формулою (2):
Па.
2. Визначаємо концентрацiю насиченої пари горючої рiдини над її поверхнею:
об.ч.,
де Рр=1 10 5 Па.
3. Густина пари н-гептану за робочою температурою становить:
кг/м3 ,
де М- молекулярна маса рідини, кг/кмоль;
Vt - молярний об’єм пари при робочiй температурi, м 3/кмоль, визначається за формулою (7 ) і становить:
м3/кмоль.
4. Знаходимо значення коефiцiєнта дифузiї (за робочою температурою) за формулою (9):
, (9)
де D0 - значення коефiцiєнта дифузiї за нормальних умов (Т0=273 К, Р0=1·105Па), м2/с, наведені в довiдковiй лiтературi (табл. 1 додатку Д);
n - показник ступеню, приймаємо по табл. 1 додатку Д.
де D0 =0,0609 см2/с – табличні значення коефiцiєнта дифузії (табл. 1, додатку Д) за нормальними умовами Т0=273 К; Р0=1 105Па.
5. Кiлькiсть парiв н-гептану, що випаровується протягом 1 години, становить:
кг.
Отже, за годину з вiдкритої поверхнi випаровується 0,2046 кг н-гептану.
Задача 3.Визначити кількість горючої рідини, що виходить назовні під час локального пошкодження апарата (пошкодження ліквідовано за 25 хвилин.) ЛЗР- ацетон, робочий тиск Рр=0,3 МПа, коефіцієнт витрати 
=0,6, діаметр отвору dотв=1,5 мм, висота стовпа рідини в апараті Н=1 м.
Розв’язання:
1. Знаходимо масу ацетону, що виходить через отвір апарата, за формулою (10 ):
(10)
де 
- кiлькiсть горючих речовин, що виходять назовнi, кг;
- коефiцiєнт витрати, змiнюється в межах 0,45 
0,85;
- площа перерiзу отвору, через який горюча речовина виходить назовнi, м2;
- швидкiсть витiкання речовини через отвір, м/с;
- густина речовини за робочою температурою, кг/м3;
- тривалiсть витiкання, с.
2. Визначаємо площу перерізу отвору (f) в апараті:
м.
3. Швидкість витоку ацетону через отвір апарата знаходимо за формулою (11):
(11)
де g=9,81 м/с2- прискорення сили ваги;
Hприв – приведений напір в апаратi, пiд дiєю якого відбувається витiкання рiдини через отвір (м), знаходимо за формулою (12):
(12)
де Рр.н. – надлишковий тиск середовища в апаратi над поверхнею рiдини, Па. (Рр.н.=Рр-1·105 Па, де Рр - абсолютний робочий тиск середовища в апаратi, Па);
Н – висота стовпа рiдини, м.
Якщо витікання рідини проходить самопливом, тоді:
,
звідки Нприв. 
м/с,
4. Підставляємо знайдені величини у формулу (10):
кг.
Таким чином, при пошкодженні апарата з ацетоном через отвір діаметром 1,5 мм за 25 хвилин вийде у виробниче приміщення 287,36 кг горючої рідини.
Задача 4. Визначити критичний діаметр отворів сітчастого вогнеперешкоджувача, який установлено на лінії аварійного стравлювання горючого газу з апарата. Горючий газ - пропан, температура газу tр=400С; тиск в лінії Рр=0,3 МПа.
Розв`язання:
1. Запишемо реакцію горіння пропану:
С3Н8+5(О2+3,76N2)=3СО2+4Н2О+5·3,76N2+Q.
2. Визначаємо концентрацію пропану у вихідній суміші стехіометричного складу:
об.частки або 4% об.
де 
- сума компонентів горючої суміші, які приймають участь в реакції горіння.
3. З таблиць 4 та 7 додатку Д знаходимо відповідно коефіцієнти теплопровідності пропану та повітря:
г=1,9·10 -2 Вт/м·К, п=2,59·10-2 Вт/м·К.
4. Визначаємо коефіцієнт теплопровідності газоповітряної суміші з формули (14):
, (14)
де 
г - вміст горючої речовини в суміші (стехіометричного складу), об.частки;
г та п - коефіцієнти теплопровідності відповідно горючого газу та повітря, Bm/м·К (табл. 4,7 додатку Д);
Ср - питома теплоємність горючої суміші при постійному тиску, Дж/кг·К.
Вт/м·К.
5. Знаходимо питому теплоємність пропаноповітряної суміші з формули (15):
, (15)
де Ср.г. - питома теплоємність горючих парів або газів, Дж/кг·К (табл. 4 додатку Д);
Ср.п - питома теплоємність повітря, Дж/кг·К (табл. 7
додатку Д);
Дж/кг·К,
де Ср.г.=1667 Дж/кг·К - питома теплоємність пропану;
Ср.п.= 1005 Дж/кг·К - питома теплоємність повітря.
6. Розраховуємо питому газову сталу горючої пропаноповітряної суміші з формули (16):
, (16 )
Дж/кг·К
де Мі= 44,1 кг/кмоль - молекулярна маса пропану;
ji - концентрація і-го компонента у суміші, об. частки, тоді jг = 0,040 об. частки - концентрація пропану у суміші;
Мп - молекулярна маса повітря, дорівнює 29 кг/кмоль.
7. Визначаємо критичний діаметр каналів вогнеперешкоджувача за формулою (17) [1]:
, (17)
де dкр - критичний діаметр каналів сухого вогнеперешкоджувача, м;
Рекр - критичне значення числа Пекле на межі гасіння полум`я (приймають рівним 6,5);
Uн - нормальна швидкість поширення полум`я в сумішах різних парів і газів з повітрям, м/с. Максимальні значення нормальної швидкості поширення полум’я в сумішах різних парів та газів з повітрям наведені в табл. 1 додатку Д;
- коефіцієнт теплопровідності горючої суміші, Вт/м·К.
Отже:
= 1,2 мм.
Таким чином, критичний діаметр каналів вогнеперешкоджувача, який установлено на лінії аварійного стравлювання горючого газу (пропану), складає 1,2 мм.
Задача 5.Обгрунтувати розрахунком виконання умов аварійного зливу горючої рідини з резервуара. Горюча рідина - ацетон; резервуар – вертикальний апарат квадратного перерізу; розміри сторін в плані a=1,5 м; висота h=3 м; тривалість операцій 
опер= 1 хв; допустима тривалість аварійного зливу [ ]зл = 15 хв; відстань по вертикалі від рівня рідини до аварійної ємкості Н1=6,5 м; Н2 = 4,1 м; Рр.н = 0,2 МПа; 
сист = 0,22; dвих =100 мм.
Розв`язання:
1. Визначаємо площу поперечного перерізу резервуара:
F = a2 = 1,52 = 2,25 м2.
2. Знаходимо площу прохідного перерізу труб системи аварійного зливу:
м2.
3. Визначаємо величини Н1 та Н2 за формулою (12), враховуючи, що горюча рідина в резервуарі знаходиться під тиском Рр.н=0,2 МПа:
м,
м.
4. Визначаємо тривалість спорожнення апарата за формулою (18 ):
, (18)
де F - площа поперечного перерізу апарата, м2;
Н1 та Н2 - відстань (по вертикалі) від рівня рідини в апараті на початку зливу до вихідного перерізу аварійного
трубопроводу (Н1), та від випускного отвору апарату до вихідного перерізу аварійного трубопроводу в аварійній ємкості (Н2);
- коефіцієнт витрати системи;
fвих - площа прохідного перерізу вихідного патрубка апарата, м2.
с.
5. Тоді тривалість аварійного зливу становить згідно з формулою (19):
спор.м= [ 
]зл - 
опер, (19)
де 
спор.м - максимально допустима тривалість аварійного спорожнення апарата, с;
[ ]зл - допустима тривалість аварійного зливу, с. В більшості випадків приймають рівною [ ]зл 
900 с., або обгрунтовується розрахунком, виходячи з вогнестійкості будівельних конструкцій та обладнання, тривалості вигоряння горючої рідини та середнього часу виклику пожежних підрозділів;
опер - тривалість операцій по приведенню системи в дію, яка на діючому підприємстві складається з часу виявлення аварійної ситуації 
в.а., прийняття рішення п.р., продування (при необхідності) системи інертним газом пр та відкривання привідних засувок 
п.з..
опер= в.а+ п.р. + пр + п.з. (20)
При проектуванні систем аварійного зливу приймають: при ручному пуску системи в дію опер.р.= 300 с., а при автоматичному - опер.а = 120 с.
Таким чином,
де опер =60 с - за умовою задачі.
Отже, при 
=900 с умови аварійного зливу ацетону з апарата виконуються, так як 
(186,8 с < 900 с).
Задача 6.Визначити діаметр аварійного трубопроводу за умов, що тривалість спорожнення апарату самопливом не повинна перевищувати 5 хвилин. Об’єм горючої рідини, яку
необхідно злити 
; 
; 
. Аварійний трубопровід має вхід з гострими кромками ( 
); трійник для бокового потоку ( 
); гідрозатвір ( 
); чотири повороти коліна з кутом повороту 
при ( 
; 
). Величину коефіцієнта місцевого опору виходу рідини з трубопроводу приймаємо ( 
).
Розв’язання:
1. Визначаємо сумарний коефіцієнт місцевих опорів за формулою (21)
, (21)
де Nі - кількість місцевих опорів одного виду;
- числове значення і-го коефіцієнта;
n - число видів місцевих опорів.
.
де n=4 - кількість колін у трубопроводі.
2. За формулою (22 ) визначаємо коефіцієнт витрати системи:
(22)
.
2. Визначаємо діаметр аварійного трубопроводу за формулою (23 ):
, (23)
де Vр - об`єм рідини, що зливають з апаратів (м3), визначають за формулою (24):
, (24)
де Vi - геометричний об`єм і-го апарата, що підлягає спорожненню, м3;
- ступінь заповнення і-го апарата;
n - число апаратів, що одночасно спорожнюються.
Отже:
Таким чином, діаметр аварійного трубопроводу за наведеними умовами аварійного зливу становить 70 мм.
Задача 7.Визначити площу розливу горючої рідини на підлозі виробничого приміщення при повному руйнуванні апарата з ацетоном. На момент аварії проводилось закачування ацетону в апарат відцентровим насосом по трубопроводу діаметром dвн=0,05 м. Відключення насоса та засувок на трубопроводі ручне. Об’єм апарата Vап=0,5 м3, ступінь його
заповнення продуктом e=0,7, продуктивність насоса
qн=0,3 л/с, довжина трубопроводу, який живить апарат lТР =10м, температура продукту 20 ºС.
Розв’язання:
1. Приймаємо при ручному відключенні насоса та засувок тривалість відключення 
. Визначаємо площу перерізу нагнітального трубопроводу:
2. Знаходимо кількість ацетону, що виходить при повному руйнуванні апарата, за формулою (25) [1]:
=
(25)
де 
=790,5 кг/м 3 - густина ацетону (табл. 2 додатку Д);
Vап – внутрiшнiй об’єм апарата, м3;
– ступiнь (коефiцiєнт) заповнення апарата;
– відповідно продуктивнiсть насосу, компресора (або пропускна спроможність трубопроводу), якi подають в апарат горючі речовини, м3/с;
, 
– вiдповiдно довжина (м) та площа перерiзу (м2) дiлянки трубопроводу (вiд аварiйного апарата до запірного пристрою), з якого витiкає рiдина або газ;
– густина рiдини або газу, кг/м3;
к – кількість дiлянок трубопроводiв, приєднаних до аварiйного апарата.
Тривалість вимикання насоса або компресора дорівнює 120 с (при автоматичному вимкненні запірного пристрою на трубопроводах) або 300 с (ручне вмикання).
Тоді об’єм ацетону становить:
3. Виходячи з того, що 1 л ацетону може розлитися на площі 1 м2підлоги приміщення (fр=1000 м-1) [5] маємо:
,
де fр- питома площа розливу рідини, м-1.
Таким чином, внаслідок повного руйнування апарата з ацетоном площа розливу горючої рідини на підлозі виробничого приміщення становить 459 м 2.
Задача 8.Визначити площу перерізу запобіжного клапана, що установлено на ректифікаційній колоні. Через клапан стравлюються пари бензолу. Робочий тиск в колоні Рр= 0,13 МПа, робоча температура tр = 900C, продуктивність колони по парі G= 300 кг/год. Стравлювання здійснюється на факел через сепаратор, в якому тиск дорівнює 0,115 МПа. Коефіцієнт витрати a становить 0,8.
Розв’язання:
1. Знаходимо пропускну здатність запобіжного клапана за формулою (26):
(26)
де Pсп.н.= Pсп - 1∙105 Па - надлишковий тиск спрацьовування запобіжного клапана;
Pс.н. - надлишковий тиск середовища, в яке проводиться скидання парів або газів, МПа. При скиданні парів або газів через клапан безпосередньо в атмосферу Рс.н.=0
(Рс.н.=Рс - 1∙105 Па);
В - коефіцієнт розширення парів або газів при їх витіканні через отвори (табл.5 додатку Д). Для рідини В=1;
F - площа прохідного перерізу клапана, м;
rt - густина середовища в апараті при спрацьовуванні запобіжного клапана, кг/м3;
a - коефіцієнт скидання парів або газів через запобіжний клапан (величина складає 0,06-0,17 і приводиться в паспорті клапана);
2. Визначаємо робочий надлишковий тиск (Pр.н.), тиск спрацьовування запобіжного клапана (Pсп.н) та надлишковий тиск середовища в апараті (Pс н);
Рр.н.=1,3 ×105 - 1×105 = 0,3 ×105 Па;
Pсп.н.= Pр.н.+0,05 МПА = 0,03 + 0,05=0,08 ×105 Па;
Pс.н.=1,15 ×105 - 1×105 = 0,15 ×105 Па.
3. Знаходимо густину парів бензолу в апараті при спрацьовуванні клапана за формулою (7):
де Tр=273+90=363К,
Рсп = Рсп. н. +1∙105 = 0,8 ∙105 +1∙105 =1, 8 ∙105 Па.
V0 = 22,41 м3/кмоль - об’єм одного молю пари рідини за нормальних умов.
4. Визначаємо площу перерізу запобіжного клапана за формулою (26):
300=1,41 ×0,8×F×I 
Розв’язуємо рівняння відносно F, звідки площа перерізу становить 0,48 м2.
Таким чином, площа перерізу запобіжного клапана складає 0,48 м2 .
Задача 9. Визначити розрахунком час аварійного випуску горючих газів (парів) з апарата і обгрунтувати виконання умови безпеки при скиданні газу (пари) в атмосферу. Вид горючого газу - ацетилен, його температура tр = 20 ºС, робочий тиск Рр = 0,2 МПа, об’єм газового простору апарата
Vг=1600 м3, діаметр аварійного (скидного) трубопроводу
dтр= 0,15 м, коефіцієнт витрати j= 0,3. Тривалість операції по приведенню системи стравлювания в дію дорівнює 90 с, тривалість аварійного режиму - 600 с.
Розв’язання:
1. Тривалість аварійного випуску горючих парів та газів з технологічних апаратів, які працюють під тиском, визначають з формули (27) [1]:
(27)
- тривалість випуску газів і парів з критичною швидкістю, с;
- тривалість випуску газів або парів з докритичною швидкістю, с;
- тривалість операцій по приведенню системи в дію, (звично t=60 с), с;
- допустима тривалість аварійного режиму (в більшості випадків [t] не повинна перевищувати 300 с;
2. Знаходимо тривалість випуску газів і парів з критичною швидкістю з формули (28):
(28)
де Рс - тиск середовища, в яке здійснюється скидання газів або парів з апарата, Па. При скиданні в атмосферу Рс = Рбар=1∙105 Па;
Ркр - критичний тиск, що визначають за формулою (29):
(29)
де К - показник адіабати (див. табл.3 додатку Д). Для ацетилену К= 1,26
Отже,
Ркр. = 
2. Визначаємо площу перерізу трубопроводу:
fТР.= 0,785×dТР.2 = 0,785×0,152 = 0,0176 м2,
тоді
де 
Дж/кг·К
3. Знаходимо тривалість випуску газів з докритичною швидкістю за формулою (30):
(30)
Якщо Рс >Ркр, швидкість витікання парів або газів з апарата буде менше критичної. В цьому випадку в формулі (28) величина 
відсутня.
4. Визначаємо тривалість випуску ацетилену за формулою (27):
tВИП = 850 + 229 + 90 = 1169 с > 
= 600 c
Отже, умови аварійного випуску ацетилену з апарата не виконуються.
Додаток Д
Довідкові дані
| Речовина (клас) | М | tсп, ºС | tссп, ºС | ТМП, ºС | КМП, об.частки | Wmin , mDис | D0∙106 м2/с | n | ин, м/с | ГДК** мг/м3 | ||
| нижн. | верх. | нижн. | верх. | |||||||||
| Аміак (ГГ) | 17,03 | - | - | - | 0,15 | 0,28 | 19,8 | 1,88 | 0,23 | |||
| Ацетилен (ГГ)* | 26,04 | - | - | - | 0,025 | 0,81 | - | 14,0 | 1,79 | 1,57 | - | |
| Ацетон (ЛЗР) | 58,08 | -9 | -20 | 0,027 | 0,13 | 0,41 | 10,9 | 1,90 | 0,44 | |||
| Бензол (ЛЗР) | 78,11 | -11 | -14 | 0,0143 | 0,8 | 0,22 | 7,75 | 1,86 | 0,478 | |||
| н-Бутан (ГГ) | 58,12 | - | - | - | 0,018 | 0,091 | 0,25 | 6,05 | 1,87 | 0,45 | - | |
| н-Бутилацетат (ЛЗР) | 116,16 | 0,0135 | 0,09 | - | 6,6 | 1,87 | 0,4 | |||||
| н-Бутиловий спирт (ЛЗР) | 74,12 | -41 | 0,018 | 0,109 | 0,28 | 8,1 | 1,86 | 0,3 | ||||
| Водень (ГГ) | 2,016 | - | - | - | 0,0412 | 0,75 | 0,017 | 68,0 | 1,70 | 2,70 | - | |
| н-Гексадекан (ГЖ) | 226,44 | - | 0,0047 | - | - | 3,47 | 1,86 | 0,4 | - | |||
| н-Гексан (ЛЗР) | 86,18 | -23 | -26 | 0,0124 | 0,075 | 0,25 | 6,63 | 1,55 | 0,385 | |||
| н-Гептан (ЛЗР) | 100,2 | -4 | -7 | 0,0107 | 0,067 | 0,24 | 6,09 | 1,54 | 0,424 | |||
| н-Декан (ЛЗР) | 142,28 | 0,007 | 0,051 | - | 5,02 | 1,45 | 0,42 | - | ||||
| Діетиловий ефір (ЛЗР) | 74,12 | -41 | -44 | 0,017 | 0,49 | 0,2 | 7,72 | 2,14 | 0,49 | |||
| н-Додекан (ГР) | 170,34 | 0,0068 | 0,048 | - | 3,99 | 1,88 | 0,4 | - | ||||
| Ізобутиловий спирт (ЛЗР) | 74,12 | 0,018 | 0,114 | - | 8,4 | 1,87 | 0,3 | |||||
| Ізооктан (ЛЗР) | 114,23 | - | - | 0,009 | 0,058 | 1,35 | 5,03 | 1,77 | 0,49 | |||
| Ізопропилбензол (ЛЗР) | 120,19 | 0,0093 | 0,06 | - | 6,15 | 1,87 | 0,4 | |||||
| Ізопропиловий спирт (ЛЗР) | 60,1 | 0,0223 | 0,127 | 0,65 | 9,5 | 1,92 | 0,415 | |||||
| н-Ксилол (ЛЗР) | 106,17 | 0,011 | 0,065 | 84,5 | 5,7 | 1,87 | 0,35 | |||||
| Метан (ГГ) | 16,04 | - | - | - | 0,0528 | 0,141 | 0,28 | 19,6 | 1,76 | 0,338 | - | |
| Метиловий спирт (ЛЗР) | 32,04 | 0,0698 | 0,355 | 0,14 | 16,2 | 2,08 | 0,572 | |||||
| Метилетилкетон (ЛЗР) | 72,11 | -6 | -11 | 0,019 | 0,10 | - | 7,6 | 1,86 | 0,3 | |||
| н-Нонан (ЛЗР) | 128,26 | 0,0078 | - | - | 4,99 | 1,57 | 0,4 | - | ||||
| Оксид вуглецю (ГГ) | 28,01 | - | - | - | 0,125 | 0,74 | - | 14,9 | 1,72 | 0,45 |
Продовження додатку Д
| н-Октан (ЛЗР) | 114,23 | 0,009 | 0,062 | - | 5,03 | 1,77 | 0,4 | |||||
| н-Пентадекан (ГР) | 212,42 | 0,005 | 0,041 | - | 3,58 | 1,90 | 0,4 | - | ||||
| н-Пентан (ЛЗР) | 72,15 | -44 | -48 | -23 | 0,0147 | 0,077 | 0,22 | 7,29 | 1,83 | 0,385 | ||
| Пропан (ГГ) | 44,1 | - | - | - | 0,023 | 0,094 | 0,25 | 9,77 | 1,80 | 0,39 | ||
| н-Пропиловий спирт (ЛЗР) | 60,1 | 0,023 | 0,136 | - | 8,03 | 1,88 | 0,4 | |||||
| Сірководень (ГГ) | 34,08 | - | - | - | 0,043 | 0,46 | 0,068 | 14,1 | 1,82 | 0,41 | ||
| Сірковуглець (ЛЗР) | 76,14 | -43 | -50 | 0,01 | 0,5 | 0,009 | 8,9 | 1,69 | 0,59 | |||
| Стирол (ЛЗР) | 104,14 | 0,011 | 0,072 | 0,99 | 6,74 | 1,88 | 0,57 | |||||
| н-Тетрадекан (ГР) | 198,39 | 0,005 | 0,043 | - | 3,70 | 1,89 | 0,4 | - | ||||
| Толуол (ЛЗР) | 92,14 | 0,0127 | 0,068 | 0,26 | 7,53 | 1,65 | 0,388 | |||||
| н-Тридекан (ГР) | 184,36 | 0,0058 | 0,046 | - | 3,84 | 1,89 | 0,4 | - | ||||
| Оцтова кислота (ЛЗР) | 60,05 | 0,04 | 0,19 | - | 10,7 | 1,90 | 0,4 | |||||
| н-Ундекан (ГР) | 156,31 | 0,006 | 0,051 | - | 4,17 | 1,88 | 0,403 | - | ||||
| Хлорбензол (ЛЗР) | 112,56 | 0,014 | 0,098 | - | 6,28 | 2,09 | 0,3 | |||||
| Циклогексан (ЛЗР) | 84,16 | -17 | -17 | 0,013 | 0,078 | 0,22 | 6,46 | 1,89 | 0,436 | |||
| Етан (ГГ) | 30,07 | - | - | - | 0,029 | 0,15 | 0,24 | 12,1 | 1,78 | 0,476 | - | |
| Етилацетат (ЛЗР) | 88,1 | -3 | -6 | 0,02 | 0,114 | 0,282 | 8,2 | 1,89 | 0,39 | |||
| Етилбензол (ЛЗР) | 106,16 | 0,01 | 0,068 | 0,2 | 5,7 | 1,87 | 0,4 | |||||
| Етилен (ГГ)* | 28,05 | - | - | - | 0,027 | 0,34 | 0,12 | 10,9 | 1,80 | 0,735 | - | |
| Етиловий спирт (ЛЗР) | 46,07 | 0,036 | 0,177 | 0,246 | 13,2 | 1,51 | 0,556 | |||||
| Етилцеллозольв (ЛЗР) | 90,1 | 0,018 | 0,157 | 0,15 | 7,21 | 1,86 | 0,474 | - | ||||
| Бензин АИ-92 "Л" (ЛЗР) | 98,2 | -37 | -37 | -10 | 0,0098 | 0,055 | 0,3 | 6,15 | 2,0 | 0,44 | ||
| Дизельне пальне "Л" (ГР) | 203,6 | 0,005 | 0,062 | - | 4,81 | 2,0 | 0,4 | - | ||||
| Керосин КО-22 (ЛЗР) | 153,1 | 0,007 | 0,068 | - | 1,95 | 2,0 | 0,4 | - | ||||
| Уайт-спіріт (ЛЗР) | 147,3 | 0,007 | 0,056 | 0,33 | 4,97 | 2,0 | 0,52 | - |
Примітка: * - речовина здатна до вибухового розкладання при підвищеному тиску та дії потужних джерел запалювання;
** - у повітрі виробничої зони.
Таблиця 2 - Густина пожежонебезпечних рідин (кг/м3) при різних температурах
| t, оС | Бензол | Метиловий спирт | Пропиловий спирт | Толуол | Оцтова кислота | Етиловий спирт | Ацетон |
| 900,1 889,5 879,0 868,5 857,6 846,6 835,7 823,4 814,5 804,1 792,7 | 809,7 800,0 791,5 782,5 774,0 765,0 755,5 746,0 735,5 725,0 714,0 | 819,3 803,5 787,5 778,5 770,0 760,5 752,0 746,5 742,5 732,5 722,0 | 884,9 875,6 865,8 856,9 840,4 838,2 829,2 819,7 810,4 800,6 791,1 | - - 1049,1 1039,2 1028,4 1017,5 1006,0 994,8 983,5 971,8 959,9 | 806,2 797,9 789,5 780,5 772,2 762,7 754,1 744,1 734,8 724,9 715,7 | 813,0 801,9 790,5 778,8 767,4 756,4 744,6 732,6 720,6 - - |
Таблиця 3 - Показник адіабати k для деяких парів та газів.
| Речовина | t, оС | k | Речовина | t, оС | k | |
| Аміак Ацетилен Бензол Водяна пара Вуглець Метанол | -20 +15 | 1,31 1,28 1,26 1,10 1,324 1,310 1,304 1,42 1,41 1,398 1,203 1,26 | Повітря Метан Оксид вуглецю Сірководень Етанол Оцтова кисло-та Етан Етилен | 1,403 1,399 1,365 1,31 1,404 1,379 1,32 1,28 1,13 1,15 1,22 1,21 1,255 1,18 |
Таблиця 4 - Фізичні властивості деяких горючих газів при атмосферному тиску (1∙105 Па)
| Речовина | Ср, кДж/(кгЧК) (при 20оС) | lЧ102, Вт/(мЧК) (при 20оС) | tкип, оС | mЧ106, ПаЧс (при 20оС) | 0С |
| Аміак Ацетилен н-Бутан Вуглець Метан Оксид вуглецю Пропан Сірководень Етан Етилен | 2,09 1,69 1,679 14,335 2,232 0,837 1,667 1,059 1,753 1,554 | 2,4 2,2 1,6 17,6 3,3 2,3 1,9 1,3 2,4 2,0 | -33,4 -83,7 -0,5 -252,75 -161,6 -191,5 -42,1 -60,2 -88,5 -103,7 | 9,18 9,35 6,835 8,355 10,395 16,573 7,502 11,66 8,6 9,85 |
Таблиця 5 - Коефіцієнти об'ємного розширення скраплених газів та води
(bх105), К-1
| t, оС | Аміак | Хлор | Вуглекислота | Сірководень |
| -40 -30 -20 -10 | - - - - - |
Примітка. Для пропану b = 300 х 10-5 К-1; для бутану b = 200 х 10-5 К-1.
Таблиця 6 - Коефіцієнти об'ємного стиснення скраплених газів та води
(bст х1011), Па-1
| t, оС | Аміак | Хлор | Вуглекислота | Сірководень |
| - - - |
Примітка. Для пропану bст = 200 х 10-11 Па-1; для бутану bст = 200 х 10-11 Па-1; для води bст = 49 х 10-11 Па-1.
Таблиця 7 - Фізичні параметри для сухого повітря при атмосферному
тиску (1,01325Ч105 Па)
| t, оС | r, кг/м3 | Ср, кДж/(кгЧК) | aЧ102, Вт/(мЧК) | mЧ106, ПаЧс |
| -40 -20 | 1,515 1,395 1,295 1,205 1,128 1,060 1,000 0,946 0,898 0,854 0,815 0,779 0,776 0,674 | 1,013 1,009 1,005 1,005 1,005 1,005 1,009 1,009 1,009 1,013 1,017 1,022 1,026 1,038 | 2,12 2,28 2,44 2,59 2,76 2,90 3,05 3,21 3,24 3,49 3,64 3,78 3,94 4,27 | 15,21 16,91 17,17 18,15 19,13 20,11 21,09 21,88 22,86 23,74 24,52 25,31 26,00 27,37 |
| Підписано до друку 22.11.2006 р. Формат 60х84 1/16. |
| Папір 80 г/м2. Друк ризограф. Ум.друк. арк. 2,8 |
| Тираж 200 прим. Вид.№ 02/06. Зам.№ |
Відділення редакційно-видавничої діяльності
Університету цивільного захисту України
61023, м. Харків, вул. Чернишевська, 94
| |