РОЗДІЛ 5. ОСНОВНІ ОПЕРАТОРИ РИНКУ І ВИРОБНИЧА БАЗА КОНКУРЕНТІВ
На сьогоднішній день кількість операторів ринку, які виробляють рукавички, які озвучують мову жестів дорівнює нулю.
Задля детального розгляду динаміки змін обсягу виробництва техніки, необхідно проаналізувати виробництво продукту за регіонами України у період 2011-2012 років.
Таблиця 5.1
Виробництво дрібної побутової техніки 2011-2012рр (тис.шт)
| Регіон, область | Змінення, % | ||
| АР Крим | 160,6 | 144,8 | -9,8 |
| Вінницька | 187,1 | 172,3 | -7,9 |
| Волинська | 44,9 | 40,9 | -8,9 |
| Дніпропетровська | 174,4 | 160,3 | -8,1 |
| Донецька | 254,8 | 262,2 | 2,9 |
| Житомирська | 24,3 | 31,2 | |
| Закарпатська | 27,5 | 26,9 | -2,2 |
| Запорізька | 77,1 | 79,6 | 3,2 |
| Івано-Франківська | 40,8 | 53,6 | 31,3 |
| Київська | 136,7 | 129,7 | -5,1 |
| Кіровоградська | 31,3 | 34,6 | 10,5 |
| Луганська | 168,0 | 154,7 | -7,9 |
| Львівська | 66,2 | 56,5 | -14,6 |
| Миколаївська | 72,9 | 62,3 | -14,5 |
| Одеська | 124,2 | 109,5 | -11,8 |
| Полтавська | 83,0 | 81,2 | -2,2 |
| Рівненська | 55,5 | 56,7 | 2,1 |
| Сумська | 104,3 | 100,1 | -4 |
| Тернопільська | 74,2 | 67,0 | -9,7 |
| Харківська | 223,6 | 191,4 | -14,4 |
| Херсонська | 119,0 | 101,8 | -14,4 |
| Хмельницька | 104,5 | 96,7 | -7,5 |
| Черкаська | 114,8 | 156,4 | 36,2 |
| Чернівецька | 30,3 | 32,3 | 6,6 |
| Чернігівська | 43,9 | 44,7 | 1,8 |
| м. Київ | 194,8 | 195,1 | 0,15 |
| Усього по Україні | 2733,7 | 2632,1 | -3,7 |
Отже, усього по Україні обсяг виробництва дрібної побутової техніки у 2011 році порівняно з попереднім роком зменшився на 3,7 %. Ця тенденція відбулася завдяки змін обсягів виробництва в окремих регіонах країни. Позитивні зміни відбулися в таких областях: Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська та Черкаська. Негативні були наслідки у 2011 році порівняно з минулим періодом для АР Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Тернопільської, Харківської, Херсонської областях. Зміни в останніх областях були незначними. Лідерами з виробництва максимального обсягу дрібної побутової техніки є Донецька (262,2 тис.шт), Харківська (191,4 тис.шт) області та м. Київ (195,1тис.шт).
Сучасний споживчий ринок побутової техніки в Україні характеризується великою розмаїтістю моделей в основному імпортної техніки. Конкуренцію імпортним виробам на ринку складають тільки українські холодильні прилади і, частково, кухонні плити.
Аналіз українського ринку основних видів побутової техніки за 2011-2012 рр. показує домінування імпортної продукції.
Протягом останніх декількох років (2005-20012 рр.) український ринок побутової техніки стабільно росте при значному збільшенні частки імпорту.
Основними країнами-імпортерами лідерами у даний час є Литва, Росія, Білорусь, Корея. Стабільну частку ринку займають Німеччина, Туреччина, Словенія, Угорщина і ряд інших країн.
Росте імпорт китайської техніки спрощених конструкцій і, відповідно, порівняно низькими цінами.
Частка вітчизняної техніки в загальному обсязі ринку постійно зростає але все ж вона менша за частку імпортної продукції.
З метою забезпечення сталого розвитку виробництва складної побутової техніки в Україні програма підтримки передбачає:
· реалізацію стратегії створення нових і розвиток існуючих українських виробництв складних виробів побутової (домашньої) техніки шляхом інноваційного типу розвитку;
· високі темпи переходу до освоєння нових моделей техніки, ефективне використання нових матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування і технологій;
· випуск конкурентоспроможної імпортозамінюючої продукції, що відповідає вимогам споживчого ринку;
· впровадження ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій;
· збільшення обсягів випуску продукції;
· збільшення зайнятості населення шляхом створення нових робочих місць;
· підвищення матеріального рівня забезпеченості трудящих;
· забезпечення національних інтересів держави.
Розглянемо окремих операторів ринку техніки та електроніки в Україні.
| Виробник | Обсяг виробництва, тис.шт. | Змінення, % | |
| 1. "Альпарі" бытовая техника и электроника м. Винница | |||
| 2. "Криола-Плюс" ООО м.Дніпропетровськ | |||
| 3. "Славутич" МПК м.Дніпропетровськ | -6 | ||
| 4. "ВСВ" МЧП м. Київ | |||
| 5. "ТТ "Харьківский завод "Електробритва" ООО м. Харків | -10 | ||
| 6. "Час" м. . Київ | -17 | ||
| 7. "Конвент" м. . Київ | -14 | ||
| 8. "Вент-комфорт" ООО м. . Київ | -12 | ||
| 9. "Тренд" м. Київ | -11 | ||
| 10. "Маяк" ОАО м. Винница | -8 | ||
| 11. "Arte Vita" м.Київ | -9 | ||
| 12. "Дукат-С" ООО м.Київ | |||
| 13. "Панорама" м. Севастополь | -12 | ||
| 14. "ЕЛСИ" м. Львів | -5 | ||
| 15. "Хоризонт-Украина" ООО м.Київ | -3 | ||
| 16. "Rolor" м. Житомир | |||
| 17. "Ринго-Стар" ООО м. Донецьк |
Лідерами серед українських операторів ринку техніки та електроніки є . "Альпарі" побутова техніка та електроніка м. Винниця. За період 2010-2011 років спостерігаються певні зміни. Так, "Славутич" МПК зменшив обсяг виробництва на 6 %, а деякі інші лідери навпаки збільшили цей показник, але ці зміни виявилися незначними (від 3 до 9 %).
РОЗДІЛ 6. ЦІНОВА ПОЛІТИКА
Формування ціни в ринкових умовах вимагає ознайомлення з прогнозом одержання грошової виручки для виконання зобов'язань перед державою, а головне - з питанням про додаткові гроші, необхідні для погашення кредитів і процентів за ними, оплати дивідендів власникам акцій. Крім того, виникає потреба створити необхідний оборотний капітал, видати заробітну плату, покрити накладні витрати, створити певні фонди - реновації основного капіталу, вдосконалення товару й технології його виробництва, розширення основного капіталу і резервного фонду. Це означає, що ціна визначає структуру та обсяг виробництва, рух матеріальних потоків, конкурентоспроможність підприємства, реалізовуючи маркетингову стратегію підприємства.
Рукавички GCS – новий товар на ринку, тому підхід установлення ціни – стратегія «зняття вершків». На першому етапі на даний товар встановлюється найвища ціна – 5000 грн. Ціновий сегмент сформований на ринку даної продукції поділяється лише на sub-premium-клас.
Продукт є довготривалого використання, немає аналога у світі, дає можливість спілкуватися людям з обмеженими можливостями з навколишнім світом, зі звичайними людьми, легкий у використанні і потрібний у покращенні життя людини з вадами слуху та мовлення. Тому на першому етапі - це продукт призначений для sub-premium-класу.
Після того, як начальна хвиля збуту зменшиться, ціна буде приємлима для різних слоїв населення, тобто буде сформовані ішні цінові сегменти ринку: середній, високий та sub-premium-клас. Продукт GCS не є монохромним, він має неширокий асортимент:
1) Рукавички GCS вартістю 200$ - стандартні
2) Рукавички GCS вартістю 250$ - стандартні + додаткові технічні характеристики, та більш зручні для користування.
3) Рукавички GCS вартістю 300$ - мають найкращі технічні характеристики.
Відповідно до розподілу по цінових сегментах відобразимо таблицю розподілу обсягів продажів із указівкою частки ринку, місткості ринку в натуральних одиницях виміру і грошовому вираженні (табл.6.1).
Таблиця 6.1
Розподіл обсягів продажів відповідно до цінових сегментів за рік
| Ціновий сегмент | Частка ринку,% | Місткість ринку, шт | Місткість ринку, млн.грн. | Середня ціна, грн. |
| Середній | 25% | |||
| Високий | 40% | |||
| Sub-premium-клас | 35% | |||
| Загальний підсумок | 100% |
Таким чином, можна побачити, що Sub-premium-клас залишається найбільш ємним і привабливим з погляду прибутковості сегментом. Загальна місткість ринку при цьому ціновому сегменті складає 84 млн. грн., що є на 4 млн.грн. більше ніж у високому ціновому сегменті.
Пониження ціни на одиницю продукту, в даному випадку не має значення, тому що продукт є інноваційним. Надалі, коли з'являться конкуренти і будуть вироблятися аналогічні товари необхідне зниження ціни і воно буде ефективним, якщо перед виробником стоятиме завдання увійти на новий ринок і зміцнитися на ньому.
Підвищення ціни продажу може бути ефективним з метою певного обмеження обсягів продажів. Виробник отримає можливість «зняти вершки» на ринку.
Так, за умови зниження ціни продажу, збереження раніше усталеного обсягу прибутку потребуватиме збільшення фізичного обсягу товарообігу, а так само розширення виробництва, для чого будуть потрібні чималі фінансові можливості і резерви.
Однак, зниження ціни продажу викликає різке падіння фінансових показників. З іншого боку, у разі підвищення ціни продажів особливе занепокоєння викликає скорочення обсягу виробництва. Ці висновки обгрунтовані шляхом розрахунку впливу цінових змін на основі показників господарської діяльності підприємства:
1. прибуток на один виріб
2. валовий прибуток
3. рентабельність продажів
4. обсяг продажів
Витрати виробництва і обігу на одну рукавичку становлять 1000 грн. Підприємство реалізує рукавички через власну роздрібну торгову мережу за ціною Р0=1600 грн., Таким чином прибуток на одну рукавичку становить π0=600 грн., А її відношення до ціни продажу, тобто рентабельності з продажу буде:
R0 = π0/ Р0*100= 600/1600*100=37.5%
При обсягах продажів Q0=8350 рукавичок на місяць валовий прибуток П0 складає:
П0 = π0* Q0=600*8350=5010000 грн.
Виходячи з цих даних розглянемо наслідки першого варіанту - зниження в наступаючому місяці ціни продажу на 5%. При цьому витрати на виробництво і реалізацію рукавички залишаються незмінними. Виробництво зберігає масу прибутку П0 на рівні попереднього місяця. Для цього вона повинна збільшити фізичний обсяг продажів.
Нова ціна Р1 с 5%-й знижкою на одну рукавичку становить:
Р1= Р0*0,95=1600*0,95=1520 грн.
Прибуток π1 на одну рукавичку при цьому становитиме:
π1= π0 – (Р0 - Р1)= 600-(1600-1520)=600-80=520 грн.
Рентабельність R1 в нових умовах знизиться:
R1= (π1/ Р1)*100=(520/1520)*100=34,2%
Необхідний обсяг продажів становить:
Q1= П0/ π1= 5010000/520=9635 рукавичок
Таким чином, зниження ціни продажу однієї рукавички на 5% призвело до зниження прибутку з однієї рукавички на 80 грн, а рентабельність - на 3,3%. При нових, знижених цінах, для заощадження тієї ж маси прибутку в 5010000 грн. потрібно збільшити фізичний обсяг продажів з 8350 до 9635 рукавичок.
Тепер розглянемо наслідки другого варіанту - підвищення в планованому місяці продажних цін на рукавички на 5% при незмінних витратах на виробництво і реалізацію продукції.
Нова ціна однієї рукавички Р2 з 5% перевищенням становитиме:
Р2 = Р0*1,05=1600*1,05=1680 грн.
Прибуток на одну рукавичку π2 при цьому становитиме:
π2= π0+(Р2- Р0)= 600+(1680-1600)=680 грн.
Рентабельність R2 складе:
R2 = π2/ Р2*100=680/1680*100=40,5%
Необхідний обсяг продажу складе:
Q2= П0/ π2=5010000/680=7368 рукавичок
Таким чином, збільшення продажної ціни однієї рукавички на 5% викличе збільшення прибутку на один виріб на 13% (з 600 до 680 грн.) та рентабельності на 3% (з 37,5% до 40,5%).
Звертає на себе увагу та обставина, що на обсяг виробництва і продажу істотне впливає зниження цін, ніж їх підвищення. Причому обсяг виробництва набуває різке зростання при більш істотньому зниження ціни, що має в собі небезпеку для підприємства не витримати такий «сплеск» масштабів виробництва.
Зміна фізичного обсягу виробництва при цінових змінах для різних вихідних рівнів рентабельності визначається за формулою:
∆IQ = - (∆Ip/(R0+∆Ip))
де ∆IQ – приріст індексу фізичного обсягу продажів;
∆Ip – приріст індексу цін;
R0 – вихідний рівень рентабельності.
Розрахуємо зміну індексу фізичного обсягу продажів:
При зниженні ціни на 5%:
∆IQ= - (-5/(37.5+(-5)))=0,15
При підвищенні ціни на 5%:
∆IQ= - (-5/(37.5+5))=0,12
Так, у першому варіанті повинні забезпечити приріст обсягу продажів на 15%, а в другому скоротити його на 12%.