ЗНАЙОМСТВО З ДИКОРОСЛИМИ ТА КУЛЬТИВОВАНИМИ РОСЛИНАМИ БАЗИ ПРАКТИКИ
§ Вступна бесіда.
Характеристика ботанічних та краєзнавчих можливостей місцевості та бази виробничої практики.
Ознайомлення студентів з правилами поведінки в природних умовах, безпеки правил руху, протипожежну безпеку, правила роботи з інвентарем тощо.
2.ВИЗНАЧЕННЯ ЛРС У ПРИРОДІ ЗА ЇХ МОРФОЛОГІЧНИМИ ОЗНАКАМИ ТА ВІДОКРЕМЛЕННЯ ЇХ ВІД ДОМІШОК
Визначення в природі за діагностичними ознаками та вивчення дикорослих та культивованих лікарських рослин проводиться шляхом маршрутних екскурсій.
Лікарські рослини вивчаються за схемою ключових ділянок лікарських рослин:
1. Назва фітоценозу (ліс, болото, луг, культура).
2. Характеристика лікарських рослин фітоценозу:
· Фармакогностична назва лікарських рослин (латинська назва сировини, рослини та родини).
· Основні ботаніко – діагностичні ознаки лікарських рослин.
· Біологічно – активні речовини ( основні та супутні).
· Лікарські засоби.
· Застосування.
Засвоїти основи агротехніки лікарських рослин за схемою:
§ Біологія розвитку рослин.
§ Підготовка ґрунту.
§ Мінеральні та інші добрива.
§ Агротехніка розмноження.
§ Догляд за культивуванням.
§ Збір врожаю лікарських рослин.
3.ГЕРБАРИЗАЦІЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН.
Мета:розкрити гербарій лікарських рослин як науковий документ, вивчити технічне забезпечення гербаризації рослин.
Гербаризація однорічних, багаторічних рослин основних ботанічних видів.
Рекомендації по заготівлі, сушінню та виготовленню
гербарію лікарських рослин.
Гербарій – колекція спеціально зібраних та висушених рослин з метою їх дослідження та систематизації, яка є документом, який підтверджує наявність рослин в тому або іншому районі.
Гербарій, який має наукову цінність, повинен вміло та повно зібраний, добре висушений, мати етикетку. По гербарним екземплярам визначають видову приналежність рослин. Раніше ніж приступити до заготівлі рослин для гербарію, треба зробити необхідний запас паперу для сушіння рослин. Можна використовувати газетний папір. Крім того, необхідно мати гербарну сітку, папку для паперу з товстого картону, совкоподібну залізну лопатку та ніж для викопування підземних органів, секатор для зрізання гілок, ручну лупу, ножиці, паперові пакети для насіння та целофанові – для коріння, заготовлені етикетки.
Всі наземні рослини необхідно збирати в гарну погоду свіжими, без ознак зів’янення обсохлими від роси. Зібрані водні рослини сушать. Трав'янисті рослини, призначені для гербарію треба не зривати, а викопувати разом з корінням. Рослини повинні бути з листям, квітками, що розпустилися, плодами, які мають природний колір та пошкоджені. Гілки кущів та дерев зрізають секатором. При збиранні рослин треба вибирати середні екземпляри (не дуже крупні або дрібні, не дуже гіллясті або худі). Для гербарію треба брати декілька екземплярів кожної рослини; рідкі рослини збирають у одному екземплярі. Рослини, у яких основні частини розвиваються в різний час, треба збирати в різний час (у два терміни).
Зібрані рослини треба зразу розкладати для сушіння (грубі, соковиті злегка в'ялять). Розкладаючи рослини на папір, треба зберегти їх загальний вигляд: товсті стеблини, коріння, соковиті плоди треба розрізати по довжині і у випадку необхідності видалити внутрішній вміст, зберігаючи їх форму. Великі рослини перегинають так, щоб всі частини вміщалися на папір, іноді середню частину вирізають, закладають у папір окремо, сушать, а при монтуванні гербарію з’єднують. Дрібні рослини можна укладати по 1 – 2 екземпляри разом з підземними органами. Сильно гіллясті рослини прокладають шматками фільтрувального паперу; квітки прокладають тонким шаром вати. Ніжні рослини (фіалки) вкладають на фільтрувальний папір. Болотні рослини промивають, підземні органи відбирають, спочатку розкладають на пергаментному папері, сушать «змінним папером» (фільтрувальним або газетним); після сушіння оформлюють гербарій. Товсті стеблини, кореневища, коріння, розрізняють по довжині і кожну половину сушать окремо. При монтуванні гербарію їх поєднують. Насіння збирають у невеликі пакетики, які використовують при монтуванні гербарію.
Водночас з заготівлею ЛР для гербарію треба проводити заготівлю ЛРС.
Методика гербаризації рослин.
При гербаризації лікарських рослин закладають всі основні ботанічні органи з повним заповненням гербарного листка.
1. Гербаризацію рослин проводять в суху погоду.
2. Трав'янисті рослини викопують, а з дерев та кущів обрізають частину гілок.
3. У високих трав'янистих рослин вирізають середину стеблини.
4. Якщо трава дрібна, то на гербарному листку розміщують декілька екземплярів лікарських рослин.
5. Зібрані лікарські рослини сушать в газетних «паперових сорочках» за допомогою гербарної сітки або пресів.
6. Потім гербарій пришивають до листка паперу стандартного розміру (А3), маркірується етикеткою встановленого змісту.
Для збереження бажано виготовлені гербарії помістити в целофанові мішечки відповідного розміру.
4.ЗАГОТІВЛЯ ЛРС РІЗНИХ МОРФОЛОГІЧНИХ ГРУП ТА ЇЇ СУШІННЯ ЗГІДНО ЇХ ВЛАСТИВОСТЕЙ.
Провести заготівлю нормативної сировини основних вегетативних та генеративних органів рослин.
1. Скласти інструкції з підготовчої роботи та заготівлі лікарської рослинної сировини основних видів сировини: бруньки, кора, листя, трава, квітки, плоди, підземні органи.
2. Заготівлю і характеристику лікарської рослинної сировини вести за схемою:
Ø Фаза розвитку;
Ø Техніка збору;
Ø Нормативні вимоги до якісної сировини;
Ø Ознаки можливого браку;
Ø Стандартизація лікарської рослинної сировини;
Ø Сушіння лікарської рослинної сировини.
СУШІННЯ ЛРС.
Перед сушінням необхідно свіжу рослину положити на папір та розправити всі частини.
Сушіння ЛР на папері.
Цей спосіб сушіння ЛР найбільш простий. Рослини закладають у фільтрувальний або газетний папір, складають у пачки і закладають під прес. Прес або гербарну сітку туго затягують ременями та ставлять в сухе тепле місце (на вітер, на сонце, в теплу пічку). Рослини, в яких багато води, треба прокладати кількома пачками газетного паперу, який треба міняти щодня. Висушені рослини повинні мати характерний вид та нормальний колір (природний, без бурих плям). При сушці ніжних рослин вантаж повинен бути помірний, а при сушці кущових порід, треба класти більш тяжкий вантаж. На початку сушіння кожні 3 – 5 годин, знявши вантаж, змінюють папір сухим, а сирий сушать. Папір міняють 2 рази на день: вранці та ввечері.
Сушіння рослин за допомогою утюга.
Рослину закладають між листами фільтрувального або газетного паперу, поміщують на стопку газет та гладять гарячим утюгом через невеликі проміжки часу до повного висихання. Цей спосіб використовується для більш швидкого сушіння водних та соковитих рослин, а також листя конвалії, які висихають за декілька хвилин, зберігаючи природне забарвлення.
Сушіння в ватних матрацах.
Метод Ростовцева.
Беруть гігроскопічну вату і розвертають її тонким шаром. Його розрізають на
Чотирикутники по розміру гербарного паперу і відрізані шматки закладають у фільтрувальний папір. Готують багато таких матраців. Потім кладуть рослини на матраци. Їх накладають один на другий в залежності від кількості рослин. Зверху на матраци кладуть дошку та вантаж.
Цей спосіб має переваги:
ü Не вимагає перекладання рослин, на що іде багато часу;
ü Висушені рослини зберігають природний колір, особливо якщо матраци класти в гербарну сітку та поміщати її над плиткою.
Цей спосіб використовують для сушіння рослин з невеликою кількістю квіток.
ОФОРМЛЕННЯ ЕТИКЕТКИ НА ЛІКАРСЬКУ РОСЛИННУ СИРОВИНУ
1. Латинська назва лікарської рослинної сировини.
2. Українська назва лікарської рослинної сировини.
3. Латинська назва похідної лікарської рослинної сировини.
4. Латинська назва похідної лікарської рослинної сировини.
5. Латинська назва родини лікарської сировини.
6. Українська назва родини лікарської сировини.
7. Зібрано студентом (-кою) ________ курсу групи ___________.
8. Прізвище, ім'я, по батькові студента, що проводив заготівлю лікарської рослинної сировини.
9. Місце та час збору.
РЕФЕРАТИВНА РОБОТА.
Складання студентами рефератів за темами:
1. Лікарські рослини та легенди.
2. Міфи та наукова правда про лікарські рослини.
3. Порівняльна характеристика виробництва лікарської рослинної сировини основними заготівельними організаціями України.
4. Організаційно – методичні рекомендації по заготівлі лікарської рослинної сировини.
5. Технічні прилади, що застосовуються при заготівлі лікарської рослинної сировини.
6. Охорона природи – проблема століття.
7. У світі зникаючих лікарських рослин.
8. Рослини Червоної книги України.
9. Стандартизація і якість лікарської рослинної сировини.
10. Загальні правила заготівлі лікарської рослинної сировини.
11. Добро та зло отруйних речовин.
12. Людина і природа.
13. Нетрадиційні методи сушіння лікарської рослинної сировини.
14. Механізація процесу заготівлі лікарської рослинної сировини.
15. Сильнодіюча та отруйна лікарська рослинна сировина та заходи застережливості при її обробці та пакуванні.
16. Види упаковки цільної та фасованої лікарської рослинної сировини.
17. Узагальнення досліду по заготівлі та застосуванню лікарської рослинної сировини.
18. «положення про збірника лікарської рослинної сировини» та його значення.
19. Лікарські рослини в народній медицині.
20. Роль вітамінів в житті людини.
7.ЗАЛІК.
| NB! ЗАВДАННЯ НА ЛІТО. КОЖЕН СТУДЕНТ ПРОТЯГОМ ФАРМАКОГНОСТИЧНОЇ ПРАКТИКИ ТА ВЛІТКУ ЗАГОТОВЛЯЄ 5 ЕКЗЕМПЛЯРІВ ГЕРБАРІЄВ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ТА 1КГ НОРМАТИВНОЇ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ (5 ВИДІВ ЛРС ПО 200,0 ГРАМІВ) |
ЩОДЕННИК ПРАКТИКИ