Знаки відповідності, екологічні та інші види інформаційних знаків

Знак відповідності у сертифікації – це захищений у вста­нов­леному порядку знак, застосований або виданий відповідно до правил системи сертифікації, який вказує, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що дана продукція, процес або по­слуга відповідають конкретному стандарту або іншому нор­ма­тивному документу.

Залежно від сфери застосування розрізняють:

– національний знак відповідності – знак, що підтверджує відповідність вимогам, установленим національними стан­дар­та­ми або іншими нормативними документами. Він розробляється, затверджується і реєструється національним органом з серти­фі­кації. Знак відповідності дозволяється використовувати для мар­кування тільки сертифікованої продукції;

– транснаціональний (регіональний) знак відповідності – це знак, що підтверджує відповідність вимогам, установленим ре­гіо­нальними стандартами. Вони застосовуються в країнах визна­ченого регіону на основі узгоджених стандартів і взаємного визнання результатів сертифікації.

Екологічні знаки– це знаки, які призначені для інформації про екологічну чистоту споживчих товарів або екологічно без­печ­ні засоби їх експлуатації, використання або утилізацію. Еко­ло­гічні знаки поділяються на підгрупи:

– знаки, що інформують про екологічну чистоту товару або безпеку для навколишнього середовища;

– знаки, що інформують про екологічно чисті способи ути­лі­зації товарів або упаковування;

– знаки, що інформують про небезпеку продукції для нав­ко­лишнього середовища.

Попереджувальні знаки – це знаки, що призначені для за­безпечення безпеки споживача і навколишнього середовища під час експлуатації потенційно небезпечних товарів шляхом по­пе­редження про небезпеку або нанесення даних, що вказують на дію щодо попередження небезпеки.

Попереджувальні знаки поділяються на два види:

– ті, що попереджають про небезпеку;

– ті, що попереджають про дію щодо безпечного вико­рис­тан­ня.

Маніпуляційні знаки – знаки, призначені для інформації про способи поводження з товарами.

Розмірні знаки – для позначення визначених фізичних вели­чин, що означають кількісну характеристику товару. Розмірні інформаційні знаки, які проставляються на упаковці товару чи на самому товарі у вигляді номера, літери або графічних зо­бражень, вказують розмір одягу, взуття або довжину, обсяг сте­гон для панчіх.

Експлуатаційні знаки – це знаки, призначені для правила експлуатації, способу догляду, монтажу і налагодження спо­жив­чих товарів. Такі знаки наносяться на етикетки, ярлики, бірки, упаковки, контрольні стрічки або безпосередньо на товар.

Знаки походженнятовару набувають значення лише за умови їх державної реєстрації в установленому чинним зако­но­давством порядку або завдяки міжнародним договорам держави. Дані знаки поділяються на міжнародні і національні. У зов­ніш­ньоекономічній діяльності прийнято застосовувати міжнародні знаки, що включають одну або декілька літер і цифровий код.

Штрихове кодування – один із найбільш поширених засобів автоматичної ідентифікації. Принцип штрихового кодування полягає у кодуванні алфавітно-цифрових знаків у вигляді чер­гування чорних і світлих смуг різноманітної товщини (штрихів і прогалин), зчитуванні за допомогю пристрою, що сканує, роз­ши­фровує коди і передає на ЕОМ.

Компонентні знаки – це дані про склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням назв, компонентів, використаних у процесі виготовлення про­дук­тів харчування, харчових добавок, барвників, інших речовин або сполук. За своїм призначенням харчові добавки умовно по­ді­ляються індексами літери Е. Поряд з Е-компонентними зна­ка­ми існують компонентні знаки, які свідчать про склад непро­до­вольчих товарів.

Акцизне маркування поширюється на товари, що підлягають підакцизному збору. Акцизний збір – це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що вклю­чається до ціни цих товарів (продукції). Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.

Першим основоположним засобом товарної інформації є ві­домості про виробників товарів, узагальнена інформація про кон­кретний вид товару, його назву, сорт, товарну марку, місце знаходження виробника, дату виготовлення, термін зберігання (придатності).

Комерційна товарна інформація включає додаткові відомості про товар, необхідні для його виробників, постачальників і про­давців. Це відомості про підприємства-посередники, нормативні документи про якість, асортиментні номери за прийнятими кла­сифікаторами товарної продукції, штрихове кодування.

Споживча товарна інформація включає відомості про най­більш характерні споживні властивості: харчову цінність, склад, функціональне призначення, способи використання та експлуа­та­ції, нешкідливість, надійність та ін.

Для доведення відомостей до суб’єктів ринкових відносин використовують текстову, цифрову, художню, символічну та штри­хову товарну інформацію. Кожна із них має свої переваги або недоліки; зміст інформації визначається специфікою товар­ної групи.

Текстова інформація найбільш доступна до споживача, але для розміщення вимагає значно велику площу на носіях мар­ку­вання. Сприйняття такої інформації споживачем ускладнюється, необхідний певний час для її читання і обміркування.

Цифрова інформація більш за все використовується для до­повнення текстової інформації або в тих випадках, коли вима­гається кількісна характеристика про товар (наприклад, маса нет­­то, об’єм, розміри одягу, взуття, довжина, дати виготовлення та термін зберігання). Цифрова інформація відрізняється чіт­кіс­тю, лаконічністю, визначністю, але в ряді випадків вона доступ­на тільки професіоналам і незрозуміла споживачам (наприклад, класифікація і кодування продукції у Державному класифікаторі України, інформація про вітчизняну продукцію та послуги, що подається на ринки інших країн).

Художня інформація забезпечує здорове та емоційне сприй­няття відомості про товари за допомогою художнього чи гра­фіч­ного зображення товару або репродукції з картин, фотографій, листівок (квітів, тварин, комах) чи інших зображень. Основне призначення цієї форми інформації – виникнення у споживачів певної уяви за рахунок задоволення естетичних смаків.

Символічна інформація передається за допомогою символів (інформаційних знаків). Символ – це знак, що характеризує осо­б­­ливі (відмінні) властивості товару для умовного відображення сут­ності.

Штрихова інформація – знак (штриховий код) для автома­ти­зованої ідентифікації і обліку інформації про товар. Наноситься на транспортну і споживчу упаковку багатьох імпортних і віт­чиз­няних товарів. У відповідності з вимогами здійснення зов­ніш­ньоторгових угод наявність штрихового коду на упаковці то­вару є обов’язковою умовою його експорту. Відсутність штри­хового коду негативно впливає на конкуренто­спромож­ність про­дукції.

Основним засобом товарної інформації маркування товару є нанесення на продукцію, тару, пакування тексту умовних по­зна­чень та малюнків, цифрових, букво-цифрових або символічних знаків.

Відправницьке маркування включає інформацію про пункти відправлення і призначення, найменування відправника, отри­му­вача, загальну кількість місць, масу брутто і нетто. Транс­порт­не маркування включає інформацію щодо адресата, від­прав­ника та способів поводження з упакованою продукцією під час її транспортування та зберігання.

Спеціальне маркування включає попереджувальні написи і знаки, які означають способи поводження з нею під час заван­та­ження, розвантаження, зберігання та транспортування (напри­клад, «Не кантувати», «Берегти від вологи», «Верх», «Відкри­ва­ти тут», «Вогненебезпечно», «Берегти від вогню», «Отрута» та ін.).

Маркування виражає товарну марку: назву товару, товарний знак або його символ, який ідентифікує продукцію. Товарний знак – позначення, зареєстроване у встановленому порядку, що міститься на товарах, пакуванні або документації, який пов’я­за­ний з реалізацією і застосовується для того, щоб відрізнити то­вари одного підприємства від однорідних товарів іншого під­при­ємства. Товарні знаки належать до об’єктів охорони промис­лової власності, використання їх іншими підприємствами кара­ється за законом [25, 48, 83].

Питання для самоконтролю

1. Види інформації.

2. Товаросупровідні документи.

3. Інформаційні знаки.

4. Товарні знаки.

5. Знаки відповідності, екологічні та інші види інформаційних знаків.