Вимоги до пакування і маркування скляних виробів

Пакування – засіб або комплекс засобів, що забезпечують за­хист продукції від навколишнього середовища, від ушкоджень і втрат і полегшують процес товарообертання (зберігання, транс­портування і реалізацію продукції).

Пакування скловиробів має відповідати опису технічних умов контракту або діючим нормативним документам.

Якщо в контракті немає особливих вказівок щодо пакування, продавець повинен відвантажити товар в упаковці, що викорис­товується для експортних товарів у країні продавця, що за­без­печила б цілісність вантажу під час перевезення з урахуванням можливих перевантажень при належному і звичайному повод­жен­ні з вантажем. У відповідних випадках врахо­ву­ються також тривалість і способи транспортування.

Вироби зі скла мають бути упаковані в споживчу (групову з комірками для кожного виробу або індивідуальну тару) і потім у транспортну тару.

Транспортна тара – це тара, що утворює самостійну транс­портну одиницю.

Споживча тара – це тара, що надходить до споживача з про­дукцією і не виконує функцію транспортної тари.

Групова тара – споживча тара, призначена для певної кіль­ко­сті продукції.

Індивідуальна тара – тара, призначена для одиниці про­дук­ції.

У якості споживчої (групової або індивідуальної) тари засто­совуються коробки.

При упакуванні виробів у споживчу (групову з гніздами і (або) перегородками для виробів чи індивідуальну) тару вироби попередньо обгортаються папером і перекладуються проклад­ко­вим матеріалом, що виключає можливість переміщення виробів усередині тари.

У якості прокладкового матеріалу можуть застосовуватися: картон гофрований, прокладковий, стружка деревинна або па­пе­рова або інший м’який прокладковий матеріал.

Споживчу тару після упакування в неї виробів заклеюють стрічкою і вкладають у транспортну тару (ящики).

При упакуванні в транспортну тару (ящики) горизонтальні ряди прокладають аркушами гофрованого картону або іншим прокладковим матеріалом. Вільні місця в тарі повинні бути щіль­но заповнені прокладковим матеріалом, що виключає пере­міщення споживчої (групової або індивідуальної) тари всередині ящиків.

Ящики з гофрованого картону в місцях з’єднання клапанів заклеюють хрест-навхрест стрічкою (синтетичною або папе­ро­вою, армованою синтетичними або текстильними стрічками) од­ного кольору.

Застосування текстильних стрічок не забезпечує збережу­ва­ність виробів, тому що при додатковому переміщенні тари (ящи­ків) і зберіганні їх в опалюваному приміщенні стрічка висихає, деформується і відходить від картону.

Ящики з гофрованого картону мають бути оперезані мета­левими або синтетичними стрічками, кінці яких скріплюються в «замок» з відбитком.

Ящики дерев’яні комбіновані повинні бути міцними, без пе­ре­косів, із нових дошок і також оперезані металевими стріч­ками, кінці яких повинні бути скріплені в «замок» з відбитком.

Маса брутто кожного ящика має відповідати масі брут­то, зазначеній у контракті, але не перевищувати:

– для ящиків із гофрованого картону – 20 кг;

– для ящиків дощатих або комбінованих – 80 кг.

При відвантаженні скловиробів у великовантажних контей­не­рах скловироби також упаковуються в транспортну тару (ящи­ки). Ящики в контейнерах складаються рядами відповідно до маніпуляційних знаків. Більш важкі ящики укладаються на нижній ряд. Контейнер заповнюється ящиками до повної міст­кості. Вільні місця в контейнері заповнюються прокладковим матеріалом із метою виключення переміщення транспортної тари усередині контейнерів.

У кожне вантажне місце обов’язково вкладається паку­валь­ний аркуш, у якому вказується:

– номер місця, виробник, назва, артикул і розмір виробів, кількість місць у споживчій тарі і загальна кількість виробів у даному вантажному місці;

– маса нетто, маса брутто.

На кожне вантажне місце чітко наноситься незмивною фар­бою таке маркування:

– номер контракту і (або) замовлення покупця;

– номер місця, одержувач, маса брутто, нетто в кілограмах, по­переджувальне маркування.

Ящики замарковуються з двох торцевих сторін.

Маркування наноситься на мові країни-продавця з пере­кла­дом її тексту на мову країни-покупця.