Как мы лепим из пластилина животных

Образ животного.

Здравствуйте, дети! Сегодня, вы должны научиться лепить любое, по-выбору, домашнее животное. Вклеить в альбом историю анималистического жанра. Свою работу сохранить и не забыть сдать в октябре.

 

· З історії анімалістичного жанру.

Приблизно 28000 років тому через кілька мільйонів років після того, як Всемогутній закінчив сьомий день творіння, людина раптом відчула потребу самовираження на стінах печер. Чому? Ми не знаємо. Просто вона почала малювати. Це давнє мистецтво, зовсім не Старі Майстри. Малюнки були сховані від очей, подалі від входу до печери, глибоко у надрах землі, за великим камінням або біля підземних водойм. Вони не були модними і не призначалися для легкого доступу, як Лувр, Ермітаж або галерея в нью-йоркському Сохо. Тільки подумати! Ніяких дилерів. Ніяких рецензій, ніяких саркастичних критиків. Тільки люди та їх мистецтво. Це було здорово.

Люди зображали тварин з давніх часів. Найдавніші художні твори – відбитки людської руки, малюнки звірів «штрихами» або заплутаними лініями («макарони», «спагеті») належать до часів 100 – 50 тис. років до н.е. Більшість древніх артефактів і малюнків були знайдені у центральній Європі, і найвідоміші з них, мабуть, у печері Ласко у французькому регіоні Дордань (відкрита у 1840 і в теперішній час закрита через великий наплив туристів). Інші, датуються більш пізнім часом (близько 16000 до н.е.), знаходяться в Альтамірі, в Іспанії. Сюжети? Безумовно були популярні тварини. Мамонти (на волі або у пастці у печері Трьох Братів, або врізані в стіну у Руфіньї, і те і інше – у Франції). Кам’яний цап. Олені. Північний олень. Коні. Вовки. Бізон. Тварини, яких люди знали і які служили їм їжею. Або хижаки, такі як лев і ведмеді, що намальовані з умінням, напевно, яке ґрунтується на давньому спостереженні за звіром, якого доводилося переслідувати з умінням, рівним якому не володіє ні один художник-початківець кінця 20 ст. Розмір? Печерні художники володіли смаком до величного. Вони малювали своїх тварин крупно та сміливо, фарбами, які були зроблені із натуральних окислів або природних глин або соків. Кольори – в основному жовті, червоні, коричневі та чорні. Давні художники думали про магію, їх фарби були змішані з вугіллям або тваринним жиром та наносилися на стіни печери або чимось схожим на воскову крейду, або видувались на неї за допомогою трубки. Яким би не був сюжет – малюнки зазвичай володіли силою. Вони були нагальними візуальними проханнями Подавцю достатку: про їжу або про родючість.

Інколи зображення тварин були не тільки кольорові, але й рельєфні: художники використовували природні випуклості стін і стелі печер для досягнення більшої виразності, об’ємності. На більш ранніх зображеннях тварини виглядали нерухомими, але пізніше первісні художники навчилися передавати рух. Тісно пов’язане з первісними міфологічними поглядами, мистецтво ґрунтувалося на одухотворенні сил природи (анімізм) і культі тварин (тотемізм). Як виразна кішка, зроблена із бронзи давньоєгипетським скульптором. Багато тварин у Давньому Єгипті вважалися священними. У статуй богів іноді були голови тварин, птахів. Так, у бога Анубіса, покровителя померлих, була голова шакала, а у богині війни Сохмет – левова. У пустелях Єгипту до цих пір можна побачити знамениті статуї сфінксів – левів з людськими обличчями, що були зроблені тисячі років тому.

В шумерській культурі зустрічається орел з головою лева – символ бога Нінгірсу; знаки піктографічної писемності (на першому етапі) містили зображення тварин.

Скульптори Давньої Ассирії створювали статуї могутніх крилатих биків «Шеду» та левів в стрімкому русі.

Зображення тварин зустрічаються в античній скульптурі, вазопису, мозаїках.

В епоху Відродження художники почали малювати тварин з натури. Великий майстер рисунка А.Дюрер полюбляв зображати коней, зайців та інших тварин. Його роботи вирізняються реалістичною точністю та пластичною виразністю.

У мистецтві Сходу до зображення звірів та птахів з давніх часів відносилися з особливою повагою. Для них характерні вишукана краса ліній, плям, форм, філософська витонченість та опоетизованість образів.

Как мы лепим из пластилина животных.

Необходимо научиться всего трем вещам: делать шарик, валик, лепешку.Они могут быть разных размеров. Например, из толстого валика можно сделать туловище животного, а из маленького и тонкого – хвост.

Когда мы начнем лепить из пластилина домашних животных, нам понадобятся еще некоторые подручные предметы:

  • зубочистки для скрепления деталей животных,
  • пластиковый ножик для разрезания,
  • полоска картона для создания насечек,
  • спички и шариковая ручка для вырезания отверстий разных размеров, скалка для раскатывания в лепешку,
  • ровная рабочая поверхность.

Улитка из пластилина:

Сначала делаем раковину улитки.

  1. Скатать шарик голубого цвета.
  2. Сделать из него длинный валик в виде конуса.
  3. Скрутить шарик в спираль, узкий конец должен оказаться внутри.

Далее делаем туловище и голову улитки.

  1. Сформировать два больших розовых шара.
  2. Один из них раскатать в валик, затем сплющить его в лепешку в виде конуса.
  3. Широкую часть туловище приподнять и прикрепить к нему розовый шар (голову), к остальной части туловища прикрепить раковину.
  4. На голове улитки спичкой вырезать рот.

Лепим мордочку.

  1. Сделать два маленьких розовых шарика, два голубых шарика поменьше, для зрачков – два совсем маленьких шарика, для глаз – два белых шарика, для носа – темно-розовый шарик.
  2. Два белых шарика скрепить так, чтобы они соприкасались. Прикрепить к ним черные зрачки, под глазами расположить розовый нос.
  3. Из двух розовых шариков раскатываем валики и делаем рожки. Голубые шарики тоже раскатать в валики, согнуть и прикрепить в виде бровей.

А вот как просто и быстро можно сделать симпатичную мышку.

Для туловища формируем белый шар, затем раскатываем его в короткий валик и формируем грушу.

Для мордочки заготавливаем:

  1. Три маленьких шарика розового цвета и два совсем маленьких черных шарика. Это будут глаза и уши.
  2. Два розовых шарика раскатываем в лепешки (уши), с помощью оставшейся массы делаем нос в виде небольшого короткого валика.
  3. Нос крепим к узкой части груши, формируем мордочку мыши.

Для лап и хвоста: