Безплатний, безцінний, безкоштовний

(«Безкоштовний проїзд у транспорті», «безкоштовні освіта й медичне обслуговування» — безплатний, безоплатний). Безплатний — який не потребує оплати (безплатна путівка). Безцінний — якому немає ціни, який має велике значення для кого (чого)-небудь (безцінний, неоціненний дар). Безкоштовний — синонім до безплатний; набуло великого поширення в розмовній мові, та все ж це яскравий приклад калькованого перекладу з рос. Розповідають, що М. Рильський вважав його мовним покручем, який мав би рос. відповідник «бездрагоценный», а однак загальна установка на «наближення до рос.» зрештою примирила і його. Легкість, з якою увійшов цей неприродний словесний гібрид в укр., пояснюється наявністю в ній слова коштовний, але ж коштовний — це дорогоцінний, а не платний. То треба все ж відстоювати безплатний, безоплатний. Є ще укр. слово кошт, але від нього «законно» походить інший прикм. — безкоштний (безкоштний студент)

Білет і квиток.

У сучасній українській літературній мові співіснують обидва цих слова, але між собою вони різняться як значенням, так і сполучуваністю з іншими словами. Нерідко доводиться чути в транспорті: «Передайте білет на компостер»; а іноді трапляються вислови: «профспілковий білет»; «казначейський квиток». Хоча слово «білет» має значення:

• картка з питаннями для тих, хто складає іспити. Наприклад: екзаменаційний білет;

• цінні папери. Наприклад: лотерейний білет; кредитний білет.

Слово «квиток» означає:

• документ приналежності до певної організації. Наприклад:

профспілковий квиток.

• картка, придбана для проїзду в транспорті, входу до театру, музею тощо. Наприклад: проїзний квиток, вхідний квиток. Тому правильно сказати: «Передайте квиток на компостер»; «профспілковий квиток»; «казначейський білет».

Брати до уваги чи приймати до уваги.

За аналогією до російського «принимать во внимание» дуже часто трапляються «приймати до уваги». Але в українській мові слово «приймати» використовується на позначення дії, що в бук­вальному розумінні означає «прибирати щось звідкись» (наприк­лад; «приймати папери зі столу»), або «вживати» (наприклад: «приймати ліки, їжу»), а також «приймати гостей, відвідувачів»; «приймати дитину» (в когось); «приймати бій». І правильним є вислів «брати до уваги».

 

Бути правим чи мати рацію?

«Ви були абсолютно праві, так все і сталося, як Ви говорили». Чи можна «бути правим»? Звичайно, так. Але тільки тоді, коли ви знаходитеся справа від когось, хто розташований зліва. Тому що російське «Вы правы» українською перекладається як «Ви маєте рацію».

 

Важкий, трудний, тяжкий.

«Тяжка промисловість» — важка). Важкий — який має велику фізичну вагу, великий, масивний (важкий камінь); який потребує великого напруження (важке завдання); також перен. (важкий характер, важкий на підйом); у рос. — і «тяжелый», і «трудный»; трудний в укр. вживається значно рідше — той, що потребує багато праці, великих зусиль, многотрудний (трудна наука; трудний, многотрудний тиждень жнив. Тяжкий — той, що потребує великого фізичного і духовного напруження, несе з собою страждання, знегоди; болісний, нестерпний (тяжке минуле, тяжке життя, нести тяжкий хрест, тяжкий хліб, тяжко на душі); тут і рос. «тяжкий».

Вартий, вартує і заслуговує.

Інколи ці слова плутають і говорять: «Ця проблема не вартує нашої уваги», тому що проводять аналогію з російським дієсловом «стоит». Але це дієслово не має в українській відповідника-дієслова «вартує», а лише прикметник «вартий», прислівник «варто», «варт» і дієслово «заслуговує». Слово ж «вартує» спільнокореневе з словами «варта», «вартувати», що означає «стерегти, сторожувати, охороняти». Треба сказати: «Стояти на варті»; «пильно вартувати»; але: «Ця проблема не варта нашої уваги» чи «Ця проблема не заслуговує на нашу увагу».

Вважати і рахувати.

Чи можна сказати: «Рахую, що Ви маєте рацію»? Це знову ж таки неправильний переклад російського слова «считать», яке в українській мові має два аналоги:

• рахувати, тобто займатися підрахунками. Наприклад: рахувати гроші, рахувати на калькуляторі;

• вважати, тобто мати думку, переконання. Наприклад: вважати відповідь правильною.

Тому варто говорити: «Вважаю, Що Ви маєте рацію».